<B> Д 64.051.14 (Хімічні науки) </B>

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/10747

02.00.03 — органічна хімія;
02.00.04 — фізична хімія

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 45

Гибридные кремнезем-органические материалы с иммобилизованными комплексообразующими красителями трифенилметанового ряда: получение, физико–химические и комплексообразующие свойства
(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2010-04-02) Корнєєв С.В.
автореферат дисертації
Структурні та спектральні властивості гетероциркуленів і сенсибілізуючих барвників для фотоелектричних перетворювачів
(2015-03-20) Баришніков, Г.В.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню електронної будови та спектральних властивостей гетероциркуленів, органічних та металокомплексних фотосенсибілізуючих барвників у контексті їх застосування у світловипромінюючих пристроях та сонячних елементах Гретцеля. У роботі показано, що висока симетрія гетероциркуленів накладає обмеження на їх люмінесцентні властивості, на основі чого було синтезовано новий клас гетероциркуленів – азаоксо[8]циркулени та охарактеризовано їх структурні та спектральні властивості. Особливу увагу у роботі приділено ароматичним властивостям гетероциркуленів як перших представників плоских антиароматичних циклооктатетраенів. На основі квантово-хімічних досліджень кристалічної структури гетероциркуленів показано, що сильні міжмолекулярні взаємодії обумовлюють їх здатність до формування міцних стекінг-димерів, що викликає помітні збурення електронних оболонок сусідніх молекул. Окрема увага у дисертаційній роботі приділена початковому механізму генерації електричного струму у сонячних елементах Гретцеля. Зокрема показано, що основною вимогою до фотосенсибілізуючих барвників є здатність першого збудженого стану до електронної інжекції в зону провідності напівпровідника. При цьому можливі два шляхи заселення цього стану: 1) прямий, за рахунок інтенсивного S0→S1 поглинання з перенесенням заряду; 2) опосередковано із залученням вищих збуджених станів за схемою S0→Sn→S1. Встановлено, що конформація молекули фотосенсибілізатора є важливим фактором, який визначає ефективність перенесення та розділення зарядів при фотозбудженні, важливу роль у чому відіграють численні невалентні взаємодії, вперше охарактеризовані у дисертаційній роботі для досліджених органічних барвників.
Фізико-хімічні аспекти взаємодії з ліпідними мембранами і фотоніка біологічно орієнтованих сполук, визначені методами оптичної спектроскопії
(2015-05-14) Посохов, Є.О.
У дисертації з’ясовано, які фізичні й хімічні чинники визначають механізми взаємодії з ліпідними мембранами мембранних протеїнів та цистеїнових пептидів. Розширено можливості вивчення термодинамічних та кінетичних параметрів взаємодій біологічно орієнтованих сполук (БОС) з ліпідними мембранами, зокрема пептид-ліпідної взаємодії цистеїнових та гідрофобних пептидів і протеїн-ліпідної взаємодії мембранних протеїнів, а також фізичних і хімічних властивостей та структури ліпідних мембран і БОС шляхом розробки та впровадження нових методологічних підходів і методів оптичної спектроскопії. Вивчено природу й ефективність первинних фотофізичних і фотохімічних процесів, що відбуваються у збудженому стані деяких флуоресцентних зондів, здатних до флуоресценції фізіологічно-активних сполук і мічених органічними флуорофорами БОС.
Спектральні і кислотно-основні властивості біс-хромофорних систем з міжфрагментним переносом заряду
(2015-06-27) Санін, Е.В.
