<B>Д 64.051.08 (Психологічні науки)</B>

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/10742

19.00.01 — загальна психологія, історія психології;

19.00.04 — медична психологія

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Явления интерференции и переноса в процессах долговременной вербальной памяти (на примере обучения русскому языку англоговорящих студентов-иностранцев на подготовительном факультете) [автореферат]
(Киев, 1985) Иванченко, Андреянна Алексеевна; Ivanchenko, Andreyanna; Іванченко, Андреянна Олексіївна
Анализ механизмов интерференции и переноса как важных мнемических эффектов проводился в рамках системного подхода к изучению памяти. Изучаемый язык рассматривался как действительность, имеющая системное строение и состоящая из разных иерархически взаимосвязанных языковых уровней. Разработано положение о значении специально формируемых способов ориентировки на релевантные признаки изучаемых вербальных единиц для снижения интерференции и усиления переноса. Интерференция и перенос, образуя тесное единство друг с другом, проявляются на всех функциональных уровнях памяти. Снижение интерференционного эффекта и усиление переноса можно обеспечить за счет выработки смысловой дифференциации у студентов-иностранцев при усвоении ими русского языка. Дифференциация способствует построению в памяти адекватной программы предстоящего экстериоризованного рече-моторного действия. Данный метод является универсальным и может применяться при обучению любому другому иностранному языку, базируясь на эффективности единства моторно-двигательной, зрительной, слуховой и артикуляционной видах памяти.
Phenomena of interference and transfer in the processes of long-term verbal memory (PhD dissertation) [Явления интерференции и переноса в процессах долговременной вербальной памяти (канд. дисс.)] (in Russian)
(Киев, 1985) Иванченко, Андреянна Алексеевна; Ivanchenko, Andreyanna; Іванченко, Андреянна Олексіївна
An analysis of the mechanisms of interference and transfer as important mnemonic effects was carried out in the framework of a systematic approach to the study of memory. The language being studied was considered as a reality, having a system structure and consisting of different hierarchically interconnected language levels. A provision has been developed on the importance of specially formed methods of orientation to relevant signs of the studied verbal units in order to reduce interference and enhance transfer. Interference and transfer, forming close unity with each other, are manifested at all functional levels of memory. Reducing the interference effect and enhancing the transfer can be achieved through the development of semantic differentiation in foreign students while they learn the Russian language. Differentiation helps to build in memory an adequate program of the upcoming exteriorized speech-motor action. This method is universal and can be used in teaching any other foreign language, based on the effectiveness of the unity of motor-moving, visual, auditory and articulatory types of memory. Анализ механизмов интерференции и переноса как важных мнемических эффектов проводился в рамках системного подхода к изучению памяти. Изучаемый язык рассматривался как действительность, имеющая системное строение и состоящая из разных иерархически взаимосвязанных языковых уровней. Разработано положение о значении специально формируемых способов ориентировки на релевантные признаки изучаемых вербальных единиц для снижения интерференции и усиления переноса. Интерференция и перенос, образуя тесное единство друг с другом, проявляются на всех функциональных уровнях памяти. Снижение интерференционного эффекта и усиление переноса можно обеспечить за счет выработки смысловой дифференциации у студентов-иностранцев при усвоении ими русского языка. Дифференциация способствует построению в памяти адекватной программы предстоящего экстериоризованного рече-моторного действия. Данный метод является универсальным и может применяться при обучению любому другому иностранному языку, базируясь на эффективности единства моторно-двигательной, зрительной, слуховой и артикуляционной видах памяти.
Статеворольова структура жіночої тілесної ідентичності
(ХНУ, 2003) Терещенко, Н.Н.
