Навчальні видання. Навчально-науковий інститут комп’ютерної фізики та енергетики
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1167
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Лекція №5 : Безпека життєдіяльності в умовах екстремальних і надзвичайних ситуацій(Х. : ХНУ, 2012-09) Адаменко, М.І.Е к с т р е м а л ь н а с и т у а ц і я (ЕС) це сукупність обставин, що виникають в природі або в процесі діяльності людини, при яких психофізичні параметри можуть перевищити межі компенсації органі¬зму, що призводить до порушення безпеки життєдіяльності людини. Наприклад, високі і низькі температури, фізичне навантаження, вражаючі токсичні дози отруйних речовин, високі дози опромінення тощо. Поняття «надзвичайний» трактується як «винятковий, дуже великий, що перевершує усі» (С. І. Ожегов). Словосполучення «надзвичайна ситуація» відноситься до сукупності небезпечних подій або явищ, які призводять до порушення безпеки життєдіяльності. Н а д з в и ч а й н а с и т у а ц і я (НС) це несподівані обставини, що раптово виникла на певній території або об'єкті економіки в результаті аварії, катастрофи, небезпечного природного явища або стихійного лиха, що можуть призвести до людських жертв, матеріальних втрат і порушення умов життєдіяльності людей, завдати шкоди здоров'ю людей або навколишньому середовищу.Документ Аварії та надзвичайні ситуації. Потенційно-небезпечні об’єкти та плани локалізації надзвичайних ситуацій : Методична розробка для проведення семінарського заняття(Х. : ХНУ, 2012-09) Квітковський, Ю.В.Цілі заняття: 1. Навчальна – закріплення знань студентів щодо викладеного теоретичного матеріалу, напрацювання вмінь оцінювати ефективність при обґрунтуванні заходів щодо удосконалення заходів безпеки. 2. Розвиваюча – роз’яснення студентам ролі і місця підрозділів МНС України в забезпеченні безпеки населення та територій під час виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Надати навички використання нормативної і науково–технічної літератури. 3. Виховна – становлення державного підходу до навчання, формування високих моральних якостей студентів.Документ Уражаючі фактори природних надзвичайних ситуацій : Методична розробка для проведення практичного заняття(Х. : ХНУ, 2012-09) Квітковський, Ю.В.Цілі заняття: 1. Навчальна – ознайомлення студентів з основними уражаючими факторами природних надзвичайних ситуацій. 2. Розвиваюча – роз’яснення студентам методики розрахунку параметрів уражаючих факторів природних надзвичайних ситуацій 3. Виховна – становлення державного підходу до навчання, формування високих моральних якостей студентів.Документ Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру : Методична розробка для проведення практичного заняття(Х. : ХНУ, 2012-09) Квітковський, Ю.В.Навчальна мета: 1. Вивчити вимоги керівних документів з питань оцінки збитків від НС техногенного та природного характеру. 2. Привити практичні навички з розв’язання задач щодо оцінки збитків від НС. Навчальні питання: 1. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру 2. Приклад застосування ''Методики оцінки збитків від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру (Розв’язання практичних задач)Документ Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи «Забезпечення евакуації людей з будівель у випадку надзвичайної ситуації»(Х. : ХНУ, 2012-09) Адаменко, М.І.; Доронін, Є.В.; Квітковський, Ю.В.Метою виконання розрахунково-графічної роботи є напрацювання практичних навичків у студентів щодо визначення часу евакуації людей з будівлі, поглиблене вивчення нормативних вимог до шляхів евакуації.Документ Методичні вказівки до виконання контрольної роботи «Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях»(Х. : ХНУ, 2012-09) Доронін, Є.В.; Квітковський, Ю.В.Навчальна дисципліна «Цивільний захист» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як самостійна дисципліна обов’язкового вибору. Вона зберігає свою самостійність за будь-якої організаційної структури вищого навчального закладу. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Цивільний захист» визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України») і складає 36 академічних годин (1,0 кредит EСTS), з яких 18 годин відведено на аудиторні заняття, 18 годин – самостійна робота студентів. У процесі опанування навчальним матеріалом студенти виконують розрахунково-графічну роботу. Форма підсумкового контролю знань – диференційований залік. Мета дисципліни: формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу. Завдання дисципліни: засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС, побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.Документ Лекція №3: Стійкість роботи об’єктів у надзвичайних ситуаціях(Х. : ХНУ, 2012-09) Квітковський, Ю.В.Стійкість роботи об'єктів промисловості є одним з важливих чинників оцінки ефективності економіки. Особливо гостро стоїть це питання при виникненні надзвичайних ситуацій різноманітного походження. При виникненні надзвичайних ситуацій вплив різних вражаючих чинників на об'єкти промисловості може привести до їх значного руйнування, ураження і втрат робітників і службовців, населення. Це, в свою чергу, може стати причиною скорочення обсягів або припинення випуску промислової та сільськогосподарської продукції, зниження життєвого рівня населення. При надзвичайних ситуаціях мирного часу /аваріях, катастрофах, стихійному лиху/ масштаби руйнування, загибелі і ураження людей носять, як правило, локальний характер. Наслідками аварій, катастроф, стихійного лиха є порушення роботи окремих підприємств і викликані цим перебої в постачанні електроенергії, газу, води, палива, сировини, комплектуючих виробів, погіршення екологічної обстановки. У воєнний час, особливо при застосуванні засобів масового ураження, масштаби руйнування промислових об'єктів, загибелі і ураження людей можуть бути значними. Тому і вимоги до стійкості роботи об'єктів промисловості у воєнний час повинні бути також значно вище, так як економіка грає вирішальну роль в озброєній боротьбі держав.