Медичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/42
Переглянути
1261 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Results of the analysis of oncological complications of anti-tumor treatment in patients with thyroid cancer on the basis of mathematical analysis of the catamnestic data(Konstancin-Jeziorna : ALUNA Publishing House, 2022-02) Vasyliev, Leonid Yakovych; Radzishevska, Yevheniya Borysivna; Savchenko, Antonina Stepanovna; Vygivska, L. A.; Radzishevska, Ya. K.; Boiko, O. M.The aim: Identification of new, non-trivial knowledge on the prediction of thyroid recurrence on the basis of follow-up data from medical histories. Materials and methods: The development of long-term oncological effects was studied on the catamnestic data of 157 patients diagnosed with thyroid cancer who were treated according to a standard scheme, including radical surgery, radioiodine therapy and hormone therapy. Results: It is shown that the specificity of thyroglobulin as a cancer marker for thyroid cancer is not an unambiguous question and the probability of obtaining false-positive results on its basis is quite significant. It is shown that violation of the recommended terms for special treatment (surgical and radioiodine therapy) can be used as a factor in the prognosis of relapse, and patients who received special treatment with violation of the terms for various reasons require careful attention and more careful examination. The dose of thyroxine that should be used to achieve suppression can be used as a marker of thyroid relapse: an excess of thyroxine levels of 2.8 μg / kg is an indicator of the risk of relapse in the future. Statistically there was no significant effect on the prevention of long-term oncological complications by prolonging the duration of suppressive hormone therapy as a component of thyroid cancer treatment, but there are grounds to believe that prolonged suppression leads to increased cardiovascular and female genital complications. Conclusions: the use of modern information technologies in relation to the arrays of catamnestic data of medical histories allowed to obtain additional knowledge to prevent the development of distant oncological complications resulting from thyroid cancer.Документ Оцінювання впливу спеціального лікування диференційованого раку щитоподібної залози на появу віддалених наслідків з боку сечовидільної системи(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2021) Васильєв, Леонід Якович; Радзішевська, Євгенія Борисівна; Савченко, Антоніна Степанівна; Кулініч, Галина Василівна; Солодовнікова, Олена Олександрівна; Vasyliev, Leonid Yakovych; Radzishevska, Yevheniya Borysivna; Savchenko, Antonina Stepanovna; Kulinich, Halyna Vasylivna; Solodovnikova, Olena OleksandrivnaАктуальність. Диференційований рак щитоподібної залози (ДРЩЗ) є найбільш поширеною пухлиною ендокринної системи. Його розповсюдженість коливається у межах 1,0 – 2,2% від усіх злоякісних новоутворень. Стандартна тактика спеціального лікування ДРЩЗ складається з послідовного застосування хірургічного втручання, радіонуклідної терапії і гормонотерапії (ГТ). Теоретично кожна ланка лікувального процесу може бути ініціатором появи в майбутньому небажаних соматичних наслідків лікування, вивчення яких може сприяти їх запобіганню та корекції. Мета роботи – оцінити можливі віддалені негативні ефекти лікування ДРЩЗ у вигляді патологій сечовидільної системи (СВС) на підставі катамнестичних даних тривалого спостереження з використанням сучасних інформаційних технологій. Матеріали та методи. Підставою для проведення дослідження були катамнестич ні дані 157 фізичних осіб, які проходили комбіноване лікування ДРЩЗ у клініці інституту з 1993 по 2015 роки у повному обсязі та регулярні скринінгові обстеження після його завершення. База даних, сформована для проведення дослідження, містила у максимально доступному обсязі цифровані масиви катамнестичних даних паперових історій хвороби про перебіг та наслідки захворювання пацієнтів із періодом спостереження, що перевищував 1 рік після спеціального лікування. Кількість логічних записів про віддалені наслідки у сформованій базі даних становила 463 одиниці – один запис на один вид віддаленого наслідку кожного з 157 пацієнтів. Статистичну обробку даних проводили за двома напрямками: порівняння частоти зустрічальності патологій СВС до початку лікування та на віддалених термінах після спеціального лікування й виявлення факторів статистично значущого впливу на появу патологій СВС серед характеристик лікування. Для висунення гіпотез