Перегляд за Автор "Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека"

Зараз показуємо 1 - 20 з 61

Андрєєв Костянтин Олексійович (1848–1921), видатний математик, професор Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
У 1884 р К. О. Андрєєва було обрано членом-кореспондентом Академії Наук. ● З 1884-1899 рр. К. Андрєєв - один із засновників Харківського математичного товариства, його голова і редактор журналу «Сообщения ХМО». ● З 1885 р. - ординарний професор. ● Вся діяльність К. Андрєєва відбувалась у Харківському університеті. Вона тривала 25 років з 1874 до 1898 року. ● У 1887 році К. Андрєєвим був виданий для студентів курс аналітичної геометрії. Крім того він читав лекції з аналітичної геометрії у технологічному інституті з самого його заснування, з 1885 до 1898 року.
Барабашов Микола Павлович (1894–1971) – видатний астрофізик, засновник харківської школи планетознавства, ректор Харківського університету (1943-1945) [віртуальна виставка]
(Харків, 2019) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Основні напрями наукової діяльності Миколи Павловича присвячені вивченню фотометричних властивостей поверхонь Місяця, Марса, атмосфери Венери та Юпітера. Працював у галузі астрофізики, проводив дослідження фізичних умов на Місяці та ін. планетах. Ще у 1918 р. Барабашов установив, що поверхня Місяця складається з вулканічних порід базальтового типу з великою пористістю. Це було підтверджено при безпосередньому вивченню Місяця космічними апаратами. У 1920-1926 рр. провів візуальні спостереження Марса і склав карту поверхні планети. Виконав велику фотографічну фотометрію поверхні Марса, Венери, Юпітера. Сконструював (спільно з М.Пономарьовим) перший в країні спектрогеліоскоп.
Барон Мюнхгаузен : до 300-річчя з дня народження [віртуальна виставка]
(Харків, 2020) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
До 300-річчя з дня народження барона Карла Ієроніма Фрідріха фон Мюнхгаузена. Всі ми звикли вважати, що барон Мюнхгаузен це вигаданий персонаж, який став найвидатнішим літературним героєм багатьох книжок та фільмів. Однак, барон Мюнхгаузен - особистість, яка існувала насправді. Знайомтесь. Автором перших оповідань про пригоди барона Мюнхгаузена був сам барон Мюнхгаузен. Його повне ім'я - Карл Фрідріх Ієронім барон фон Мюнхгаузен. Він народився 11 травня 1720 року недалеко від німецького міста Ганновер у родині полковника Отто фон Мюнхгаузена. У 15 років він відправився на військову службу. Коли він вийшов на пенсію, його улюбленим заняттям стало проводити вечори за розповідями небилиць. Барон збирав у власному будинку сусідів і друзів, сідав перед палаючим каміном і розігрував сцени з пережитих пригод. Щоб привернути більше уваги та зацікавити слухачів, йому доводилось прикрашати історії вигаданими деталями.
Бекетов Микола Миколайович (1827–1902), видатний вчений фізико-хімік, професор Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2017) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
«Харківський університет пишається тим, що перший у світі курс фізичної хімії прочитаний у Харківському університеті ще у 1865 році і лише потім, через приблизно 20 років, увійшов до програм університетів Західної Європи та Америки». (М. А. Ізмайлов)
Брати і сестри – письменники : [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021-03-03) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
3 березня за рішенням Конгресу Міжнародного ПЕН-клубу від 1986 року відзначається Всесвітній день письменника. Назва клубу розшифровується як Poets, Essayists, Novelists, що в перекладі означає «поети, есеїсти, романісти». Абревіатура PEN відповідає англійському слову, яке означає «ручка для письма». До цієї дати ЦНБ пропонує увазі читачів віртуальну виставку, присвячену братам і сестрам, які перейшли від спільних дитячих ігор до спільної творчості. Згадаємо, що стало спадщиною таких художніх тандемів.
Будні бібліотеки (Центральна наукова бібліотека університету). Перша половина 1970-х рр.
(Харків, 1970) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека
Сліва направо: Р.Ф. Малюта (секретар партбюро ЦНБ, зав. відділу книгозбереження), Н.О. Андрющенко (зав. абонементом № 1), М.Г. Швалб (зав. науково-бібліографічним відділом), Н. Сировицька (зав. читальними залами), Л. Г. Богатирьова (зав. відділом обробки)
Бузескул Владислав Петрович (1858–1931), до 160-ї річниці з дня народження видатного історика античності, професора Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Буланкін Іван Миколайович (1901–1960) – біохімік, академік АН УРСР, ректор Харківського університету (1945–1960) [віртуальна виставка]
(Харків : ЦНБ ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
До 120-річчя від дня народження.
