Наукові роботи. Історичний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/94
Переглянути
69 результатів
Результати пошуку
Документ Византийский Херсон (вторая половина VI – первая половина Х вв.). Очерки истории и культуры(2005) Сорочан, С.Б.Книга є одним з чотирьох томів, присвячених історії та культурі Херсонеса Таврійського в античну та середньовічну добу, видання яких було задумане й здійснюється Інститутом археології НАН України та Національним заповідником “Херсонес Таврійський”. У книзі розглядаються різна аспекти політичного, адміністративного, соціального, економічного життя, матеріальної та духовної культури херсонітів за доби раннього середньовіччя (друга половина VI – перша половина Х ст.), коли місто входило до складу Візантійської імперії і, разом з тим, перебувало у непростих стосунках з іншими сусідніми народами, зокрема, з готами, аланами, тюрками, росами, могутньою, загадковою Хазарією. Прочитавши це дослідження, Ви переконаєтеся, що чимало відомих положень сучасної історіографії переглянуто. Зокрема, пропонується бачити у Тавриці візантійсько-хазарський кондомініум, а Херсон вважати лояльним центром, доволі далеким від самоуправління. Чималу увагу в монографії приділено пошукам впливу візантійських церковних обрядів на життя міста, уточненню його топографії, урбанонімів та агоранонімів. При цьому пропонується нова, інколи неочікувана інтерпретація низки пам’ятників. Будучи фундаментальною узагальнюючою працею, книга зберегла полемічність, цікавість, доступність та яскравість викладу, які поєднуються з останніми досягненнями історичної науки. Завдяки цьому книга може бути адресованою не лише спеціалістам, історикам, археологам, викладачам вузів та шкіл. але й усій культурній спільноті, яка цікавиться середньовічною історією України. Чималою мірою цьому допомагає наявність у книзі додатку, в якому вмущено прокоментовані переклади найбільш цінних та цікавих для історії ранньосередньовічного Херсону письмових джерел, які раніше видавалися у малотиражних, а тому важкодоступних для широких кіл читачів академічних виданнях.Документ Загадки истории. Византия(2016) Домановский, А.Н.Что знает наш современник о Византии? Почему само понятие «византийский» имеет во многих европейских языках отрицательную коннотацию и справедливо ли это? Наше издание рассказывает о загадочной Византийской, а вернее – Ромейской империи (ромеями себя называли жители до этой страны): о «багрянородных» императорах и узурпаторах трона; о дворцовых переворотах и «превратностях любви народа»; о невероятных тайнах византийской дипломатии и умении заключать союзы; о борьбе Византии с арабскими завоевателями и о падении блистательного Константинополя, а также о том, какую роль в этом сыграли европейцы.Документ Повсякденне життя візантійського Херсонеса–Херсона (IV–X ст.)(2018) Пархоменко, М.В.У дисертації досліджується повсякденне життя мешканців візантійського Херсонеса–Херсона IV–X ст. відповідно до критеріїв якості міського життя у Візантії. Оцінено благоустрій ранньосередньовічного Херсонеса–Херсона у контексті візантійських стандартів міського життя VI–X ст. і кліматичних змін доби раннього середньовіччя в регіоні Північного Причорномор’я. Уточнено причини зміни міської топографії та планування у IV–X ст., специфіку функціонування об’єктів міської інфраструктури. Здійснено комплексний огляд топографічних особливостей міста з точки зору житлової забудови. Переглянуто роль і місце варварського компонента в етнічному складі Херсонеса. Доведено панівне значення білкової їжі в раціоні херсонітів, а також брак рослинної. Здійснено спробу реконструкції одягу містян ранньосередньовічної доби. В диссертации исследуется повседневная жизнь жителей византийского Херсонеса-Херсона IV‑X вв. в контексте критериев качества городской жизни в Византии. Оценено благоустройство раннесредневекового Херсонеса-Херсона согласно византийским стандартам повседневной городской жизни VI‑X вв. и климатическим изменениям эпохи раннего средневековья в регионе Северного Причерноморья. Уточнены причины изменения городской топографии и планировки, специфика функционирования объектов городской инфраструктуры, в частности, установлено время и причины прекращения функционирования античного театра, изменений конструкции терм, состояние медицинского обеспечения Херсонеса. Проведен комплексный обзор топографических особенностей города с точки зрения жилой застройки, доказано, что жилые дома существовали в раннесредневековую эпоху во всех районах городища, за исключением западного, где жизнедеятельность прерывается в VI в. на несколько столетий. Пересмотрена роль и место варварского компонента в этническом составе Херсонеса. Доказано господствующее значение белковой пищи в рационе херсонитов, а также недостаток растительной, что пагубно сказывалось на физическом состоянии горожан. Предпринята попытка реконструкции одежды горожан раннесредневековой эпохи. В исследовании доказано, что повседневный быт раннесредневекового херсонита был относительно упорядоченным и обустроенным, ничем не уступал по уровню комфорта и благосостояния быту жителей других провинциальных византийских городов. The thesis is on the subject of daily life of Chersonesos-Cherson citizens in the byzantine period (4th–10th centuries) in the