<B> Д 64.051.28 (Юридичні науки) </B>

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/10678

12.00.03 — цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право;
12.00.07 — адміністративне право і процес, фінансове право, інформаційне право

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 47

Цивільний договір як один із засобів реалізації права на житло
(Харків : Б.в., 2000) Мічурін, Є.О.
Спеціальність: 12.00.03. – цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Науковий керівник: Самойленко Володимир Михайлович, доцент, кандидат юридичних наук.
Обмеження майнових прав фізичних осіб (цивільно-правовий аспект)
(Київ : Б.в., 2009) Мічурін, Є.О.
Спеціальність: 12.00.03. – цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Науковий консультант: Луць Володимир Васильович, доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України.
Обмеження майнових прав фізичних осіб (цивільно-правовий аспект) : Автореферат
(Київ : Б.в., 2009) Мічурін, Є.О.
Спеціальність: 12.00.03. – цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. Автореферат на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук.
Правове регулювання інформаційних відносин в сфері державної служби
(2015-09-05) Пахомова, І.А.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню правового регулювання інформаційних відносин, що виконують у сфері державної служби України. Аналізується роль і значення інформації у процесі формування і розвитку інформаційних відносин у цій сфері, визначаються особливості правового регулювання зазначених відносин у секторі державної служби, а також наводиться їх класифікація. Надано адміністративно-правову характеристику суб’єктного складу інформаційних відносин у секторі державної служби, а також обґрунтовано авторський підхід до формування універсальної моделі інформаційної компетентності державних службовців України. На основі вивчення досвіду правової регламентації інформаційних відносин у секторі державної служби країн Європейського Союзу сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правової основи їх розвитку, а також оптимізації інституту юридичної відповідальності державних службовців України за вчинення правопорушень, пов’язаних з використанням службової інформації.
Обмеження права власності на земельну ділянку: цивільно-правовий аспект
(2015-09-05) Тоцька, К.М.
Дисертація є комплексним науковим дослідженням обмежень права власності на земельну ділянку за цивільним законодавством України. Земельну ділянку розглянуто як об’єкт права власності у цивільно-правовому розумінні. Досліджено правову природу меж права власності на земельну ділянку, обмежень та обтяжень такого права, які становлять правові рамки обсягу прав та обов’язків для суб’єкта. З’ясовано зміст меж та обмежень права власності на земельну ділянку, до якого входять заборони, обов’язки власника по здійсненню активних дій, дозволи та приписи. Зміст обтяжень права власності на земельну ділянку включає права інших осіб на певний об’єкт, які відмінні від основного речового права (приватні обтяження) та заборони (публічні обтяження). Розкрито підстави встановлення обмежень й обтяжень права власності на земельну ділянку, до яких відносять закони, підзаконні нормативно-правові акти, акти органів державної влади, акти органів місцевого самоврядування, судові рішення. Обґрунтовано роль органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суду як суб’єктів встановлення обмежень права власності на земельні ділянки. У роботі надано авторське бачення класифікації обмежень прав на земельні ділянки. Охарактеризовано обмеження правомочності володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.
Типологія юридичної відповідальності за адміністративним правом України
(2015-09-05) Мельник, С.М.
Дисертацію присвячено здійсненню типологічного дослідження юридичної відповідальності в адміністративному праві. У рамках дослідження розглядаються функції юридичної відповідальності в адміністративному праві, наголошується на її важливості для регулювання відносин, які становлять предмет адміністративного права. Обґрунтовується можливість використання типології для дослідження юридичної відповідальності в адміністративному праві, виділяються основні її типологічні характеристики. На підставі виокремлених типологічних характеристик розглядаються функціональні, організаційні, процесуальні та санкційні типи юридичної відповідальності в адміністративному праві. Окрему увагу приділено нетиповим нормативним конструкціям юридичної відповідальності в адміністративному праві. У роботі продемонстровано можливості використання результатів типологічного дослідження для визначення принципів систематизації адміністративно-деліктного законодавства, а також для правотворчої діяльності у сфері створення нових нормативних конструкцій юридичної відповідальності в адміністративному праві.
Провадження по виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень
(2015-09-05) Лівар, Ю.О.
Дисертацію присвячено аналізу структури, змісту та особливостей проваджень по виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень. У роботі доводиться самостійний характер відповідних проваджень та обґрунтовується їх місце в структурі адміністративно-деліктного процесу поряд із провадженням у справах про адміністративні правопорушення та провадженням щодо перегляду постанов у справах про адміністративні правопорушення. Крім того, доводиться існування ще одного провадження, спорідненого із досліджуваним, а саме –провадження по заміні адміністративних стягнень. Детально розглядаються процесуальні конструкції проваджень по виконанню постанов про накладення всіх існуючих видів адміністративних стягнень, виділяються їх особливості, формулюються відповідні теоретичні узагальнення. З позицій оцінки структури проваджень по виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень поряд із традиційним виділені такі види, як усічене провадження, складне (подвійне) провадження та відкладене провадження. Розглянуто принципи провадження по виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень. Обґрунтовано існування специфічного для цього виду проваджень принципу – принципу безумовного виконання адміністративних стягнень, розкрито механізм його реалізації.
