<B> К 64.051.30 (Юридичні науки) </B>

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/12497

12.00.01 — теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень
12.00.08 — кримінальне право та кримінологія, кримінально виконавче право;

12.00.09 — кримінальний процес і криміналістика, судова експертиза, оперативно-розшукова діяльність

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Методика розслідування злочинів проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту
(2017-01-30) Колеснік, І.І.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2017. Дисертація є комплексним монографічним дослідженням особливостей розслідування злочинів проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, передбачених статтями 286, 287, 288, 291 КК України, у якій, зокрема, на основі аналізу наукових праць та узагальнення матеріалів кримінальних проваджень сформована криміналістична характеристика вказаних злочинів. Визначено структуру механізму дорожньо-транспортної пригоди, яка являє собою динамічну систему взаємодії її елементів: «водій – транспортний засіб – дорога – навколишнє середовище». Проаналізовано особливості кримінальних проваджень на початковому етапі розслідування та визначено детермінуючі чинники. Зокрема, уточнено перелік обставин, що підлягають доказуванню у кримінальних провадженнях даної категорії, з урахуванням можливої багатозначності обстановки ДТП. Визначено типові слідчі ситуації, відповідні тактичні завдання і засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування з урахуванням вихідної інформації щодо знаходження на місці ДТП транспортних засобів, їх водіїв, інших учасників дорожнього руху та їх поведінки. Розкрито зміст наступного етапу розслідування, його типових тактичних завдань і засобів їх вирішення – слідчих дій. Виділено характерні аспекти основних слідчих дій у їх зв’язку з експертизами (судово-медичний, криміналістичний, дорожньо-технічний, інженерно-транспортний).
Правове регулювання відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному процесі України
(2017-01-30) Стєбєлєв, А.М.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2017 р. Дисертація присвячена дослідженню теоретичних та практичних проблем правового регулювання відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному процесі України. Розглянуто сутність та форми відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному процесі України; процесуальний порядок добровільного та примусового відшкодування (компенсації) шкоди, завданої злочином, та відшкодування (компенсації) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органів досудового розслідування, прокуратури та суду; особливості забезпечення цивільного позову з урахуванням дії антикорупційних законів та даних електронних декларацій; визначені обставини, що виключають можливість відшкодування (компенсації) шкоди.
Кримінальний процесуальний механізм забезпечення прав потерпілого (фізичної особи) у досудовому розслідуванні
(2017-01-30) Кавун, Д.Ю.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2017. Дисертація є спеціальним комплексним науковим дослідженням теоретичних і практичних проблем, пов’язаних з розкриттям сутності, призначення та функціонування кримінального процесуального механізму забезпечення прав потерпілого (фізичної особи) у досудовому розслідуванні. На підставі отриманих унаслідок проведеного дослідження результатів визначені основні структурні елементи означеного механізму та проаналізовані місце і роль кожного з них у правозабезпечувальній (правозахисній) діяльності досудової стадії кримінального провадження. Значну увагу приділено розкриттю правових засобів, які використовуються потерпілим, його представником-адвокатом, слідчим, прокурором та слідчим суддею з метою відновлення прав жертви кримінального правопорушення. Розроблено низку пропозицій щодо необхідності внесення відповідних змін і доповнень до чинного КПК України 2012 року, спрямованих на підвищення ефективності функціонування механізму забезпечення прав потерпілого (фізичної особи) під час проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Інститут обізнаних осіб у змагальному кримінальному провадженні
(2017-04-28) Куриленко, Д.В.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти та науки України. – Харків, 2017. Дисертація є комплексним науковим дослідженням теоретичних і практичних проблем залучення обізнаних осіб у кримінальному провадженні. Розглянуто генезис інституту обізнаних осіб у кримінальному проваджені. Надано визначення обізнаних осіб, до яких віднесені експерт, спеціаліст, перекладач, педагог, лікар, ревізор, перевіряючий, медичний працівник, психіатр, підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий які володіють спеціальними знаннями, особи, які надають консультації, проводять попередні дослідження об’єктів або перевірку об’єктів та осіб за криміналістичними обліками. Розкрито функції та проаналізовано процесуальні особливості залучення обізнаних осіб під час розслідування злочинів. Сформульовано низкувисновків і пропозицій, спрямованих на удосконалення законодавства та кримінального процесуального кодексу України в контексті предмета дослідження.
Криміналістична характеристика та особливості розслідування злочинів у галузі цукрового виробництва
(2018-01-05) Іванцова, О.В.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2018. Дисертацію присвячено дослідженню криміналістичної характеристики та особливостей розслідування злочинів у галузі цукрового виробництва. Досліджено стан злочинності у галузі цукрового виробництва та її детермінанти. Окреслено наукові підходи щодо криміналістичної класифікації економічних злочинів, зокрема тих, що вчиняються у галузі цукрового виробництва. Визначено особливості криміналістичної характеристики злочинів у галузі цукрового виробництва, її елементів та кореляційні зв’язки між ними. Розглянуто організаційні засади та тактичні завдання досудового розслідування. Встановлено особливості слідчих ситуацій та формування версій при розслідуванні злочинів у галузі цукрового виробництва. Досліджено питання організації взаємодії слідчих з оперативними підрозділами, контролюючими органами під час розслідування злочинів, що вчиняються у галузі цукрового виробництва. Визначено особливості підготовки та проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Обґрунтовано можливості проведення судових експертиз у кримінальному провадженні та розроблено рекомендації щодо їх підготовки.
