Норвезько-українська конференція, присвячена діяльності Ф. Нансена в Україні у 1921–1922 роках

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/14954

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 110

Involving citizens: Highlights from more than 10 years of Ukrainian-Norwegian research collaboration on local community development and local democracy
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-10) Aadne Aasland
The local level is an important arena for the practice of democracy. It is at the local level that people encounter concrete social problems, and it is above all there that they expect the delivery of effective policies and solutions. Therefore, the local level has been seen as the key location for the appearance and application of democratic initiatives that can eventually lead to transformation of the social and economic sectors in a state as a whole. In Ukraine, despite the existence of various instruments of citizens’ interaction with the authorities, a large segment of the population has for various reasons remained detached from the processes of development, adoption, and implementation of governmental decisions. Moreover, many local governmental institutions have failed to use the existing potential for involving the citizenry in solving local problems.
Роль міжнародних організацій в умовах глобалізації
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Тарасенко, А.О.
Глобалізація передбачає утворення єдиного (загального) міжнародного економічного, правового і культурно-інформаційного простору. Іншими словами, феномен глобалізації виходить за чисто економічні рамки, як це було раніше, і помітно впливає на всі основні сфери суспільної діяльності – політику, ідеологію, культуру. Він, безсумнівно, буде відігравати визначальну роль в світовій економіці XXI ст., надаючи потужний імпульс формуванню нової системи міжнародних економічних і політичних відносин.
Роль Всесвітньої туристичної організації у формуванні глобальної туристичної політики
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Парфіненко, А.Ю.
Транснаціоналізація туристичних потоків та туристичного бізнесу дозволяє віднести туризм до важливого вектору глобальної політики, який щільно інтегрований у макроекономічний розвиток, модернізаційні процеси, систему міжнародних відносин та політичну глобалізацію, пов'язаний із конфліктами та ризиками нестабільності. У 2018 р. глобальна мережа туристичних потоків оцінювалася в 1,4 млрд. міжнародних прибуттів та 1,7 трлн. дол. валютних надходжень. Ключову роль у формуванні основних напрямків глобальної туристичної політики майже півстоліття відіграє Всесвітня туристична організація (далі – ЮНВТО). Дослідження особливостей взаємодії туризму зі світовими політичними, економічними, соціальними та культурними процесами, представлене у документах даної міжнародної організації, заслуговує на всебічну увагу.
Статус комбатантів та некомбатантів у давньосхідному міжнародному праві
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Гавриленко, О.А.
Війна є явищем людського життя таким самим давнім, як і людство. Як вважають автори двотомного навчального посібника «Еволюція воєнного мистецтва», з середини IV тис. до н.е. відбулося понад 14550 великих і малих війн, у яких загинуло, померло від голоду, епідемій та з інших причин понад 3,6 млрд. осіб [1, с. 13]. Зважаючи на такі вражаючі квантитативні показники, неможливо заперечувати, що проблема правового статусу і правового захисту особи під час війни ніколи не втрачала своєї актуальності. Для України вона особливо посилилася протягом останніх років, зважаючи на агресію з боку Росії, що мала наслідком жертви серед мирного населення, зокрема жінок та дітей, в ході якої вчинено воєнні злочини та злочини проти людяності.
Захист прав вразливих категорій осіб під час збройних конфліктів
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Фоміна, Л.О.
Захист прав і основоположних свобод людини є одним з пріоритетних напрямків діяльності більшості міжнародних міжурядових організацій універсального і регіонального рівнів та держав світу. Під егідою міжнародних організацій розробляються нові та удосконалюються існуючі правові та організаційні інструменти захисту прав людини з приділенням особливої уваги потребам окремих груп населення, таких як жінки, діти, особи, похилого віку, особи з інвалідністю та ін. Разом з тим, існують ситуації, коли особи, які належать до таких вразливих груп можуть потребувати застосування посилених заходів захисту у зв’язку з їхніми фізіологічними, віковими або психологічними особливостями. Так, зокрема, в умовах збройних конфліктів серйозні порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини стали поширеною практикою[1]. На підтвердження означеного свідчить резолюція, прийнята Радою Безпеки Організації Об’єднаних Націй 1894 (2009), в якій Рада підкреслила особливий вплив збройного конфлікту на жінок і дітей, у тому числі в якості біженців і внутрішньо переміщених осіб, а також на інших цивільних осіб, які можуть бути особливо вразливими, включаючи інвалідів та людей похилого віку, і акцентувала увагу на необхідності надання захисту і допомоги таким особам.