Відчуження земельних ділянок для суспільних потреб: цивільно-правовий аспект
(2015-09-30) Дудник, Д.В.
Дисертація є комплексним науковим дослідженням теоретичних і практичних питань відчуження земельних ділянок для суспільних потреб як підстави припинення права власності, в якій обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відносин з позбавлення права власності на земельні ділянки у зв’язку із суспільною необхідністю на основі комплексного аналізу цивільного законодавства, практики його застосування та теоретичних положень у даній сфері. Автором встановлені недоліки термінологічного апарату, який використовується в нормативно-правових актах, що регулюють відносини із відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Доводиться, що відчуження земельних ділянок для суспільних потреб повинно розглядатися, в першу чергу, як підстава припинення права власності. Аналізується практика Європейського суду з прав людини у справах щодо порушення прав громадян в процесі відчуження в них земельних ділянок для суспільних потреб. Внесено пропозиції щодо змін до Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», ЦК України та ЗК України.
Кримінальне провадження на підставі угод в Україні
(2015-10-01) Новак, Р.В.
Дисертація присвячена системному дослідженню здійснення кримінального провадження на підставі угод у кримінальному процесі України. Визначено кримінальне процесуальне значення та основні ознаки особливих порядків кримінального провадження в Україні. Проаналізовано інститут угод як прояв диференціації кримінальної процесуальної форми. Узагальнено зарубіжний досвід здійснення кримінального провадження на підставі угод та визначено можливості його використання у вітчизняному кримінальному процесі. Розкрито сутність угоди про примирення між потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим. Охарактеризовано підстави, умови та особливості укладення угоди про примирення у кримінальному процесі України. Розроблено пропозиції з удосконалення порядку укладання угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у вітчизняному кримінальному провадженні. Окреслено основні недоліки застосування угоди між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у правозастосовній практиці. Сформульовано авторські пропозиції щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження на підставі угод в Україні.
Речові права на земельні ділянки лісогосподарського призначення: цивільно-правовий аспект
(2015-11-20) Оніка, Я.В.
Дисертація являє собою комплексне дослідження речових прав на земельні ділянки лісогосподарського призначення, у якому з’ясовуються особливості правового регулювання речових прав на такі земельні ділянки з урахуванням цивільно-правового аспекту. Проведено аналіз нормативно-правових актів, які регулюють речові права на земельні ділянки лісогосподарського призначення. З’ясовано правову природу лісу і лісової рослинності та проведено їх кваліфікацію щодо їх віднесення до об’єктів речових прав. Обґрунтовано правову позицію, відповідно до якої ліс як природний комплекс не є об’єктом речових прав. Визначено співвідношення лісової рослинності та земельної ділянки як складової частини і складної речі. Проаналізовано право власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення та на їх складові частини (на прикладі агролісів). Розглянуто об’єкти, суб’єкти, підстави набуття і припинення права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення, його зміст, способи захисту. Надано цивільно-правову характеристику обмеженим речовим правам на земельні ділянки лісогосподарського призначення: праву постійного користування та лісовим сервітутам.
Інтернет-послуга як об’єкт цивільно-правових відносин
(2015-11-20) Карпенко, О.І.
Дисертація є комплексним науковим дослідженням Інтернет-послуг як об’єкта цивільно-правових відносин. Досліджено ознаки Інтернет-послуг та їх правову природу, запропоновано визначення поняття «Інтернет-послуга», проаналізовано передумови та особливості надання Інтернет-послуг, узагальнено й систематизовано їх види: послуги з надання доступу до мережі Інтернет (Інтернет-провайдинг); послуги в мережі Інтернет (послуги реєстрації доменних імен, послуги хостингу); послуги, опосередковані мережею Інтернет (дистанційне навчання, Інтернет-банкінг, реклама, розміщення контенту тощо), де поділ наводиться з урахуванням кінцевого результату, який досягається внаслідок надання Інтернет-послуги (доступ до мережі, місце виконання зобов’язання (послуги), Інтернет – як інструмент для надання інших послуг). З’ясовано зміст цивільно-правових відносин, які виникають внаслідок надання та отримання Інтернет-послуг, та охарактеризовано суб’єктів цивільних правовідносин з надання та отримання таких послуг. Розкрито цивільно-правову відповідальність сторін за порушення права на Інтернет-послуги та визначено цивільно-правові способи захисту прав на них. Проаналізовано зарубіжний та вітчизняний досвід застосування цивільно-правових способів захисту порушених прав у сфері зазначених послуг, а також тенденції розвитку у напрямі їх вдосконалення.