Речовини, які інтенсивно забарвлені і флуоресціюють, мають важливе наукове і практичне значення. Хромофори і флуорофори використовують як барвники, оптичні відбілювачі, біологічні маркери. Об'єктом дослідження в даній роботі є сполуки з міжфрагментним переносом заряду. Такий процес може не тільки впливати на спектральну поведінку досліджуваних сполук, але й формувати нові смуги поглинання, з характеристиками, чутливими до властивостей середовища. У роботі виявлено вплив кислотно-основних властивостей, електронної будови, природи електронних переходів, специфічних і неспецифічних взаємодій з оточенням різної полярності, поляризовності, нуклеофільності та електрофільності на спектральні властивості похідних і вінілогів цинамоїлпіронів і похідних 2-(3-кумароїл) бензопірилійових катіонів в основному та збудженому станах. Встановлено, що похідні та вінілоги цинамоїлпіронів можуть використовуватися як люмінесцентні маркери і класифікаційні барвники для пластмас, а також як кислотно-основні флуоресцентні індикатори в широкому діапазоні pH/H0. Також на базі похідних 2-(3-кумароїл)бензопірилійових катіонів розроблено метод визначення протеїнів у воді та фізіологічних рідинах.
Електрична провідність, сольватація та міжчастинкові взаємодії в розчинах літієвих солей в γ-бутиролактоні, пропіленкарбонаті та його сумішах з 1,2-диметоксиетаном
(2015-06-27) Черножук, Т.В.
В роботі встановлені закономірності впливу температури, природи розчинника, природи та розміру іонів на характеристики міжчастинкових взаємодій, електричну провідність та іонну сольватацію, термодинаміку іонної асоціації в розчинах 1-1 електролітів в ПК, γ-БЛ та сумішах на основі ПК з 1,2-ДМЕ. За результатами комплексного дослідження обраних іон-молекулярних систем методами діелькометрії, кондуктометрії, молекулярно-динамічного моделювання та теоретичного статистико-механічного опису запропоновані підходи, що дозволяють прогнозувати граничну молярну провідність іонів і термодинамічні характеристики іонної асоціації. Встановлено суттєву різницю в температурній залежності добутку Пісаржевського–Вальдена для однозарядних іонів в γ-бутиролактоні, пропіленкарбонаті та його сумішах з 1,2-диметоксиетаном. Зокрема встановлено незалежність від температури цього добутку для аніонів та катіону літію в змішаному розчиннику, що надає змогу прогнозувати величину граничної молярної провідності літієвих солей в широкому температурному інтервалі за значенням при одній температурі. На прикладі пропіленкарбонату з використанням експериментальних даних з граничної молярної іонної провідності та результатів класичного молекулярно-динамічного моделювання встановлено мікроскопічну природу сольвофільної сольватації катіону літію та сольвофобної сольватації катіону тетрабутиламонію в апротонних диполярних розчинниках. За результатами аналізу масиву власних та літературних даних з констант асоціації 1-1 електролітів в неводних розчинниках в рамках статистико-механічного опису іонної асоціації з використанням моделі Раманасана-Фрідмана запропоновано універсальну методику прогнозу констант асоціації 1-1 електролітів в неводних розчинниках в широкому інтервалі температур.
Іонна асоціація пікратів з катіонами різної природи в розчинниках з низькою та середньою діелектричною проникністю
(2015-06-30) Пальваль, І.М.
Робота присвячена пошуку адекватних моделей опису іонних рівноваг за даними кондуктометрії в розчинах електролітів в апротонних середовищах із низькою та середньою діелектричною проникністю. Для вивчення обрано солі пікринової кислоти: пікрати тетра-н-бутиламонію, тетраетиламонію, цетилтриметиламонію, N-цетилпіридинія та калію. Як розчинники використано переважно суміші ацетону з н-бутилацетатом та н-гексаном. На прикладі пікрату тетра-н-бутиламонію в системах ацетон–н-бутилацетат та ацетон–н-гексан в інтервалі від 20,56 до 4,99 та концентрацій від 0,3х10–4 до 7,8х10–2 М реалізована модель опису іонних рівноваг в розчинниках з е ≤ 7 із урахуванням утворення іонних трійників. У моделі для обробки даних кондуктометрії поєднано підхід Ходжо з рівнянням Лі–Уітона. Фореограми пікратів вивчених іонів при = 8,8 – 9,1 описуються майже однаково успішно як із урахуванням іонних трійників, так й без них.