Терещенко Н.Н. Полоролевая структура женской телесной идентичности. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 – общая психология, история психологии. – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2003. В работе проанализирована женская телесная идентичность как элемент полоролевой идентичности. Полоролевая телесная идентичность включает в себя два аспекта: содержательный и эмоционально-оценочный. Содержательный аспект определяет полоролевую психосемантическую нагрузку тела и его частей, связанную с гендерными ролями и гендерным функционированием. Эмоционально-оценочный аспект представляет собой самооценку удовлетворенности / неудовлетворенности собственным телом как психологической структурой, несущей полоролевую семантику. Выявлена возрастная динамика эмоционально-оценочного аспекта полоролевой телесной идентичности. У девочек подросткового возраста структура удовлетворенности собственной внешностью является недифференцированной – все части тела имеют одинаковое значение для самооценки внешности. В структуре удовлетворенности собственной внешностью девушек 18-20 лет наиболее значимыми частями тела являются оценки лица, груди, ног, бедер, что свидетельствует о том, что самооценка собственной внешности для этого возраста основывается на параметрах эротической привлекательности женской внешности. Определена хронологическая, функциональная и оценочная подструктуры полоролевой телесной идентичности. Хронологическая подструктура включает в себя детскую, подростковую, взрослую телесные идентичности, формирующиеся в психосексуальном онтогенезе, а также женскую социальную идентичность. Оценочная подструктура связана с позицией оценивания полоролевых структур: оценка биогенного, поведенческого уровней и уровня Я-концепции, и отображает функции полоролевых свойств личности в телесной идентичности. Функциональная подструктура отражает гендерное функционирование женщины и представляет собой разные типы удовлетворенности внешностью такие, как: социальная удовлетворенность, эротическая удовлетворенность, сексуальная удовлетворенность телом. Выявлено, что полоролевые образования личности не просто влияют на параметр «удовлетворенность - неудовлетворенность телом», а формируют специфические типы полоролевой телесной идентичности, основанные на принятии-непринятии различных аспектов женской половой роли, определяющем особое восприятие собственного тела, т.к. части тела приобретают особую полоролевую семантику. Тело имеет различную значимость и конфигурацию в психосемантическом личностном пространстве женщин, относящихся к разным полоролевым типам. Ценность тела, операционально понимаемая как степень семантической близости конструктов «тело» и «женщина», одинаково высока на разных полюсах параметра «фемининность»: как для высоко, так и для низко фемининных женщин. У высоко фемининных женщин тело эго-идентично , в то время как у низко фемининных женщин тело не идентифицировано с «я». Построена психодиагностическая карта личностных полоролевых образований девушек 18-20 лет, позволяющая интерпретировать данные полоролевых шкал, исходя из представления о многоуровневой структуре симптомокомплекса маскулинности/фемининности. Предложена программа тренинга, ориентированного на коррекцию нарушений полоролевой телесной идентичности. Обсуждаются теоретические проблемы психокоррекции поведенческого, когнитивного и телесного уровней полоролевой идентичности. Выявлена роль визуальных репрезентаций «мужской» и «женской» сторон личности в симптомокомплексе маскулинности/фемининности девочек подросткового возраста.
Стратегiї та механiзми психологiчної адаптацiї особистостi до умов перехiдного перiоду в суспiльствi
(2006) Луценко, О.Л.
У результаті психодіагностичного обстеження вибірки з 393 досліджуваних було виявлено основний спектр установок, актуалізованих в умовах перехідного періоду. Виявилось, що у суб’єктів транзитивного періоду переважають установки негативного характеру; спостерігається підвищення шизоїдної, психопатичної і депресивної симптоматики. Помічено ознаки нераціональної поведінки, що свідчить про напругу і втому системи адаптації. Зниження моральної нормативності особистості виконує функцію алопсихічного адаптивного механізму у ситуації законодавчої розбалансованості перехідного періоду через розширення діапазону поведінки. Виявлено захисний механізм «погіршення»: під його дією оцінка себе, соціального оточення і ситуації виявляється заниженою. Він сприяє підготовці до гіршого, спрощенню сприйняття життя, звільненню від соціальної відповідальності та психологічному відпочинку від напруги в умовах перехідного періоду. Доведено, що психологічна властивість екстернальності грає роль захисного інтрапсихічного адаптаційного механізму у проблемних областях транзитивної ситуації в суспільстві. Виявлена низка установчих стратегій адаптації та адаптивно-особистісних комплексів.
Особистісні чинники формування відносин подружньої співзалежності у чоловіків
(ХАІ, 2006) Жидко, М.Є.
