Наукові роботи. Біологічний факультет

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/2477

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 339

Матеріали до мікофлори УРСР. (Копрофільні гриби)
(Харкiвський державний унiверситет, 1937) Міловцова, М.О.
M. Milovtzova. MATERIALS TO THE MYCOFLORA OF UCRAINA. The author investigated the mycoflora of the manure, in Kcharkov and its environs, during 1930–1933 years. This list includes 56 species, of these new to science 2 species and 1 variety.
Антропогенна трансформація трав'яної рослинності долини р. Самари в межах Західного Донбасу
(Дніпропетровський державний університет, 2000) Безроднова, О.В.
У сучасний період антропогенне навантаження на природні екосистеми досягло критичного рівня і охоплює все нові території. Це призводить до деструкції та деградації рослинного та ґрунтового покриву, тваринного світу. Найбільш значні техногенні ландшафти утворюються у місцях розробок кам’яного вугілля та супроводжуються пошкодженнями рельєфу, гідрологічних умов, що, в свою чергу, призводить до засолення ґрунтів, вод підземного та надземного стоку, водойм. У світі рішення цих проблем на перше місце виходить розробка шляхів рекультивації порушених земель. Усе більша увага до проблем охорони природи зумовила необхідність проведення ретельного обстеження біогеоценозів на території такого промислового району, як Західний Донбас. Необхідно виявити напрямки сукцесій, які мають місце у даному регіоні, щоб прогнозувати вирогідні зміни.
Біогеоценологічна характеристика галофітних дібров степового Придніпров’я, їх охорона, поновлення і раціональне використання
(Дніпропетровськ : Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2001) Гамуля, Юрій Гарійович
Дисертація присвячена вивченню проблем екології та особливостей існування галофітних дібров, формування їх грунтів в степовій зоні України. Проаналізовано стан проблеми вивчення галофітних дібров лівих приток Дніпра. Викладені методологічні підходи до їх вивчення з викори- станням біогеоценотичних методів досліджень. Наведені результати вивчення біогеоценозів гало- фітних дібров долин річок Орель і Самара. Розглянуті особливості вертикальної структури біогеоценозів галофітних лісів та окремих частин біогеоценозів. Установлено, що у заплавах степових річок шляхи генезису грунтів в галофітних дібровах досить спеціфічні. Запропоновані нові типи лісу для включення в типологічні схеми лісів степової зони України за основними екотопами, наведені їх діагностичні описи.
Генетическая рекомбинация протистов: терминологическая ревизия
(2001) Леонтьев, Д.В.; Акулов, Александр Юрьевич
Геномная дактилоскопия: ДНК-технологии в криминалистике
(ХНУ им. В.Н. Каразина, 2001-01) Шмонин, А.В.; Комаристая, В.П.
Обзор посвящен проблемам генетической идентификации человека, в частности - подбору маркерных генов, принципам сбора и хранения биологических доказательств, методам выделения и количественной оценки ДНК человека. Особое внимание уделяется подходам, основанным на полимеразной цепной реакции. Рассматриваются вопросы интерпретации и статистической оценки результатов ДНК-тестирования при установлении отцовства и идентификации личности.
Революция в мегатаксономии: предпосылки и результаты
(Журнал общей биологии, 2002) Леонтьев, Д.В.; Акулов, Александр Юрьевич
Main stages of development of megataxonomy (the science of organic world dividing into large taxa) are considered. Prerequisites and first results of “revolution in megataxonomy” (cardinal reorganization during last years) are analyzed. Matter of “revolution” is considered: changing of main megataxonomic criteria from morpho- physiological to cytological and genetical ones. Advantages of classifications of organic would based on cytological and genetical criteria, and main arguments of their opponents are discussed. Some taxonomic changes based on published data are suggested: the kingdom Lamellitubulicristata (lamellicristate and tubulicristate eukaryots) is created, Cryptophyta, Prymnesiophyta, Percolozoa and Actinozoa are risen up to the kingdom rank. Original megasystem of dominion Eukaryota is build up, including 2 subdominions (Hypochondria and Epichondria), 3 superkingdoms (Hypocrystata, Discocrystata and Lamellitubulicristata) and 14 kingdoms (Archaeomonadobiontes, Microsporobiontes, Euglenobiontes, Percolobiontes, Myxobiontes, Actinobiontes, Alveolobiontes, Chromobiontes, Prymnesiobiontes, Cryptobiontes, Rhodobiontes, Chlorobiontes, Mycobiontes and Zoobiontes). Characters of these taxa and an outline of their evolutionary connections based on published data are provided.