Флоуресцеїни в розчинах: протолітичні рівноваги, оптичні властивості та застосування для дослідження каліксаренів
(2015-06-30) Чейпеш, Т.О.
Дисертаційна робота присвячена виявленню закономірностей впливу розчинника та агрегатів катіонних каліксаренів на спектри поглинання та флуоресценції, параметри кислотно-основних рівноваг і таутомерний склад етерів та естерів флуоресцеїну і 4′- і 5′ амінофлуоресцеїну, а також кінетики реакцій споріднених сполук. На основі даних про спектри та константи протолітичних рівноваг більш простих похідних було підтверждено схему таутомерних перетворень флуоресцеїну, яка застосована до чотирьохосновних изомерів амінофлуоресцеїну. Для останніх зафіксована поява додаткових таутомерів, зумовлена наявністю аміногрупи на фталевому фрагменті. Встановлено, що визначальним фактором у процесах внутрішньомолекулярного гасіння флуоресценції діаніонів амінофлуоресцеїну є наявність водневих зв’язків або протонування карбоксилатної групи, що проявляється в збільшенні інтенсивності флуоресценції в розчинниках, що не є донорами водневих зв’язків. Вплив агрегатів каліксаренів з різною довжиною алкільних груп на інтенсивність флуоресценції та швидкість реакцій барвників з гідроксид-іоном дає підґрунтя для формування комплексу індикативних процесів, що дозволяють виявити відмінності агрегатів і міцел ПАР, у той час як зсув кислотно-основних рівноваг, разом зі зміною спектрів поглинання, виявляють схожість цих систем.
Міцелярні ефекти в кінетиці реакцій нуклеофільного приєднання до карбонієвих іонів трифенілметанових барвників
(2015-07-10T15:20:30Z) Рощина, К.В.
Визначені константи швидкості реакції ряду трифенілметанових барвників з гідроксид іоном у міцелярних розчинах ПАР різного типу спектрофотометричним методом. Виявлено основні закономірності впливу ПАР різного типу на швидкість даної реакції. За рахунок гідрофобних ефектів та електростатичних взаємодій катіонні трифенілметанові барвники кристалічний фіолетовий, малахітовий зелений та бриліантовий зелений зв’язуються з міцелами ПАР усіх типів. У випадку катіонних ПАР ефект концентрування іонів ОН– у шарі Штерна міцел приводить до додаткового прискорення реакції у порівнянні з неіонними ПАР. У розчинах аніонних ПАР відбувається асоціація катіонів барвників з поверхнево-активними аніонами, що приводить до різкого зниження константи швидкості реакції навіть у передміцелярній області. Аніонні барвники бромфеноловий синій (БФС), фуксин кислий (ФК) та фенолфталеїн зв’язуються з міцелами ПАР всіх типів, окрім аніонних. Це приводить до зниження швидкості реакції у міцелярних середовищах, що містять неіонні, катіонні та цвіттеріонні ПАР. Для ФК та БФС у розчинах цетилтриметиламоній броміду спостерігається помітне зниження константи швидкості реакції навіть у передміцелярній області, яке, ймовірно, викликане утворенням іонних асоціатів аніонів барвників з поверхнево-активними катіонами.
Індикаторні плівки на основі отверділого желатинового гелю з іммобілізованими гідроксиксантеновими барвниками і комплексоутворюючими реагентами
(2015-10-30) Івченко, Н.В.
