Віртуальні виставки

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/17029

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 80

Рижский Иван Степанович (1755–1811), филолог, профессор и первый ректор Харьковского университета [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека
«Это был истинный и достойный представитель Университета, настоящий rector magnificus, человек, выдававшийся в своей среде и по своему ученому авторитету, и по дару слова, и по деловой энергии, и по административным способностям, и по опыту и знанию русской жизни, и по своим нравственным качествам: он пользовался наилучшей славой, репутация его была безупречна, а как профессор он признавался современниками знающим и даровитым, излагавшим свой предмет с большой ясностью, дельностью и одушевлением; иностранные профессора Университета также отдавали ему должное…» (В. Азанчевский).
Каразін Василь Назарович (1773–1842), вчений, винахідник, видатний громадсько-політичний діяч, засновник Харківського університету (1805) [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2013) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека
Виставка присвячена 240-й річниці від дня народження Василя Назаровича Каразіна (1773-1842). На виставці представлені книги з автографом В.Н. Каразіна, журнальні публікації, листи та література про нього. В.Н. Каразін автор цілого ряду важливих відкриттів у галузі техніки, хімії, агрономії, селекції тощо. Його перу належить близько 60 наукових праць. У бібліотеці зберігається 22 екземпляри друкованих видань і рукописних документів, які отримала бібліотека у різні часи від В.Н. Каразіна.
Ковалевский Павел Иванович (1849–1931), выдающийся психиатр, основатель первой в Украине кафедры психиатрии и психологии при Харьковском университете [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2014) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Центральная научная библиотека ХНУ имени В. Н. Каразина предлагает вниманию читателей выставку, посвященную 165 – й годовщине со дня рождения выдающегося психиатра, профессора Харьковского университета Павла Ивановича Ковалевского. На выставке экспонируется около книг, среди которых прижизненные издания П.И. Ковалевского, его диссертация и книги с автографом автора.
Великий польський астроном М. Копернік (1473–1543 рр.) : у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна [віртуальна виставка]
(2014) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека
Думка про створення нової теорії світу була провідною в науковій творчості Миколая Коперніка. Народився він 19 лютого 1473 р. у польському місті Торуні на Віслі, у 1491 р. вступив до Краківського університету. Постать Коперніка продовжує викликати захоплення учених і дослідників різних галузей науки. Він вражає уявлення поетів і живописців, драматургів і скульпторів. Це особистість, перед величністю якої кожен схиляє голову, Джордано Бруно писав про нього, що «він не тільки примусив обертатися Землю, але й зумів надати руху розуму». Прикований поглядом до зоряного неба, він змінив порядок того світу, який застав, а перед нами відкрив шлях до зірок.
Погорєлов Олексій Васильович (1919–2002), видатний математик [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2014) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Виставка присвячена 95-й річниці від дня народження Олексія Васильовича Погорєлова. На виставці представлені наукові праці ученого та література про його діяльність. «...Едва ли можно сегодня назвать второго математика, который обогатил бы науку таким количеством сильных глубоких конкретных результатов в области геометрии...» (А.Д. Александров) Численні дослідження А.В. Погорєлова присвячені питанням в галузі геометрії. За свої дослідження у визначеності випуклої поверхні, що ввійшли до монографії «Однозначная определенность общих выпуклых поверхностей» (1949, 1952) він відзначений у 1950 р. Державною премією СРСР. Праці О.В.Погорєлова з цієї тематики підняли його до провідних геометрів світового рівня.
Гредескул Микола Андрійович (1865–1941), учений, юрист і політичний діяч, професор, декан юридичного факультету Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Центральна наукова бібліотека ХНУ імені В. Н. Каразіна пропонує читачам виставку, присвячену 150–й річниці від дня народження вченого, юриста і політичного діяча, професора і декана юридичного факультету Харківського університету Миколи Андрійовича Гредескула. На виставці експонується понад 20 книг, серед яких прижиттєві видання М.А. Гредескула, книги з автографом, його дисертація та література про нього.
