<B> Д 64.051.15 (Соціологічні науки) </B>
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/10748
22.00.01 — теорія та історія соціології;
22.00.03 — соціальні структури та соціальні відносини;
22.00.04 — спеціальні та галузеві соціології
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Академічна культура українського студентства: фактори формування та особливості прояву(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019) Пак, І.В.; Pak, I.V.Pak I.V. Academic culture of Ukrainian students: factors of formation and features of manifestation. – Qualification research paper, manuscript. Thesis for a Candidate Degree in Sociology: Speciality 22.00.04 – Special and Branch Sociologies (Sociology). – V. N. Karazin Kharkiv National University, the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2019. The dissertation contains theoretical and empirical analysis of the phenomenon of academic culture of students. The dissertation contains a thorough analysis of the identified scientific issues and the author's definition of academic culture, clarification of its levels and structure, an original vision of functions inherent in academic culture. The empirical basis of the dissertation is the results of nationwide survey «Ukrainian Students' Academic Culture: The Main Factors of Formation and Development»; international survey «TALIS», based on unformalized in-depth interviews. The author notes that the phenomenon of academic culture in the modern scientific discourse is analyzed from several points of view, which form a rather broad theoretical spectrum. Its extreme positions can be considered its relation (even identification) with organizational culture in the conditions of globalization and the definition of a special mission of higher education in the modern information society. The analytical approach of P. Bourdieu is used to interpret academic culture as a set of academic practices, which include as formal manifestations of academic culture, as well as informal academic practices. The academic culture of students is determined the as a set of behavior patterns, which are formed in the academic environment in the process of adaptation to the value-normative component of the education space, are internalized and find manifestation in everyday academic practices.Документ Речі в інструментарії символічного насильства в постсучасному суспільстві(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019) Бойко, Д.М.; Boyko, D.M.Dmytro M. Boyko. Things in the tools of symbolic violence in post-modern society. – Manuscript copyright. Thesis for Candidate Degree in Sociology: Specialty 22.00.01 – Theory and History of Sociology. – V. N. Karazin Kharkiv National University of Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2019. The dissertation is devoted to the conceptualization of the inclusion of things in symbolic violence processes. The relevance of the presented topic lies, on the one hand, in the limited heuristic potential of the classical dichotomy of "materialism-idealism" and "physical and symbolic" to study the processes of symbolic violence. On the other hand, in today's Ukraine there is an escalation of various (physical, symbolic, structural, etc.) violence in the struggle for political, economic, ideological power. Symbolic struggle and symbolic violence are another "front" of confrontation, factors and means of transferring the collision of forces from the phase of direct physical interaction into the phase of discursive interaction. First of all, the theoretical and methodological developments from the sociological reflection of the phenomenon of things are analyzed and quadrated. The eclectic set of the concepts of the sociology of things was systematized and streamlined by paradigm classification: the relativistic, substantive, literary, nominalist, and realistic concepts of things in sociology are identified, revealed and analyzed.Документ Фабрикація порядку. Знання в конституюванні соціального(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019) Голіков, О.С.; Golikov, O.S.Дисертація присвячена концептуалізації порядку соціального як фабрикованого знаннєвого феномену. Спираючись на широку теоретико-методологічну базу (соціальна антропологія, синтетичні методології, проблематика Іншого, теорії комунікації, дослідження форм суспільної свідомості, соціологія простору), автор аналізує процеси та модуси конституювання соціального та місця в них знання. Значну увагу приділено можливостям соціологічного дослідження конституювання влади, порядків, режимів, практик з позицій соціології знання. Зокрема, запропоновані різноманітні осі епістемологічного упорядкування знання. Здійснено соціологічну концептуалізацію знання як точки перетину суб’єкта дії, Другого (як конкретного іншого) та Третього (як абстрагованого, узагальненого іншого) в площинах дії, комунікації, означування та уречевленості, що дозволило авторові розширити інтерпретацію знання, позбавившись суто дискурсивного та текстуального розуміння природи знання, а також здійснивши подальшу соціологізацію категорію знання. 