Деякі аспекти впливу міжнародних правових позицій під час звільнення від кримінальної відповідальності
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Слінько, Д.С.
Ретроспективний аналіз чинного законодавства зарубіжних країн Європи надає підстави для визначення основних положень кримінального процесу щодо встановлення вини обвинуваченого та можливість його звільнення від кримінальної відповідальності або застосування міри кримінального покарання для подальшого його виховання в умовах суспільства. Перший шлях, який визначений законодавчою системою Союзу Європи та англосаксонською правовою системою, представником якої є США та Великої Британії є можливість звільнення у разі співпраці обвинуваченого зі слідством. Держава гарантує безпеку учасника процесу. Дані науково практичні положення були впроваджені у «Кодексі поведінки посадових осіб по підтримці правопорядку». Цей документ є свого роду міжнародним кодексом етичних норм правоохоронних органів.
Трансформація ролі міжнародних організацій в умовах сучасних викликів: подолання проблеми голоду
(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019-10-11) Джваршеішвілі, А.Р.; До Хай Уєн
Однією із головних місій міжнародних організацій в сфері продовольчої безпеки є вирішення проблем голоду. На 2018 рік кількість голодуючих в світі становило 820 мільйонів осіб. А це більше 10 відсотків від всього населення Землі, що говорить про те, що проблема голоду є однією з найбільших проблем людства. За останні десятиріччя кількість голодуючих осіб то зростає, то спадає.
Екологічні смисли способу життя та психологічного благополуччя людини: від Фрітьйофа Нансена до Арне Наеса та до сучасної психології екозбереження
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Кряж, І.В.
Як предмет наукових розвідок поняття «спосіб життя», «психологічне благополуччя», «якість життя» почали розроблятися наприкінці ХХ століття. Але ж цьому передувало їх використання та розвиток як «життєвих» понять, пов’язаних з певними цінностями, уявленнями, особистісними смислами. Фрітьйоф Нансен був людиною, яка уособлювала одночасно романтизм, дослідницькі устремління та гуманістичні цінності. Екологічний простір поставав для нього простором романтичного пошуку «інших берегів», поклик яких облагороджує людське життя. Разом з тим, це не заважало сприйняттю екологічного світу як такого, що потребує вивчення та освоєння, як ресурсної бази, що має бути пізнана та використана для блага людей. Спосіб життя Нансена дозволяв реалізувати тісний зв’язок з природним середовищем, але водночас уможливлював для інших перетворення «храму дикої природи» на майстерню [1]. Діючи як гуманіст, філантроп та просвітник, він підтримував цінності соціальної справедливості, свободи, пізнання як умови людського благополуччя, надаючи останньому статус першорядного за значущістю.
Забезпечення прав вразливих категорій осіб у міжнародному праві
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Перепьолкін, С.М.
Напередодні 74-ї річниці заснування Організації Об’єднаних Націй проблематика забезпечення рівних прав і свобод для всіх категорій населення незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища, зберігає свою актуальність для більшості її держав-членів, зокрема, й для України. У даному випадку мова йде про тих представників людської сім’ї, які через відсутність певних умов не можуть користуватися належними їм універсальними правами та свободами у повному обсязі, а отже, потребують спеціального захисту з боку як окремих держав, так і всього міжнародного співтовариства. До таких категорій населення доктрина міжнародного права відносить: дітей; жінок; біженців; етнічні, релігійні або мовні меншини; інвалідів, розумово відсталих та смертельно хворих людей; мирне населення під час збройних конфліктів тощо.
Значення судової балістики при розслідуванні злочинів
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Шайтуро, О.П.; Краснова, Є.Р.
Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що серед досліджень, які здійснюються у сфері кримінального провадження, особливе місце посідає криміналістичне дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів їхнього застосування. Ці дослідження називаються судово-балістичними дослідженнями, а сукупність таких знань – судової балістикою. Зародження судової балістики як галузі знань і розділу криміналістики пов'язується з ім'ям інспектора лондонської кримінальної поліції Генрі Годдарда, який у 1835 році в кримінальній справі про вбивство звернув увагу, що куля, яка потрапила в потерпілого, мала дивну опуклість. З цієї «поміченою» кулею Годдард став шукати злочинця. В Україні судова балістика, як така, зароджується в 1914 році
Роль ОБСЄ в розв’язанні конфлікту на Донбасі
(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019-10-11) Бондаренко, Я.О.