context of urban life quality in Byzantium. The improvement of early-middle-ages Chersonesos-Cherson in the context of byzantine standards of urban life of the 6th–10th centuries and climatic zones of North Black Sea coastal region in the Early Middle Ages has been estimated. Specified: the causes of urban topography and planning change in the 4th–10th centuries, the specifics of functioning of urban infrastructure objects, in particular: the time and causes of cessation of Chersonesos antique theatre, the causes of the thermal baths reconstruction, the state of health care in Chersonesus have been found out. The complex view of the city topography in regard to residential housing has been made; it has been proven that residential houses existed in every part of the archaeological site except for the western part where viability was interrupted in the 6th century. The existence and role of barbarian ethnic groups as a part of Chersones ethnic structure have been reconsidered; domination of high protein products and lack of plant-based foods have been proven as well as the fact that it caused harm to a physical condition of Cherson citizens. An effort to reconstruct the outfit of the local citizens in the Early Middle Ages has been implemented. The fact that daily life of Cherson residents in the Early Middle Ages was quite regulated and comfortable with the same level of comfort and well-being as in the other provincial byzantine towns has been proven in the research.Документ Размышления над критикой (к статье А. И. Айбабина о византийско-хазарском кондоминиуме в Крыму)(2014) Сорочан, С.Б.Статья посвящена анализу критики А. И. Айбабиным научной концепции о византийско – хазарском кондоминиуме в Таврике. Автор этой концепции и статьи полемизирует с оппонентом, не соглашаясь с его взглядами об установлении господства хазар над византийской Таврикой в VIII в. Проблема далека от решения. Комплексное исследование письменных и археологических источников позволяет прийти и к иным вариантам ответа, вплоть до признания территории Крыма в «хазарскую эпоху» под полным контролем Византии. Одностороннее «господство хазар», как и «хазарские слои», здесь не фиксируются. Однако исследователям в своих построениях надо обязательно учитывать разные точки зрения и не сводить их к одной гипотезе, выдавая ее за единственно возможное решение. // Стаття присвячена аналізові критики О. І. Айбабіним наукової концепції візантійсько-хозарського кондомініуму в Тавриці. Автор цієї історичної концепції та статті полемізує з опонентом, не погоджуючись з його поглядами про встановлення панування хозар над Таврикою у VIII ст. Проблема далека від вирішення. Комплексне дослідження письмових і археологічних джерел дозволяє дійти інших варіантів відповіді, аж до визнання території Криму в «хозарську епоху» під повним контролем Візантії. Одностороннє «панування хозар», як і «хозарські шари» тут не фіксуються. Однак дослідникам у своїх побудовах треба обов’язково враховувати різні точки зору і не зводити їх до однієї гіпотези, видаючи її за єдино можливе рішення. // The criticism of scientific concept about Byzantine-Khazar condominium in Tauris by A. I. Aybabin is analyzed in this paper. The author of this historical concept and article argues against an opponent and disagrees his views about the establishment of the Khazars rule in Tauris in the VIII century. The problem is far from solved. A comprehensive study of the written and archaeological sources allows to come other possible choices, until the recognition of the Crimea territory in the “Khazar era” under the full control of the Byzantine Empire. The unilateral “Khazar domination,” as well as “Khazar layers” are not recorded. However, it is necessary for researchers to consider different points of view in their scientific constructions and not reduce them to one hypothesis, presenting it as the only possible solution.Документ О претории IX века в "цитадели" византийского Херсона(2015) Сорочан, С.Б.In the article are considered the results of archaeological excavation of a large public building from three rooms, which was at centre of “citadel” of Byzantine Cherson. The building can be interpreted as praetoria, where placed the authorities of this Byzantine city. It was constructed in the beginning of 9th centuries. About the middle of 9th century the building was reconstructed. At this time here could be placed the staff of the first stratyg of Cherson and thema of Klymata protospatharia Petronos Kamatyros, known of written sources. Praetoria there was up to the end of 9th centuries. The building was disassembled and near it was constructed the new large praetoria and garrison church, which existed in 9th century.Документ Проблема недоимок в Византии IV–XI вв.(2015) Бардола, К.Ю.Документ К вопросу о времени создания фемы Климата в византийском Крыму(2011) Сорочан, С.Б.Документ К вопросу о ленте протоспафария из Мощевой Балки(2015) Сорочан, С.Б.