Історичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/41
Переглянути
1856 результатів
Результати пошуку
Документ Розвиток уявлень про соціальну організацію сіверян в історіографії(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2019) Кириченко, Максим Іванович; Kyrychenko, MaksymКраєзнавство в системі історичного знання Складність розуміння сутності громадської організації слов’ян виникла ще на літописному етапі. Але до початку археологічних досліджень слов’янських старожитностей це питання ще важко було вирішити. Історики, спираючись переважно на відомості ПВЛ, бачили слов’ян дикими нерозвиненими племенами, які не володіли розвиненою соціальною організацією. Розширення відомостей про сіверян і поглиблення уявлень про рівень їхнього розвитку підштовхнуло до повернення до питання про соціальну організацію цієї спільноти. Проте, термін «плем’я» на довгий час закріпився в історіографії за сіверянами та іншими слов’янськими етнічними спільнотами. У радянський час в історичній науці традиційною стала понятійна тріада «плем’я, народність, нація», відповідно до якої плем’ям називали етнічні спільності первіснообщинної епохи, народністю — рабовласницької й феодальної епох, а нацією — епох капіталізму й соціалізму. Таким чином, уявлення про те, що представляли собою сіверяни неодноразово зазнавало змін в історіографії. З’явившись в ній як невелике плем’я, що займало межиріччя Десни, Сейму і Сули, сіверяни в результаті стали племінним союзом, а, з точки зору деяких дослідників, навіть протодержавою. Однак, висновки про характер внутрішньої структури сіверян багато в чому залежать від інших чинників, як, наприклад, уявлення про їхні територіальні межі, відмінності в поховальному обряді або антропологічний склад, які неодноразово зазнавали змін в історіографії, і, без сумніву, ще можуть змінитися в майбутньому.Документ Середньовічний Переяслав в руських літописах(2014) Кириченко, Максим ІвановичВідомо, що на території середньовічної Русі існувало кілька міст з астіонімом «Переяславль» (Переяслав), між якими існував певний історичний взаємозв'язок. Найбільш ранні згадки про Переяслав Руський передає «Повість минулих літ» під 907 і 945 рр. в тексті договорів руських князів Олега та Ігоря з візантійцями. Важливу для конструювання історичної ролі Переяслава Руського деталь — згадку про установу першої митрополії в цьому місті — передає під 1089 р. «Повість минулих літ». Літописні згадки Переяслава Руського, хоча і вносять деяку плутанину в питання його походження і не розкривають повністю причини придбання містом особливого ставлення з боку священнослужителів і військово-політичної еліти, все ж дають уявлення про високе становище Переяслава серед руських міст і його значної ролі в історії території нашої держави. Матеріали літописів, в тій чи іншій мірі, здатні підкріпити гіпотези деяких авторів про ставлення середньовічних правителів до Переяслава, як до останнього ступеня на шляху до набуття влади над столицею, а також виявити той період, коли ця традиція могла зародитися і стати предметом наслідування для нових Переяславів.Документ Щодо деяких деталей гіпотези Б. О. Рибакова відносно української легенди про Кузьму та Дем’яна(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2017) Кириченко, Максим ІвановичАвторству Б. О. Рибакова належить гіпотеза про давню столицю східних слов’ян, розташовану в Середньому Подніпров’ї, що бере свій початок від одного зі скіфських городищ-гігантів і веде спадщину до релігійного центру Київської Русі — середньовічного Переяслава. За припущенням Б. О. Рибакова, на існування стародавньої слов’янської столиці в Середньому Подніпров’ї вказує скіфська легенда про золоті дари, що впали з неба: сокира, чаша, плуг і ярмо. Причинами залучення легенди про Кузьму та Дем’яна до джерельної бази питання про давню столицю слов’ян стали для дослідника: наявність схожих зі скіфської легендою мотивів, а також збіг географічного ареалу побутування легенди про Кузьму та Дем’яна в ХХ ст. з ареалом проживання представників чорноліської культури і геродотових сколотів I тисячоліття до н. е. В легенді про Кузьму та Дем’яна можна побачити відгомони давнього міфу про створення світу і про епоху поділу праці та введенні ремісничих нововведень. Таким чином, гіпотеза Б. О. Рибакова хоч і має вразливі місця, але, все ж, має під собою деяке обґрунтування і вимагає більш детальної розробки та розширення джерельної бази.