та їх перевірки використовували пакети WizWhy (категорія Data Mining) та пакет програм загального призначення STATISTICA. Результати та їх обговорення. Аналіз доступних джерел літератури про демонстрував, що існує лише обмежена кількість робіт, присвячених стану СВС у хворих на ДРЩЗ. Проте комплексний аналіз віддалених наслідків лікування таких пацієнтів виявив суттєве статистично значуще підвищення рівня захворювань органів СВС у період 3,75–4,8 роки після спеціального лікування. Показано, що загальна кількість патологій СВС збільшилася в 2,04 рази по відношенню до захворюваності СВС перед початком спеціального лікування. Вікової залежності ці відмінності не мали: медіана віку пацієнтів до лікування – 51 рік, після нього – 50 років. Додатково було з’ясовано, що особливої уваги з огляду на виникнення сечокам’яної хвороби потребують пацієнти, в яких на фоні гормонотерапії спостерігаються епізоди декомпенсації післяопераційного гіпотиреозу на фоні прийому дози L-тироксину, що не перевищувала 2,5 мкг/кг. Отримані залежності є доволі прогнозованими, оскільки, по-перше, відомим є факт, що гормони щитоподібної залози впливають на нирковий розвиток та фізіологію, і, по-друге, значний відсоток 131I протягом радіойодотерапії виводиться із сечею і депонується в сечовому міхурі, що може сприяти появі радіоіндукованих ефектів. Висновки. Спеціальне лікування ДРЩЗ призводить до збільшення патологій СВС більш ніж удвічі. Термін появи післялікувальних патологій становить 2,5 (3,75–4,8) роки. Групою підвищеного ризику визнані пацієнти, в яких під час гормонотерапії мають місце епізоди декомпенсації післяопераційного гіпотиреозу на фоні прийому дози L-тироксину, що не перевищує 2,5 мкг/кг.Документ Тиреотоксикоз. Клінічні рекомендації з діагностики та лікування. Частина ІІ(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2020) Підченко, Наталія Сергіївна; Васильєв, Леонід Яковлевич; Грушка, Ганна Василівна; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Савченко, Антоніна Степанівна; Pidchenko, N. S.; Vasylyev, L. Ya.; Grushka, G. V.; Astapieva, O. M.; Savchenko, A. S.Актуальність. Останнім часом у світі зростає захворюваність на тиреотоксикоз, який відзначається поліетіологічністю, різноманітністю клінічних проявів і потенційних методів лікування. Відповідне лікування вимагає точного діагнозу та залежить від супутніх захворювань і прихильності пацієнта. Мета роботи – висвітлити ключові положення клінічних рекомендацій з діагностики та лікування тиреотоксикозу Американської тиреоїдної асоціації та Американської асоціації клінічних ендокринологів, Ендокринологічного товариства США з діагностики та лікування захворювань щитоподібної залози, а також локальних клінічних протоколів Державної установи «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України». Матеріали та методи дослідження. Пошук в електронній базі даних публікацій за останні 5 років, які увійшли до Кохранівської бібліотеки, баз даних PUBMED і MEDLINE. Клінічні рекомендації базуються на консенсусі експертів та оцінці значущості згідно з міжнародними клінічними рекомендаціями з тиреотоксикозу. Результати та їх обговорення. У публікації відображені сучасні ре комендації щодо діагностики, ведення та лікування хворих на різні форми тиреотоксикозу. Детально розглянута лікувальна тактика щодо таких пацієнтів залежно від етіології захворювання. Обґрунтовані терапевтичні підходи щодо лікування хвороби Грейвса, аутоімунної офтальмопатії, тиреотоксичного кризу вагітних, особливості лікування пацієнтів із субклінічним гіпертиреозом, а також йодоіндукованим тиреотоксикозом. Висновки. Лікування тиреотоксикозу залишається актуальною проблемою сучасної внутрішньої медицини. Незважаючи на існуючі численні клінічно доведені протоколи лікування цієї патології, коморбідний фон пацієнтів ускладнює їх використання. Імплементація елементів наведеного протоколу дасть можливість реалізувати засади персоналізованого підходу у хворих на тиреотоксикоз.Документ Віддалені наслідки радіонуклідного лікування раку щитоподібної залози (перше інформаційне повідомлення)(Харків : ТОВ «Золоті сторінки», 2018) Васильєв, Леонід Яковлевич; Кулініч, Галина Василівна; Радзішевська, Євгенія Борисівна; Vasyliev, l. Ya.; Kulinich, H. V.; Radzishevska, Ye. B.