Із історії харківської філологічної школи
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/3049
Переглянути
42 результатів
Результати пошуку
Документ Основні праці кандидата філологічних наук А. А. Сагаровського(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2020) Глибицька, Світлана БорисівнаДана бібліографія з деякими правками та доповненнями взята з видання: Біобібліографічний словник учених Харківського університету. Т. 3. Філологи. ХХ – початок ХХІ століття. Вип. 1. Філологічний факультет… / авт.-уклад. С. Б. Глибицька, О. С. Журавльова, С. Р. Марченко, Ю. Ю. Полякова ; наук. ред. проф. Т. С. Матвєєва ; ред. А. О. Давидова, О. С. Журавльова ; бібліогр. ред. С. Б. Глибицька, Ю. Ю. Полякова. - Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. - 1280. :іл. Повну бібліографію праць до 2010 р. див. у покажчику: Сагаровський Анатолій Ананійович доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна : анот. біобібліогр. покажч. / уклад. К. В. Коротич, А. А. Сагаровський ; авт. вступ. ст. Л. І. Коломієць ; бібліогр. ред. Ю. Ю. Полякова. - Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2010. - 28 с.Документ Словник [Біобібліографічний словник вчених Харківського університету. Т. 3. Філологи](Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2020-02-11) Глибицька, Світлана Борисівна«Біобібліографічний словник вчених Харківського університету. Т. 3. Філологи» — це фундаментальне видання, розміщене у електронному архіві ХНУ імені В. Н. Каразіна, є продовженням багатотомного «Біобібліографічного словника вчених Харківського університету». Той, у свою чергу, наслідує «Биографическим словарям профессоров и преподавателей», надрукованим у фундаментальних працях, що вийшли до сторіччя існування факультетів Харківського університету.Документ Мысль и язык. Язык и народность. О национализме(Харьков : Типография "Мирный труд", 1913) Потебня, А.А.«Мысль и язык» А. Потебни. 3-е издание, дополненное статьями «Язык и народность» и «О национализме».Документ Слобідсько-українські історичні пісні(Черкаси: Друкарня Видавничого Т-ва "Сіяч", 1918) Сумцов, М.Ф.Документ Александр Белецкий и харьковский театр для детей(Харьков, 2015) Полякова, Ю.Ю.Научная и творческая деятельность Александра Ивановича Белецкого (1884-1961), выдающегося русского и украинского литературоведа, стоявшего у истоков создания театра для детей, до 1939 г. тесно связана с Харьковом. Здесь он в 1907 г. окончил филологический факультет Харьковского университета, после чего работал преподавателем в харьковских частных гимназиях и реальном училище и одновременно учился в аспирантуре. В 1909-1912 гг. он жил в Петербурге, где готовился к сдаче магистерских экзаменов. С 1912 г. А. И. Белецкий – приват-доцент кафедры русского языка и литературы Харьковского университета. Параллельно молодой преподаватель читал лекции на Харьковских высших женских курсах, на Педагогических курсах при Харьковском учебном округе, в Харьковском народном университете.Документ Недрукований досі вірш Петра Гулака-Артемовського(Прага, 1957) Заклинський, К."Цю пам'ятку, твір одного з піонерів відродженої української літератури, найшов я у Празі. У «Pamatnik»-y «narodniho р semnictvi» на Страгові, поміж рукописним листуванням Франтішка Ладислава Челяковського, є теж лист Ізмаїла Срезневського з дня 17 квітня 1840 p., де він переписав для Челяковського вірш Гулака-Артемовського, складений 17 березня 1819 року. Яка була доля цього вірша? Взяв його з собою з Харкова Срезневський, вибираючись на студії слов'янських мов до західних і південних слов'ян (крім Болгарії). Тут треба точно з'ясувати причини, чому вірш післав Срезневський саме Челяковському і в яких обставинах. Срезневський був у Харкові ентузіастичним збирачем і видавцем українських народних пісень — почасти оригінальних, почасти підроблених в добрій інтенції — давніх літературних пам'яток, та творів відродженої української літератури". (Корній Заклинський)Документ Греческие таблички с проклятиями(Харьков : Типо-литография Г.П. Радовильского, 1918) Кагаров, Е.Г.Настоящее исследование представляет собою лишь первую часть задуманной мною серии этюдов в области народных верований и магической литературы древних греков. Кто знает, удастся ли мне когда-нибудь выпустить в свет другие части своего труда. Но именно потому я решился приступить к изданию хотя бы первой части работы. Тяжкие условия печатания научных работ, сложившиеся в переживаемую нами эпоху, отразились крайне неблагоприятно на внешней стороне книги: значительную часть текста пришлось воспроизвести литографским способом. Появление книги о древнегреческих заклятиях в тот момент, когда на наших глазах разыгрываются события мировой важности, когда падают государства и разрушается весь строй прежней жизни человечества, покажется, быть может, несвоевременным. Но если есть среди бесконечного кровавого ужаса, охватившего весь мир, что-либо возвышенное и идеальное, способное снова объединить людей, примирить народы, то это только Наука и Искусство.Документ З лекцій теорії словесности : Байка, прислів'я, приповідка(Харків : Державне видавництво України. Перша друкарня Державного видавництва України імені Г.І. Петровського, 1930) Потебня, О.О.Постав цей твір випадково. Група учительок звернулася до О. О. Потебні, прохаючи прочитати їм кілька лекцій з питань мови та поезії. Потебня згодився й зачитав їм невеликий курс вдома. Від самого Потебні лишився тільки невеликий конспект, а твір, що його ми публікуємо, складено за записами однієї з слухачок. Як видно з усього, запис не стенографічний, і Потебня його не редагував Отже, кажучи точно, „Байка..." — це не безпосередній твір Потебні, він сам її за життя свого не опубліковував, а тому на незаперечний вислів поглядів нашого вченого даний твір претендувати не може. Дані лекції опублікували вже після смерти Потебні його учні; безпосередня редакція належала В. І. Харцієву. Кому належить заголовок, невідомо, — в усякім разі не Потебні. Щож - до змісту лекцій, то про нього вельми недвозначно свідчать вступні слова до першої лекції: „Я маю намір присвятити кілька лекцій питанню про стосунки поетичних творів до слова У чорнових нотатках читаємо те саме: „Програма першої лекції: відношення поетичних творів до слова. Почати з байки для методологічної зручности". З цього зрозуміло, що не байка, прислів'я та приповідка були основною темою лекцій Потебні, а питання про стосунки поетичних творів до слова. Щождо міркувань про байку тощо, то це не більше, як методологічний матеріял, тільки ілюстрація до його головної теми. Отже, переносити центр ваги на байку тощо і подкреслювати це навіть у заголовку безумовно неправильно, бо це може викликати у читача сподівання, що не здійсняться. (Фінкель О.)Документ Начерк розвитку української літературної мови(Харків : Видавництво «Союз» Харківського Кредитового Союзу Кооперативів, 1918) Сумцов, М.Ф.Культурно-історична бібліотека під ред. проф. Д.І. Багалія.