Йогансен Майк Гервасійович (1895–1937), український письменник, поет, перекладач, один із фундаторів «Гарту» та ВАПЛІТЕ, представник «Розстріляного Відродження», випускник Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
"Один з найбільших майстрів поетичної мови, ювелір слова, яскравий представник модерного романтизму 20-х років, поет, прозаїк, перекладач, теоретик літератури і цікавий мовознавець, — він був, з другого боку, людиною спорту (теніс), мисливства і мандрів. І все це химерно поєднав із своєю активною суспільно-літературною працею, ставши одним із фундаторів української радянської літератури, будучи при тому зовсім далеко від політики". (Юрій Лавріненко)
Осиповський Тимофій Федорович (1765–1832), видатний математик, професор і ректор Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Центральна наукова бібліотека ХНУ імені В.Н. Каразіна пропонує увазі читачів виставку, присвячену 250-річчю від дня народження видатного математика, професора і ректора Харківського університету Тимофія Федоровича Осиповського. З бібліографією робіт Т.Ф. Осиповського можна ознайомитися у книзі: И.Н. Кравец. «Т.Ф. Осиповский – выдающийся русский ученый и мислитель», Москва, 1955.
Вальтер Антон Карлович (1905–1965), видатний вчений-фізик, педагог і громадський діяч [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Виставка присвячена 110-ій річниці від дня народження Антона Карловича Вальтера (1905-1965), видатного фізика-ядерника, академіка АН України (1951). На виставці представлені видання А.К. Вальтера, підручники, журнальні публікації, а також література про нього. Антон Карлович Вальтер зробив вагомий внесок у розвиток ядерної фізики, фізики і техніки, прискорювачів заряджених частинок, розробку найбільшого у світі (на той час) лінійного прискорювача електронів за енергією 2 ГеВ.
Рославський-Петровський Олександр Петрович (1816–1871), історик, статистик, ректор Харківського університету (1859–1862) [віртуальна виставка]
(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2016) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
О.П. Рославський-Петровський автор 50 наукових праць, присвячених історії стародавнього світу (народів Сходу, Греції, Риму), різним проблемам статистики, народонаселення, торгівлі Росії, а також історії Харківського університету. Частина з них – це лекційні курси, які він читав у Харківському університеті.
Микола Дмитрович Пильчиков (1857–1908): життєвий шлях та науково-педагогічна діяльність) [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2016) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
З 16 лютого по 20 березня 2016 року у холі 8 поверху ЦНБ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна експонується книжково-ілюстративна виставка «Микола Дмитрович Пильчиков (1857-1908): життєвий шлях та науково-педагогічна діяльність», присвячена видатному вченому, фізику світового рівня, винахіднику, професору та випускнику Харківського університету Миколі Дмитровичу Пильчикову. Виставка підготовлена працівниками ЦНБ та кафедри експериментальної фізики фізичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Бекетов Микола Миколайович (1827–1902), видатний вчений фізико-хімік, професор Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2017) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
«Харківський університет пишається тим, що перший у світі курс фізичної хімії прочитаний у Харківському університеті ще у 1865 році і лише потім, через приблизно 20 років, увійшов до програм університетів Західної Європи та Америки». (М. А. Ізмайлов)
Бузескул Владислав Петрович (1858–1931), до 160-ї річниці з дня народження видатного історика античності, професора Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Мечников Лев Ілліч (1638–1888), видатний географ, етнограф, історик та соціолог [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Лев Ілліч Мечников народився 31 травня 1838 року у Санкт-Петербурзі у сімї Харківського поміщика Іллі Івановича Мечникова. Лев Ілліч старший брат Іллі Мечникова. ● У 1850-1852 роках був вихованцем петербурзького училища правознавства, однак залишив навчання через хворобу. ● У 1851 році родина Мечникових переїздить до Харкова, де Лев Ілліч закінчує гімназію. ● У 1856 році вступив до медичного факультету Харківського університету (провчившись семестр, був виключений через участь у революційних гуртках).
Андрєєв Костянтин Олексійович (1848–1921), видатний математик, професор Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
У 1884 р К. О. Андрєєва було обрано членом-кореспондентом Академії Наук. ● З 1884-1899 рр. К. Андрєєв - один із засновників Харківського математичного товариства, його голова і редактор журналу «Сообщения ХМО». ● З 1885 р. - ординарний професор. ● Вся діяльність К. Андрєєва відбувалась у Харківському університеті. Вона тривала 25 років з 1874 до 1898 року. ● У 1887 році К. Андрєєвим був виданий для студентів курс аналітичної геометрії. Крім того він читав лекції з аналітичної геометрії у технологічному інституті з самого його заснування, з 1885 до 1898 року.
