Наукові роботи. Історичний факультет

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/94

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 20
  • Ескіз
    Документ
    Византийский Херсон (вторая половина VI – первая половина Х вв.). Очерки истории и культуры
    (2005) Сорочан, С.Б.
    Книга є одним з чотирьох томів, присвячених історії та культурі Херсонеса Таврійського в античну та середньовічну добу, видання яких було задумане й здійснюється Інститутом археології НАН України та Національним заповідником “Херсонес Таврійський”. У книзі розглядаються різна аспекти політичного, адміністративного, соціального, економічного життя, матеріальної та духовної культури херсонітів за доби раннього середньовіччя (друга половина VI – перша половина Х ст.), коли місто входило до складу Візантійської імперії і, разом з тим, перебувало у непростих стосунках з іншими сусідніми народами, зокрема, з готами, аланами, тюрками, росами, могутньою, загадковою Хазарією. Прочитавши це дослідження, Ви переконаєтеся, що чимало відомих положень сучасної історіографії переглянуто. Зокрема, пропонується бачити у Тавриці візантійсько-хазарський кондомініум, а Херсон вважати лояльним центром, доволі далеким від самоуправління. Чималу увагу в монографії приділено пошукам впливу візантійських церковних обрядів на життя міста, уточненню його топографії, урбанонімів та агоранонімів. При цьому пропонується нова, інколи неочікувана інтерпретація низки пам’ятників. Будучи фундаментальною узагальнюючою працею, книга зберегла полемічність, цікавість, доступність та яскравість викладу, які поєднуються з останніми досягненнями історичної науки. Завдяки цьому книга може бути адресованою не лише спеціалістам, історикам, археологам, викладачам вузів та шкіл. але й усій культурній спільноті, яка цікавиться середньовічною історією України. Чималою мірою цьому допомагає наявність у книзі додатку, в якому вмущено прокоментовані переклади найбільш цінних та цікавих для історії ранньосередньовічного Херсону письмових джерел, які раніше видавалися у малотиражних, а тому важкодоступних для широких кіл читачів академічних виданнях.
  • Ескіз
    Документ
    Размышления над критикой (к статье А. И. Айбабина о византийско-хазарском кондоминиуме в Крыму)
    (2014) Сорочан, С.Б.
    Статья посвящена анализу критики А. И. Айбабиным научной концепции о византийско – хазарском кондоминиуме в Таврике. Автор этой концепции и статьи полемизирует с оппонентом, не соглашаясь с его взглядами об установлении господства хазар над византийской Таврикой в VIII в. Проблема далека от решения. Комплексное исследование письменных и археологических источников позволяет прийти и к иным вариантам ответа, вплоть до признания территории Крыма в «хазарскую эпоху» под полным контролем Византии. Одностороннее «господство хазар», как и «хазарские слои», здесь не фиксируются. Однако исследователям в своих построениях надо обязательно учитывать разные точки зрения и не сводить их к одной гипотезе, выдавая ее за единственно возможное решение. // Стаття присвячена аналізові критики О. І. Айбабіним наукової концепції візантійсько-хозарського кондомініуму в Тавриці. Автор цієї історичної концепції та статті полемізує з опонентом, не погоджуючись з його поглядами про встановлення панування хозар над Таврикою у VIII ст. Проблема далека від вирішення. Комплексне дослідження письмових і археологічних джерел дозволяє дійти інших варіантів відповіді, аж до визнання території Криму в «хозарську епоху» під повним контролем Візантії. Одностороннє «панування хозар», як і «хозарські шари» тут не фіксуються. Однак дослідникам у своїх побудовах треба обов’язково враховувати різні точки зору і не зводити їх до однієї гіпотези, видаючи її за єдино можливе рішення. // The criticism of scientific concept about Byzantine-Khazar condominium in Tauris by A. I. Aybabin is analyzed in this paper. The author of this historical concept and article argues against an opponent and disagrees his views about the establishment of the Khazars rule in Tauris in the VIII century. The problem is far from solved. A comprehensive study of the written and archaeological sources allows to come other possible choices, until the recognition of the Crimea territory in the “Khazar era” under the full control of the Byzantine Empire. The unilateral “Khazar domination,” as well as “Khazar layers” are not recorded. However, it is necessary for researchers to consider different points of view in their scientific constructions and not reduce them to one hypothesis, presenting it as the only possible solution.