Булаховський Леонід Арсенійович (1888–1961), український мовознавець, педагог, громадський діяч, вихованець Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Діяльність Л.А. Булаховського як ученого багатогранна: він написав близько 400 наукових праць з питань російського та українського мовознавства, мовознавчої славістики в цілому, загального мовознавства, методики викладання мов. У 30-х роках у Харківському університеті Булаховський читав курси сучасної російської мови та її історії. На матеріалах лекцій він підготував і видав дві фундаментальні книжки, що стали чи не найвідомішими його працями: “Курс русского литературного языка” и “Исторический комментарий к русскому литературному языку”. «Курс русского литературного языка» (перше видання – 1935, п’яте – 1952) привертає увагу системою викладу матеріалу, охопленням багатьох специфічних явищ. Л. А. Булаховський одним із перших авторів посібників такого типу увів до свого «Курсу» розділ «Лексика и фразеология», і це дістало визнання наукової та викладацької громадськості і згодом поширилося на видання інших ав-торів. Весь «Курс» побудовано на яскравому і переконли-вому матеріалі мови класиків російського художнього сло-ва, видатних радянських письменників.
Вальтер Антон Карлович (1905–1965), видатний вчений-фізик, педагог і громадський діяч [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Виставка присвячена 110-ій річниці від дня народження Антона Карловича Вальтера (1905-1965), видатного фізика-ядерника, академіка АН України (1951). На виставці представлені видання А.К. Вальтера, підручники, журнальні публікації, а також література про нього. Антон Карлович Вальтер зробив вагомий внесок у розвиток ядерної фізики, фізики і техніки, прискорювачів заряджених частинок, розробку найбільшого у світі (на той час) лінійного прискорювача електронів за енергією 2 ГеВ.
Великий польський астроном М. Копернік (1473–1543 рр.) : у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна [віртуальна виставка]
(2014) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека
Думка про створення нової теорії світу була провідною в науковій творчості Миколая Коперніка. Народився він 19 лютого 1473 р. у польському місті Торуні на Віслі, у 1491 р. вступив до Краківського університету. Постать Коперніка продовжує викликати захоплення учених і дослідників різних галузей науки. Він вражає уявлення поетів і живописців, драматургів і скульпторів. Це особистість, перед величністю якої кожен схиляє голову, Джордано Бруно писав про нього, що «він не тільки примусив обертатися Землю, але й зумів надати руху розуму». Прикований поглядом до зоряного неба, він змінив порядок того світу, який застав, а перед нами відкрив шлях до зірок.
Видатні земляки: архітектор Є.О. Васильєв [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019) Байрамова, Каріна Іванівна; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека
З 10 грудня 2019 року у ЦНБ відкрилась документально-художня виставка «Видатні земляки: архітектор Є.О. Васильєв», яка знайомить глядачів з з історією створення знакових архітектурних об'єктів, створених за проектами Є. Васильєва, багато з яких вже втрачені.
Всеукраїнський день бібліотек – 30.09.2020 [віртуальна виставка]
(Харків, 2020-09-30) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека
Шановні бібліотекарі, володарі книжок та книжкових полиць, покровителі каталогів та картотек, періодичних видань та журналів! Колектив Центральної наукової бібліотеки Каразінського університету щиро вітає всіх бібліотекарів України зі святом - Всеукраїнським днем бібліотек, яке щороку відзначається 30 вересня! Вітаємо наших партнерів, наших користувачів, усіх наших друзів. Сьогодні, дійсно: Бібліотека ‒ Всесвіт у зручному форматі. Хай це свято дарує чудовий настрій та теплі слова від всіх, хто вважає бібліотеку джерелом для здобуття знань, усім нам отримувати творчу насолоду від роботи, вирішувати будь-які завдання, що постають перед нами, разом розбудовувати бібліотеки, якими можна буде пишатися! З повагою, Журавльова Ірина Казимирівна, директор Центральної наукової бібліотеки ХНУ імені В.Н. Каразіна.