Функціональне призначення нагляду і контролю у досудовому розслідуванні
(2018-01-05) Колеснік, Г.Р.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України. –Харків, 2018. Дисертація є спеціальним комплексним науковим дослідженням теоретичних і практичних проблем функціонального призначення наглядової і контрольних видів кримінальної процесуальної діяльності, які в обов’язковому порядку виконуються у досудовій стадії кримінального провадження – досудовому розслідуванні на професійній основі посадовими особами, визначених законом державних органів. Перший із них – прокурорський нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень покладається на прокурора, другий – відомчий контроль за діяльністю слідчих – на керівника органу досудового розслідування, а третій – судовий контроль за недопущенням незаконного обмеження прав учасників кримінального провадження державними органами, які безпосередньо розглядають кримінальні правопорушення, – на слідчого суддю. На базі проведеного аналізу кримінального процесуального законодавства, міжнародних правових актів, норм Конституції України, новел КПК України 2012 року та наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів досліджено: співвідношення між термінами «нагляд» і «контроль»; сутність і зміст кримінальних процесуальних понять «прокурорський нагляд у досудовому розслідуванні», «відомчий контроль у досудовому розслідуванні», «судовий контроль у досудовому розслідуванні»; значення цих самостійних видів кримінальної процесуальної діяльності; їх функціональне призначення і загальна характеристика; повноваження прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого судді; процесуальний порядок реалізації цих повноважень.
Основи методики розслідування незаконного видобування вугілля
(2018-10-26) Ревенко, О.І.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2018. Дисертація є комплексним дослідженням основ методики розслідування незаконного видобування вугілля. Визначено, що центральним елементом методики розслідування даного різновиду злочинів є криміналістична характеристика, досліджено її елементний склад. На базі положень загальної теорії криміналістики та узагальнення матеріалів кримінальних проваджень, сформульовано особливості виявлення ознак кримінального правопорушення, зміст та різновиди типових слідчих ситуацій початкового етапу досудового розслідування незаконного видобування вугілля. Надано рекомендації щодо організації і тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій під час розслідування досліджуваного різновиду злочинів, а саме: огляду, допиту та обшуку. Запропоновано типовий комплекс судових експертиз, які слід призначати при розслідуванні незаконного видобування вугілля.
Повноваження прокурора щодо пред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні
(2018-10-26) Коваленко, А.О.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальності 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2018. Дисертацію присвячено аналізу сутності та особливостей реалізації повноважень прокурора щодо пред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні. Проведено історико-правовий аналіз становлення та розвитку інституту щодо пред’явлення прокурором цивільного позову в кримінальному провадженні. Розкрито повноваження прокурора як суб’єкта реалізації права на пред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні. Визначено правові гарантії та підстави пред’явлення прокурором цивільного позову в кримінальному провадженні, а також охарактеризовано процесуальний порядок пред’явлення прокурором цивільного позову в інтересах держави та громадян. Сформульовано поняття та удосконалено систему заходів забезпечення прокурором цивільного позову в кримінальному провадженні. Досліджено особливості тимчасового доступу до речей і документів у системі забезпечення цивільного позову, встановлено місце тимчасового вилучення та арешту майна як заходів забезпечення цивільного позову.
Основи методики розслідування незаконної порубки лісу
(2018-10-26) Пилипенко, О.М.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2018. Дисертація є комплексним дослідженням, в якому на основі положень загальної теорії криміналістики, кримінального права та процесу, інших галузей знань, узагальнення слідчої та судової практики розроблено основи методики розслідування незаконної порубки лісу. Досліджено елементний склад криміналістичної характеристики зазначених злочинів, визначено та систематизовано типові джерела інформації про незаконну порубку лісу, запропоновано орієнтовний алгоритм дій слідчого під час прийняття рішення про початок досудового розслідування незаконної порубки лісу. Сформовано модельний перелік обставин, що підлягають з’ясуванню під час розслідування злочинів зазначеної категорії. Виокремлено типові слідчі ситуації та їх різновиди на початковому етапі досудового розслідування незаконної порубки лісу. Розроблено комплекс типових тактичних операцій, що можуть бути проведені на початковому етапі розслідування цього різновиду злочинів з метою перевірки основних версій та вирішення типових тактичних завдань початкового етапу розслідування. Розглянуто особливості організації й тактики проведення огляду місця події, допиту свідків та підозрюваних. Запропоновано науково обґрунтовані рекомендації щодо підвищення ефективності їх реалізації. Визначено типовий перелік судових експертиз та напрями підвищення ефективності використання їх результатів у кримінальних провадженнях за фактами незаконної порубки лісу.
