Наукові роботи. Історичний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/94
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Проблема недоимок в Византии IV–XI вв.(2015) Бардола, К.Ю.Документ Система оподаткування Візантії IV–IX ст.(Бардола К. Ю. Система оподаткування Візантії IV–IX ст.: Автореф. дис. ... канд. іст. наук / К. Ю. Бардола. - Харків, 2003. - 20 с., 2003) Бардола, К.Ю.Бардола К.Ю. Система оподаткування Візантії IV–IX ст. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Харків, 2002. В дисертації на базі широкого кола джерел та літератури проаналізовано систему оподаткування у Візантії в IV–IX ст. Вперше досліджено генезу прямого та непрямого оподаткування та разглянуто розвиток податкової адміністрації на протязі IV–IX ст. В роботі відзначається, що вже в IV ст. у Візантійській імперії існувала система податкових інститутів, які розвивались відповідно з єдиними принципами і тенденціями державного життя. Доведено, що після реформ імператора Юстиніана I в процесі подальшої трансформації податкова система стала у VII–VIII ст. одним з провідних інструментів вирішення загальних соціально-економічних проблем візантійської держави.Відзначено, що одним з наслідків використання візантійськими імператорами нових принципів оподаткування стали зміни в характері внутрішньої та зовнішньої торговлі Візантії у VII–IX ст. Доведено, що торгівельна діяльність у цей час здійснювалась під суворим наглядом держави. На основі свідоцтв джерел в дисертації висувається припущення, що зміни податкової системі і, як наслідок, лібералізація торгівельної діяльності відбувається в Імперії в кінці VIII– на початку IX ст. Взагалі візантійська система оподаткування пройшла досить складний шлях розвитку і змін, вирішуючи завдання фінансового забезпечення держави і регулювання соціально-економичних процесів. Слід зазначити, що на протязі всього періоду, що досліджується, інститут оподаткування був єдиною, успішно функціонуючою системою податків і податкових практик, за допомогою яких візантійський уряд реалізовував власну політику, спираючись на ефективні дії чиновницького апарату. Бардола К. Ю. Система налогообложения Византии IV – IX вв. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. – Всеобщая история. – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2003. В диссертации на основе широкого комплекса источников и литературы анализируется система налогообложения Византии IV – IX вв. Впервые подробно проанализирован генезис прямого и косвенного налогообложения и рассмотрено развитие налоговой администрации на протяжении IV– IX вв. В работе отмечается, что уже в IVв. в Византийской империи существовала система налоговых институтов, которые развивались взаимосвязано и в соответствии с едиными принципами и тенденциями государственного развития. Принципы прямого налогообложения jugatio-capitatio введенные при императоре Диоклетиане, были дополнены в дальнейшем целым рядом косвенных налогов и практик, которые в совокупности представляли гибкую и хорошо сбалансированную налоговую систему. При помощи этой системы византийское правительство успешно, систематично и в соответствии с законом осуществляло пополнение бюджета, а также снабжение армии и чиновничьего аппарата вплоть до середины VI в. Доказано, что после реформ императора Юстиниана и дальнейшей трансформации вVII – VIII вв., византийская налоговая система стала одним из основных инструментов решения социально-экономических проблем византийского государства. При помощи системы государственных монополий, налоговых практик синоны и эпиболы и унификации налоговых принципов византийским императорам удалось остановить рост цен, отток налогоплательщиков из провинций в крупные города и под протекторат крупных землевладельцев, снять социальное напряжение городского плебса. Отмечено также, что одним из результатов применения византийскими императорами новых налоговых принципов, стали изменения в характере внешней и внутренней торговли Византии VII – IX вв. Доказано, что торговая деятельность в Византии в этот период осуществлялась под строгим контролем государства. На основании источников в диссертации сделано предположение о том, что изменения в налоговой системе и, как следствие, либерализация торговой деятельности в Византийской империи, произошли в конце VIII – начале IX вв. Эти изменения заключались в постепенном отказе от системы jugatio-capitatio и переходе к твердым налоговым ставкам, а также в увеличении значения косвенного