Роботу присвячено дослідженню загальнопсихологічних особливостей розвитку особистості та специфічних чинників, які приводять до формування відносин подружньої співзалежності у чоловіків. В роботі визначено особливості шлюбно-рольових очікувань, типів мотивіровок вступу до шлюбу та подружніх «міфів» у чоловіків з різними варіантами співзалежності, структуру інфантильних статеворольових травм та «Я-концепції», девіації психосексуальної сфери, а також розроблено програму психотерапії відносин подружньої співзалежності у чоловіків.
Психологічні чинники і динаміка формування стосунків міжособистісної залежності у жінок
(ХНУ, 2008) Фролова, Е.В.
У роботі проаналізовано стосунки міжособистісної залежності у жінок у своїх ранніх (дебютних) формах, які виявляються в підлітковому віці, і в сформованих формах (утопічних адиктивних фантазіях), що спостерігаються в дошлюбних стосунках. Показано вплив різних психологічних чинників на становлення міжособистісної залежності у жінок. Структурні зміни в емоційній сфері можуть бути чинниками, що передіспонують формуванню міжособистісної залежності у жінок. Проаналізовано динаміку формування стосунків міжособистісної залежності, механізми її ініціалізації та вікової динаміки. Визначено особливості структурної організації симптомокомплексу маскулінності/фемінінності у залежних жінок. Виявлено особливості сприйняття образів чоловіка і жінки у жінок зі стосунками міжособистісної залежності. Показано вплив раннього досвіду особистості у дівчат зі стосунками міжособистісної залежності, який розкриває їхній життєвий стиль і ключові травми дитинства. Виявлено особливості структури батьківської сім'ї у жінок із стосунками міжособистісної залежності. У роботі здійснено психометричну оцінку методики діагностики міжособистісної залежності Б. Уайнхолда. Визначено основні психометричні показники (валідність, надійність, диференціальну силу тверджень), встановлено нормативні показники рівнів вираженості залежності для української популяції та пороговий діагностичний коефіцієнт міжособистісної залежності.
Психологічні особливості організації узалежненого кохання у жінок
(2010) Коцюба, Г.О.
У роботі розглянуто феномен залежного кохання у жінок з точки зору його структурної та функціональної організації. Особливості організації стосунків залежного кохання вивчені на емоційному, когнітивному та соматичному рівні, досліджено зв'язок залежності з ранніми травмами та структурою особистості досліджуваних. Показано, що особливістю структури залежного кохання у жінок є дефіцит таких його компонентів як близькість та відданість. У той же час показник пристрасті статистично не відрізняється від норми, що свідчить про структурний дисбаланс залежного кохання. В роботі виявлено особливості емоційного та тілесного досвіду в жінок, які знаходяться у стосунках залежного кохання. Проведено аналіз психологічної тілесності залежного кохання. Проаналізовано ранній травматичний досвід залежних жінок. Виділені три типи психотравм: травма позбавлення, травма симбіозу та травма, пов’язана з труднощами асиміляції сексуальності. Визначено особистісні риси жінок, які знаходяться у стосунках залежного кохання: субмісивність, висока тривожність, напруженість, високий рівень самокритики.
Типологічні та структурні особливості особистісного симптомокомплексу відповідальності
(ХАІ, 2010) Кочарян, І.О.
Аналізуються фактори й механізми формування особистісного симптомокомплексу відповідальності, розроблена типологія відповідальності, що заснована на особливостях системної інтеграції мотиваційно-смислової, емоційної і характерологічної сфер особистості. Виявлено п'ять типів симптомокомплексу відповідальності, кожен з яких має специфічні характеристики, що відбивають не парціальні особливості прояву особистості в тій або іншій сфері, а виступають як стійкі крос-ситуаційні утворення. Визначено особливості сімейної соціалізації кожного типу відповідальності. Розроблено методику діагностики типів відповідальності та наведено її психометричні характеристики. За особливостями компонентного складу виявлено два варіанти структурної організації особистісного симптомокомплексу відповідальності – дефіцитарний та гармонійний. Розроблена програма психокорекції особистісного симптомокомплексу відповідальності та наведена її ефективність.