34 На підставі ряду авторських та колективних соціологічних досліджень, виконаних як у кількісній, так і в якісній методологіях, аналізуються процеси виробництва знання, їхнє інтерферування та інтерпенетрація з практиками та структурами, здійснюється концептуалізація категорії знаннєвих протоколів, а також детально описуються та аналізуються об’єктивації соціального у знаннєвих формах на прикладах особистих листів та публічних виступів.Документ Творчі дозвіллєві практики як фактор формування соціальної суб’єктності сільських підлітків(Харків, 2019) Дикань (Агамір’ян), Л.В.; Dykan (Agamiryan), L.V.У дисертації представлено результати соціологічного дослідження впливу творчих дозвіллєвих практик на становлення соціальної суб’єктності сільських підлітків в умовах сучасного українського суспільства. Підкреслено, що дозвіллєві практики є як передумовою формування культурних зразків, норм, цінностей, так і їхнім проявом у фігураціях; що вони є одночасно фактором формування соціальної суб’єктності та її проявом у повсякденному житті; що соціальна суб’єктність має різні прояви у вигляді практик у різних фігураціях. Виявлено вплив на вибір підліткового дозвілля таких ресурсів влади, як культурний, зокрема освітній, капітал батьків; власний культурний капітал підлітків та матеріальний стан сім’ї. Підтверджено положення теорії Н. Еліаса про те, що будь-яка фігурація є виразом владних відносин; доведено, що ресурси та джерела влади в межах дозвіллєвої фігурації мають поліморфний характер, вони можуть бути соціальними, економічними, просторовими, емоційними тощо. Зроблено висновок, що дозвіллєва фігурація має тісний зв’язок з соціальною, економічною, просторовою фігураціями. Крім того, вона сама є переплетінням фігурацій у дозвіллєвому просторі, де одночасно присутні різні типи моделей поведінки: постфігуративна, кофігуративна та префігуративна. Доведено існування поліфігуративної дозвіллєвої культури. Підкреслено необхідність різнобічної роботи з сучасною підлітковою молоддю, спрямованої на забезпечення більш активної участі цієї соціально-демографічної групи в творчих дозвіллєвих практиках, що здійснюють суттєвий вплив на формування та розвиток її соціальної суб’єктності.Документ Самореалізація обдарованих учнів у сучасній Україні: основні чинники та ризики(Харків, 2019-02-11) Єременко, Ю.В.; Eremenko, Yuliya V.У роботі розглянуто основні теоретичні та методологічні підходи до дослідження обдарованості, окреслено їх можливості та обмеження. Здійснено аналіз сутності обдарованості та її видів. На основі опрацювання моделей обдарованості визначено її елементи, що мають принципове значення для самореалізації особистості як процесу втілення у життя свого індивідуального потенціалу. Розглянуто три групи характеристик обдарованих учнів: соціокультурні, інтелектуально-розумові та психологічні. На основі аналізу різних підходів до факторної детермінації обдарованості виокремлено чотири групи чинників самореалізації обдарованих учнів. Здійснено систематизацію проблемних зон даного процесу та запропоновано типологію його ризиків. Розглянуто зарубіжний і вітчизняний досвід роботи з обдарованими дітьми та на основі розкриття потенціалу стейкхолдер-менеджменту удосконалено програмні основи супроводу обдарованих учнів.Документ Артхаусний кінематограф як соціокультурний феномен : дисертація(Харків, 2018) Коновалов, О.Є.Дисертаційна робота присвячена вивченню артхаусного кінематографу як соціокультурного феномену. Актуальність обраної теми обумовлена, з одного боку, необхідністю подолання кризи в сучасному соціогуманітарному дискурсі кінодосліджень, пов’язаної з нехтуванням можливістю аналізу артхаусного кіно як соціокультурного феномену, що призводить до розуміння кіно виключно як мистецької категорії, з іншого – існуванням запиту на дослідження артхаусного кіно одночасно як чинника формування та інструменту відображення ціннісно-нормативних установок сучасного українського суспільства, що знаходиться на етапі розвитку та трансформації. Відзначено доцільність проведення комплексного емпіричного дослідження, спрямованого на визначення цінніснонормативного змісту основного потоку артхаусних фільмів в українському кінопрокаті, а також глядацької аудиторії, яка є споживачем такого кінематографічного продукту.Документ Артхаусний кінематограф як соціокультурний феномен : автореферат(Харків, 2018) Коновалов, О.Є.Захист відбудеться «17» квітня 2018 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.15 у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна за адресою: 61022, Харків, майдан Свободи, 4, ауд. 2-49.Документ Організаційна культура як фактор управління людськими ресурсами міжнародних компаній : дисертація(Харків, 2017) Баннікова, К.Б.Мета роботи – виявити особливості організаційної культури сучасних міжнародних компаній і визначити їхній вплив на технології управління людськими ресурсами.