<B>Д 64.051.22 (Політичні науки)</B>

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/10757

23.00.01 — теорія та історія політичної науки;
23.00.02 — політичні інститути та процеси

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Дієспроможність державних інститутів: пострадянський аспект
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2016) Кліпкова, Г.О.; Клипкова, А.А.; Klipkova, Ganna
На захист винесено результати дослідження державних інститутів, процесів руйнування їх дієспроможності в країнах пострадянського простору. В дисертації запропоновано авторське бачення концепту дієспроможності інститутів держави, розроблено концепцію деформалізації державних інститутів, а також висунуто концепт пострадянської держави як інструмент дослідження політико-державних трансформацій. Проаналізовано роль формальних та неформальних інститутів у розбудові та функціонуванні держав, що трансформуються, співвідношення діючих політико-правових механізмів та практик з арсеналу неопартимоніальних режимів накшталт патронажно-клієнтарних схем. Проаналізовано існуючі ранньодержавні механізми відтворення влади в суспільствах, що трансформуються. Охарактеризовано стан, проблеми та перспективи системи державно-політичних інститутів сучасних пострадянських країн, зокрема, України.
Формування пострадянських партійних систем з домінуючою партією: українська специфіка
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2017) Назаров, М.С.; Назаров, Н.С.; Nazarov, M.S.
Дисертацію присвячено дослідженню української специфіки формування пострадянських партійних систем з домінантно-патронажною партією. Визначено етапи еволюції української партійної системи та спроби політичної еліти створити домінантно-патронажні політичні партії. Обґрунтовано, що на пострадянському просторі партійне домінування має свої особливості, тому партії в країнах постСРСР ми пропонуємо називати домінантно-патронажними. Основним фактором диференціації домінуючих та домінантно-патронажних партій виступає ступінь впливу партії на владу, тобто її реальна здатність формувати органи виконавчої влади та впливати на прийняття державницьких рішень. Якщо партія безпосередньо залучена до формування державної політики та займає домінуючі позиції на політичному полі, то таку партію ми називаємо домінуючою; у випадку, коли партія домінує серед інших, однак центр прийняття рішень знаходиться поза нею – таку партію ми називаємо домінантно-патронажною. Наприкінці дисертаційного дослідження зроблене прогнозування перспектив еволюції української партійної системи та вірогідності формування партійної системи з домінантно-патронажною партією в майбутньому.
Медіа-технології у виборчому процесі: світові тенденції та українська практика
(Харків, 2017) Рум’янцева, С.В.; Румянцева, С.В.; Rumiantseva, S.V.
Дисертація присвячена дослідженню медіа-технологій у виборчому процесі електоральних демократій. Констатується, що феномен електоральної демократії пов'язаний з інститутом виборів та функціонуванням медіа. Запропоновано дефініцію електоральних медіа-технологій як структурної частини виборчих технологій, спрямованих на вплив на електорат через засоби масової комунікації. Систематизовано типології сучасних медіа-технологій у виборчому процесі країн класичної та перехідної демократії на зведених та уперше сформульованих підставах. Визначено політико-системні, нормативні та інституційні фактори впливу на реалізацію електоральних медіа-технологій. Проаналізовано особливості законодавчого регулювання та практичної реалізації медіа-технологій країн консолідованої демократії. Простежено специфіку вітчизняних електоральних медіа-технологій під час проведення позачергових виборів 2014 року. Запропоновано шляхи реформування політичної та суспільної сфер реалізації електоральних медіа-технологій в Україні.
Сучасна теорія голосування в контексті українських електоральних трансформацій
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2017) Авксентьєв, А.О.; Avksentyev, A. A.; Авксентьев, А.А.
У дисертації здійснено комплексне політологічне дослідження проблеми голосування: зокрема, факторів впливу на стратегії та мотивації учасників, процедурної детермінації результатів, особливостей трансформацій утвореного внаслідок масового голосування електорального простору. Визначено основні підходи до проблематики голосування (формальноматематичний, політико-економічний, політико-соціологічний, політикокомпаративістський, електорально-просторовий, формально-правовий) та запропоновано власну теоретико-методологічну модель електорально-просторового аналізу для дослідження українських електоральних трансформацій.
Національний суверенітет в неовеберіанських теоріях держави
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Гайко, О.С.; Gaiko, O.S.
Дисертація присвячена аналізу національного суверенітету в рамках неовеберіанських теорій держави, які репрезентують макроісторичну політологічну перспективу досліджень суверенітету. Відзначаються особливості формування, розповсюдження й трансформації національних суверенітетів. Підкреслюється взаємозв’язок між національним суверенітетом, капіталізмом, установленням державної монополії на застосування насилля й демократичними інститутами. Виявлено специфічні риси раціонально-бюрократичної логіки функціонування державних інститутів, яка формується внаслідок розмежування економіки й політики. Розглядається обумовленість траєкторії розвитку пострадянських політичних режимів специфікою радянської модернізації.
Місцеве самоврядування в Польщі в контексті демократизації країн Центральної та Східної Європи
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Бровко, О.В.; Brovko, Oleh
Дисертація представляє результати системного та комплексного дослідження становлення та розвитку місцевого самоврядування в країнах Вишеградської групи, передусім Польщі. Розкритий як позитивний, так і негативний досвід Польщі в реформуванні та функціонуванні інституту місцевого самоврядування, що дозволило провести системний аналіз в даному напрямку, зробити об’єктивні висновки та розробити рекомендації щодо можливості впровадження його в Україні. Здійснено порівняння систем місцевого самоврядування країн Вишеградської групи. Встановлено, що Польща, єдина серед Вишеградських країн, впровадила трирівневий територіальний поділ та започаткувала формування великих муніципалітетів. Із застосуванням оцінок польських експертів виявлено основні успіхи та недоліки реформи, сучасні тенденції та перспективи розвитку місцевого самоврядування в Польщі.
Концептуалізація правової держави у політичній теорії Карла Шмітта
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Шумський, Л.М.; Шумский, Л.Н.; Shumsky, L.M.
Дисертацію присвячено дослідженню поняття правової держави в політичній теорії К. Шмітта крізь призму феномену сильної тотальної держави. Підтверджено, що джерела поняття права й держави закладені в ідеях античних мислителів. Проаналізовано підходи до поняття держави за середньовіччя. Ідея правової держави значно розвинулася в німецькій політичній думці ХІХ ст. Визначено роль принципів правової держави в сучасній політичній науці.
Політичні рішення в контексті постдемократичних трансформацій
(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2020) Вінникова, Наталія Анатоліївна; Vinnykova, N.A.
У дисертації здійснено комплексний аналіз процесів творення політичних рішень у контексті постдемократичних трансформацій, яких зазнають сучасні форми політичного урядування. Запропоновано авторський концептуально- методологічний підхід на основі комбінування вихідних принципів мережевого аналізу й теорії хаосу, що дозволило розкрити динаміку трансформацій, які відбуваються у складових творення політичних рішень – практиках політичної участі, репрезентації інтересів і політичної легітимації – та з’ясувати причини делегітимаційних тенденцій.