Історичний факультет

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/41

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Розвиток уявлень про соціальну організацію сіверян в історіографії
    (Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2019) Кириченко, Максим Іванович; Kyrychenko, Maksym
    Краєзнавство в системі історичного знання Складність розуміння сутності громадської організації слов’ян виникла ще на літописному етапі. Але до початку археологічних досліджень слов’янських старожитностей це питання ще важко було вирішити. Історики, спираючись переважно на відомості ПВЛ, бачили слов’ян дикими нерозвиненими племенами, які не володіли розвиненою соціальною організацією. Розширення відомостей про сіверян і поглиблення уявлень про рівень їхнього розвитку підштовхнуло до повернення до питання про соціальну організацію цієї спільноти. Проте, термін «плем’я» на довгий час закріпився в історіографії за сіверянами та іншими слов’янськими етнічними спільнотами. У радянський час в історичній науці традиційною стала понятійна тріада «плем’я, народність, нація», відповідно до якої плем’ям називали етнічні спільності первіснообщинної епохи, народністю — рабовласницької й феодальної епох, а нацією — епох капіталізму й соціалізму. Таким чином, уявлення про те, що представляли собою сіверяни неодноразово зазнавало змін в історіографії. З’явившись в ній як невелике плем’я, що займало межиріччя Десни, Сейму і Сули, сіверяни в результаті стали племінним союзом, а, з точки зору деяких дослідників, навіть протодержавою. Однак, висновки про характер внутрішньої структури сіверян багато в чому залежать від інших чинників, як, наприклад, уявлення про їхні територіальні межі, відмінності в поховальному обряді або антропологічний склад, які неодноразово зазнавали змін в історіографії, і, без сумніву, ще можуть змінитися в майбутньому.
  • Ескіз
    Документ
    Животноводство поздних северян на славяно-хазарском пограничье. (Часть 1)
    (2015) Кройтор, Р.В.; Колода, В.В.
    Запропонована робота являє собою кількісний видовий та демографічний аналіз археозоологічних комплексів ранньосередньовічних роменських пам’яток Харківської області. Отримані дані дають підстави розглядати мисливський промисел як важливий та традиційно вихідний вид господарювання сіверян. Однак в деяких випадках археозоологічний матеріал вказує на відчутний культурно-економічний вплив ззовні, як з боку носіїв салтівської культури, так і з боку Київської Русі, що втілюється у збільшення кількості решток домашніх тварин та в специфічності демографічної структури цих решток. Дані, що отримані нами, дають підстави говорити про достатню гнучкість господарчого укладу літописних сіверян. Предлагаемая работа представляет собой количественный видовой и демографический анализ археозоологических комплексов раннесредневековых роменских памятников Харьковской области. Полученные данные дают основания рассматривать охотничий промысел как важный и исходно традиционный вид хозяйствования северян. Однако в некоторых случаях археозоологический материал указывает на ощутимое культурно-экономическое влияние извне, как со стороны носителей салтовской культуры, так и со стороны Киевской Руси, что заключается прежде всего в увеличении численности остатков домашних животных и в специфичности демографической структуры этих остатков. Полученные нами данные дают основания говорить о достаточной гибкости хозяйственного уклада летописных северян. The article presents a quantitative systematic and demographic analysis of archaeozoological assemblages from early medieval monuments of Kharkov Region. Obtained results suggest the hunting as an important and traditional economic activity of Severyans. However, archaeozoological samples yielded by some monuments indicate an important external cultural-economical influence, particularly from the Saltov culture bearers and from Kievan Rus. This influence resulted an increase of remains of domestic animals and a specific demographic structure of animal remains. Our data revealed a rather flexible character of cultural-economical traditions of Severyans.