Гены устойчивости растений: молекулярная и генетическая организация, функция и эволюция
(Журнал общей биологии, 2003) Шамрай, С.Н.
Remarkable progress is achieved now in comprehension of mechanisms that determine functioning of genes responsible for plants' phytopathogenic resistance (genes R). Cloning of great number of Monocotyledones and Dicotyledones resistance genes show that most of proteins coded by these genes have conserved amino-acid motives, which show high homology to amino-acid motives of proteins with well-designated function. Com-mon structures for most proteins produced by genes R include nucleotide-blinding site (NBS), leucine-rich re-peat (LRR), site containing homology with the cytoplasmic domains of the Drosophila Toll protein and the mammalian interleukin-1 receptor (TIR), coiled-coil structure (СС), transmembrane domain (ТМ), and serine/threonine proteinkinase domain (PK). They are combined within the basic classes of resistance genes proteins as follows: TIR-NBS-LRR, CC-NBS-LRR, NBS-LRR, PK, ТМ-СС, LRR-ТМ, LRR-TM-PK. The domains of proteins produced by plant resistance genes cause specific recognition of avirulence genes products and activate signaling cascade, which gives rise to resistance reaction. Some classes of plant resistance genes probably have the same evolutionary origin as the genes that control the innate immunity of ancient animals. The evolution of plant R genes proceeds primarily by duplication and equal or unequal meiotic re-combination. The research on genes R functioning besides its theoretical value is a matter of considerable prac-tical interest for construction of plant genotypes resistant against harmful organisms. The progress in compre-hension of mechanisms responsible for specificity of avirulence determinants in phytopathogenic organisms recognition makes possible the creation of artificial resistance genes.
Hypoxylon howeanum Peck – новый для Украины вид ксиляриевых грибов (Xylariales)
(Акулов А.Ю. Hypoxylon howeanum Peck – новый для Украины вид ксиляриевых грибов (Xylariales) / Акулов Александр Юрьевич, Леонтьев Дмитрий Викторович, Кузуб Вероника Владимировна // Научные исследования на территориях природно-заповедного фонда Харьковской области. Под ред. Атемасова А.А. Харьков: ХНУ, 2003. С.11-15., 2003) Акулов, Александр Юрьевич ; Леонтьев, Д.В.; Кузуб, В.В.
Annotated checklist of aphyllophoroid fungi of Ukraine
(2003) Akulov, A.Yu.; Usichenko, A.S.; Leontyev, D.V.; Yurchenko, E.O.; Prydik, N.P.
The checklist of aphyllophoroid fungi (except of taxa with typical clavarioid and stipitate cantharelloid basidiomata) based on the data of literature since 1842 and examined collections from 􀀀 WU, KW, LE, and MSK herbaria includes 461 species. Five species are belonged to doubtful records; 30 names are classified as dubious, confused, or of unclear application. The species are accompanied with the numbers of reference herbarium specimens, data on the earliest publishing for Ukraine, distribution in botanic- geographical districts (geobotanical regions) of Ukraine, and appropriate numbered literature references. Besides of upto-date nomenclature, the synonyms used in the quoted publications and herbarium labels are listed. Six species are recorded from Ukraine for the first time on the base of collections gathered by the authors. The new species and new finds for the geobotanical region (districts) are provided by brief information about locality, substratum, collector(s), and date of collection. Taxa are arranged according to the system accepted in the 9th edition of Ainsworth and Bisby's dictionary of the fungi . The checklist is supplemented by the floristic bibliography on aphyllophoroid fungi of Ukraine with titles in original languages and in English.
