Перегляд за Автор "Скирда, В.В."

Зараз показуємо 1 - 19 з 19

IХ Международная научная конференция «Проблемы истории и археологии Украины»
(2015) Берестнев, С.И.; Дьячков, С.В.; Колода, В.В.; Котенко, В.В.; Роменский, А.А.; Скирда, В.В.; Шрамко, И.Б.
30–31 октября 2014 года состоялась IХ Международная научная конференция «Проблемы истории и археологии Украины», организованная Харьковским областным историко-археологическим обществом и Харьковским национальным университетом имени В. Н. Каразина. В рамках научного форума состоялось общее собрание членов ХИАО, на котором был заслушан отчетный доклад о деятельности общества в 2012–2014 гг. (С. В. Дьячков), а также избран новый состав правления и ревизионной комиссии. В состав правления были избраны Посохов С. И. (сопредседатель), Дьячков С. В. (сопредседатель), Аксенов В. С., Берестнев С. И., Голубева И. А., Колода В. В., Литовченко С. Д., Мартемьянов А. П., Мызгин К. В., Скирда В. В., Сорочан С. Б., Цитковская Ю. И. (исп. директор), Шрамко И. Б. Членами ревизионной комисси избраны Сергеев И. П., Домановский А. Н., Столяренко Е. Н. В работе конференции приняли участие более 50 ученых из 17 городов Украины и Крыма. Тематика докладов охватывала вопросы, связанные с исследованием проблем в широком хронологическом диапазоне от палеолита до позднего средневековья, изучались различные аспекты исследования истории города Харькова и Слободской Украины. К началу работы конференции изданы программа и тезисы докладов.
Археологические исследования на Харьковщине в период подготовки к ХІІ Археологическому съезду
(Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна; історичний факультет, 2003) Скирда, В.В.
Археологічна наука в Харківському університеті
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2015) Скирда, В.В.; Шрамко, І.Б.
В статті розглядається доробок археологів Харківського університету за останні 25 років. В цей період вченими було досліджено низку археологічних пам’яток, починаючи з доби енеоліту і закінчуючи козацькою добою. Протягом зазначеного часу продовжувалося вивчення як традиційних для університетських археологів напрямків, так і були започатковані нові – історіографія археології, дослідження доби козацтва. Зазначається, що важливу роль для розвитку археологічної науки відіграло створення Музею археології та етнографії Слобідської України та Науково-дослідної лабораторії Германо-Слов’янської археологічної експедиції. В статье рассматриваются исследования археологов Харьковского университета в течении последних 25 лет. В этот период было изучено ряд археологических памятников, начиная с эпохи энеолита и заканчивая временами казачества. На протяжении указанного времени продолжали развиваться как традиционные для университетских археологов направления, так и новые – историография археологии, исследования в области археологии казаческого времени. Отмечено, что важную роль для развития археологической науки сыграло создание Музея археологии и этнографии Слободской Украины и Научно-исследовательской ла-боратории Германо-Славянской археологической експедиции. The archaeological investigations of scientists of Kharkov University for the last 25 years are considered in this paper. The archaeological sites from Eneolithic and ending times of the Cossacks was studied during this period. Throughout this time, continued to develop as a traditional university archaeologists directions and new – historiography of archeology, research in the field of archeology Cossack time. It is noted that an important role for the development of archaeological science played a creation of the Museum of Archaeology and Ethnography of Sloboda Ukraine and Research Laboratory of the German-Slavic archaeological expedition.
Археологічні дослідження В. В. Паcсека на Харківщині
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет, 1998) Скирда, В.В.
Археологія в школі
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет, 2002) Скирда, В.В.; Мірошниченко, М.С.
В. Н. Каразін і археологія
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет, 1998) Скирда, В.В.
Великая Скифия (курс лекций): Институт археологии Национальной Академии наук Украины, Запорожский государственный университет
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет, 2002) Скирда, В.В.
Рецензія
Володимир Кузьмич Міхеєв (1937–2008 рр.)
(2009) Аксьонов, В.С.; Скирда, В.В.; Тортіка, О.О.