Мета роботи. Аналіз віддалених наслідків лікування хворих на РЩЗ на підставі катамнестичних даних паперових історій хвороби, формалізованих та трансформованих у електронну форму для проведення статистичного аналізу за технологією Data Minіg. Матеріали і методи. Проаналізовано 315 історій хвороби та відібрано й внесено до електронної бази даних інформацію про перебіг захворювання 100 пацієнтів – 86 жінок та 14 чоловіків. Онкологічні прояви мали 43 пацієнти, у тому числі: метастази – 22 особи (51%); другі раки – 8 осіб (19%); рецидиви – 13 осіб (30%). Окрім онкологічних ускладнень, 13 хворих цієї групи також мали терапевтичні наслідки (ускладнення), які було внесено до бази даних. 57 фізичних осіб мали лише терапевтичні наслідки лікування. Із урахуванням терапевтичних наслідків хворих, про яких йшлося вище, загальна кількість терапевтичних ускладнень становила 218 випадків. Статистичну обробку проводили методами непараметричної статистики за допомогою пакета програм Statistica Basic Academic 13 for Windows. Результати. З огляду на проведене радіонуклідне лікування (РНЛ), пацієнти без онкологічних проявів у порівнянні з пацієнтами з онкологічними проявами, характеризувалися більш тривалим терміном лікування, більшою кількістю курсів, більшою загальною дозою активності під час РНЛ та більш тривалим терміном до настання абляції, що можна вважати науковим підґрунтям для розрахунку разової дози активності під час РНЛ та його тривалості для пацієнтів із обтяженим соматоневрологічним анамнезом. До того ж, пацієнти без онкологічних проявів мали удвічі меншу кількість випадків проростання пухлини крізь капсулу, більш низький індекс маси тіла та були молодшими за пацієнтів з онкологічними проявами. При цьому проростання пухлини через капсулу є фактором ризику віддаленого у часі метастазування, проте не є фактором ризику щодо місцевого рецидивування та появи других раків. Більш типовою гістологічною формою пацієнтів з онкологічними проявами була папілярна аденокарцинома. Як фактори ризику появи місцевих рецидивів визначено підвищену тривалість терміну лактації у фертильний період й знижену дозу гормонотерапії, а у пацієнтів із другими раками – низьку тривалість гормонотерапії та перебування у ста ні пременопаузи у жінок. Показано, що використання радіонуклідної терапії як складової спеціального лікування РЩЗ збільшує частоту хвороб системи кровообігу порівняно із популяційними даними у 2,1 разу, зокрема частоту появи найпоширеніших нозологічних форм (ІХС та ГХ) у 2,9 та 1,85 разу відповідно. Висновки. Проведення статистичного аналізу за технологією Data Minіg дозволило виявити зв’язок між появою віддалених онкологічних проявів лікування раку щитоподібної залози та характеристиками радіо нуклідного лікування, фактором проростання пухлини крізь капсулу, дозою гормонотерапії, тривалістю лактації у фертильний період та деякими іншими факторами, а також констатувати збільшення частоти появи хвороб системи кровообігу порівняно із популяційними даними у 2,1 разу.Документ Розлади водно-електролітного балансу та їх корекція : методичні рекомендації для підготовки до практичних занять інтернів з дисципліни «Анестезіологія». Ч. 2. Обмін калію, кальцію, магнію(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Козлова, Тетяна Владиславівна; Матвєєнко, Марія Сергіївна; Ляшок, Андрій Леонідович; Kozlova, Tetiana; Matvieienko, Mariia S.; Lyashok, A. L.Методичні рекомендації розроблені колективом викладачів кафедри загальної хірургії, анестезіології та паліативної медицини медичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. У даних методичних рекомендаціях викладені основні поняття регуляції найважливіших електролітів організму людини та їх розлади при різноманітних станах та захворюваннях, розглядаються патофізіологічні зміни, пов’язані з порушенням обмену калію, магнію, кальцію. Наведені основні поняття корекції розладів балансу електролітів.Документ Розлади водно-електролітного балансу та їх корекція : методичні рекомендації для підготовки до практичних занять інтернів з дисципліни «Анестезіологія». Ч. 1. Обмін натрію та води(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Матвєєнко, Марія Сергіївна; Козлова, Тетяна Владиславівна; Ляшок, Андрій Леонідович; Matvieienko, Mariia S.; Kozlova, Tetiana; Lyashok, A. L.Методичні рекомендації розроблені колективом викладачів кафедри загальної хірургії, анестезіології та паліативної медицини медичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. У даних методичних рекомендаціях викладені основні поняття водно-електролітного балансу людини, його регуляції та можливих розладів при різноманітних станах та захворюваннях, розглядаються патофізіологічні зміни, пов’язані з порушенням водно-електролітного балансу. Наведені основні поняття корекції водно-електролітних розладів за допомогою інфузійних розчинів.Документ Харківський стоматологічний журнал. 