Документ Історія середньовічного Сходу : методичні рекомендації, довідкові матеріали для студентів третього курсу історичного факультету до навчальної дисципліни «Історія країн Азії та Африки в Середні віки(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2023) Дʼячков, Сергій ВолодимировичМатеріали методичного посібника містять виклад основних проблем курсу лекцій, рекомендації, списки літератури, екзаменаційні питання, теми рефератів, зразки тестових завдань. Широка бібліографія та різноманітні довідкові матеріали сприяють організації ефективної самостійної роботи студентів з вивчення історії країн Сходу в Середні віки. Методичні рекомендації можуть використовуватися студентами історичних факультетів класичних університетів, а також вчителями середніх шкіл та всіма, хто цікавиться історією.Документ Історія середньовічного Сходу : підручник для студентів класичних університетів(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2023) Д’ячков, Сергій Володимирович; Dyachkov, Serhii VolodymyrovychПідручник призначений для використання під час вивчення програмного курсу вищої школи «Історія країн Азії та Африки» та інших сходознавчих дисциплін. У книжці висвітлено основні проблеми розвитку середньовічних цивілізацій держав Сходу. Навчальний матеріал доповнюється витягами з різноманітних письмових джерел, розповідями очевидців, даними археологічних розкопок, а також праць визнаних фахівців. Підручник містить необхідні картографічні й довідково-бібліографічні складові, що дозволяє використовувати видання на різних стадіях навчального процесу. Ця книжка, адресована студентам гуманітарних факультетів класичних та педагогічних університетів, зацікавить також викладачів середньої та вищої школи, старшокласників та всіх, хто захоплюється історією країн Сходу.Документ Методичні вказівки до практичних занять з історії стародавньої Греції [Електронне видання](Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2023) Токарев, Андрій Миколайович; Tokarev, Andriy M.Посібник містить методичні рекомендації до практичних занять з історії стародавньої Греції за темами «Виникнення Афінського полісу» та «Розквіт Афінської демократії», в яких розкривається напрям та зміст роботи студентів під час підготовки до занять, також представлені посилання на найважливіші джерела. Методичні вказівки призначені для студентів І курсу історичного факультету.Документ Історія Східної Європи модерної доби та новітнього часу : методичні рекомендації до практичних занять студентів другого курсу історичного факультету [Електронне видання](Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2023) Єремєєв, Павло Вікторович; Yeremeev, Pavlo ViktorovychМетодичні рекомендації призначені для використання під час практичних занять студентам другого курсу історичного факультету в рамках навчальної дисципліни «Історія Східної Європи модерної доби та новітнього часу» (спеціальність 032 «Історія та археологія»). Вони дають змогу під час практичних занять зі студентами-істориками ознайомити їх з сучасними концепціями історії Східної Європи ХІХ століття, розвинути їхні навички роботи з науковою літературою та джерелами, вміння вести наукову дискусію.Документ Медицина средневековой Европы(Харьков : Факт, 2022) Опарин, Алексей Анатольевич; Опарін, Олексій АнатолійовичВ монографии на основании комплексных исследований, как источников, так и работ отечественных и зарубежных ученых в области истории медицины, Всемирной истории, философии, археологии и религиоведения представлена средневековая медицина Западной Европы. Монография может быть рекомендована студентам медицинских и гуманитарных вузов, их преподавателям и всем, интересующимся медициной и историей.Документ Селянське господарство України в доколгоспний період (1921–1929)(Харків : Видавництво "Основа" при ХДУ, 1991) Калініченко, Володимир ВікторовичДокумент Селянське господарство України в період непу : Історико-економічне дослідження(Харків : Основа, 1997) Калініченко, Володимир Вікторович