"Генії математики" : До року математичної освіти в Україні (2020–2021) [віртуальна виставка]
(Харків : ЦНБ ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2020-11-19) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
«Математика - це мова, якою написана книга природи». (Галілео Галілей). Математика - одна з найстаріших наук, яка давно увійшла до повсякденного життя людей. Історія математики відображає найвидатніші думки безлічі поколінь. Ще ніколи математика не була такою всеосяжною і потрібною людям, як зараз. Творчість вченого-математика подібна до творчості поета, де як і в поезії, діють досить складні механізми пошуку та ретельне оформлення знайденого результату. То ж згадаємо, хто були ці люди, які подарували світу науку МАТЕМАТИКУ.
Герасимович Борис Петрович (1889–1937) – видатний український астроном, один із перших астрофізиків-теоретиків і фахівців у зоряній астрономії, вихованець Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків, 2019) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
• У 1916-1917 рр. Борис Петрович проходив стажування у Пулковській обсерваторії. • У 1917 році стає приват-доцентом, а з 1922 року – професором Харківського університету. • З 1920 до 1933 року – старший астроном Харківської обсерваторії. • Борис Петрович також був: з 1922-го по 1925 рік – професором Харківського технологічного інституту, з 1925-го по 1929 року - професором Харківського геодезичного інституту. • З 1929 року він керував кафедрою теоретичної механіки у Харківському Інституті Народної Освіти, де читав курси з астрономії, механіки, аеродинаміки. •У 1924-1935 роках був у закордонних наукових відрядженнях у Данії, Франції і США. •З 1931 року Борис Петрович завідував відділом астрофізики Головної (Пулковської) Астрономічної обсерваторії, а з 1933 року по червень 1937 року був її директором. •У 1934 року Б.П. Герасимовичу, без захисту дисертації, присуджено науковий ступінь доктора фізико-математичних наук. •Перебуваючи в наукових відрядженнях у США, в 1927 році спільно з голландськоамериканським астрономом Виллемом Якобом Лейтеном Борис Петрович Герасимович визначив відстань Сонця від галактичної площини, а в 1928 році спільно з американським астрофізиком Дональдом Говардом Мензелем він виконав піонерську роботу, яка розглядає процеси вивільнення енергії зірок з точки зору статистичної механіки.
Гредескул Микола Андрійович (1865–1941), учений, юрист і політичний діяч, професор, декан юридичного факультету Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Центральна наукова бібліотека ХНУ імені В. Н. Каразіна пропонує читачам виставку, присвячену 150–й річниці від дня народження вченого, юриста і політичного діяча, професора і декана юридичного факультету Харківського університету Миколи Андрійовича Гредескула. На виставці експонується понад 20 книг, серед яких прижиттєві видання М.А. Гредескула, книги з автографом, його дисертація та література про нього.
День вишиванки [віртуальна виставка]
(Харків, 2020-05-21) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Щорічно у третій четвер травня українці та друзі України в усьому світі відзначають День вишиванки – одне з найбільш самобутніх свят, присвячених розквіту української культури. За традицією, в цей день всі охочі приходять на роботу або навчання у самому пізнаваному елементі українського костюма – у вишиванці. По всьому світу проводяться святкові ходи, акції та флешмоби на підтримку української культури.
День слов’янської писемності й культури : Становлення слов’янознавства у Харківському університеті (1805–1905) [віртуальна виставка]
(Харків, 2020-05-24) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Вивчення історії та культури зарубіжних слов’янських народів завжди перебувало серед пріоритетних напрямів досліджень вчених Харківського університету. Внесок вчених університету у слов'янознавство широкий і багатогранний. Ще у 1818 році П.П. Гулака-Артемовського було затверджено Радою університету лектором польської мови.
Е.А. Чернушенко (зліва), М.Г. Швалб
(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 1970) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека
“Життя, віддане слову”. Потебня Олександр Опанасович (1835–1891), видатний мовознавець, професор Харківського університету. [віртуальна виставка]
(Харків, 2020) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Великий внесок у світову науку зробили представники Харківського університету. Одним із цих видатних науковців є видатний філолог XIX століття Олександр Опанасович Потебня, чиї визначні праці з мовознавства й літературознавства відкрили нову сторінку філологічної науки і започаткували Харківську філологічну школу. Усе життя О. О. Потебні було пов'язане з Харківським університетом. Тут він навчався, тут з 1860 року до самої смерті 1891 року викладав, тут тривалий час очолював Харківське історико -філологічне товариство, яке існувало при університеті, тут писав свої геніальні праці, що увійшли до скарбниці світової філології: «Мысль и язык», «Из записок по русской грамматике», «Объяснение малорусских и сродных народных песен», «Язык и народность » та багато інших.