<B>Д 64.051.01 (Економічні науки) </B>
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/14924
08.00.01 — економічна теорія та історія економічної думки
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Рейтингування в інституційному механізмі господарських трансформацій(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019) Глушач, Ю.С.; Glushach, Y.S.На основі інтеграції еволюційної, функціональної, інституційної, поведінкової парадигм визначено місце та роль рейтингування в механізмі господарських трансформацій; обгрунтовано амбівалентність впливу рейтингу на вибір економічними суб’єктами напрямів господарського розвитку; досліджено еволюцію інституту рейтингування та визначені дескриптори його інституціоналізації; визначені та систематизовані функції рейтингів; досліджено експертно-аналітичну складову методології рейтингового процесу як суб’єктивний чинник маніпулятивного потенціалу рейтингу; доповнено класифікацію рейтингів сучасного господарства з урахуванням методологічних та суб’єктних ознак та узагальнено їх в полісистему з метою аналізу її як результату функціонування глобальної індустрії рейтингування.Документ Вплив глобалізації на структуру соціальноекономічних потреб людини(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019) Мурашова, А.О.; Murashova, A.O.Запропоновано новий поведінковий аспект методології дослідження, поєднання якого з відтворювальним і соціально-структурним дозволяє більш комплексно охарактеризувати структурні зміни об'єкта дослідження. В роботі характеризована фундаментальна асиметрія в структурі людських потреб, що посилюється в умовах глобалізації, та в умовах безмежного зростання потреб стає джерелом поглиблення екологічних, антропологічних та інших глобальних криз. Виділено основні тенденції впливу глобалізації на зміни структури потреб людини: стандартизація, індивідуалізація, інформатизація, віртуалізація. Показано, що оптимізація структури соціально-економічних потреб здійснюється шляхом їх гуманізації та соціалізації.Документ Формування фінансової архітектоніки забезпечення національного добробуту(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Глущенко, О.В.; Hlushchenko, O.V.У дисертаційній роботі розкрито сутність, закономірності і перспективи формування фінансової архітектоніки національного добробуту, визначено інституційні механізми її функціонування. Доведено наявність зв’язку між еквівалентним і реципрокним видами обміну та довірою. Розширено предметне поле поняття «добробут», шляхом включення рівня забезпеченості задоволення потреб людини, які сприяють її матеріальному, духовному, соціальному й фізичному розвитку та гармонізовані з морально-етичними нормами й потребами в збереженні довкілля, на основі застосування наукового підходу вимірювання людського розвитку «поза межами ВВП». Запропоновано методичний підхід щодо оцінки обсягів фінансових ресурсів добробуту, з'ясовано ступінь і характер участі податкових, видаткових, трансфертних, актуарних, боргових каналів та каналів трансформації державної власності у фінансових потоках фіскального трансмісійного механізму формування ресурсної бази фонду добробуту. Адаптовано акселератор сталого розвитку для використання під час прогнозування національного добробуту.Документ Економічна свобода і форми її реалізації у фінансовій сфері(ХНУ імені В.Н, Каразіна, 2009-10-30) Глущенко, О.В.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2009. У дисертаційній роботі досліджено теоретико-методологічні та практично прикладні проблеми розкриття змісту економічної свободи та форм її прояву в фінансовій сфері. Економічна свобода має побудову, що складається з внутрішніх форм, сформованих сукупністю ціннісноусвідомлюючої, цілеутворюючої та поведін-кової функцій. Зовнішні форми економічної свободи визначаються за критерієм ступеня свободи, формами її реалізації та функціональними проявами. Показа-но, що механізм реалізації економічної свободи у зовнішньому просторі визна-чається сукупністю комплексу формальних та неформальних інституціоналізо-ваних взаємодій економічних агентів між собою та суспільством. Поглиблено розуміння тенденцій, закономірностей та форм прояву економічної свободи у фінансовій сфері. Визначено перетворення економічної свободи у фінансову свободу в умовах фінансової економіки. Виявлено фактори, що обмежують відносини економічної свободи, та ар-гументовано необхідність обмеження віртуальної складової фінансової свободи.