Володимир Кузьмич відомий науковій спільноті як активний та плідний польовий археолог, який протягом майже півсторіччя займався дослідженням пам’яток лісостепового варіанту салтово-маяцької культури. Під керівництвом В. К. Міхеєва були досліджені такі унікальні пам’ятки, як могильники салтівської культури Заліман (1969 р.), Суха Гомільша (1974–1982 рр.), Старий Салтів (1982 р.), Червона Гірка (1984–1994 рр.), Червона Гусарівка (1994–1998 рр.), городище, селище та могильник біля с. Маяки Донецької області, могильник у с. Метайлівка (2000–2004 рр.), селище у с. П’ятницьке (2006 р.) та багато інших археологічних пам’яток Харківщини.
Дмитрий Михайлович Дудко (09.12.1956–24.04.2014)
(2015) Куделко, С.М.; Скирда, В.В.
Выпускник кафедры историографии, источниковедения и археологии исторического факультета Харьковского государственного университета им. А. М. Горького 1979 года, Дмитрий Михайлович всю жизнь был связан с историей. Его увлечение наукой о прошлом началось еще в студенческие годы. Под руководством проф. В. К. Михеева, он участвовал в многочисленных археологических раскопках и разведках. Страсть к археологии сохранилась в нем до конца жизни. До полевого сезона 2013 г. он был частым гостем экспедиций и полевых разведок, которые проводились на Харьковщине.
Дослідження В. О. Городцова на території сучасної України
(2015) Скирда, В.В.; Скирда, І.М.
В. О. Городцов зацікавився археологічними пам’ятками, розташованими на території сучасної України, наприкінці ХІХ ст. Його основні дослідження були приурочені до Археологічного з’їзду, що проходив в Україні на початку ХХ ст. В коло інтересів ученого потрапляли археологічні пам’ятники, починаючи з доби середнього палеоліту і закінчуючи періодом українського козацтва. Дослідник приділив значну увагу вивченню археологічних колекцій музеїв України. В. А. Городцов заинтересовался археологическими памятниками, расположенными на территории современной Украины, в конце ХІХ в. Его основные исследования были приурочены к Археологическим съездам, проходившим в Украине в начале ХХ в. В круг интересов ученого попадали археологические памятники, начиная со среднего палеолита и заканчивая периодом украинского казачества. Исследователь уделял значительное внимание изучению археологических коллекций музеев Украины. V. A. Gorodtsov got interested in archaeological monuments located on the territory of modern Ukraine at the end of the XIXth century. His main researches have been timed to the Archaeological congresses, held in Ukraine at the beginning of the XXth century. The range of interests of the scientist included the archaeological monuments starting from the Middle paleolithic period and ending with the period of Ukrainian Cossacks. The researcher paid attention to the study of the archaeological collections of the museums of Ukraine.
Дослідження В. О. Городцова на Харківщині
(2012) Скирда, В.В.; Скирда, І.М.
V. Skyrda, I. Skyrda. Researches of Kharkiv Region of V. A. Gorodtsov During the preparation for the 12-th Archeological Congress V. A. Gorodtsov has made a massive archaeological excavations in Izyum District of Kharkiv Province. As a result of these studies scientists have examined several dozens of mounds dating back to the Eneolithic age till the burials of the late nomads. Moreover, the researchers have opened the first drum burial of Saltovska culture near Zlyvky Village and have examined two sites of ancient settlement dating back to the 17-th century. On the grounds of the researches of burial mounds from the Eneolithic to the Bronze Age V. A. Gorodtsov has pointed out such archeological cultures as yamna, catacomb and srubna.
Новые поступления в Музей археологии и этнографии Слободской Украины от частных лиц
(2008) Скирда, В.В.
Традиция передавать в университетский музей различные материалы продолжает существовать и в настоящее время. Остановимся на артефактах, переданных в МАЭСУ за последние годы.
Перші спроби археологічних досліджень вченими Харківського університету
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет, 1998) Скирда, В.В.
Профессор Е. К. Редин как археолог
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет, 1997) Скирда, В.В.