Дисертацію присвячено дослідженню характеристик отверділого желатинового гелю як реакційного середовища і створенню на цій основі принципів одержання нових оптично прозорих індикаторних плівок з іммобілізованими комплексоутворюючими реагентами нітрозо-Р-сіллю (НРС), еріохроціаніном R (ЕХЦ), пірокатехіновим фіолетовим (ПКФ), алізариновим червоним S (АЧ) і нітхромазо для спектрофотометричного і візуально-тестового визначення металів у водних розчинах. Зондування желатинової матриці фотоплівки гідроксиксантеновими барвниками еозином, етилеозином, н-децилеозином, н-децилфлуоресцеїном при рН до і після ізоелектричної точки виявило такі ж за знаком ефекти середовища, що і в ультрамікрогетерогенних розчинах ПАР відповідного зарядного типу.
Властивості гідрозолів на основі нанокристалів ортованадатів та їх взаємодія з барвниками
(2016-01-14) Григорова, Г.В.
Дисертацію присвячено дослідженню гідрозолів з контрольованими геометричними параметрами твердої фази. Показано, що колоїдні розчини проявляють властивості гідрофобних золів з негативно зарядженою поверхнею наночастинок. Визначено пороги швидкої коагуляції для деяких неорганічних електролітів, ПАР та барвників. Показано, що характер коагуляції досліджуваних гідрозолів під дією неорганічних солей відповідає класичному правилу ШульцеГарді і основним висновкам теорії ДЛФО. Досліджено поведінку наночастинок гідрозолів у фізіологічних середовищах. Отримані дані про агрегативну стійкість золей можуть застосовуватися для планування умов проведення біологічних експериментів з наночастинками.
Особливості протолітичних рівноваг на поверхні катіонних наночастинок у гідрофільних та гідрофобних дисперсіях
(2016-03-24) Камнєва, Н.М.
Дисертацію присвячено встановленню особливостей протолітичних рівноваг в шарі Штерна міцел катіонних ПАР різних типів (одно- та дволанцюгових, з добавками 1-бутанолу, тощо), в обернених мікроемульсіях на основі цих ПАР, а також на позитивно заряджених поверхнях частинок гідрофобного гідрозолю нанодіамантів. Досліджувалися сульфофталеїнові та ксантенові індикатори, а також сольватохромні барвники. Значення показників уявних констант іонізації, , свідчать про схожу диференціюючу дію усіх систем на основі катіонних ПАР, при цьому значення констант, одержаних за допомогою спектрофотометричного та потенціометричного методів, узгоджуються задовільно. Розроблено підхід до оцінки константи розподілу ко-ПАР (на прикладі 1-бутанолу) між водою та псевдофазою міцел, який ґрунтується на використанні кислотно-основних індикаторів. Дослідження протолітичних рівноваг індикаторів у дванадцяти обернених мікроемульсіях на основі чотирьох катіонних ПАР, двох ко-ПАР (1-бутанол та 1-октанол) та чотирьох малополярних безперервних фаз (н-гексан, циклогексан, н-октан і хлороформ), з використанням як HBr і HCl, так і буферних сумішей в нанокраплях води дозволило після врахування низки ускладнюючих факторів виявити подібність значень потенціалу у цих системах і в прямих міцелах даних ПАР. Вивчено агрегативну стійкість гідрозолю нанодіамантів по відношенню до електролітів, концентраційну залежність розмірів агрегатів інтерпретовано за допомогою концепції періодичних колоїдних структур, а значення аніонних індикаторних барвників, що адсорбовані на поверхні колоїдних частинок, використані для оцінки потенціалу цієї поверхні.
Фізико-хімічні закономірності впливу добавок різної природи на розряд-іонізацію міді в низькоконцентрованих нітратних розчинах
(2016-03-24) Правда, А.О.