Структурні та функціональні характеристики симптомокомплексу «емоційного холоду» у жінок
(ХНУ, 2010) Асланян, Т.С.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. – Харківській національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2010. У дисертації здійснено аналіз стосунків психологічної інтимності. Феномен порушення інтимно-особистісної сфери позначено як симптомокомплекс «емоційного холоду». Питання висвітлено з позицій структурного та функціонального підходів, що дозволило виявити відповідні характеристики симптомокомплексу «емоційного холоду» у жінок, визначити емоційні, когнітивні, поведінкові особливості особистості, яка зазнає труднощів у встановленні взаємин психологічної інтимності. На підставі аналізу психологічної літератури, узагальнення результатів дослідження було розроблено психокорекційну програму для жінок із симптомокомплексом «емоційного холоду». Запропонована програма є терапевтично ефективною та рекомендується практичним психологам у їх фаховій роботі.
Індивідуально-психологічні особливості жіночої сексуальності
(ХНУ, 2011) Смахтіна, Н.О.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2011. У роботі проаналізовано роль параметрів психосексуального розвитку та їх вплив на дорослу сексуальність жінки. Вивчений зв'язок симптомокомплексу маскулінності/фемінінності та компонентів інфантильної сексуальності жінки. Загальна структура сексуальності представлена п'ятьма компонентами, які демонструють багаторівневу організацію жіночої сексуальності та відповідають п'яти архетипам, представлених у міфологічній літературі. Ґрунтуючись на класифікації параметрів інфантильної сексуальності була виявлена типологія жіночої сексуальності, яка характеризує певні типи сексуальної поведінки. Особливості тілесної ідентичності та задоволеності тілом несуть семантику сексуальності та мають вікову динаміку. Знайдений зв'язок властивостей особистісних характеристик із жіночою сексуальністю. Аналіз психосемантичних особливостей сексуальності дозволив визначити розуміння сексуальності у жінок, суб’єктивний показник сексуального задоволення та його роль у реалізації сексуального фантазування, сексуальних сценаріїв, структури кохання та партнерських стосунків. Розроблена програма психокорекції «Шлях до жіночності» та наведена її ефективність.
Статеворольові чинники формування психологічної готовності до материнства.
(ХНУ, 2011) Дармостук, Н.В.
Дармостук Н. В. Полоролевые факторы формирования психологической готовности к материнству. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 – общая психология, история психологии. – Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Харьков, 2011. Диссертация посвящена выявлению полоролевых факторов формирования типов психологической готовности к материнству. Выявлены четыре типа такой готовности, которые связаны со структурными особенностями организации полоролевой сферы личности: 1) отсутствие готовности к материнству (отказ от материнства); 2) готовность к функциональному материнству; 3) готовность к ретрофлексивному материнству; 4) готовность к нуминозному материнству. В работе рассматриваются подходы к концептуализации гендерной идентичности, анализируется проблема многоуровневости полоролевых образований личности, механизмы и факторы формирования и функционирования материнства, как составной части гендерной идентичности женщины. В работе предложен и психометрически обоснован модифицированный вариант полоролевой ACL-шкалы A. B. Heilbrun, которая позволяет диагностировать модель структурной организации полоролевой сферы личности – континуально-альтернативную, континуально-адъюнктивную и андрогинную. Доказано, что формирование психологической готовности к материнству модулируется условиями ранней социализации и обусловливается их жизненными сценариями, что существуют психосемантические отличия материнства у девушек с разным типом готовности к материнству. Раскрыта связь типов психологической готовности к материнству с уровневыми признаками личностной зрелости: ее минимальный уровень («тотальная незрелость») свойствен девушкам с «отсутствием готовности к материнству»; наиболее высокий («целостная зрелость») характерен девушкам, склонным к нуминозному материнству; средние же уровни зрелости («фрагментарная зрелость») свойственны девушкам, склонным к функциональному и ретрофлексивному материнству. Показано, что «отсутствие готовности к материнству» связано с такими