Экоморфема органического мира: опыт построения
(Журнал общей биологии, 2004) Леонтьев, Д.В.; Акулов, Александр Юрьевич
The modern taxonomy requires a creation of prognostic systems of the organic world, but within the framework of the popular phylogenetic approach such system is impossible. Prognostic potential has ecomorphema - the system constructed on criteria of similarity and describing the general laws of wildlife development. In the traditional system used till 1980th, mixed up phylogenetic and ecomorphologic criteria did not allow to construct exhaustive prognostic ecomorphema. Megataxonomic "revolution" of 1990th has cleared phylogenetic system from ecomorphologic criteria and has returned them in use of ecomorphema, which now can get the prognostic force. Criteria for construction of such prognostic ecomorphema should be chosen according to the basic properties of life (self-maintenance, self-reproduction, self-development). Its optimum graphic realization is the table, constructed on a principle of "Kandlers ring". The nomenclature of ecomorphema should be constructed under on newly introduced categories, descriptive names and descriptive endings. Ecomorphema, constructed on these principles, has the following kind. The alive world is divided into two empires, Acelullata and Celullata. The first shares on unions Preonalia (protein), Viroidalia (DNKl, Rhiboviralia (RNA+protein) and Desoxyrhyboviralia (DNA+protein). The second empire is subdivided into three basic (Animalia, Vegetalia, Mycetalm) and three "myxotrophic" (Euglenulia. Viscalia, Physaralia) unions. Each union, in turn, is divided into three divisions according to a level of the organization (proto-, mezo-, metabiontic), each division - on estates according to criterion of mobility / attachment (monado-, piano-, stilo-, basotrophic), and, at last, each estate - on cohorts as.for system of growth (opened or closed).
Гриби роду Biscogniauxia Kuntze в Україні
(Херсон : Айлант, 2004) Клімова, С.А.; Акулов, Олександр Юрійович
In present work the data about Biscogniauxia Kuntze (Xylariales Nannf., Ascomycota R.H. Whittaker) history of investigation and its ecological properties are resulted. The main part of article is devoted to the analysis of Biscogniauxia biota in different parts of Ukraine and detailed nomenclatural and morphological characteristics of corresponding species and their European doubles. The diagnostic key for species identification is made. The species Biscogniauxia dennisii (Pouzar) Pouzar, collected near valley of the Otuzka river is published as new for Mountain Crimea and Ukraine as whole; Biscogniauxia marginata (Fr.: Fr.) Pouzar from Kharkov forest-park is a new for Left Coast Forest-steppe.
Популяционная структура и направления микроэволюции Bipolaris sorokiniana (Saccardo in Sorokin) Schoemaker
(2004) Акулов, Александр Юрьевич
Особенности гомологичного и негомологичного спаривания политенных хромосом у инбредных линий и гибридов дрозофилы
(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2005) Шакина, Л.А.; Страшнюк, В.Ю.; Шахбазов, В.Г.
Исследовали особенности гомологичного и негомологичного спаривания политенных хромосом у инбредных линий и гибридов F1 дрозофилы. Полученные данные свидетельствуют о том, что частота эктопического спаривания участков 100 F и 92 EF хромосомы 3R и частота асинапсиса в хромосоме 3R зависят от генотипа. Показано влияние эктопического контакта на частоту асинапсиса гомологов хромосомы 3R, а также активность пуфинга в локусе 93D. Предполагается возможная роль пространственной организации хромосом клеточного ядра в механизме гетерозиса.
Музей кафедры ботаники Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина
(ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2005) Догадина, Т.В.; Горбулин, О.С.; Гамуля, Ю.Г.
В статье дана информация о коллекциях музея кафедры ботаники. Указаны наиболее ценные экспонаты и основные коллекторы, работавшие в разные периоды формирования музея.
Влияние отдельных мутаций и степени гетерозиготности на некоторые поведенческие признаки Drosophila melanogaster
(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2005) Кулабухова, Н.Н.; Медведєва, О.В.; Воробйова, Л.І.