  • Ескіз
    Документ
    О претории IX века в "цитадели" византийского Херсона
    (2015) Сорочан, С.Б.
    In the article are considered the results of archaeological excavation of a large public building from three rooms, which was at centre of “citadel” of Byzantine Cherson. The building can be interpreted as praetoria, where placed the authorities of this Byzantine city. It was constructed in the beginning of 9th centuries. About the middle of 9th century the building was reconstructed. At this time here could be placed the staff of the first stratyg of Cherson and thema of Klymata protospatharia Petronos Kamatyros, known of written sources. Praetoria there was up to the end of 9th centuries. The building was disassembled and near it was constructed the new large praetoria and garrison church, which existed in 9th century.
  • Ескіз
    Документ
    О византийском принципе перенесения сакрального пространства на примере херсонского храма Богоматери Влахернской
    (2009) Сорочан, С.Б.
    Сорочан С. Б. Про візантійський принцип перенесення сакрального простору за прикладом херсонського храму Богоматері Влахернської Приклад візантійського Херсону відкриває щільні ідеологічні зв’язки двух храмів: місцевого храма Богоматері Влахернської та прославленого храма Богоматері Влахернської в Константинополі. Обидва храми були створені та реконструйовані в один час, мали схожі розміри, розташовувалися біля міста, в передмісті, поряд з затокою, були оточені стінами, мали сакральні реліквії й агіасму Св. Джерела. Обидва храми користувалися великим успіхом у паломників, які приходили з різних земель. Це були сакральні місця, які оберігали Імперію. Вони підтверджують існування в ромеїв принципу перенесення сакрального простору, яке фактично здійснювалося з ідеологічних копій. Такі храми відігравали роль своєрідних ретрансляторів божественної сили. Вони підносили у візантійців відчуття захищеності. S. Sorochan. About a Byzantian Principle of Transferring the Sacrel Space on a Temple of Theotokos of Blachernai in Cherson The example of Byzantian Cherson finds out close igealogical connection of two temples local temple of Theotokos of Blachernai and glorified temple of Theotokos of Blachernai in Constantinopel. Both temples were created and reconstructed approximately in one time, had similar sizes, were located near to city or in suburb, near a bay, surrounded by the walls, had sacrel relics and agyasma of a Sacrel Source. Both temples used the great popularity at piligrims, which came from different lands. It were the sacrel places, which protected the Empire. Therefore it is possible to speak about existence at byzantiens a principle of transferring sacrel space, by virtue of which ideological copies the same temples played a role of retranslation of heavenly force. It increased consciousness feeling of security at byzantiens.
  • Ескіз
    Документ
    Топографія давнього Києва в науковому доробку професора Олексія Покровського (неопублікована праця «ЛикоΘрос»)
    (2011) Гордієнко, Д.С.
    Гордиенко Д. С. Топография древнего Киева в научных трудах профессора Алексея Покровского (неизданный труд «Ликоθрос») Статья является археографической публикацией двух писем А. Покровского к В. Ляскоронскому и неизданной статьи А. Покровского «Ликоθрос», которая содержится в письмах. В статье А. Покровский впервые произвел морфологический анализ слова «Ликоθрос» и отнес это название к киевской, а не херсонской горе. На основании проведенного анализа ученый провел параллель между культами Аполлона и Перуна. Относительно отождествления упомянутой горы, А. Покровский предложил гипотезу, что горой «Ликоθрос», на которой стоял идол Перуна, могла быть либо «Волчья гора», либо «Лысая гора». К публикации добавлена вступительная статья и комментарий. D. Gordiyenko. The Topography of Ancient Kyiv in the scientific Works of Professor O. Pokrovs’ky (the unpublished Work “Ликоθрос” (“Likothros”) The article presents an archeographycal publication of two letters written by O. Рokrovs’ky to V. L’askorons’ky and the unpublished article by O. Рokrovs’ky “Ликоθрос” (“Likothros”), which the letters contain. In the article, for the first time in historiography, O. Рokrovs’ky made a morphological analysis of the word “Ликоθрос” (“Likothros”) and applied this name to the Kyivan mountain, but not to the mountain in Cherson. In accordance with the accomplished analysis, the researcher drew a parallel between the cults of Apollo and Perun. Regarding the identification of the mentioned mountain, O. Рokrovs’ky suggested a hypothesis that the mountain “Likothros”, where the idol of Perun stayed, could be the “Wolf Mountain” or the “Bald Mountain”. To the publication the introductory article and the commentary are added.
