Перегляд за Автор "Хоружая, М.В."

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Антропоморфная фигурка из с. Староверовка на Харьковщине
(2008) Аксёнов, В.С.; Хоружая, М.В.
V. Aksenov, M. Horujaya. Anthropomorphous figure from Staroverovka (village), Kharkiv region In 1976, near Staroverovka village was found bronze anthropomorphous figure. One side of figure represents a male image, other one — female. Found figure pertain to such-named « freak» («urodets»). The statuette is dated 8-10 century. It was produced by Middle Ages Turkic masters. This figure represents an image of Thengri and his wife Umay — creators of Universe, world, nature and human.
Детские погребения из катакомб Верхне-Салтовского археологического комплекса (попытка половозрастной и социальной интерпретации)
(2015) Хоружая, М.В.
В роботі проаналізовані матеріали 85 дитячих поховань з 61 катакомб, що були досліджені на могильниках Верхньо-Салтівського археологічного комплексу (Рубіжанському, Старосалтівському некрополях, трьох ділянках могильника біля с. Верхній Салтів). Матеріали поховань показують існування у аланського населення Верхнього Салтова розподілу дітей на три групи: до 3–4 років (діти молодшого віку) 4–8/10 років (діти старшого віку) та 10–14 років (підлітки). Цей поділ знаходить своє відображення у складі інвентарю поховань дітей різних вікових груп. За своїм складом інвентар був пов’язаний зі ступенем входження дітей до соціального, суспільного та господарського життя. В усіх похованнях дітей присутні речі, котрі виконували роль амулетів-оберегів. Різна кількість таких речей в похованнях дітей однієї вікової групи пов’язана зі станом здоров’я дитини та кількості дітлахів у його родині. Інвентар поховань дітей свідчить, що в верхньосалтівській громаді присутні дві групи населення: рядові общинники та незначна за чисельністю соціальна та майнова верхівка суспільства. В работе проанализированы материалы 85 детских погребений из 61 катакомбных захоронений могильников, входящих в состав Верхне-Салтовского археологического комплекса (Рубежанского, Старо-Салтовского могильников и трех участков некрополя у с. Верхний Салтов). Данные материалы показали существование у аланского населения Верхнего Салтова, как и у большинства народов мира, разделения детей на три группы: до 3–4 лет (дети младшего возраста), 4–8/10 лет (дети старшего возраста) и 10–14 лет (подростки). Это находит отражение в составе инвентаря детских захоронений разных возрастных групп, который зависел от степени включенности детей в социальную, общественную и производственную жизнь общества. Для всех детских погребений характерно присутствие вещей, выполнявших роль оберегов-амулетов. Разное количество амулетов в захоронениях детей одной возрастной группы зависело от состояния здоровья конкретного ребенка и количества детей у его родителей. Состав инвентаря детских захоронений позволяет говорить о присутствии в верхнесалтовской общине двух групп населения: рядовых общинников и незначительной по численности социальной и имущественной верхушки общества. In this paper we analyzed the materials of 85 children’s graves from 61 catacomb ground burials, which belong to Verchne-Saltovskyi (Upper Saltovskyi) archaeological complex (Rubezhanskyi, Staro- Saltovskyi (Old Saltovskyi) burials and three participants of necropolis near the village Verchnii Saltov (Upper Saltov). These materials have shown the existence of a population of Alani of Verchnii Saltov (Upper Saltov), likewise most nations of the world have division of children into three groups: 3–4 years (young children), 4–8/ 10 years (older children) and 10–14 years (teenagers). This is reflected in the composition of the inventory of children’s graves of different age groups, which depended on the degree of the social, public and industrial involvement of the children. All children’s graves are characterized by the presence of things, which served as talismans, amulets. Different number of amulets in the children’s graves of the same age group depended on the health of the child and the number of children in his family. The composition of the inventory of children’s graves suggests the presence of two population groups in the Verchne-Saltovskyi (Upper Saltovskyi) community: commune and insignificant number of social and property top of society.
Захоронения в ямах с подбоем Верхне-Салтовского катакомбного могильника (по материалам раскопок 1984–2012 гг.)
(2013) Хоружая, М.В.