условиями социализации, которые усложняют идентификацию с матерью и принятие материнской роли (плохое обращение с ребенком, снижение материнского холдинга), специфической воспитательной стратегией является отвержение; для «готовности к функциональному материнству» – высокая значимость семейного окружения и воспитательная стратегия принятия, что способствует трансгенерационному дублированию ценностных установок и поведения матери; для «готовности к ретрофлексивному материнству» – наличие травмы покинутости, а также стратегии фиксации на неудачах, которые способствуют формированию зависимых отношений; для «готовности к нуминозному материнству» – расширение «ролевого кластера» матери в раннем детстве и наличие стратегии принятия. Выявлены психосемантические различия конструкта «материнство» у девушек с разными типами готовности к материнству. Для девушек с «отсутствием готовности к материнству» ребенок воспринимается как бремя, обязанность, которую женщина должна выполнить, не коннотирован радостью. Для девушек, склонных к функциональному материнству, характерно доминирование материнских проявлений, которые поглощают другие сферы ее личности - «женское» подчинено «материнскому». У девушек, склонных к ретрофлексивному материнству, сфера материнства имеет двойной смысл: с одной стороны, она наполнена чувством долга, с другой, – содержит инфантильный ретрофлексивный вектор получения внимания, и связана с парентификационными ожиданиями от ребенка. У девушек, склонных к нуминозному материнству, наблюдается реализация внутренней потребности в первичном альтруизме, который предопределяет самостоятельную ценность ребенка. Формирование готовности к материнству связано с несовпадением зрелости личности в целом и зрелости женщины как матери, с асинхронией развития. Может наблюдаться асинхрония, когда одна сфера развивается раньше и больше, чем вторая: 1) поведенческие, когнитивные и ролевые структуры опережают личностную зрелость и не опираются на нее. Такой вариант характерен для готовности к функциональному материнству; 2) личностная зрелость может опережать поведенческую сферу стратегий и навыков холдинга, что свойственно готовности к нуминозному материнству.
Психология смысловой регуляции экологически релевантного поведения
(2013-04-24) Кряж, И.В.
Автореферат диссертации, содержащей теоретико-методологическое и эмпирическое обоснование синергетической концепции смысловой регуляции экологически релевантного поведения. Эмпирически изучена роль экологической позиции личности как управляющего параметра системы смысловой регуляции экологически релевантного поведения, который задан соотношением биосферных и финансово-экономических (денежных) смыслов экологической действительности. Смысловую основу экосберегающего поведения составляет экологическая озабоченность – присущая биосферной экологической позиции система смысловых образований, которая интегрирует аффективный, когнитивный и экзистенциальный компоненты отношения к экологическому окружению и определяет личностную ориентацию на экосохранение. Эмпирически изучены трансформации смыслов экологически релевантных действий в результате экологической риск-рефлексии и изменения в осмыслении экологической проблематики, определяемые влиянием экономического кризиса.
Психологічні чинники суб'єктивного благополуччя студентів з Китаю
(ХНУ, 2016) Ван, СяоЛун
Ван СяоЛун. Психологічні чинники суб'єктивного благополуччя студентів з Китаю. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. - Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України. Харків, 2016. Дисертація присвячена дослідженню психологічних чинників суб’єктивного благополуччя китайських студентів. Встановлено особливості мотиваційно-ціннісної структури, особистісних рис, опануючих стратегій, базових переконань, що пов’язані з високим суб’єктивним благополуччям. Встановлено, що чинником суб’єктивного благополуччя є не домінуючі цінності, а ступінь їх досяжності. Показано, що відповідність традиційним етнопсихологічним цінностям китайського етносу є важливим ресурсом адаптації. У якості чинників суб’єктивного благополуччя студентів з Китаю є емоційна сфера, толерантність, способи копінгу. На основі визначених чинників суб’єктивного благополуччя студентів з Китаю розроблено програму соціально-психологічного тренінгу, мета якої - підвищення рівня суб’єктивного благополуччя. Результати соціально-психологічного тренінгу виявились ефективними.