  • Ескіз
    Документ
    Душа Херсонеса
    (2014) Сорочан, С.Б.
    Статья представляет короткое эссе, в котором излагаются основные вехи исторического пути Херсонеса Таврического – византийского Херсона на протяжении V в. до н.э. – XV в. н.э. При этом главный акцент сделан на оценке вклада этого античного и средневекового центра Крыма в духовную культуру, интел-лектуальную жизнь разных эпох. Отмечаются основные черты культурного развития города, его место в греко-римской, а затем византийской цивилизации, факторы стабильности и деструктивные процессы, в конечном итоге приведшие к гибели. The article below will present a short essay outlining milestones of historical way of Chersonesos – Byzantine Cherson during 5th BC – 15th AD century. At that the main emphasis is an assessment of contribution of this an-cient and medieval Crimea’s center in spiritual culture, the intellectual life of different eras. The main features of the cultural development of the city, its place in the Greco-Roman and then Byzantine civilization, the factors of stability and destructive processes, which will ultimately lead to its downfall, also will be highlighted.
  • Ескіз
    Документ
    Скальная архитектура христианского Херсонеса–Херсона (ІV–Х вв.)
    (2015) Сорочан, С.Б.
    THE ROCK-HEWN ARCHITECTURE OF THE CHRISTIAN CHERSONESUSCHERSON (4th–10th century) (Summary) Prof. Sergey Sorochan The report aims at presenting all known evidences for these sacral monuments of the Early Byzantine Chersonesus-Cherson, which can be referred to the sites of the rock-hewn architecture. A classification for them is proposed, distinguishing the shared features and the specifics, which allows the presumption for three varieties of these facilities: martyria with underground level, tomb or a crypt; rock-hewn burial tombs, some of which can be sites of the martyrium cult (mainly tombs with Christian frescoes); hagiasma and friaries, cut into the rock. To the civilian sites of this kind can be referred several large water-collection cisterns, partially cut into the rock at a significant depth, as much as this is allowed by the meters thickness of precipitation of the Sarmatian limestone on the site where the town is located. The earliest of these rock-hewn tombs are at the necropolis out of the town, inherited by the Christians from the pagan burials, hypogea of the first centuries AD. The construction of martyria with elements of rock-hewn architecture begins later and in its greater part is implemented mainly in the second half of the 6th – the early 7th century. This time is also referred to the implementation of the water-collection cisternt the large agora, which, in parallel to the martyria, has existed until the 10th-11th century. СКАЛНАТА АРХИТЕКТУРА НА ХРИСТИЯНСКИЯ ХЕРСОНЕС-ХЕРСОН (ІV–Х вв.) (Резюме) Проф. Сергей Сорочан В доклада е направен опит да се представят всички известни сведения за тези сакрални паметници на ранно византийския Херсонес-Херсон, които могат да бъдат отнесени към обектите на скалната архитектура. Предложена е тяхна класификация, откроени са общи черти и особености, което позволява да се говори за три разновидности на тези съоръжения: мартирии с подземно ниво, гробница или крипта; скални погребални гробници, някои от които също могат да бъдат обекти на мартириалния култ (преди всичко гробници с християнски стенописи); изсечени в скалата агиасми и фреари. Към гражданските обекти от този род могат да бъдат отнесени някои големи водосборни цистерни, отчасти изсечени в скалата на значителна дълбочина, доколкото това позволява многометровата дебелина на отлаганията от сарматски варовик на мястото, където е разположен градът. Най-ранни от тях са скалните гробници на извънградския некропол, наследени от християните от езическите погребения, ипогеи от първите векове на н. е. Строителството на мартирии с елементи на скална архитектура започва по-късно и в голямата си част се осъществява предимно през втората половина на VІ – началото на VІІ вв. Към това време се отнася и устройството на водосборната цистерна на голямата агора, която, както и мартириите, е просъществувала до Х–ХІ вв.