Уже протягом більш ніж п’яти років в Україні триває збройний конфлікт. Розпочавшись у березні 2014 р. анексією Російською Федерацією АР Крим, конфлікт перенісся на схід України. Спроби України врегулювати ситуацію шляхом проведення «Антитерористичної операції» (з 2018 р. – «Операції Об’єднаних Сил»), на жаль, не мали результатом припинення вогню. За умов різних векторів бачення шляхів врегулювання конфлікту та відсутності прямого діалогу з цього питання між двома країнами, виникло питання щодо необхідності і єдиної можливості подолання кризової ситуації на сході України за допомоги й підтримки міжнародної спільноти, зокрема, в рамках ОБСЄ. Наразі ОБСЄ, поряд з ООН, займає одну з ключових позицій в питанні врегулювання збройного конфлікту на Донбасі.
The United nations reform: the perspectives and the modern challenges
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Ryeznikov, V.; Migunov, P.
There are 252 countries in the world that each day have their own pace of development, no matter in what vector their economy and foreign policy are moving. The realities of things are such that the actions of the great countries can influence developments in a global context. The processes of globalization and regionalization are intensifying day by day and leave a mark in the history of each country. If every state in the world acted on the postulates of the school of classical realism, relying solely on its own national interests, forgetting the rules of international law, then it already looked like the anarchy of international relations of the pre-Westphalian and Westphalian era. In the twentieth century, the mechanism and rules for the interaction of states as participants in international relations were elaborated, taking into account the sad experience of the two world wars and the practice of using US nuclear weapons in Japan.
Імунітет від національної кримінально-правової юрисдикції як спеціальний засіб забезпечення співробітництва суб’єктів міжнародного права
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Житний, О.О.
Галузевий захист і регулювання співробітництва суб’єктів міжнародного права (держав, їх об’єднань, міжнародних організацій тощо) як загальновизнаного принципу міжнародного права і як соціально корисної й політично необхідної діяльності їх агентів відображає низка кримінально-правових інститутів – про видачу й передачу осіб, які вчинили злочин, про універсальний принцип чинності КК у просторі (більшістю криміналістів він пов’язується зі спільністю інтересів держав у боротьбі із окремими видами злочинів, що підштовхує їх до об’єднання у протидії таким посяганням, до укладення відповідних міжнародних угод). На забезпечення цього загальновизнаного принципу міжнародного права спрямовано норми про кримінальну відповідальність за посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК), за злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист (ст. 444 КК). Одним з таких засобів є й визнання імунітету від національної кримінально-правової юрисдикції (ч. 4 ст. 6 КК).
Захист прав внутрішньо переміщених осіб у міжнародному та європейському праві
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Анакіна, Т.М.
Однією з найбільш вразливих категорій осіб є внутрішньо переміщені особи (далі – ВПО). За підрахунками УВКБ ООН, станом на 01.01.2019 р. у світі нараховується близько 70,8 млн. примусово переміщених осіб, з яких 41,3 млн. – ВПО, у тому числі 0,8 млн. в Україні [1]. Оскільки зазначені цифри є офіційно представленими урядами країн, а факти внутрішнього переміщення часто мають латентний характер, можемо припустити, що кількість ВПО є значно вищою. На сьогодні на міжнародному і регіональному рівні склалися певні стандарти, що визначають статус ВПО та, відповідно, позитивні та негативні зобов’язання держав.
Інтеграційна політика у ФРН та національно-демократична консолідація в пострадянській Україні: порівняльний аналіз типологічної схожості та відмінностей
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Чугуєнко, М.В.
Компаративні дослідження досвіду сучасних політик інтеграції у Німеччині та пострадянській Україні актуальні насамперед з огляду на низку небезпечних зовнішніх і внутрішніх викликів для обох європейських держав. Глибока криза Європейського Союзу, становим хребтом якого є Німеччина, і вступ до якого задекларувала Українська держава як пріоритет своєї зовнішньої політики, має не лише інституційний, а ще й ціннісний характер. Це насамперед конфлікт універсалістських ліберальних цінностей з одного боку і національно-державних інтересів з іншого.