Булаховський Леонід Арсенійович (1888–1961), український мовознавець, педагог, громадський діяч, вихованець Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Діяльність Л.А. Булаховського як ученого багатогранна: він написав близько 400 наукових праць з питань російського та українського мовознавства, мовознавчої славістики в цілому, загального мовознавства, методики викладання мов. У 30-х роках у Харківському університеті Булаховський читав курси сучасної російської мови та її історії. На матеріалах лекцій він підготував і видав дві фундаментальні книжки, що стали чи не найвідомішими його працями: “Курс русского литературного языка” и “Исторический комментарий к русскому литературному языку”. «Курс русского литературного языка» (перше видання – 1935, п’яте – 1952) привертає увагу системою викладу матеріалу, охопленням багатьох специфічних явищ. Л. А. Булаховський одним із перших авторів посібників такого типу увів до свого «Курсу» розділ «Лексика и фразеология», і це дістало визнання наукової та викладацької громадськості і згодом поширилося на видання інших ав-торів. Весь «Курс» побудовано на яскравому і переконли-вому матеріалі мови класиків російського художнього сло-ва, видатних радянських письменників.
Барабашов Микола Павлович (1894–1971) – видатний астрофізик, засновник харківської школи планетознавства, ректор Харківського університету (1943-1945) [віртуальна виставка]
(Харків, 2019) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Основні напрями наукової діяльності Миколи Павловича присвячені вивченню фотометричних властивостей поверхонь Місяця, Марса, атмосфери Венери та Юпітера. Працював у галузі астрофізики, проводив дослідження фізичних умов на Місяці та ін. планетах. Ще у 1918 р. Барабашов установив, що поверхня Місяця складається з вулканічних порід базальтового типу з великою пористістю. Це було підтверджено при безпосередньому вивченню Місяця космічними апаратами. У 1920-1926 рр. провів візуальні спостереження Марса і склав карту поверхні планети. Виконав велику фотографічну фотометрію поверхні Марса, Венери, Юпітера. Сконструював (спільно з М.Пономарьовим) перший в країні спектрогеліоскоп.
Європейський досвід. Бібліотеки без кордонів: сучасні бібліотеки Латвії та Литви : [віртуальна виставка]
(Харків, 2019) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Фахівці ЦНБ ХНУ імені В.Н. Каразіна І.К. Журавльова ‐ директор, О.Г. Бабічева ‐ заст. директора, М.І. Боброва ‐ зав. відділу книжкових пам’яток, цінних видань і рукописів, С.І. Корсікова ‐ зав. відділу наукової та художньої літератури у вересні 2019 р.ознайомились з досвідом роботи провідних бібліотек Латвії (м. Рига) та Литви (м. Вільнюс) з питань організації обслуговування читачів на сучасному рівні, оцифрування видань, створення електронних бібліотек, реставрація рідкісних книг і рукописів, збереження книжкових колекцій: • Академічна Бібліотека Латвійського Університету • Бібліотека Балтійської Міжнародної Академії • Академічний Центр Латвійського Університету «Торнякалнс» • Латвійська Національна Бібліотека • Центральна Бібліотека Вільнюського університету • Бібліотечний науково‐комунікаційний і інформаційний центр Вільнюського університету.
Університетські імена у назвах вулиць Харкова [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Харківський національний університет - один із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В.Н. Каразіна, згідно з Грамотою Олександра II. Історія Харківського національного університету є невід'ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З ним пов'язані імена таких всесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як П. П. Гулак-Артемовський, М. П. Барабашов, Д. І. Багалій, М. В. Остроградський, І.І. Мечников, Л. Д. Ландау та багато інших. Імена вихованців університету відомі далеко за межами України. Вони є складовою золотого фонду світової науки, їх імена увіковічені у назвах аудиторій університету, вулиць Харкова та інших міст, космічних об'єктів, законів, формул, рослин і мінералів, географічних назв. Їх приклад надихає нове покоління студентів, які щорічно поповнюють університет.
Видатні земляки: архітектор Є.О. Васильєв [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019) Байрамова, Каріна Іванівна; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека
З 10 грудня 2019 року у ЦНБ відкрилась документально-художня виставка «Видатні земляки: архітектор Є.О. Васильєв», яка знайомить глядачів з з історією створення знакових архітектурних об'єктів, створених за проектами Є. Васильєва, багато з яких вже втрачені.