  • Ескіз
    Документ
    Еще раз о византийско-хазарском кондоминиуме в Крыму в конце VII — первой половине VIII в.
    (2014) Сорочан, С.Б.
    Статья посвящена анализу критики А.И. Айбабиным научной концепции о византийско-хазарском кондоминиуме в Таврике. Автор этой концепции и статьи полемизирует с оппонентом, не соглашаясь с его взглядами об установлении господства хазар над византийской Таврикой в VIII в. Проблема далека от решения. Комплексное исследование письменных и археологических источников позволяет прийти и к иным вариантам ответа, вплоть до признания территории Крыма в «хазарскую эпоху» под полным контролем Византии. Одностороннее «господство хазар», как и «хазарские слои» здесь не фиксируются. The article is dedicated to the analysis of the criticism presented by A.I. Aibabin in regard to the concept of Byzantine-Khazar condominium in Taurica. The author of that concept, — being the author of the present article as well, — argues with the opponent, rejecting his views on the genesis of Khazar domination in the Byzantine Taurica in the 8th century. The problem as a whole is far from being solved. The complex research of archeological data allows to come to other possible interpretations, down to acknowledgement of the Crimea during the “Khazar period” being in fact under the control of Byzantium. Unilateral “domination of Khazars” and “Khazar archeological layers” can not be recorded.
  • Ескіз
    Документ
    Поховальна традиція та обряд у візантійському Херсоні (IV–X ст.)
    (2010) Фомін, М.В.
    Фомін М. В. Поховальна традиція та обряд у візантійському Херсоні (IV – X ст.). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Харків, 2009. У роботі вперше було проведено комплексне дослідження історії формування й розвитку християнського похоронного обряду й традиції пізньоантичного – ранньовізантійського Херсонеса – Херсона. Для розкриття теми було здійснено систематизацію й аналіз відкритих на сьогодні пізньоантичних і ранньосередньовічних поховань за межами міста та на його території, використане широке коло джерел і спеціальної літератури. У дисертації наведено морфологію та типологію поховальних споруд Херсонеса – Херсона IV – X ст. На підставі аналізу трунних комплексів заміських та внутрішньоміських цвинтарів, археологічних знахідок, а також письмових джерел реконструюється ранньохристиянський поховальний обряд і пов’язані з ним традиції. Фомин М. В. Погребальная традиция и обряд в византийском Херсоне (IV – X вв.). – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 – всемирная история. – Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина. Харьков, 2009. Диссертация является первым специальным комплексным исследованием раннесредневековых погребений византийского Херсона. В работе была рассмотрена история формирования и развития христианского погребального обряда и традиций с ним связанных в позднеантичном – ранневизантийском Херсонесе – Херсоне. Для раскрытия темы была проведена систематизация и анализ открытых на данный момент позднеантичных и раннесредневековых захоронений в окрестностях города, рассмотрены культовые комплексы, содержащие погребения в черте города и его ближайших окрестностях, привлечен широкий круг источников и специальной литературы. Все это позволило уточнить время начала распространения христианства в позднеантичном Херсонесе и соответственно, начало формирования христианского кладбища, которое относится к концу III – IV вв. Комплексный анализ археологических находок, нумизматического материала, системы росписи позволил уточнить время создания херсонесских расписных склепов и отнести их к концу IV – V вв. Применение гео – информационных систем и космической съемки позволили уточнить план городища и загородного некрополя, вычислить возможную площадь средневековых кладбищ. Анализ топографии загородных христианских кладбищ позволил опровергнуть тезис о сокращение территории некрополя в раннем средневековье. Погребальные сооружения продолжали сооружать аналогичные по своей конструкции позднеантичным, хоронили как в одиночных могилах так и в склепах, некоторые из которых использовались с первых веков н.