Межі та обмеження права власності
(2016-04-15) Розгон, О.В.
Дисертація містить комплексне дослідження меж і обмежень права власності. У роботі аналізуються загальні засади права власності, наукові підходи до понять меж та обмежень права власності, надаються їх визначення, сутність та особливості цих категорій, простежується їхній вплив на право власності, здійснення та захист власником правомочностей, запропоновано види меж та обмежень права власності. Значна увага приділяється з’ясуванню юридичної природи й особливостей окремих видів обмежень права власності, а саме: речових, договірних, корпоративних. На основі аналізу цих видів обмежень виявлено окремі недоліки чинного законодавства та сформульовано конкретні пропозиції щодо їх усунення.
Адміністративно-правові засади регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги
(2016-04-29) Яковлєв, П.О.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню адміністративно-правових засад державного регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги в Україні. Розглянуто функції та принципи державного регулювання зазначених тарифів, механізм адміністративно-правового регулювання відносин у цій сфері, актуальні проблеми державного контролю та юридичної відповідальності у сфері регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги. Висвітлено механізм адміністративно-правового регулювання відносин у сфері регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги, адміністративно-правовий статус суб’єктів, які беруть участь у регулюванні тарифів. Здійснено детальний аналіз адміністративного провадження щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги із визначенням його структури та характеристикою усіх елементів цієї структури. Окрему увагу приділено визначенню правової природи актів, якими встановлюються тарифи на житлово-комунальні послуги. На основі результатів дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відносин державного контролю та юридичної відповідальності у сфері регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги.
Санкції за адміністративним правом України
(2016-04-29) Устименко, Є.В.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню адміністративно-правових санкцій, які розуміються як передбачена законом міра реакції уповноваженого суб’єкта, яка спрямована на усунення причин та наслідків протиправного діяння вчиненого суб’єктом – адресатом правової норми і полягає в усуненні наслідків протиправного діяння, його припиненні або покаранні правопорушника і яка застосовується в адміністративному порядку. Відповідно до цього виділено три функціональні види адміністративно-правових санкцій, а саме компенсаційні, припинювальні і каральні. Визначено місце адміністративно-правових санкцій у структурі адміністративного права, зокрема, доводиться, що адміністративно-правові санкції слід розглядати як окремий інститут в межах підгалузі адміністративно-деліктного права. При дослідженні санкцій які є мірою юридичної відповідальності виділено та охарактеризовано фінансові санкції, майнові санкції, організаційно-статусні санкції, морально-психологічні санкції. Серед санкцій припинювального характеру виділено санкції-заборони; санкції-зобов’язання; санкції-обмеження. Окремо розглянуто компенсаційні та правовідновлювлювальні санкції. Серед принципів застосування адміністративно-правових санкцій основну увагу приділено принципам реалізовуваності та адекватності таких санкцій. У межах дослідження процесуальних засад застосування адміністративно-правових санкцій виокремлено процедури застосування санкцій в порядку адміністративного провадження та адміністративно-судового провадження.
Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про банки і банківську діяльність
(2016-05-27) Надобко, С.В.
Дисертацію присвячено дослідженню адміністративної відповідальності за порушення законодавства про банки і банківську діяльність. У рамках дослідження розглядаються наукові підходи щодо визначення поняття і сутності адміністративної відповідальності, на основі яких утверджується думка про адміністративну відповідальність як один із засобів забезпечення адміністративно-правової охорони відносин у сфері банківської діяльності. Проаналізовано підстави та процесуальні конструкції притягнення фізичних осіб та банківських установ до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про банки і банківську діяльність. Надано характеристику особливостей елементів складу адміністративних правопорушень, пов’язаних із порушеннями законодавства про банки і банківську діяльність, класифіковано види підстав адміністративної відповідальності банків. Розглянуто структуру та особливості проваджень щодо притягнення до адміністративної відповідальності фізичних осіб та банків. Запропоновано авторські підходи щодо видової належності окремих заходів впливу Національним банком України до заходів адміністративної відповідальності. Окрему увагу приділено критеріям адекватності застосування Національним банком України заходів впливу за порушення законодавства про банки і банківську діяльність.
Адміністративно-правове регулювання місцевих податків і зборів в Україні в умовах євроінтеграції
(2016-05-27) Вікторчук, М.В.
