Історичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/41
Переглянути
Документ …1011 —1017 — 1037…? Тисячоліття Софії Київської…(2014) Домановський, А.М.Документ 28-ма Міжнародна краєзнавча конференція молодих вчених(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет, 2011) Єремєєв, П.17 грудня 2010 р. у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна відбулася 28-ма Міжнародна краєзнавча конференція молодих вчених, співорганізаторами якої виступили історичний факультет та Центр краєзнавства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, а також Студентське наукове товариство історичного факультету. В роботі конференції взяли участь більше ста студентів, аспірантів та молодих вчених, що представляли 35 наукових та навчальних закладів України, Росії та Польщі.Документ 4,5 літри путівника парадигмами Візантійської цивілізації(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2012) Домановський, А.М.Рецензія на книгу: Сорочан С.Б. Византия. Парадигмы быта, сознания, культуры: учебное пособие. – Харьков: Майдан, 2011. – 952 с.Документ 63-тя Міжнародна конференція молодих вчених «Каразінські читання (історичні науки)»(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет, 2010) Єремєєв, П.Документ Alms, Loans, and Usury in the Byzantine Worldview: An Essay in Comparison(2016) Domanovskyi, A.Документ Amici imperatoris доби принципату(2013) Петречко, О.М.Римская концепция amicitia, в отличие от современной «дружбы», была менее эмоциональной, с упором на практической деятельности. Утверждение системы принципата привело к появлению amici imperatoris как влиятельной политической группы. Друзья императора пользовались различным влиянием на расстановку кадров и решение вопросов государственной политики. При новом принципате друзья императора могли как сохранить, так и потерять свое положение. Обнаруживается тенденция к формализации amicitia. Дружба становится иерархической, с императором на вершине пирамиды. Roman concept amicitia, unlike modern “friendship” was less emotional, but emphasizing upon the practical aspects of the relationship. Establishment of the Principate system led to the creation of amici imperatoris, an influential political group. Friends of the emperor had a varied influence upon the placement of personnel and resolution of public policy issues. Under the new Principate, emperor’s friends’ influence was not assured and could be lost. We may trace a tendency to formalization of amicitia. Friendship becomes hierarchical, with the emperor at the top of the pyramid.Документ Augustus и Σεβαστός: о семантике терминов(2005) Токарев, А.Н.A. Tokarev. Augustus and Σεβαστός: About Semantics of Terms In the article is examined the comparative characteristic of semantic meanings of augustus and Σεβαστός. In author’s opinion, there was evolution of meanings of word augustus, the specific term concerning sphere of religion. During the King’s epoch and the epoch of Republic meaning of this word was «glorified a deity», «majestic». However at the end of Republic augustus started to lose the sacral sense. Octavian, having accepted cognomen Augustus, has made an attempt to return original sense to this word. During the Augustan epoch poets and writers used augustus in his original meaning. However in the time of empire the tendency of easing of sacral meaning of augustus amplify to admirabilis and magnificus. At the same time there is a new tendency. Augustus becomes with time a epiklesis for gods. That is, on the one hand, this word means «surprising», «delightful», on the another — «sacred». Comparison of the use of words Σεβαστός and Αὔγουστος in the Greek sources and the fact of appearance of an adjective σεβαστός for the first time in the Greek language only after 27 BC show that Σεβαστός was official translation of a Latin name of the Roman emperors. It is evidence of a choice of Augustus’ Greek translation has been made with Latin analogue simultaneously, among an environment of the first Roman emperor and hardly was casual. The reason of a choice of such translation, probably, have been connected with the fact that in the Eastern Greek-speaking areas of the Roman Empire the government of August carried out a politics on sacralisation of emperor’s person meaningly.Документ Byzantine Ideology of War: Between East and West(2016) Bardola, K.Документ Byzantine Studies in Kharkov: Origins, History, and Perspectives(2014) Sorochan, S.B.; Domanovsky, A.M.Документ Byzantium after Byzantium in Ukrainian Perception(2016) Domanovskyi, A.Документ "Carceras habitateris"? Положение Херсона во второй половине ІХ в.(Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна; історичний факультет, 2003) Сорочан, С.Б.Документ Darius Crossing the Sea: The Achaemenid Factor in the Bosporan Kingdom(2018) Tsetskhladze, G.R.Документ “Defensor pacis”: путь к десакрализации власти(2015) Булдакова, Е.В.У статті представлено аналіз відомого трактату Марсилія Падуанського і Жана Жанденського. Мета цього твору полягала у визначенні причин розбратів і воєн, які затьмарювали життя західноєвропейського суспільства першої чверті XIV ст. Представляючи два владних інститути — Церкву і державу, винуватцем смут вчені називали Римську Церкву, яка претендує на здійснення не тільки духовної, але й світської юрисдикції. Ідеї, викладені на сторінках трактату, стали відображенням політичних змін, які були пов’язані з посиленням імперської і королівської влади в західноєвропейських країнах в означений час. Дослідження було проведене на основі англійського перекладу джерела, виконаного Аланом Гевертом. В статье представлен анализ известного трактата Марсилия Падуанского и Жана Жанденського. Цель этого произведения состояла в определении причин раздоров и войн, которые омрачали жизнь западноевропейского общества первой четверти XIV в. Представляя два властных института — Церковь и государство, виновником смут ученые называли Римскую Церковь, которая претендует на осуществление не только духовной, но и светской юрисдикции. Идеи, изложенные на страницах трактата, стали отражением политических изменений, которые были связаны с усилением имперской и королевской власти в западноевропейских странах в указанное время. Исследование было проведено на основе английского перевода источника, выполненного Аланом Гевертом. The article presents an analysis of the famous treatise Marsilius padua and Jean of Zhanden. The aim of this work was to determine the causes of disputes and wars that plagued the Western European society first quarter of the XIV century. Introducing two power institutes: church and state, the culprit troubles scientists called the Church of Rome, claiming to exercise not only spiritual, but also secular jurisdiction. The ideas, presented in the pages of the treatise, were reflected the political changes that have been associated with the strengthening of the imperial and royal power in Western Europe at the designated time. The study was conducted on the basis of the English translation of the source made by Alan Gewirth.Документ Dynastic Marriages as a Failure of the Byzantine Diplomacy(2016) Bardola, K.Документ Документ Ethnic Names for Slaves?(2019) Tsetskhladze, G.Документ Griechische Geschichte bis zur Schlacht bei Chaeroneia von Georg Buzolt [рец.](1898) Бузескул, В.П.; Buzeskul, V.P.Владислав Петрович Бузескул (1858–1931) — историк-античник, историограф, академик АН СССР (1922), академик НАНУ (1925). Занимал должности приват-доцента и профессора Харьковского университета (1885—1924). Научно-литературная деятельность Бузескула весьма разнообразна, но главные труды его относятся к области древнегреческой истории. Несколько его работ посвящены истории Харьковского университета. Buzeskul Vladislav Petrovich (1858-1931), historian, historian, academician of the Academy of Sciences of the USSR (1922), Academician of the National Academy of Sciences (1925). He held the positions of assistant professor and professor of Kharkov University (1885-1924). Buzeskul ’s Scientific and literary activities are very diverse, but his main works are in the area of ancient Greek history. Several of his works are devoted to the history of the Kharkov University.Документ Документ Homo Byzantinus, або Людина, яка створила Візантійський Всесвіт(Інститут сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України, 2005) Домановський, А.М.Рецензія на книгу: Мир Александра Каждана: К 80-летию со дня рождения / Отв. ред. А. А. Чекалова. – СПб.: Алетейя, 2003. – 623, ІІ с. (Серия «Византийская библиотека. Исследования»)Документ II Международная студенческая школа «Историко-культурное наследие Еврорегиона Слобожанщина»(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет, 2010) Труш, С.Работа в рамках школы проводилась по двум ключевым направлениям – обучение студентов в ходе лекционных и практических занятий особенностям еврорегиона «Слобожанщина» в этнокультурном и историческом отношении, а также самостоятельная работа студентов по созданию проектов туристически привлекательных и коммерчески выгодных музейных комплексов «под открытым небом» на базе этнокультурного наследия еврорегиона «Слобожанщина», при чем как материально осязаемого (садово-парковые комплексы, старинные усадьбы), так и находящегося в коллективной памяти носителей слобожанской региональной идентичности.