Документ Організаційна культура як фактор управління людськими ресурсами міжнародних компаній : автореферат(Харків, 2018) Баннікова, К.Б.Захист відбудеться «_6_» _березня__ 2018 р. о _12-00_ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.15 у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 4, ауд. 2-49.Документ Коммуникативный механизм стигматизации как основа формирования негативного образа профессии(2010) Кравченкова, Г.Н.Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04 – специальные и отраслевые социологии. – Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина. – Харьков, 2010. В диссертации проанализированы теоретико-методологические подходы к исследованию коммуникативного механизма стигматизации как основы формирования негативного образа профессии в условиях современного украинского общества. Обоснована теоретическая интерпретация понятия «образ профессии» как процесса обозначения определенной профессии одним или несколькими социальными признаками, которые указывают на дискредитирующие факты о субъекте социального взаимодействия, связанные с его профессией. В свою очередь, коммуникативный механизм стигматизации профессий определяется в работе как сложная система взаимодействия, основанная на передаче информации о профессии при помощи специальных средств, затрагивающей все уровни коммуникации в условиях специфических коммуникативных ожиданий негативного характера. В работе выделены и охарактеризованы коммуникативные практики стигматизации профессий, представленные в продуктах текстовой (анекдоты), аудиовизуальной (киноленты, скетч-шоу), визуально-текстовой коммуникации (демотивационные плакаты), реализуемые посредством слухов, сплетен и злословия в неформальных коммуникациях, а также опосредуемые применением манипулятивных технологий в телевизионном дискурсе (например, журналистские расследования). Особое внимание уделяется эмпирической интерпретации, а также классификации понятий и категорий стигматизации профессий на основе данных качественного исследования по трем группам категорий: отношения, работа, характеристики. Охарактеризованы все элементы коммуникативного механизма стигматизации профессий: (1) маркирование профессиональных групп посредством обозначения стигматизированными номинациями в межличностных коммуникациях; (2) поглощение продуцируемых повседневными взаимодействиями категорий, типизаций, номинаций средствами массовой коммуникации; (3) преобразование, фильтрация, оформление полученной информации; (4) формулировка стигматизирующего медиа-месседжа, для передачи при помощи СМК; (5) трансляция данного сообщения посредством специальных коммуникативных технологий и особых механизмов воздействия в социальных коммуникациях; (6) восприятие и усвоение массовой аудиторией стигм, трансформация их в социальные стереотипы; (7) использование стигматизирующих номинаций и типизаций в повседневных взаимодействиях; (8) факторы стигматизации, которые активизируют действие механизма в целом и реализованы в негативных коммуникативных ожиданиях. На основе анализа проведенного автором эмпирического социологического исследования коммуникативного механизма стигматизации как основы формирования негативного образа профессии в повседневном сознании граждан Украины определены содержательные характеристики стигматизированных профессий. Показано, что социокультурные условия и коммуникативные предпосылки стигматизации профессий в украинском обществе представляют собой особенности культуры транзитивного общества, отличающегося во многих случаях непониманием социальной ситуации со стороны его граждан и их маргинальной самоидентификацией. Выделены основные критерии стигматизации профессий: негативные социальные практики, негативное содержание работы, негативное впечатление. Реализованная автором классификация групп стигматизированных профессий по сферам деятельности и уровню дохода позволила выявить причины стигматизации, представленные в непосредственном выполнении профессиональных обязанностей («грязная работа»), в степени дистанцирования от «простых людей» и в применении коррупционных практик, которые являются источником незаконного дохода и выступают фактором усиления эффекта стигматизации. В результате эмпирического исследования автор приходит к выводу, что стигматизация профессий дифференцирована в зависимости от субъекта восприятия профессии. Доказано, что существуют межпоколенческие различия в восприятии профессий: если респонденты старшего возраста не отличаются предубежденным отношением к представителям рабочих профессий, неотъемлемым атрибутом которых является «грязная работа», то у многих молодых респондентов любая работа, связанная с физическим трудом, вызывает чувство отвращения и пренебрежения. Подчеркнуто, что в коммуникативных практиках стигматизации в современном украинском обществе особое значение приобретает Интернет. Также, на основе проведенного социологического исследования сделан вывод о том, что механизм стигматизации профессий реализуется посредством несоответствия профессий социальным ожиданиям в координатах дихотомных переменных социального действия.