Віртуальні виставки

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/17029

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 80

"Аквілон" : 100 років від дня заснування видавництва (1921–1923) [віртуальна виставка]
(Харків, 2021) Харьківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна; Проць, Наталія Василівна
У вересні 1921 р. Федір Федорович Нотгафт разом із Вальєром Морисовичем Кантором організували приватне видавництво «Аквілон», яке спеціалізувалося на видавництві літератури з мистецтва. Власником видавництва був пристрасний бібліофіл Кантор, інженер-хімік за освітою. Художнім керівником виступав юрист за фахом, а за покликанням колекціонер та цінитель мистецтва, Ф.Ф. Нотгафт. Нотгафт писав, що головною метою “Аквілона” «...был не коммерческий расчет, не ориентация на книжный рынок, а исключительно поощрение книжно-полиграфического искусства». Тираж становив 500-1500 примірників. Це були переважно твори класичної літератури з ілюстраціями кращих художників того часу: О.М. Бенуа, К.А. Сомова, М.В. Добужинського, Б.М. Кустодієва та ін. Частина тиражу видань друкувалася на папері кращої якості. Книги нумерувалися або розфарбовувалася від руки, деякі екземпляри були іменними.
Александер фон Гумбольдт
(Харків : Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2024-09-20) Байрамова, Карина Іванівна
14 вересня 2024 року виповнюється 255 років від дня народження Александера фон Гумбольдта (1769-1859), одного з найвідоміших вчених свого часу. Географ, натураліст, мандрівник, він заснував фізичну географію, ландшафтознавство та екологічну географію рослин. Він залишив свій слід у багатьох наукових дисциплінах – від ботаніки та зоології до гірничої справи, економіки та сільського господарства. Його роботи стали основою багатьох галузей, включаючи біогеографію, кліматологію та екологію. Загалом перу вченого належать 639 наукових праць. У ЦНБ зберігається біля 40 праць вченого та понад 20 прижиттєвих видань різними мовами; найбільш цікаві з них будуть представлені на виставці. Книги Гумбольдта – це блискучі літературні пам'ятки: в описах своїх фантастичних мандрівок вчений залишив розповіді, які збуджують нашу уяву про континент, що й сьогодні не досліджений до кінця.
Амвросій Метлинський (1814-1870)
(Харків : Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2024-10-22) Байрамова, Каріна Іванівна; Bairamova, Karina
Сьогодні особливого значення набула проблема дослідження історії фольклористики, зокрема періоду романтизму 1830-х - 1860-х років XIX століття. У цей час у Харківському університеті сформувалася перша романтична група літераторів, які активно використовували народну мову, що стало важливим чинником для розвитку української літератури. Твори, створені в цей період, свідчили про зростаючий інтерес до національної культури та ідентичності. Однією зі значних постатей українського романтизму того часу був український поет, перекладач, фольклорист, видавець і вихованець Харківського університету Амвросій Лук’янович Метлинський. Він відзначався глибоким патріотизмом, захоплювався природою та фольклором, що стало важливою складовою його творчості. Важливою частиною його діяльності була також робота у галузі видавництва, що сприяла поширенню української літератури та культури в умовах соціальної і політичної репресії. А. Л. Метлинський залишив по собі значний спадок, який і досі вивчається і цінується за глибину думки та художню виразність. Виставка присвячена 210-річчю від дня народження письменника.
Андрєєв Костянтин Олексійович (1848–1921), видатний математик, професор Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
У 1884 р К. О. Андрєєва було обрано членом-кореспондентом Академії Наук. ● З 1884-1899 рр. К. Андрєєв - один із засновників Харківського математичного товариства, його голова і редактор журналу «Сообщения ХМО». ● З 1885 р. - ординарний професор. ● Вся діяльність К. Андрєєва відбувалась у Харківському університеті. Вона тривала 25 років з 1874 до 1898 року. ● У 1887 році К. Андрєєвим був виданий для студентів курс аналітичної геометрії. Крім того він читав лекції з аналітичної геометрії у технологічному інституті з самого його заснування, з 1885 до 1898 року.
Барабашов Микола Павлович (1894–1971) – видатний астрофізик, засновник харківської школи планетознавства, ректор Харківського університету (1943-1945) [віртуальна виставка]
(Харків, 2019) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Основні напрями наукової діяльності Миколи Павловича присвячені вивченню фотометричних властивостей поверхонь Місяця, Марса, атмосфери Венери та Юпітера. Працював у галузі астрофізики, проводив дослідження фізичних умов на Місяці та ін. планетах. Ще у 1918 р. Барабашов установив, що поверхня Місяця складається з вулканічних порід базальтового типу з великою пористістю. Це було підтверджено при безпосередньому вивченню Місяця космічними апаратами. У 1920-1926 рр. провів візуальні спостереження Марса і склав карту поверхні планети. Виконав велику фотографічну фотометрію поверхні Марса, Венери, Юпітера. Сконструював (спільно з М.Пономарьовим) перший в країні спектрогеліоскоп.