Механізм проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні
(2018-11-19) Лазарєв, А.П.
Протидія злочинності у банківській сфері
(2019-02-25) Герасимов, О.В.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2019. Дисертацію присвячено кримінологічному дослідженню інституціонального механізму протидії злочинності у банківській сфері. Розглянуто кримінологічні особливості детермінації окремих кримінальних та тіньових практик у банківській сфері та переростання їх у кримінальні соціальні інститути. Надано кримінологічну та інституційно-правову характеристику злочинності у банківській сфері, її детермінант, розглянуто суб’єктний та правовий склад протидії злочинності. Визначено поняття та зміст інституціонального механізму протидії криміналізації банківській сфері. Досліджено міжнародні механізми протидії цим злочинам.
Євроінтеграційні процеси в Турецькій Республіці: історико-правове дослідження
(2020-10-25) Ахмедова, Е.Р.
Формування довіри до судової влади в Україні в контексті утвердження принципу верховенства права: теоретико-правові засади
(2020-10-25) Новоселова, Віталіна Віталіївна
Міжнародно-правовий захист осіб похилого віку
(2023) Предибайло, Алла Ігорівна; Predybailo, Alla I.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню питань міжнародного захисту прав осіб похилого віку. У роботі розкрито ґенезу міжнародно-правового регулювання захисту прав осіб похилого віку у різних сферах правовідносин. Акцентовано увагу на загальних і спеціальних міжнародно-правових актах, прийнятих на міжнародному універсальному і регіональному рівнях, в яких знайшли своє закріплення положення щодо прав літніх людей. У межах міжнародного універсального рівня приділено увагу конвенційним і програмним документам Організації Об’єднаних Націй, резолюціям, тематичним оглядам Всесвітньої організації охорони здоров’я з питань старіння і здоров’я літніх людей та документам Міжнародної організації праці у галузі захисту трудових і соціальних прав літніх людей та інвалідів, доповідям Верховного комісара з прав людини, серед яких: Конвенція № 128 про допомоги по інвалідності, по старості і у зв’язку з втратою годувальника 1967 р., Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р., Міжнародна конвенція про захист прав усіх трудящих-мігрантів та членів їх сімей 1990 р., Принципи ООН щодо осіб похилого віку 1991 р., Декларація з проблем старіння 1992 р., матеріали Міжнародної конференції народонаселення і розвитку (Каїр, 5-13 вересня 1994 р.), Мадридський міжнародний план дій з проблем старіння 2002 р., Торонтська декларація про глобальне запобігання жорстокого поводження з людьми похилого віку 2002 р., Глобальна стратегія і План дій з проблем старіння і здоров’я на 2016-2020 рр.: на шляху до миру, в якому кожна людина має можливість прожити довге і здорове життя, Порядок денний у галузі сталого розвитку на період до 2030 р., Десятиліття здорового старіння Організації Об’єднаних Націй 2021–2030 рр. тощо. Підсумовано, що основна мета цих актів полягає, перш за все, у забезпеченні гідного життя літніх людей шляхом запровадження заходів, направлених на запобігання їхній соціальній ізоляції; заборону дискримінації за віком; надання підтримки для продовження працевлаштування та навчання для тих категорій, які виявили таке бажання, підвищення відчуття себе як активних членів суспільства, незважаючи на вік. Наведено статистичні дані, що свідчать про світові демографічні зміни у бік старіння населення. The dissertation is devoted to a comprehensive study of international protection of the rights of older persons. The paper reveals the genesis of international legal regulation of the protection of the rights of older persons in various spheres of legal relations. Attention is focused on general and special international legal acts, adopted at the international universal and regional levels, in which the provisions regarding the rights of the elderly have been established. Within the framework of the international universal level, attention is paid to the convention and programme documents of the United Nations, resolutions, thematic evaluations of the World Health Organization on aging and health of the elderly, and documents of the International Labour Organization in the field of protecting the labour and social rights of elderly persons and the disabled, reports of the High Commissioner for Human Rights, including: Invalidity, Old-Age and Survivors' Benefits Convention, 1967 (No. 128), the Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women of 1979, the International Convention on the Protection of the Rights of All Migrant Workers and Members of Their Families of 1990, United Nations Principles for Older Persons of 1991, United Nations Proclamation on Aging of 1992, materials of the International onference on Population and Development (Cairo, 5-13 September 1994), Madrid International Plan of Action on Aging of 2002, the Toronto Declaration on the Global Prevention of Elder Abuse of 2002, Global Strategy and Action Plan on Aging and Health 2016-2020: towards a world in which everyone can live a long and healthy life, the 2030 Agenda on Sustainable Development, the United Nations Decade of Healthy Aging (2021-2030), etc. It is summarized that the main purpose of these acts is, first of all, ensuring dignity in older people by introducing measures aimed at preventing their social isolation; prohibiting age discrimination; providing support for continued employment and training for those categories who have expressed such a desire, increasing the sense of themselves as active members of society, regardless of age. Statistical data indicating world demographic changes towards population aging are presented.