Особливості захисту прав літніх людей-мігрантів
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Предибайло, А.І.
Одним з найважливіших чинників сучасного світового розвитку є міжнародні міграції, які перебувають у центрі уваги міжнародних організацій та істотно впливають на майбутній розвиток низки держав. Вказаний процес знайшов своє відображення у ст. 13 Загальної декларації прав людини, де зазначається, що «кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи власну, і повертатися в свою країну». Стаття 14 цього ж документа стверджує, що «кожна людина має право шукати притулку від переслідувань в інших країнах і користуватися цим притулком» [6]. При цьому у межах Організації Об’єднаних Націй (далі – ООН) здійснюється міжнародна координація та гармонізація соціальної політики в аспекті захисту прав мігрантів у цілому, та літніх людей-мігрантів зокрема, з метою вирішення проблеми рівня захисту прав та недопущення дискримінації, неналежного та жорстокого поводження з ними.
Саногенне мислення як основа психологічного благополуччя особистості
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Ярош, Н.С.
Актуальність вивчення означеної проблеми пов’язана з тим, що психологічне благополуччя є тим психологічним феноменом, який уособлює природне прагнення людини до внутрішньої рівноваги, комфорту, відчуття щастя, а головне психологічного здоров’я особистості. Темп життєдіяльності сучасної людини, дозволяє характеризувати її як потенційно емоціогенну. Висока емоційна напруженість викликається наявністю великої кількості факторів стресу, постійно присутніх в умовах сучасного життя. Це такі особливості життєдіяльності, як високий динамізм, нестача часу, робочі перевантаження, складність виникаючих життєвих ситуацій, рольова невизначеність, соціальна оцінка, невизначеність у житті та ін. Дане явище негативно впливає на психологічне благополуччя, фізичне здоров’я та ефективність життєдіяльності особистості.
До проблеми психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров’я
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Гуляєва, О.В.
У зарубіжній психології поняття благополуччя визначається в найбільш широкому сенсі – well-being, як багатофакторний конструкт, що являє собою взаємозв’язок фізичних, соціальних, економічних та психологічних факторів. Щодо психологічного благополуччя, можна говорити про те, що сучасна психологія не має загально визначеного поняття «психологічне благополуччя особистості», не існує єдиної дефініції. Термін «психологічне благополуччя» було введено Н. Бердберном, який описував цей феномен у категоріях щастя або нещастя, суб’єктивного відчуття задоволеністю або незадоволеністю життям. Теорії зарубіжних та вітчизняних психологів, які розглядають проблему психологічного благополуччя, можна поділити на дві групи – гедоністичні та евдемоністичні.
Роль APCERT в забезпеченні інформаційної безпеки провідних країн Азії
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Тиртова, Т.П.
На сучасному етапі невід'ємною частиною соціально-економічних змін не тільки країни, а й світу в цілому є динамічний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій і, як наслідок, формування нового типу суспільства – інформаційного. Незважаючи на те, що інформаційне суспільство є визначальним фактором життя сучасної людини, слід звернути увагу й на негативний аспект повсюдного поширення інформатизації та комп'ютеризації. Загрози, які несе за собою такий тип суспільства, найчастіше проявляються в кіберпросторі. Тому міжнародні актори змушені переглянути звичну для них категорію «безпеки» відповідно до сучасних реалій. Тепер під «безпекою» слід розуміти не тільки безпеку на суші, у воді та у повітрі, а й безпеку в інформаційному (кібер-) просторі.
Європейський суд з прав людини в системі забезпечення захисту прав людини
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Перепьолкін, Д.С.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організації, членом або учасником яких є Україна [1]. Однією з найбільш відомих таких установ є Європейський суд з прав людини. Європейський суд з прав людини – міжнародна судова інституція, покликана забезпечувати захист основних прав людини, демократії та верховенства права у всій Європі. Його було утворено у 1959 році, відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підписаної 4 листопада 1950 року [2]. Нині ця Конвенція включає в себе преамбулу та 59 статей основного тексту, а також 16 додаткових протоколів, що й визначають порядок функціонування суду.