Особливості впливу батьківської родини на емоційну зрілість особистості
(ХНУ, 2016) Чжао, Сінь
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. Харківський національний університет імені. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України. – Харків, 2016. Дисертація присвячена вивченню впливу батьківської родини на емоційну зрілість особистості. Встановлено відповідність структур ЕЗ батьків та дітей, переважаючу роль фігури батька у розвиток ЕЗ, а також етапи та глибину його залучення у емоційний контакт з дитиною. Визначено особливості структури тривоги у ЕЗ особистостей, регуляційну роль статеворольових структур у ставленні ЕЗ, а також індивідуально-психологічні особливості батьків, ретардують й потенціюють розвиток ЕЗ. Визначено типи спотвореного виховання, що перешкоджають розвитку ЕЗ, виявлено деякі специфічні ознаки ранніх спогадів, що свідчать про наявність такого спотворення, а також порушені типи структури батьківської сім’ї. Розроблена психокорекційна програма, мета якої – підвищення рівня емоційної зрілості. В результаті її проходження з'явилися ознаки емоційної зрілості.
Особливості партнерських стосунків у жінок із різною статеворольовою структурою особистості
(ХНУ, 2016) Фаворова, К.
Фаворова К.М. Особливості партнерських стосунків у жінок з різною статеворольовою структурою особистості. – На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю19.00.01 – загальна психологія, історія психології, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Харків, 2016. В дисертації здійснено аналіз особливостей партнерських стосунків у жінок в залежності від структури організації статеворольової сфери, що дозволило уточнити механізми, які утруднюють або полегшують партнерські стосунки. Визначено настанови на партнерські стосунки та особливості сексуальних сценаріїв, образ ідеального шлюбного партнера у жінок з різною статеворольовою структурою особистості. Надано характеристику статеворольовому забезпеченню якості функціонування особистості в партнерських стосунках у жінок з різною статеворольовою структурою особистості. В дисертації уточнені діагностичні можливості техніки «Візуалізація «чоловічого» і «жіночого», яка може бути застосована для визначення типу статеворольової структурної моделі. Розроблено інтегративні моделі діагностики та психокорекції статеворольових структур особистості жінок, які вміщують в себе феноменологію, особливості внутрішнього психологічного конфлікту, мішені психокорекційного впливу та профілактичні та психокорекційні стратегії окремо для кожної з трьох статеворольових структур.
Характерологічна регуляція партнерської прихильності у жінок
(ХНУ, 2016-12) Свинаренко, Ю.
Свинаренко Ю.В. Характерологічна регуляція партнерської прихильності у жінок. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України. –Харків, 2016. Дисертація присвячена вивченню характерологічної регуляції партнерської прихильності у жінок. Встановлено обумовленість порушених типів партнерської прихильності характерологічними радикалами та типами організації селф-системи. Виявлено відмінності у виразності нарцисичних рис: у жінок з порушеними типами партнерської прихильності значимо вище виражені нарцисичні риси порівняно з жінками зі здоровим типом автономним партнерської прихильності. Визначено, що у жінок з автономним типом партнерської прихильності найбільш високий рівень ефективності функціонування селф-системи та властиві зрілі механізми психологічного захисту. Розроблена програма психологічної корекції, мета якої - зміна порушених типів партнерської прихильності (псевдоавтономія, дезорієнтованість, надзалежність) на здоровий тип прихильності, шляхом корекції характерологічної регуляції особистості. В результаті її проходження у більшості жінок змінилися типи партнерської прихильності.
Психологія креативності особистості: теоретико-методологічний та прикладний аспекти : авторефат докторської дисертації
(Харків, 2017) Іванченко, Андреянна Олексіївна; Иванченко, Андреянна Алексеевна; Ivanchenko, Andreyanna
Створено концептуальну модель життєздійснювальної креативності, у якій: (1) визначені її функціональні компоненти і встановлені взаємозв’язки між ними; (2) виявлені соціально-психологічні передумови та чинники її прояву; розкрито та обґрунтовано операційний механізм її функціонування; (3) встановлена пріоритетна роль духовності (на базі якої проявляється життєздійснювальна креативність); визначено динамічно наростаючий характер її розкриття; (4) доведено, що життєздійснювальна креативність може ефективно реалізовуватися в різних сферах активності людини; (5) виявлено її антистресову та рекреаційну функції довгострокової дії. · Введено поняття Самоорганізувальної Психологічної Системи навчально-професійного типу, яке характеризує соціальну групу освітньої сфери; обґрунтовано принцип формування самоорганізувальної психологічної системи та розкриті закономірності її функціонування у навчально-професійній діяльності в рамках учбової діади. Розроблено та апробовано розвивально-корекційну програму активації життєздійснювальної креативності суб’єктів навчально-професійної діяльності; розроблено теоретичні основи психолого-педагогічної технології прояву життєздійснювальної креативності у процесі лінгвонавчання.