э. до Х ст, и позже, и содержали сотни, а иногда и тысячи погребенных. Такая практика приводит к утрате надгробиями своего значения. Памятники, содержащие имена погребенных заменили поминальные списки, которые могли находиться при кладбищенских церквях и зачитываться во время поминальных служб. Своеобразными центрами загородных кладбищ являлись крестообразный храм св. Созонта за западной оборонительной стеной, церковь «1902 г.» на Девичьей горе, крестообразная церковь Богородицы Влахернской в Карантинной балке. Изменение отношения к смерти и погребению, связанные с распространением христианства привели к распространению традиции погребений в черте города. Первоначально, внутри стен хоронили особо почитаемых святых, а со временем и представителей духовенства. Постепенно традиция привилегированных ингумаций распространилась и на городскую знать а с Х в. стала общепринятой. При городских церквях начинают формироваться мартирии и мемории, кимитирии, предназначенные для таких погребений. В работе раскрывается проблема гробничного назначения ряда помещений херсонских храмовых комплексов, а в случае Западной базилики вводятся соответствующие коррективы ее плана. Анализ погребального инвентаря дал основания для формулирования критериев выделения могил представителей духовенства из общей массы погребений, а также районов, где такие погребения совершались. В работе приводиться морфология и типология погребальных сооружений Херсонеса – Херсона IV – X вв., проводиться статистический анализ как самих типов погребальных сооружений, так и наиболее распространенных типов погребального инвентаря. На основании анализа гробничных комплексов загородных и внутригородских кладбищ, археологических находок, а также письменных источников и аналогий с другими городами Империи реконструируется раннехристианский погребальный обряд и связанные с ним традиции. В целом, данное исследование может служить своеобразным справочником по позднеантичным – раннесредневековым погребальным комплексам Херсонеса – Херсона. Fomin M.V. Funeral tradition and ceremony in Byzantine Cherson (IV – X c). – Manuscript. Thesis to obtaining a scientific degree a Candidate of Historical Sciences. Specialty 07.00.02 – World history. – V.N.Karazin Kharkiv National University. – Kharkiv, 2009. For the first time in the work were conducted a complex research a history of forming and development of Christian funeral ceremony and tradition of lateantique – earlybyzantine Chersonesos – Cherson. There were carrying a systematization and an analysis of the discovered at this time lateantique and earlymiddleages burial places in the environs of the city and on its territory were used a wide area of sources and special literature for developing of the theme. This work gives an a morphology and a typology of the burial places of Chersonesos – Cherson IV-X cen. On the base of analysis of tomb complexes country and city cemeteries, archeological finds and written sources were reconstructed earlychristian funeral ceremony and the traditions which were connected with it.
  • Ескіз
    Документ
    Християнська Церква та релігійне життя у візантійському Херсоні (VI–X ст.)
    (2009) Латишева, О.В.
