Наукові роботи. Медичний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1136
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Документ Прогностически значимые критерии эффективности и контроля постоянной фибрилляции предсердий в зависимости от продолжительности интервала QТс(ХМАПО, 2012) Кулик, В.Л.; Яблучанский, Н.И.; Солдатенко, И.В.; Томина, Е.Е.У пацієнтів з постійною фібриляцією перед¬сердь (ПФП) ретроспективно оцінено прогнос¬тично значущі критерії ефективності контр¬олю частоти шлуночкових скорочень (ЧШС) , у різних класах тривалості QТс. Серед вивче¬них клінічних ознак і показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) статистично значущи¬ми критеріями ефективності контролю ЧШС у пацієнтів з нормальним QТс виявилися систо¬лічний артеріальний тиск, частота шлуночкових скорочень, розмір лівого передсердя, загальна потужність спектра ВСР, співвідношення LF/НР; у пацієнтів із подовженим QТс — вік, діастолічний артеріальний тиск, тривалість інтервалу QТс, фракція викиду лівого шлуночка, співвідношення LF/НР.Документ Клінічне значення тривалості інтервалу QT у діагностиці та медикаментозному контролі постійної фібриляції передсердь(ХНМУ, 2012-11-23) Кулик, В.Л.Вивчено клінічне значення тривалості QTc в діагностиці та медикаментозному контролі постійної фібриляції передсердь для розробки пропозицій щодо підвищення якості її діагностики і терапії. Дисертація присвячена визначенню клінічного значення тривалості QTc в діагностиці та медикаментозному контролі постійної фібриляції передсердь. На підставі вивчення клініко-інструментальних показників (тривалість QTc, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, частота шлуночкових скорочень, розмір лівого передсердя, товщина задньої стінки лівого шлуночка, кінцево-діастолічний діаметр лівого шлуночка, кінцево-систолічний діаметр лівого шлуночка, кінцево-діастолічний об'єм лівого шлуночка, кінцево-систолічний об'єм лівого шлуночка, ударний об'єм лівого шлуночка, фракція викиду лівого шлуночка, функціональний клас серцевої недостатності, стадія серцевої недостатності, стадія артеріальної гіпертензії, функціональний клас стабільної стенокардії) у пацієнтів з постійною фібриляцією передсердь при надходженні, до, через 2 тижня, 1, 6 місяців та 1 рік від початку терапії аміодароном, бета-адреноблокаторами та їх комбінацією, встановлено, що терапія бета-адреноблокаторами у пацієнтів з постійною фібриляцією передсердь забезпечує досягнення жорсткого контролю частоти шлуночкових скорочень у 38% пацієнтів з нормальним QTc і у 25% пацієнтів з подовженим QTc, м'якого контролю у 61% пацієнтів з нормальним QTc і 75% пацієнтів з подовженим QTc, позитивно позначаючись незалежно від його тривалості на функціональному класі серцевої недостатності, функціональному класі стабільної стенокардії, ступені артеріальної гіпертензії і гемодинамічних показниках лівого шлуночка. Доведено, що терапія аміодароном у пацієнтів з постійною фібриляцією передсердь у порівнянні з терапією бета-адреноблокаторами забезпечує більш ефективне досягнення жорсткого контролю частоти шлуночкових скорочень у 41% пацієнтів з нормальним QTc і у 36% пацієнтів з подовженим QTc, м'якого контролю у 59% пацієнтів з нормальним QTc і у 64% пацієнтів з подовженим QTc, призводить до зниження функціонального класу серцевої недостатності, функціонального класу стабільної стенокардії та поліпшення гемодинамічних показників лівого шлуночка, однаковим при нормальному та подовженому QTc. Встановлено, що терапія комбінацією аміодарону і бета-адреноблокаторів у пацієнтів з постійною фібриляцією передсердь у порівнянні з монотерапією бета-адреноблокаторами і аміодароном забезпечує більш ефективне досягнення жорсткого контролю частоти шлуночкових скорочень у 78% пацієнтв з нормальним QTc і у 65% пацієнтів з подовженим QTc, м'якого контролю у 22% пацієнтів з нормальним QTc і у 35% пацієнтів з подовженим QTc, знижуючи функціональний клас серцевої недостатності, функціональний клас стабільної стенокардії, ступінь артеріальної гіпертензії і зменшуючи розміри лівого передсердя з позитивним впливом на гемодинамічні показники лівого шлуночка незалежно від тривалості QTc. Доведено, що прогностично значущими критеріями ефективності контролю частоти шлуночкових скорочень у пацієнтів з нормальним QTc є сістолічний артеріальний тиск (F = 3,8), частота шлуночкових скорочень (F = 3,9), розмір лівого передсердя (F = 3,2) і у пацієнтів з подовженим QTc – вік (F = 4, 4), діастолічний артеріальний тиск (F = 3,1), тривалість QTc (F = 5,6), фракція викиду лівого шлуночка (F = 3,1).