Представлено результати дослідження фізико-хімічних закономірностей впливу добавок на процес розряду-іонізації міді в низькоконцентрованих нітратних розчинах. З’ясовано механізм електроосадження міді в низькоконцентрованому розчині нітрату міді без добавок. Виявлено, що покриття міді, отримані з цього розчину, містять включення іонів NO3–, NO2– та NH4+. Розроблено фізико-хімічні основи отримання мідних покриттів із заданими властивостями з низькоконцентрованих нітратних розчинів. Встановлено, що для отримання якісних матових покриттів необхідно повністю витіснити іони NO3– з подвійного електричного шару, а осадження блискучих покриттів відбувається при неповному витісненні іонів NO3–. Обгрунтовано умовне розділення досліджуваних добавок до нітратного електроліту на дві групи за їх впливом на побічні реакції відновлення іонів NO3–. Досліджено стан іонів у системах з добавками за рівноважних умов та у разі проходження струму. Встановлено, що добавки другої групи включаються в покриття міді в значно більшій кількості, ніж добавки першої групи, які або зовсім не включаються (K4P2O7 і H2SO4), або включаються в малій кількості (HCl і лимонна кислота). Виявлено, що однією з умов отримання блискучих мідних покриттів в нітратних розчинах з добавками другої групи є включення в покриття комплексів Сu з добавками, а також протонованих за зовнішньосферним механізмом іонами NH4+, що утворюються при відновленні іонів NO3–.
Спін-залежна реакційна здатність арильних катіонів
(2016-04-21) Бондарчук, С.В.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню електронної будови та пара-метрів реакційної здатності арильних катіонів у контексті її кількісного описання зокрема у реакціях з π-нуклеофілами, внутрішньомолекулярної циклізації деяких орто-похідних та рекомбінації. У роботі показано, що електрофільність синглетних іонів Ar+ є значно вищою у порівнянні з триплетними катіонами. На основі порівняння індексів електрофільності реагентів та продуктів, а також ентальпій реакцій циклізації деяких орто-заміщених катіонів Ar+ у синглетному стані розкрито термохімічний зміст принципу максимальної жорсткості та мінімальної електрофільності, що визначають найбільш енергетично вигідний напрямок реакції. Особливу увагу у роботі було приділено механізму реакцій арильних катіонів з π-нуклеофілами і знайдено, що енергія синглет-триплетного розщеплення останніх корелює із бар’єром активації. Існування даної кореляції стає зрозумілим при об’єднанні рівняння Майра-Патца та основного рівняння теорії перехідного стану. Цей факт розкриває багатоконфігураційну природу перехідного стану реакцій π-нуклеофілів. У роботі показано, що при взаємодії з парамагнітними каталізаторами, зокрема атомом Купруму, енергія синглет-триплетного розщеплення етилену зменшується до 0.47 еВ. Це можливо за рахунок механізму обмінного змішування в рамках моделі Дьюара-Чата-Дункансона на відстанях, що не перевищують 3 Å між частинками, що взаємодіють.
Оптичні та нелінійно оптичні властивості π-спряжених олігомерів в локальній теорії зв'язаних кластерів
(2016-05-26) Захаров, А.Б.
Розроблено, програмно реалізовано (пакет HELIOS), та тестовано новий π електронний квантово-хімічний підхід, що оснований на PPP варіанті нерелаксованого локального методу зв'язаних кластерів (cue CCSD). Продемонстровано високу ефективність методу cue CCSD при описі електронних (зарядовий розподіл, індекси реакційної здатності), оптичних (поляризовності, енергії електронних переходів) та нелінійно-оптичних (перші та другі гіперполяризовності) властивостей широкого ряду π-спряжених вуглеводнів (від квазіодновимірних систем до наносистем). Отримано граничні значення дипольних моментів, поляризовностей, перших та других гіперполяризовностей транс-полієнів, поліінів, конденсованих та неконденсованих поліфульвенів, полікаліценів, лінійних поліаценів, полібензоциклобутадієнів, полі(пара-хінодіметанів), поліфеніленвеніленів та полістільбенів. Отримані граничні значення енергій найнижчого дозволеного електронного переходу для полієнів та поліфульвенів. Продемонстровано неспроможність квантово-хімічних методів, що повсюдно використовуються (зокрема HF та MP2) для оцінки нелінійно-оптичних молекулярних параметрів π-спряжених систем. Запропоновано новий клас органічних сполук (некласичні «push-pull» системи), що можуть проявляти значну ефективність в генерації других та третіх гармонік.