Дисертацію присвячено дослідженню адміністративно-правового регулювання місцевих податків і зборів в Україні в умовах євроінтеграції. Охарактеризовано місцеві податки і збори як складову частину податкової системи держави та визначено їх функції. Здійснено класифікацію місцевих податків і зборів в Україні. Визначено стан та охарактеризовано основні етапи реформування нормативно-правового регулювання місцевих податків і зборів в Україні. Розкрито ефективність адміністрування місцевих податків і зборів в Україні та сформульовано його поняття. З’ясовано зміст та проаналізовано види перевірок як способу податкового контролю платників місцевих податків і зборів в Україні. Розглянуто повноваження органів місцевого самоврядування та Державної фіскальної служби України щодо оподаткування місцевими податками і зборами й запропоновано напрями їх взаємодії в умовах євроінтеграції. Узагальнено зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання місцевих податків і зборів, визначено можливості його використання в Україні. Розроблено шляхи гармонізації адміністративно-правового регулювання місцевих податків і зборів в Україні з правом Європейського Союзу та запропоновано основні напрями вдосконалення адміністративно-правового регулювання місцевих податків і зборів в Україні з урахуванням європейського досвіду.
Ліцензія як форма розпорядження авторськими і суміжними правами
(2016-05-31) Москаленко, О.О.
Дисертація є комплексним науковим дослідженням теоретичної моделі розпорядження майновими авторськими і суміжними правами у формі ліцензії, у якій обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відносин з розширення цивільно-правових форм введення результатів інтелектуальної, творчої діяльності і прав на них у цивільному обороті. Виявлено прогалини у правовому регулюванні використання об’єктів авторського права і суміжних прав, зумовлені відставанням правового регулювання ліцензійних відносин від міжнародної практики ліцензування, та запропоновано шляхи їх усунення. Доводиться можливість і необхідність введення інституту відкритих ліцензій у законодавство України про авторське право і суміжні права як підстави для використання об’єктів творчої діяльності та створення на їх основі похідних об’єктів авторського права і суміжних прав. Визначено, що здійснення правоволодільцем правомочності з розпорядження належними йому авторськими і суміжними правами утворює юридичний факт, який породжує обтяження уповноваженого суб’єкта (ліцензіара) станом пов’язаності і виникнення секундарного права на акцепт для заздалегідь встановленої або невизначеної особи. Вказано, що в разі, якщо особа ліцензіата не визначена, виникають не правовідносини, а особлива правова форма, що характеризується спрямованим впливом на правове становище ліцензіара, а отже, виступає проявом правоздатності і рефлекторним впливом на сферу правових можливостей потенційного ліцензіата, що являє собою різновид рефлексивних правових ефектів. Доводиться, що об’єктом права на вільне ліцензування, як поведінкової можливості суб’єкта, що реалізується поза правовідносинами, є суб’єктивні права використання об’єкта авторського права. Виходячи з положень чинного законодавства і практики його застосування, суб’єктом правомочності розпорядження майновими авторськими і суміжними правами запропоновано визнавати правоволодільця, а також особу, яка отримала право використання за договором (ліцензіат), при поєднанні двох умов: (1) наявності письмової згоди ліцензіара, (2) надання ліцензіату за договором права використання відповідного об’єкта визначеними способами. Відносини ліцензіара і користувача визначаються як договірні, як наслідок, в разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) умов ліцензії суди застосовують правові засоби впливу на порушника у вигляді спонукання до належного виконання. У разі, якщо використання твору або об’єкта суміжних прав відбувається з перевищенням установлених ліцензією обмежень, суди застосовують виключно правові засоби захисту майнових або особистих немайнових прав. Внесено пропозиції щодо змін до Цивільного кодексу України, Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Шлюбний договір у міжнародному приватному праві
(2016-05-31) Казарян, К.А.
Дисертація є комплексним науковим дослідженням шлюбного договору в міжнародному приватному праві. Розглянуто сучасні традиційні та альтернативні форми шлюбу, а також тенденції розвитку шлюбу як правового інституту, запропоновано визначення поняття «шлюб у міжнародному приватному праві»; окреслено коло осіб, між якими виникають шлюбні відносини, запропоновані визначення та класифікація шлюбних відносин, ускладнених іноземним елементом; запропоновано розмежовувати шлюбний договір у міжнародному приватному праві за світською та релігійною концепцією. Виявлено особливості регулювання шлюбного договору з іноземним елементом на національному та міжнародному рівнях, систематизовано типові колізійні прив’язки у сфері договірних шлюбних відносин, встановлено їх спрямованість на реалізацію принципу тісного зв’язку в міжнародному приватному праві. Запропоновано визначення поняття «шлюбний договір у міжнародному приватному праві». З’ясовано проблеми застосування колізійних норм при регулюванні шлюбного договору з іноземним елементом та запропоновано шляхи їх вирішення. Досліджено особливості укладення, зміни, розірвання та визнання недійсним шлюбного договору з іноземним елементом.
Контроль як гарантія законності діяльності публічної адміністрації
(2016-10-31) Вітвіцький, С.С.
Реалізація судової влади у цивільному судочинстві України: структурно-функціональний аспект
(2016-10-31) Ткачук, О.С.