Вивчали вплив окремих мутацій та гетерозиготності на статеву та локомоторну активність Drosophila melanogaster. Встановлено, що досліджені мутації негативно впливають на статеву активність самців, але їх впливу на статеву рецептивність самиць не виявлено, за винятком самиць ліній ebony і black. Підвищення рівня гетерозиготності приводить до підвищення статевої рецептивності самиць в порівнянні з обома батьківськими формами та призводить до підвищення статевої активності самців в порівнянні з похідною мутантною лінією; у гібридів значення статевої активності самців наближується до значень лінії Canton-S. Встановлено, що у всіх мутантних ліній локомоторна активність самиць перевищує локомоторну активність самиць лінії Canton-S, за винятком лінії ebony; у самців локомоторна активність у мутантних ліній перевищує локомоторну активність лінії Canton-S лише у ліній brown і black. Не виявлено материнського і батьківського ефекту відносно ознак, що вивчали.
Нові дані про розповсюдження Daldinia pyrenaica M. Stadler et Wollweber
(2005) Акулов, Олександр Юрійович; Ординець, Олександр Володимирович; Стадлер, Марк; Stadler, Marc
Количественное наследование и значение энергии генома
(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2005) Шахбазов, В.Г.
В статье изложены оригинальные представления автора о природе количественной наследственности, которая имеет важное значение в селекционной практике. Достижения в современной молекулярной генетике относятся, в основном, к изучению структуры и функций белоксинтезирующих генов. Природа количественной наследственности изучена пока недостаточно. За последнее десятилетие появилось большое число работ по изучению QTL (локусов количественных признаков). Но в этих работах, в основном, предлагаются все новые статистические методы, направленные на выявление более сложных систем менделирующих генов. На основании многолетнего изучения проявлений количественной наследственности в связи с эффектом гетерозиса, возрастом родительского поколения и влиянием низкоэнергетических физических факторов, автор предлагает представление о потенциальной энергии генома (ПЭГ) и о возможном его повышении, что имеет важное значение для таких проявлений количественной наследственности, как жизнеспособность и неспецифическая устойчивость. Анализируется также значение биоэлектрических и волновых свойств генома и в связи с этим предлагается понятие корпускулярно-волнового дуализма генов.
Представленность охраняемых видов наземных позвоночных в природно-заповедном фонде Харьковской области
(2005) Атемасова, Т.А.
В рамках развития основных положений Соглашения о сохранении биоразнообразия (Рио-де-Жанейро) и выполнения основных положений Европейской стратегии сохранения биоразнообразия, на основе Закона о развитии экологической сети Украины, предусмотрено создание Придонецкого природного коридора - части экологической сети Украины. Для территорий, входящих в него, разработаны режимы охраны, восстановления и щадящей эксплуатации, при соблюдении которых обеспечиваентся охрана практически всех 247 видов позвоночных, входящих в списки 2 и 3 Приложений к Бернской Конвенции. Природными ядрами этого региона становятся резерваты высокого ранга- национальные природные парки – Гомольшанские леса и в перспективе- Изюмская Лука, Слобожанский. Повысит обеспеченность охраной видов, имеющих высокий природоохранный статус и дополнение системы заказников местного значения ререрватами “Горелая Долина”, “Сухой Лиман”, а также рядом природных резерватов в пойме р.Мжа, внесенной в Международный перечень Important Bird Areas – территорий, важных для птиц.
Дополнения к микобиоте заповедника «Мыс Мартьян»
(2005) Акулов, Александр Юрьевич; Березницкий, А.А.
Генетический анализ предрасположенности к остеохондрозу в Харьковской области
(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2005) Атраментова, Л.А.; Тыжненко, Т.В.
Проанализирована генеалогическая информация 102 мужчин и 98 женщин в возрасте от 20 до 85 лет, больных остеохондрозом, а также информация о 945 их родственниках первой степени и 1425 родственниках второй степени родства. Частота остеохондроза в харьковской популяции составляет 0,14, в том числе 0,16 среди мужчин и 0,12 среди женщин. Наследуемость остеохондроза составляет 43,6%.