Рівноваги сорбції та комплексоутворення на поверхні нітрогеновмісних слабко- та сильноосновних органо-кремнеземних аніонообмінників
(2016-05-26) Ткаченко, О.С.
Дисертацію присвячено дослідженню фізико-хімічних характеристик процесів у приповерхневому шарі сильно- та слабкоосновних нітрогеновмісних органо-кремнеземних аніонообмінників. Запропоновано процедуру для надійного визначення параметрів сорбційних рівноваг. Доведено, що в межах моделі полідентатного зв’язування можливо описати рівноваги сорбції та комплексоутворення із урахуванням впливу ефектів кооперативності та реального хімізму процесів. Моделювання рівноваг адсорбції хлоридів важких металів на поверхні сильноосновних нітрогеновмісних органо-кремнеземних аніонообмінників вперше здійснено з детальним описом рівноваг комплексоутворення у розчинах. Показано, що позитивні ефекти кооперативності зумовлені зменшенням ступенів утворення продуктів дисоціації солей з підвищенням концентрації сорбатів у розчинах. Доведено, що адсорбція аніонних барвників на поверхні слабко- та сильноосновних нітрогеновмісних органо-кремнеземних аніонообмінників відбувається за іонообмінним механізмом. На основі ормосилу, що містить комплекси закріплених амінів із Cu(II), виготовлено електрод для електрохімічного визначення нітрит-іонів. Показано, що інформація про протолітичні та комплексоутворюючі рівноваги за участю іммобілізованих аміногруп дозволяє визначити оптимальні умови використання електроду.
Нанорозмірні агрегати С60 в полярних розчинниках: формування, властивості та взаємодія з іонами металів
(2017-11-23) Аль-Шуучі, Юнис Туркі Махмуд
Дисертація присвячена вивченню природи нанорозмірних агрегатів C60 в полярних органічних розчинниках і їх сумішах з розчинниками неполярними. Виникнення та старіння цих колоїдних частинок, одержаних шляхом фізичної конденсації, було досліджено методами спектрофотометрії, просвічуючої електронної мікроскопії та динамічного розсіювання світла (ДРС). Встановлено, що причиною негативного електричного заряду агрегатів у полярних розчинниках, які не є донорами водневих зв’язків, є виникнення аніон-радикалів.
Закономірності процесів видалення оксигенвмісних домішок із розтопів хлоридів і бромідів деяких s-елементів методом карбогалогенування
(2017-11-23) Науменко, В.О.
Дисертація присвячена виявленню закономірностей перебігу процесу карбогалогенування розтопів галогенідів лужних та лужноземельних металів і визначенню кількісних характеристик спорідненості катіонної основи бромідних розтопів до оксид-іонів (індексів оксоосновності). Методом розчинності визначено індекси оксоосновності розтопів KBr-NaBr, KBr-BaBr2 та KBr-LiBr при 973 К. Встановлено, що значення pIL хлоридних та бромідних розтопів з подібним катіонним складом близькі. Встановлено, що хімічна стадія процесу карбогалогенування має другий порядок за оксид-іонами. Енергія активації приблизно дорівнює 200 кДж•моль-1 для процесів обробки хлоридних розтопів дією CCl4 та 35 кДж•моль-1 для обробки бромідних розтопів окиснювально-відновною парою «C+Br2». Така різниця в енергіях активації пояснюється різними енергіями зв’язку атома галогену у галогенуючому агенті. Визначено термодинамічні параметри утворення активованого комплексу (∆H#, ∆S#).
Динаміка фізико-хімічних процесів у електронно- збуджених молекулах, нанорозмірних та біологічних системах: флуоресцентна спектроскопія та комп'ютерне моделювання
(2017-11-23) Кириченко, О.В.