Рецензия на книгу: Косиков В. А. История исследования археологических памятников Донбасса. — Донецк: Истоки, 2001. — 84 с.; 44 илл.
(2008) Скирда, В.В.
Рецензия на книгу: Косиков В. А. История исследования археологических памятников Донбасса. — Донецк: Истоки, 2001. — 84 с.; 44 илл.
Сапоги точал пирожник… Заметки на полях «монументальных» трудов Б. Н. Кузыка и Ю. В. Яковца
(2010) Дьячков, С.В.; Скирда, В.В.
Рецензия на книги: Кузык Б. Н., Яковец Ю. В. Цивилизации: теория, история, диалог, будущее. Т. III: Северное Причерноморье — пространство взаимодействия цивилизаций. — М.: Институт экономических стратегий, 2008. — 908 с.; Кузык Б. Н., Яковец Ю. В. Цивилизации: теория, история, диалог, будущее. Т. IV: Истоки и вершины восточнославянской цивилизации. — М.: Институт экономических стратегий, 2008. — 520 с.
Тернистый путь к науке
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет, 1995) Скирда, В.В.
Этническое определение средневековых памятников на первых Археологических съездах
(2011) Скирда, В.В.
Cкирда В. В. Етнічне визначення середньовічних пам’яток на перших Археологічних з’їздах На археологічних з’їздах достатньо часто розглядалися питання, пов’язані з етнічним визначенням середньовічних археологічних пам’яток. Вже на І АЗ О. С. Уваров визначив кордони літописного племені мерян, віднесених їм до фінського етносу, виділивши ряд специфічних рис, властивих їх курганним похованням. На ІІ АЗ О. П. Волкинштейн відзначив, що жальники належали слов’янам. А. І. Павінський на ІІІ АЗ виділив основні риси поховань західних слов’ян VІІІ—ІХ вв. Д. Я. Самоквасов на цьому ж з’їзді виділив особливості курганних поховань слов’янського племені сіверян. На IV АЗ Л. К. Івановський виділив кургани, пов’язані з племенем весь. На V АЗ Н. Е. Бранденбург відзначив схожість курганів X—XI ст. південного узбережжя Ладозького озера з мерянськими. Він же на VI АЗ виділив серед фібул Х—ХІ вв. типи, що відносяться до скандинавів і фінів. Н. І. Троїцкий на VII АЗ виділив кордони розселення племені суличів. Все це свідчить про важливість для археологів того часу визначення етнічної приналежності середньовічних пам’яток. V. Skirda. The ethnic Definition of Medieval Monuments at the First Archaeological congresses The questions, connected with ethnic definition of medieval archaeological monuments, were often enough considered at the Archaeological Congresses. Already on I AC A. S. Uvarov has defined borders of an annalistic tribe of merja, carried him by to the Finnish ethnos, having marked out a number of the specific features, characteristic for them burial mounds. At ІІ AC A. p. Volkinshtein has noticed, that “jalniki” belonged to Slavs. At ІІІ AC A. I. pavinsky has allocated the basic features of burial places of the western Slavs of VІІІ—ІХ A. D. At the same congress D. Y. Samokvasov has allocated features of burial mounds of a slavic tribe of severjane. On IV AC L. K. Ivanovsky marked out the burial mounds, connected with a tribe of ves’. On V AC N. Е. Brandenburg pointed to the similarity of X—XI centuries burial mounds of southern coast of lake Ladoga with merja’s one. At VІ AC among the Х—ХI centuries fibulas he has also allocated the types, which concern to Scandinavians and Finns. At VII AC N. I. Troitsky has noted a settlement borders of a tribe of sulitchi. All of this indicated to the importance for archeologists of that time to define an ethnic property of medieval monuments.
Юрию Владимировичу Буйнову — 60
(2013) Скирда, В.В.; Гречко, Д.С.; Викторова, Е.П.
Родился Юрий Владимирович 19 июля 1952 г. в городе Запорожье. С детства интересовался историей, посещал археологический кружок Областной детской экскурсионно-туристической станции. Закончил с отличием Харьковский университет в 1975 г. Занимался изучением бондарихинской культуры под руководством выдающегося ученого Б. А. Шрамко.