    Латишева О. В. Християнська Церква та релігійне життя у візантійському Херсоні (VI – X ст.). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – Харків, 2008. У дисертації вперше з залученням широкого кола джерел здійснено комплексне дослідження християнської Церкви та релігійного життя у візантійському Херсоні VI – X ст. Зроблено історіографічний огляд основних проблем вивчення цього періоду історії Херсона. Встановлено структуру християнської Церкви і місце, яке займала Херсонська кафедра на протязі VI – X ст. Визначається соціальний склад і чисельність херсонського духівництва в раннє середньовіччя. Значна увага приділяється опису і класифікації культових архітектурних пам’яток і розгляду особливостей реконструкції основних типів сакральної архітектури. Враховуючи літургійні особливості храмів і дані письмових і археологічних джерел Херсона, розглядається ранньовізантійське богослужіння в храмі і просто неба. У роботі окремо досліджено культи святих мощів, вторинних реліквій і святих мучеників в Херсоні, а також на прикладі херсонських матеріалів виділено відмінності меморіального та мартиріального культів. Значну увагу приділено особливостям і специфіці релігійних обрядів Херсона на прикладі таїнств хрещення, миропомазання, постригу, водосвяття, єлеосвячення і чину поховання. Латышева А. В. Христианская Церковь и религиозная жизнь в византийском Херсоне (VI – X вв.). – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 – всемирная история. – Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина. – Харьков, 2008. Впервые было проведено комплексное исследование истории христианской Церкви и религиозной жизни в византийском Херсоне VI – X вв. Проанализирована историографическая традиция и выяснена историографическая ситуация в изучении христианской Церкви раннесредневекового Херсона. В диссертации на основе изучения широкого комплекса источников и научной литературы анализируется структура христианской Церкви и место, которое занимала Херсонская кафедра в течение VI-X вв. Сделана попытка установить состав и численность херсонского духовенства в раннее средневековье. Значительное внимание уделяется описанию и классификации культовых архитектурных памятников и рассмотрению особенностей реконструкции основных типов сакральной христианской архитектуры. Учитывая литургические особенности храмов и данные письменных и археологических источников Херсона, рассматривается ранневизантийское богослужение в храме и под открытым небом. В работе отдельно исследованы культы святых мощей, вторичных реликвий и святых мучеников в Херсоне, а также на примере херсонских материалов выделены отличия мемориального и мартириального культов. Подтвержден тезис, о связи функции и формы культовых сооружений: для отправления евхаристического культа возводились базиликальные храмы, а для мемориев, мартириев и крещален избирался преимущественно центрический тип здания. Однако в течение VIII-IX вв. постепенно исчезло изначально строгое функциональное разделение, что проявилось в постройке дополнительных помещений, в основном в восточной части храма. Это позволило проводить в одном здании весь комплекс христианских обрядов и ритуалов. Значительное внимание уделяется богослужению под открытым небом и связанным с ним стациональным шествиям и процессиям с мощами. Эти формы богослужения и почитания святынь были характерны исключительно для раннесредневекового византийского богослужения. С полной уверенностью можно говорить о полноценности и самодостаточности литургической жизни в рамках городского пространства, что достигалось благодаря наличию епископской кафедры, храмовой инфраструктуры, согласию церковной и светской власти, прямым доказательством чего стало активное строительство культовых сооружений во второй половине VI-VII вв, участии в возрождении почитания местных святынь, святых мучеников и т. д. Благодаря моделированию в исследовании представлен принцип наглядности, что позволят лучше представить храмы и церкви, которые составляли единое богослужебное пространство города. При содействии высокопоставленных иерархов христианской Церкви в Херсоне уже с VI в. складывается своя легендарная история, включившая предания о местных мучениках и святых. В то же время распространяются культы святых, проникших сюда из других регионов империи. В религиозную жизнь прочно входит паломничество, а сам город первращается в его центр. К Х в.христианская Церковь окончательно приняла форму одного из общественных институтов Византийской империи и прочно вошла во все сферы жизни херсонского общества. Latisheva O. V. Christian Church and Religious Life in Byzantium Kherson (VI – X centuries). – Manuscript. Thesis to obtaining a scientific degree of a Candidate of Historical Sciences, Speciality 07.00.02 – World history. – V. N. Karazin Kharkiv National University. – Kharkіv, 2008. In the dissertation on the basis of studying a wide complex of sources and the scientific literature the Christian Church and religious life of Byzantium Kherson VI-X centures are analyzed. It is fulfilled the historiographical review of studying basic problems of this period in the history of Kherson. The structure of christian Church and the place which was occupied by the Kherson department during the VI – X centures are defined in the thesis. A social structure and quantity of the Kherson clergy in early dark ages is determined. Special attention is spared to the description and classification of buildings for public worship and to the main features of reconstruction of basic types of sacral architecture. The early Byzantine rite in a temple and outdoors is examined, according to liturgical features of temples and writing materials of archaeological sources of Kherson. The cults of holy relicts, secondary relicts and sainted martyrs in Kherson are separately investigated in the work. On the example of Kherson’s materials the differences between memorial and martyrium cults are marked out. Considerable attention is payed to features and specific of liturgical rites of Kherson on the example of the оffice of Baptism, Chrismation, оffice of consecration of myrth oil and water, and obsequial rites.