Барон Мюнхгаузен : до 300-річчя з дня народження [віртуальна виставка]
(Харків, 2020) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
До 300-річчя з дня народження барона Карла Ієроніма Фрідріха фон Мюнхгаузена. Всі ми звикли вважати, що барон Мюнхгаузен це вигаданий персонаж, який став найвидатнішим літературним героєм багатьох книжок та фільмів. Однак, барон Мюнхгаузен - особистість, яка існувала насправді. Знайомтесь. Автором перших оповідань про пригоди барона Мюнхгаузена був сам барон Мюнхгаузен. Його повне ім'я - Карл Фрідріх Ієронім барон фон Мюнхгаузен. Він народився 11 травня 1720 року недалеко від німецького міста Ганновер у родині полковника Отто фон Мюнхгаузена. У 15 років він відправився на військову службу. Коли він вийшов на пенсію, його улюбленим заняттям стало проводити вечори за розповідями небилиць. Барон збирав у власному будинку сусідів і друзів, сідав перед палаючим каміном і розігрував сцени з пережитих пригод. Щоб привернути більше уваги та зацікавити слухачів, йому доводилось прикрашати історії вигаданими деталями.
Бекетов Микола Миколайович (1827–1902), видатний вчений фізико-хімік, професор Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2017) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
«Харківський університет пишається тим, що перший у світі курс фізичної хімії прочитаний у Харківському університеті ще у 1865 році і лише потім, через приблизно 20 років, увійшов до програм університетів Західної Європи та Америки». (М. А. Ізмайлов)
Брати і сестри – письменники : [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021-03-03) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
3 березня за рішенням Конгресу Міжнародного ПЕН-клубу від 1986 року відзначається Всесвітній день письменника. Назва клубу розшифровується як Poets, Essayists, Novelists, що в перекладі означає «поети, есеїсти, романісти». Абревіатура PEN відповідає англійському слову, яке означає «ручка для письма». До цієї дати ЦНБ пропонує увазі читачів віртуальну виставку, присвячену братам і сестрам, які перейшли від спільних дитячих ігор до спільної творчості. Згадаємо, що стало спадщиною таких художніх тандемів.
Бузескул Владислав Петрович (1858–1931), до 160-ї річниці з дня народження видатного історика античності, професора Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Буланкін Іван Миколайович (1901–1960) – біохімік, академік АН УРСР, ректор Харківського університету (1945–1960) [віртуальна виставка]
(Харків : ЦНБ ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
До 120-річчя від дня народження.
Булаховський Леонід Арсенійович (1888–1961), український мовознавець, педагог, громадський діяч, вихованець Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Діяльність Л.А. Булаховського як ученого багатогранна: він написав близько 400 наукових праць з питань російського та українського мовознавства, мовознавчої славістики в цілому, загального мовознавства, методики викладання мов. У 30-х роках у Харківському університеті Булаховський читав курси сучасної російської мови та її історії. На матеріалах лекцій він підготував і видав дві фундаментальні книжки, що стали чи не найвідомішими його працями: “Курс русского литературного языка” и “Исторический комментарий к русскому литературному языку”. «Курс русского литературного языка» (перше видання – 1935, п’яте – 1952) привертає увагу системою викладу матеріалу, охопленням багатьох специфічних явищ. Л. А. Булаховський одним із перших авторів посібників такого типу увів до свого «Курсу» розділ «Лексика и фразеология», і це дістало визнання наукової та викладацької громадськості і згодом поширилося на видання інших ав-торів. Весь «Курс» побудовано на яскравому і переконли-вому матеріалі мови класиків російського художнього сло-ва, видатних радянських письменників.
Бутковський Петро Олександрович (1801–1844), доктор медицини, професор Харківського університету, засновник вітчизняної психіатрії [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021) Харьківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Харківський професор-психіатр, основоположник наукової і практичної психіатрії, який в 1834 р. видав у Харкові перший в Російській імперії підручник із психіатрії: "Душевные болезни, изложенные сообразно началам нынешнего учения психиатрии в общем и частном, теоретическом и практическом содержании, ч. 1—2, Спб., 1834".
Вальтер Антон Карлович (1905–1965), видатний вчений-фізик, педагог і громадський діяч [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Виставка присвячена 110-ій річниці від дня народження Антона Карловича Вальтера (1905-1965), видатного фізика-ядерника, академіка АН України (1951). На виставці представлені видання А.К. Вальтера, підручники, журнальні публікації, а також література про нього. Антон Карлович Вальтер зробив вагомий внесок у розвиток ядерної фізики, фізики і техніки, прискорювачів заряджених частинок, розробку найбільшого у світі (на той час) лінійного прискорювача електронів за енергією 2 ГеВ.