налогообложения. В целом, византийская налоговая система в IV – IX вв. не раз подвергалась различным реформам, но на протяжении этого периода представляла собой единую, успешно взаимодействующую систему налогов и налоговых практик, при помощи которых византийское правительство осуществляло свою налоговую политику, основываясь на действиях эффективного чиновничьего аппарата. Bardola K.Yu. Byzantine Tax System in IV – IX Centuries. – Manuscript. The dissertation for the scientific degree of candidate of Historical Sciences, speciality 07.00.02. – Universal history. Kharkiv V. N. Karazin National University. Kharkiv, 2003. On the basis of a wide variety of sources the author is analyzes the system of the taxation in Byzantium in IV – IX centuries. For the first time the genesis of direct and indirect taxation is analyzed in detail during IV – IX centuries. The author notes that already in IV century in Byzantine the system of the taxation is existed. This system developed according the general principles of the state development. With the help of this system Byzantine government successfully, systematically and in accordance with the law realized renewing the budget up to VI century. The dissertation proves that after reforms of the emperor Justinian I and the further transformation in VII – VIII centuries Byzantine tax system became one of the main instrument of the decision general social-economic problems in Byzantine state. The author also notes that one of the results of the using new tax principles became the changes of external and domestic trade of Byzantium of VII – IX centuries. As a whole, Byzantine tax system in IV – IX centuries passed the long way of the development. However the author notes that during this whole period the institute of Byzantine taxation was the united, successfully interacting system of the taxes and tax methods, with the help of which Byzantine government realized the tax policy.Документ Документ Финансовая администрация Византии VII-IX вв.(Золоті литаври, 2000) Бардола, К.Ю.Документ "Милостив к нам как отец", или "Демон в образе человека"? Некоторые замечания о роли императора Юстиниана I Великого в истории Византии(Харківське історико-археологічне товариство, 2007) Бардола, К.Ю.Документ Налоговая политика императора Юстиниана I(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2002) Бардола, К.Ю.У статті «Податкова політика імператора Юстініана І» розглядаються особливості системи прямого оподатковування в часи правління одного із найвидатнійших політичних діячів в історії Візантії — імператора Юстиніана І. Незважаючи на загальноприйняту серед істориків думку про те, що Юстиніан І посилив тягар оподатковування за рахунок збільшення ставок звичайних податків і запроводжання нових, широке коло джерел свідчить про те, що всі «нововведення», які приписують цьому правителю, існували задовго до його правління. Реформа прямого оподатковування за Юстиніана зводилася до розширення соціальної бази платників податків за рахунок скасування практики надання податкових пільг і прагнення до уніфікації всієї податкової системи.Документ Некоторые аспекты таможенной политики ранней Византии (IV–VI вв.)(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2001) Бардола, К.Ю.Документ Налогообложение городского населения Византии IV—V вв. Хрисаргир(Харківське історико-археологічне товариство, 2008) Бардола, К.Ю.The history of taxation of Byzantium of IV—V centuries, as is well-known, is still an area in which many problems remain to be resolved. In this paper taxation of the cities of IV—V centuries Byzantium has been discussed from new point of view, that about the periodicity and collection of the chrysargyron and aerikon.These taxes are considered as the basic direct surtaxes from urban population. The rate of taxation was defined depending on requirements of the state and depending on a financial condition of the tax bearer. The burden of these taxes was not so distressing as sources testify to it. However collection of these taxes has not been carefully prepared by the state and led to growth of debts and numerous displays of social discontent. Possibly, chrysargyron as the tax of the urban population, paid in gold and silver has been entered as early as 305/306, and the basic features has received in reign of emperor Constantius II. Also there are reasons to consider aerikon the tax similar to chrysargyron, but raised in 6th in reign of emperor Justinianus I.