2024. Т. 1. № 1(1)(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Харківський національний університет імені В.Н. КаразінаЗасновник і видавець: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України. Засновано 2024 року. Періодичність виходу – 2 рази на рік.Документ Результати аналізу безпосередніх ускладнень протипухлинного лікування у хворих на рак щитоподібної залози(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», 2017) Васильєв, Леонід Яковлевич; Кулініч, Галина Василівна; Радзішевська, Євгенія Борисівна; Савченко, Антоніна Степанівна; Vasiliev, L. Ya.; Kulinich, H. V.; Radzishevska, Ye. B.; Savchenko, A.S.Мета роботи. Оцінити ризики появи негативних наслідків лікування хворих на рак щитоподібної залози. Матеріали і методи. Об’єкт дослідження – оцінка ризику розвитку ранніх соматоневрологічних ускладнень залежно від схем лікування захворювань щитоподібної залози за результатами аналізу ма сивів даних 120 історій хвороб пацієнтів. Методи дослідження – методи непараметричної статистики, багатовимірний статистичний аналіз, технологія пошуку прихованих знань. Результати. На базі накопичених масивів даних було з’ясовано частоту появи несприятливих ранніх соматонев рологічних наслідків – анемія 15,8%, сіалоаденіт – 27,5%, гастрит – 2,5%, порушення серцевого ритму – 72,5%, полінейропатія – 83,0%. Вперше з’ясовано залежність їх появи від наявності супутньої патології (гіпо паратиреоз, гіпокальціємія, виразкова хвороба, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, серцева недостатність, хвороби сполучної тканини, варикозне розширення вен нижніх кінцівок) та анамнестичних даних: вік, стать, стадія захворювання, кількість оперативних втручань та курсів радіонуклідної терапії, стан за школою EСOG. Висновки. Виявлено фактори, які на статистично значущому рівні впливають на появу безпосередніх ускладнень радіойодотерапії. Відзначено, що такими чинниками є супутні соматичні захворювання, особливо серцево-судинні, ендо кринної та нервової системи. Подальший аналіз накопиченого досвіду лікування раку щитоподібної залози допоможе розробити під ходи щодо оптимізації вибору оптимальних схем лікування та постлікувального моніторингу хворих.Документ Радіонуклідна терапія метастатичного ураження кісткової системи в поєднанні з хірургічним лікуванням, хіміотерапією та із застосуванням бісфосфонатів(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», 2017) Грушка, Ганна Василівна; Луховицька, Наталія Ігорівна; Ткаченко, Григорій Іванович; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Савченко, Антоніна Степанівна; Підченко, Наталія Сергіївна; Боброва, Владислава Максимівна; Hrushka, G. V.; Lukhovytska, N. I.; Tkachenko, G .I.; Astapieva, O. M.; Savchenko, A. S.; Pidchenko, N .S.; Bobrova, V. M.Огляд присвячено паліативному лікуванню метастатичного ураження кісткової системи онкологічних пацієнтів з використанням радіонуклідної терапії (РНТ) у поєднанні з методами хірургічного і хіміотерапевтичного лікування, а також введенням бісфосфонатів (БФ). Стаття відображує всебічний підхід до цієї проблеми. Автори аналізують переваги і недоліки поєднання наведених методів терапії на підставі даних літератури. Показано, що використання хірургічного лікування, введення хіміопрепаратів і БФ може потенційно поліпшити ефект від наступної РНТ, проте необхідно враховувати можливість післяопераційних ускладнень і токсичну дію хіміопрепаратів. З огляду на викладене необхідно проводити індивідуальне планування поєднаної терапії залежно від стану внутрішніх органів і системи гемопоезу.Документ Багаторічний досвід лікування раку щитоподібної залози в ДУ «інститут медичної радіології імені С.П. Григор’єва НАМН України»(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2015) Ткаченко, Григорій Іванович; Васильєв, Леонід Яковлевич; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Грушка, Ганна Василівна; Луховицька, Наталія Ігорівна; Савченко, Антоніна Степанівна; Ріяко, В.М.; Tkachenko, G.I.; Vasiliev , L.Ya.; Astapieva, O.M.; Hrushka, G.V.; Lukhovytska, N.I.; Savchenko, A.S.; Riyako , V.M.Метою роботи було узагальнення багаторічного досвіду лікування диференційованого раку щитоподібної залози (ДРЩЗ) 131І у провідному відділенні ядерної медицини, яке визнано в Україні родоначальником боротьби з цим поширеним онкозахворюванням. Проведено аналіз ефективності лікування таких хворих за період 2010–2014 років. Доведено, що ДРЩЗ відрізняється сприятливим перебігом і в прогностичному відношенні є найбільш обнадійливим проти іншими онкологічними захворюваннями.