У статті розглядається унікальна шовкова стрічка, знайдена у відомому могильнику VIII—IX ст. на Північно-Західному Кавказі. Пропонується уточнений переклад напису на стрічці і розглядається історіографія питання вивчення артефакту. Аналіз дозволяє дійти висновку, що ми маємо справу з дорогою не побутовою, але й не церемоніальною річчю (вузькою налобною стрічкою-діадемою). Вона була виготовлена для молодого парубка іноземного походження, який отримав в Константинополі високий сан протоспафарія. Його слов’яно-болгарське, грузинське або вірменське походження, як і ім’я (Іваніс, Кір Іваніс, Ваніс), залишаються під питанням. Невідомі обставини появи стрічки на Кавказі та її широке датування не дозволяють використовувати знахідку в якості повноцінного джерела для реконструкції конкретних історичних подій. Спроби такого роду, які вже робилися, слід визнати невиправданими. В статье рассматривается уникальная шелковая лента, обнаруженная в известном могильнике VIII—IX вв. на Северо-Западном Кавказе. Предлагается уточненный перевод надписи на ленте и рассматривается историография вопроса изучения артефакта. Анализ позволяет прийти к выводу, что мы имеем дело с дорогой не бытовой, но и не церемониальной вещью (узкой налобной лентой-диадемой?). Она была изготовлена для молодого человека иноземного происхождения, который был возведен в Константинополе в высокий сан протоспафария. Его славяно-болгарское, грузинское или армянское происхождение, как и имя (Иванис, Кир Иванис, Ванис), остаются под вопросом. Неизвестные обстоятельства появления ленты на Кавказе и ее широкая датировка не позволяют использовать находку в качестве полноценного источника для реконструкции конкретных исторических событий. Предпринимавшиеся попытки такого рода следует признать неоправданными. The article discusses the unique silk ribbon found in the famous burial ground of VIII—IX centuries in the Northwest Caucasus. The specified translation of inscriptions on the tape is proposed and historiography of studying the artifact is considered. Analysis allows us to conclude that we deal with neither common everyday thing nor an expensive ceremonial thing (narrow-headband tiara). It was made for a young person of foreign origin, who had been appointed in Constantinople in high protospatharios rank. His Slavic-Bulgarian, Georgian or Armenian origin, as the name (Ivanis, Cyr Ivanis, Vanis) remain questionable and in doubt. Unknown circumstances of this ribbon appearance in the Caucasus and its wide dating don’t allow to use this find as a complete source for the reconstruction of specific historical events. This kind attempts have been made should be recognized as unjustified.Документ «Дани» на Русі та у Візантії на початку ХІ ст.(2015) Луговий, О.М.У статті проаналізовано низку свідоцтв, що доводять позитивну кон’юнктуру для переміщення датських вояків до Візантії Східним шляхом на початку ХI ст. Першим свідоцтвом є згадка «данів» у візантійській армії в Італії в другій половині Х ст. Львом Марсійським. Особливо важливою є інформація «Хроніки» Тітмара Мерзебургського про «данів» в Києві під час боротьби за владу між Ярославом та Святополком Володимировичами. Тітмар використовує етнонім «дани» саме для визначення вихідців з Ютландського півострова, а не скандинавів взагалі, як зазвичай стверджується. Тому його згадка про «данів» у 1018 р. підтверджує можливість в цей час мирних відносин між князем Ярославом та Кнутом Великим, королем Данії. «Сага про йомсвікінгів» вказує на можливість перебування на Русі датських загонів після смерті Свейна Вилобородого і без волі його сина Кнута. В статье анализируется ряд свидетельств, доказывающих существование позитивной конъюнктуры для перемещения датских воинов в Византию по Восточному пути уже в начале ХI в. Первым свидетельством является упоминание Львом Марсиканским «данов» в составе византийской армии в Италии во второй половине Х в. Особенно важна информация «Хроники» Титмара Мерзебургского о «данах» в Киеве во время борьбы за власть между Ярославом и Святополком Владимировичем. Титмар использует этноним «даны» именно для определения выходцев с Ютландского полуострова, а не скандинавов вообще, как обычно утверждается. Поэтому его упоминание о «данах» в 1018 г. подтверждает возможность в это время мирных отношений между князем Ярославом и Кнутом Великим, королем Дании. Кроме того, «Сага о йомсвикингах» указывает на возможность пребывания на Руси датских отрядов после смерти Свейна Вилобородого и помимо воли его сына Кнута. Article analyses a number of witnesses that proves the positive conjuncture for transfer of Danish warriors towards Byzantium by the Austerwegr at the beginning of XI cent. First is the allusion by Leo of the Marsi for the Danes in the Byzantine army in Italy already at the second half of the X cent. The information from “Chronic” of Thietmar of Merseburg about Danes in Kiev at the time of struggle for power between Vladimir sons Yaroslav and Svyatopolk is of particular importance. Thietmar used ethnonym Danes as usual not to indicate all Scandinavians but exactly descendants from Jutland peninsula. So we can concern Danes in this very case to be also from Denmark, which reveal the possibility of peaceful relations between knyaz Yaroslav and Canute the Great, king of Denmark. “Yomsvikinga-saga» points out the possibility of Danish detachment ingress at the Rus after the death of Sweyn Forkbeard even without his son Canute will.Документ «Ника!»: борьба ранневизантийских партий ипподрома и константинопольское восстание 532 г.(2015) Домановский, А.Н.