Дисертаційна робота спрямована на вирішення актуальної наукової проблеми - встановлення електронної будови і з’ясуванння електронної взаємодії та внут- рішньомолекулярних електроних процесів у серії нітрогенвмісних гетероциклічних поліядерних систем на основі піролу, індолу, піридину, хіноліну, порфірину та його металокомплексів, що дозволяє з единих позицій проаналізувати фотофізичні і фотохімічні процеси переносу протона за участю молекул протонного розчинника, а також далекодіючий синглет-синглетний та триплет-триплетний перенос енергії електронного збудження у діадах порфірину, медіатором якого виступає містковий хромофор.
Асоціація та сольватація у розчинах тетраалкіламонієвих і N-алкілпіридинієвих солей з гідрофобними аніонами
(2017-11-23) Гога, С.Т.
Дисертаційна робота присвячена виявленню основних властивостей і закономірностей поведінки електролітних систем на основі асиметричних тетраалкіламонієвих катіонів з гідрофобними аніонами у розчинниках різної полярності. Проведено реологічні дослідження водних міцелярних розчинів катіонних ПАР у присутності гідрофобних протийонів і неполярних розчинників. Використання перхлората як протийона дає можливість дослідження термодинамічних характеристик сольватації мономерів катіонних ПАР в умовах, що не ускладнені міцелоутворенням. Вивчено розчинність і дисоціацію перхлоратів N-цетилпіридинію (ЦПП), цетилтриметиламонію (ЦТАП) і тетра-н-пентиламонію (ТПАП) у ряді неводних середовищ, головним чином у системі вода–пропанол-2 в інтервалі температур 278,15-308,15 К. Розчинення має суттєво ендотермічний характер, а краща розчинність перхлоратів ЦП+ і ЦТА+ у порівнянні з ТПАП, обумовлена вираженою амфіфільною природою асиметричних катіонів. Практично для усіх складів системи вода–пропанол-2 при усіх температурах та максимальна при перших добавках спирту, що підтверджує гідрофобний характер гідратації цих солей. Розчинність ЦПП і ЦТАП в індивідуальних розчинниках зростає у ряду: вода < пропанол-2 < оцтова кислота < етанол < метанол < ацетон.
Аміноазоли у керованих багатокомпонентних реакціях за типами Дьобнера, Грьобке та Угі
(2017-11-23) Мурликіна, М.В.
Дисертаційна робота присвячена розробці синтетичних підходів до збільшення молекулярної різноманітності гетероциклічних сполук у реакціях за типами Дьобнера, Грьобке та Угі за участю аміноазолів із застосуванням декількох стратегій генерування молекулярної різноманітності. Селективне перемикання між альтернативними напрямками реакції за типом Дьобнера за участю 5-аміно-3-арилпіразолів або 3-аміно-1,2,4-триазолу, гідрокси- або метокси- заміщених бензальдегідів та піровиноградних кислот відбувається шляхом варіювання температурного режиму та структури вихідних компонентів із одержанням бензоксазоцин-, гетероароматичних піридин- та тетрагідропіримідинкарбонових кислот; триазоліламінотетрагідро-, 7-гідрокси-тетрагідро- та дигідропіримідинкарбонових кислот або піролонів. Досліджено низку аміноазолів в ізоціанідних реакціях. 5-Аміно-N-арилпіразол-4-карбоксаміди є реагентом конденсації Грьобке з формуванням імідазопіразолокарбоксамідів. 3-Аміно-5-метилізоксазол є першим аміноазолом, який використано як амінну компоненту в реакції Угі з утворенням продуктів, які далі зазнають хемокерованих пост-перетворень із формуванням 2-арил-N-трет-бутил-2-(5-метилізоксазол-3-іламіно)-ацетамідів або 5-арил-3-трет-бутил-1-(5-метилізоксазол-3-іл)-імідазолідин-2,4-діонів залежно від природи розчинника та промоутера.