В роботі розглядаються матеріали дев’яти поховань у ямах з підбоєм, котрі були досліджені на двох ділянках Верхньо-Салтівського могильника — ВСМ-I (8 комплексів) та на ВСМ-IV (1 комплекс). Більшість досліджених поховань розташовувалося на незначній відстані (2–4 м) від лівої бокової стінки дромосу катакомби, з якою вони були пов’язані. У 8 з 9 похованнях кістяки людей лежали у випростаному на спині положенні з простягнутими вздовж тіла руками та прямими ногами. Тільки в похов. № 4 підлітка було покладено з напіврозворотом на правий бік зі злегка зігнутими у колінах ногами. Череп небіжчика лежав на правій скроневій кістці та був звернений лицевим відділом на північ. Подібне розташування тіл небіжчиків з розворотом лиця на південь (на Киблу) при загальному орієнтуванні кістяка на північний захід характерно для ранніх мусульманських поховань середньої течії Сіверського Дінця. Досліджені поховання належали дітям (6 випадків) та підліткам (3 випадки). В 7 з 9 поховань був знайдений інвентар, котрий знаходить широкі аналогії в пам’ятках аланського населення салтово-маяцької культури Подоння та хозарського часу Північного Кавказу. Належність небіжчиків, що були поховані у ямах з підбоєм, до аланського етносу не викликає сумніву. The work represents materials of 9 burials in pits with kerving, which have been studied in two areas of Verchne-Saltovskyi (Upper Saltovskyi) catacomb burial ground — BCM-I (8 complexes) and BCM-IV (1 complex). Most of the investigated burials were located not far (2–4 m) from the dormos' left side wall of concrete catacomb burial, with which they were connected. In 8 of 9 burials, people's skeletons lay stretched out on the back with arms along the body, arms and legs were straight. Only in the burial No. 4 the dead teenager was laying half turned on the right side, with slightly bent knees. The skull of the buried rested on the right temporal bone and was directed with its facial skull to the south. A similar position of the dead people's bodies with a turn of the facial skull to the south (facing Qibla) with orienting the head of the dead to the north-west, with full absence of inventory is a characteristic of early Muslim burials at Saltovskiy monuments of the middle flow of the Seversky Donets. The investigated burials contained the remains of children (6 cases) and adolescents 12–14 years old (3 cases). In 7 of 9 burial there were funeral inventory represented. Funeral inventory finds quite wide similarities with the monuments of Alan population of Saltovo-Mayatskaya Culture of podontsovya and Khazar time from the North Caucasus territory. The belonging of these kerving burials to the representatives of Alan ethnicity is not in doubt.
Исследования Верхне-Салтовского археологического комплекса: проблемы и перспективы
(2012) Хоружая, М.В.
M. Khoryzha. The Investigation of the Archaeological Complex of Verkhniy Saltiv: the Problems And the Perspectives The work deals with the investigation of the views of the Soviet, Ukrainian and Russian researchers on the role and the destination of the archaeological complex of Verkhniy Saltiv. It has given the first component to the name of the Saltivo-Mayatskaya culture. The researchers suppose that Verkhniy Saltiv was: 1) the feudal palace which developed from the initial base station at the border of Khazaria and the Slavic population; 2) the city which was the tribal or military administrative centre of the northwestern Khazaria; 3) an ordinary checking point at the place of the Severskiy Donets crossing; 4) the status of the site can be determined only after the further research, and now there is no ground to consider it to be a “city” or a “palace”. There is no unanimous opinion about those against whom there was built a range of firmly reinforced Saltiv settlements along the southern border of the forest-steppe: 1) against the Slavic expansion from the North and the Northwest; 2) against the danger coming from the main territory of the Khazarian khaganate (from the east and the southeast). Besides there are some other questions concerning the archaeological site near Verkhniy Saltiv village which are to be solved immediately: 1) the determination of the time when the Saltiv settlement appeared; 2) the ethnic composition of the population dwelling there; 3) the relationship between the representatives of the catacomb burial rite and the population which left ground sepulchre in Netailovka; 4) the determination of the time when the settlement went out of existence and the reasons which lead to it; 5) the fortune of the Saltiv population after the settlement stopped existing. To solve all these questions we advise to use the analysis of the new research materials of the Verkhniy Saltiv catacomb and Netailovka ground necropolis.
Катакомба № 72 Верхне-Салтовского могильника
(2005) Аксёнов, В.С.; Хоружая, М.В.
V. Aksenov, M. Horujaya. Catacomb № 72 of Verhne-Saltov Grave This work is dedicated to children buring in catacomb № 72 of Verhne-Saltov grave. Catacomb № 72 stands out other graves because it has not ordinary sizes and location of decedents in buring camera. The children buring forms a squre placed in round buring camera. We think that this buring symbolizes the space characteristic of own, «cultural» worldoutlook of alan population of Upper Podontsovje. According to inventory order this catacomb is dated 9 century.