Особливості сімейної соціалізації жінок із симптомокомплексом «емоційного холоду»
(ХНУ, 2017-03) Доценко, О.
Доценко О. Ю. Особливості сімейної соціалізації жінок із симптомокомплексом «емоційного холоду». – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України. – Харків, 2017. Робота присвячена визначенню особливостей сімейної соціалізації, що впливають на формування симптомокомплексу «емоційного холоду» в жінок. Виявлено особливості стилів виховання жінок із симптомокомплексом «емоційного холоду». Показано, що «втягнення дитини в конфлікт» впливає на формування симптомокомплексу «емоційного холоду» в жінок. У «емоційно холодних» жінок відзначається дефіцит оральних рис, що відбиває проблеми в соціалізації саме в цьому періоді психосексуального розвитку. Було розроблено програму психокорекції симптомокомплексу «емоційного холоду» в жінок, мішенями якої стали неадаптивні когніції, Я-концепція, «заторні переживання» та взаємини із чоловіками. Програма ефективна і може бути рекомендована до використання.
Психология креативности личности: теоретико-методологический и прикладной аспекты : докторская диссертация
(Харьков, 2017-05-29) Иванченко, Андреянна Алексеевна; Іванченко, Андреянна Олексіївна; Ivanchenko, Andreyanna
Создана концептуальная модель жизнесозидающей креативности, в которой: (1) определены ее функциональные компоненты и установлены взаимосвязи между ними; (2) обнаружены социально-психологические предпосылки и факторы ее проявления; раскрыт и обоснован операционный механизм ее функционирования; (3) установлена приоритетная роль духовности (на базе которой проявляется жизнесозидающая креативность); определен динамично нарастающий характер ее раскрытия; (4) доказано, что жизнесозидающая креативность может эффективно реализовываться в различных сферах активности человека; 5) обнаружены ее антистрессовая и рекреационная функции долгосрочного действия. · Введено понятие Самоорганизующейся Психологической Системы учебно-профессионального типа, которое характеризует социальную группу образовательной сферы; обоснован принцип формирования Самоорганизующейся Психологической Системы и раскрыты закономерности ее функционирования в учебно-профессиональной деятельности в рамках учебной диады. Разработана и апробирована развивающие-коррекционная программа активации жизнесозидающей креативности субъектов учебно-профессиональной деятельности; разработаны теоретические основы психолого-педагогической технологии проявления жизнесозидающей креативности в процессе лингвообучения.
Закономірності психологічної адаптації людини на сучасному етапі еволюції
(2019-03-29) Луценко, О.Л.
Метою дослідження є виявлення зв’язків сучасних психологічних рис і поведінки людини з її еволюційним минулим та визначення адаптивних функцій даних рис і поведінки як проявів закономірностей психологічної адаптації людини на сучасному етапі еволюції.До основних результатів дослідження належить системне застосування відносно нового для психології еволюційно-психологічного підходу як теоретичного підґрунтя для планування та інтерпретації власних досліджень, що дозволило виявити першоджерела та первинні причини низки актуальних психологічних проблем сучасності. Для детальних досліджень була обрана низка патернів проблемної поведінки зі сфер гендерної, сімейної, політичної психології, психології здоров’я, агресії та когнітивної психології. Показано, що для їх вивчення недостатньо досліджень, які зосереджені на онтогенезі людини, оскільки універсальність у часі та просторі, складність корекції, зв’язок з виживанням та репродукцією вказують на їх філогенетичне походження.