Валяшко Микола Овксентійович (1871–1955) : 150 років від дня народження українського хіміка-органіка, професора Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків, 2021-03-20) Харьківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Великий польський астроном М. Копернік (1473–1543 рр.) : у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна [віртуальна виставка]
(2014) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека
Думка про створення нової теорії світу була провідною в науковій творчості Миколая Коперніка. Народився він 19 лютого 1473 р. у польському місті Торуні на Віслі, у 1491 р. вступив до Краківського університету. Постать Коперніка продовжує викликати захоплення учених і дослідників різних галузей науки. Він вражає уявлення поетів і живописців, драматургів і скульпторів. Це особистість, перед величністю якої кожен схиляє голову, Джордано Бруно писав про нього, що «він не тільки примусив обертатися Землю, але й зумів надати руху розуму». Прикований поглядом до зоряного неба, він змінив порядок того світу, який застав, а перед нами відкрив шлях до зірок.
Видавництво “Academia” : 100 років від дня заснування (1921–1937) [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021) Харьківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
У будь-якій бібліотеці книги видавництва «Academia» посідають почесне місце. Всього шістнадцять років виходили у світ видання цієї унікальної установи, але й сьогодні вони є гордістю науки та культури. Ці книги - бібліографічна рідкість. Прийнято розділяти роботу видавництва на два періоди: ленінградський (1921-1928) та московський (1929-1937). Керував видавництвом у ленінградський період Олександр Олександрович Кроленко, а основну частину московського періоду директором «Academia» був Лев Борисович Каменєв. Видавництво “Academia” було задумано у 1921 році для публікації праць Філософського товариства при Петербурзькому університеті. У книжкових фондах нашої бібліотеки зберігається понад 400 книг цього видавництва. На виставці представлені тільки деякі видання.
Видання поеми «Гайдамаки» у фондах ЦНБ : До дня народження Т.Г. Шевченка (1814–1861) та 180-річчя від часу видання поеми “Гайдамаки” (1841) [віртуальна виставка]
(Харків, 2021) Харьківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
“Поема” Т.Г. Шевченка “Гайдамаки” написана в 1841 році молодим ще тоді поетом. Це перша в українській поезії романтична героїчна епопея національно-історичного змісту, єдиний твір такого жанру у творчості Тараса Шевченка. Цю поему читали за часів, коли жив Шевченко, читають її й тепер у наші дні. Кожне видання “Гайдамаків розходилося за короткий час. Шевченко у своєму творі взяв одну з сторінок минулого України - гайдамаччину і яскраво відобразив барвисті картини з того минулого. У 1841 р. поема вийшла окремою книжечкою, надалі стала частиною «Кобзаря» 1860 року. Присвята: «Василию Ивановичу Григоровичу на память 22 апреля 1838 года» (дата викупу Т. Шевченка з кріпацтва).
Видатні земляки: архітектор Є.О. Васильєв [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019) Байрамова, Каріна Іванівна; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека
З 10 грудня 2019 року у ЦНБ відкрилась документально-художня виставка «Видатні земляки: архітектор Є.О. Васильєв», яка знайомить глядачів з з історією створення знакових архітектурних об'єктів, створених за проектами Є. Васильєва, багато з яких вже втрачені.
Видатні математики України. До року математичної освіти в Україні (2020–2021) [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021) Харьківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Тільки завдяки математиці ми можемо повністю зрозуміти, що таке справжня наука. Лише в мате матиці ми знаходимо найвищою мірою виражену простоту й чіткість наукового закону і таку абстракцію, на яку тільки може спромогтись людсь кий розум. Будь-яка наукова освіта, що виходить з інших положень, хибна в своїй основі. (О. Конт, французький філософ та соціолог).
Всеукраїнський день бібліотек – 30.09.2020 [віртуальна виставка]
(Харків, 2020-09-30) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека
Шановні бібліотекарі, володарі книжок та книжкових полиць, покровителі каталогів та картотек, періодичних видань та журналів! Колектив Центральної наукової бібліотеки Каразінського університету щиро вітає всіх бібліотекарів України зі святом - Всеукраїнським днем бібліотек, яке щороку відзначається 30 вересня! Вітаємо наших партнерів, наших користувачів, усіх наших друзів. Сьогодні, дійсно: Бібліотека ‒ Всесвіт у зручному форматі. Хай це свято дарує чудовий настрій та теплі слова від всіх, хто вважає бібліотеку джерелом для здобуття знань, усім нам отримувати творчу насолоду від роботи, вирішувати будь-які завдання, що постають перед нами, разом розбудовувати бібліотеки, якими можна буде пишатися! З повагою, Журавльова Ірина Казимирівна, директор Центральної наукової бібліотеки ХНУ імені В.Н. Каразіна.