Навчально-науковий інститут комп’ютерної фізики та енергетики (Фізико-енергетичний факультет)

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/48

Переглянути

Фільтри

20122

Налаштування

Автор: search.filters.author.Адаменко, М.І.Ключові слова: search.filters.subject.фізико-енергетичний факультет

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Робоча програма навчальної дисципліни «Цивільний захист»
    (Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012) Адаменко, М.І.; Квітковський, Ю.В.
    Завдання дисципліни: засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС, побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Безпека життєдіяльності» (для студентів 3 курсу денної форми навчання напряму підготовки 6.070203 ”Прикладна фізика”)
    (Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012) Адаменко, М.І.; Доронін, Є.В.; Квітковський, Ю.В.
    Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як самостійна дисципліна обов’язкового вибору. Вона зберігає свою самостійність за будь-якої організаційної структури вищого навчального закладу. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України») і складає 72 академічних години (2,0 кредити EСTS), з яких 32 годин відведено на аудиторні заняття, 40 годин – самостійна робота студентів. У процесі опанування навчальним матеріалом студенти виконують розрахунково-графічну роботу. Форма підсумкового контролю знань – диференційований залік.