Документ Амиодарон и постоянная фибрилляция предсердий(2012-05) Яблучанский, Н.И.; Мартимьянова, Л.А.; Макиенко, Н.В.; Бычкова, О.Ю.; Лысенко, Н.В.; Рыбальченко, И.Ю.; Кулик, В.Л.; Фомич, А.Н.; Черная, Ю.А.Документ Корригированный QT и показатели вариабельности сердечного ритма на эпизодах синусового ритма при терапии пароксизмальной и персистирующей фибрилляцией предсердий комбинацией амиодарона и бета-блокаторов(НИИ кардиологии им. В. А. Алмазова Росздрава, 2012-02) Кулик, В.Л.; Мартимьянова, Л.А.; Яблучанский, Н.И.Документ Ведение пациента с впервые возникшей фибрилляцией предсердий на примере клинического случая(2009) Кулик, В.Л.; Гунаева, О.А.; Каменская, Э.П.; Токаренко, Л.Б; Охрямкина, Е.А.; Усань, Н.Ю.; Крайз, И.Г.; Яблучанский, Н.И.Документ Тривалість коригованого інтервалу QT та частота виявлення внутрішньошлуночкових блокад залежно від клінічних ознак фібриляції передсердь(2011-03) Кулик, В.Л.; Яблучанський, М.І.; Кулик, В.О.; Каменська, Е.П.У 157 пациентов в возрасте (65 ± 10) года с фибрилляцией предсердий (ФП) давностью (7 ± 6) года изучены продолжительность корригированного интервала QT (QTc) и частота встречаемости внутрижелудочковых блокад в зависимости от клинических признаков ФП. Продолжительность QTc и частота внутрижелудочковых блокад у мужчин превышали таковые у женщин (418 мс ± 46 мс и 414 мс ± 38 мс соответственно; p > 0,05; 32 и 12 % соответственно) и увеличивались с возрастом. Продолжительность QTc в группе с пароксизмальной и персистирующей ФП была такой же, как и в группе с постоянной ФП: (414 ± 41) мс и (418 ± 44) мс соответственно (p > 0,05). Частота встречаемости внутрижелудочковых блокад в группах была примерно одинакова. Не отмечено зависимости продолжительности QTc отфункционального класса сердечной недостаточности (СН), но с его увеличением частота встречаемости внутрижелудочковых блокад возрастала. С увеличением стадии СН наблюдались удлинение QTc и увеличение количества разновидностей внутрижелудочковых блокад. С увеличением КДД ЛЖ возрастали продолжительность QTc и частота встречаемости внутрижелудочковых блокад. Сочетание более длинного QTc c большей частотой встречаемости внутрижелудочковых блокад ассоциируется с мужским полом, старческим возрастом, постоянной формой фибрилляции предсердий, IIБ стадией СН, повышенным конечнодиастолическим размером и меньшей толщиной стенки левого желудочка.Документ Клиническая фармакология антиаритмических препаратов III класса(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2010) Кулик, В.Л.; Бурда, И.Ю.; Макиенко, Н.В.; Власенко, О.А.; Савченко, В.Н.Описана клиническая фармакология антиаритмических препаратов (ААП) III класса в рамках классификационной системы АТС. Представлена фармакокинетика и фармакодинамика препаратов. Рассмотрены показания к применению и особенности использования ААП III класса в терапевтической клинике. Расставлены акценты применения препаратов при различных нарушениях ритма. Даны основные противопоказания, особенности взаимодействия с другими лекарственными препаратами, побочные эффекты и симптомы передозировки. Описана клінічна фармакологія антиаритмічних препаратів (ААП) III класу в рамках класифікаційної системи АТС. Представлена фармакокінетика та фармакодинаміка препаратів. Розглянуто показання до застосування та особливості використання ААП III класу в терапевтичній клiнiцi. Розставлено акценти застосування препаратiв при різноманітних порушеннях ритму. Подано основні протипоказання, особливості взаємодiï з іншими лікарськими засобами, побiчнi ефекти i симптоми передозування. The clinical pharmacology of antiarrhythmic drugs (AAD) class III in the classification system of ATS is described. Pharmacokinetics and pharmacodynamics of drugs are submitted. Indications for use and features of use of AAD class III in a therapeutic clinic are considered. AAD class III application in different rhythm disturbances is emphasized. The primary contraindications, emphases of interaction with other drugs, side effects and symptoms of overdose are given.Документ Документ Значение интервала QTc в контроле постоянной формы фибрилляции предсердий(2011-05) Кулик, В.Л.