Конференції, семінари. ХНУ імені В.Н. Каразіна

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/14953

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 110

Involving citizens: Highlights from more than 10 years of Ukrainian-Norwegian research collaboration on local community development and local democracy
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-10) Aadne Aasland
The local level is an important arena for the practice of democracy. It is at the local level that people encounter concrete social problems, and it is above all there that they expect the delivery of effective policies and solutions. Therefore, the local level has been seen as the key location for the appearance and application of democratic initiatives that can eventually lead to transformation of the social and economic sectors in a state as a whole. In Ukraine, despite the existence of various instruments of citizens’ interaction with the authorities, a large segment of the population has for various reasons remained detached from the processes of development, adoption, and implementation of governmental decisions. Moreover, many local governmental institutions have failed to use the existing potential for involving the citizenry in solving local problems.
Значення ролі міжнародних організаційй в умовах сучасних викликів трансформацції стосовно французької республіки
(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019-10-11) Бабкіна, Ю.О.
У сучасному світі важливе місце посідають різні форми міжнародного співробітництва. Однією з таких форм є міжнародні організації - об'єднання держав або національних громад, у тому числі неурядового характеру, для досягнення загальних цілей у політиці, економіці, соціальній сфері, науці, культурі тощо [3]. Міжнародні організації відіграють все більш важливу роль у формуванні політики, яка змінює світ. [1] Міжнародна організація створюється на підставі угоди її учасників. При цьому діяльність кожної міжнародної організації регламентується її статутом. Сьогодні одним з керівних принципів в діяльності міжнародних організацій є підхід, який заснований на правах людини. Дотримання прав людини стало ключовим фактором в програмі досягнення цілей сталого розвитку ООН.
Метафора у постнекласичному пізнанні
(норвезько-українська конференція, 2019-10-11) Овчаренко, Н.М.
Метафора займає важливе місце у формуванні наукових термінів. У методології науки структуру пізнання визначає процес опосередкування. Е. Р. Решетнікова зазначає, що ключовим моментом розвитку наукової метафори є зміна оптичних метафор на оптико-дотикові, у свою чергу, механічних – на органічні, маскулінних – на фемінні, що характеризує зміни тенденцій у науці загалом [1, с. 7]. Щоб розглянути особливості функціонування метафори у постнекласичному пізнанні, звернемо увагу на те, що класична наука будувала абсолютно істинну картину дійсності, на відміну від постнекласичного періоду. Предметом вивчення некласичної та постнекласичної наук є складні системи, що самоорганізуються. На перший план у постнекласичній науці виводяться суб’єктність, конструктивізм та комунікативність, при цьому наголошується на прагматизації знання взагалі.
Актуальні питання забезпечення безпеки медичного персоналу під час збройних конфліктів
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Бойко, М.В.
Міжнародно-правовий захист медичного персоналу під час збройних конфліктів нерозривно пов’язаний з його призначенням – наданням медичної допомоги. І саме тому задля ефективного виконання своїх функцій медичному персоналу надається захист за міжнародним гуманітарним правом [3, c. 352]. Відповідно до норм міжнародного права, медичним персоналом вважаються особи, які призначені стороною, що перебуває в конфлікті, виключно для медичних цілей, для адміністративно-господарського забезпечення медичних формувань або для роботи на санітарно-транспортних засобах та для адміністративно-технічного забезпечення. Це можуть бути як військові так і цивільні особи, члени організацій цивільної оборони; національних товариств Червоного Хреста (Червоного Півмісяця, Червоного Лева і Сонця) та інших національних добровільних товариств допомоги.
Економічна інтеграційна політика ЄС в вирішенні демографічної проблеми сучасності
(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019-10-11) Колосова, А.Ю.; Говор, Д.О.
В теперішній час у світі існує безліч глобальних проблем, серед яких виділяють екологічну, енергетичну, війни та миру, продовольчу, демографічну тощо. Вони привертають до себе велику увагу, адже ці проблеми охоплюють усю планету Земля та для свого вирішення потребують кооперації зусиль усіх суб’єктів міжнародних відносин. Саме тому, у вирішені цих проблем важливу роль відіграють міжнародні організації, такі як ООН, НАТО, МВФ, МОП та регіональні – ЄС, НАФТА тощо. Однією з причин загострення багатьох глобальних проблем є інтенсивне зростання чисельності населення планети. Після Другої Світової війни темпи зростання населення значно пришвидшилися. Так, у 1960 р. на Землі проживало 3 млрд. осіб, у 1974 р. – 5 млрд. осіб, у 1999 р. – 6 млрд. осіб. У 2011 р. число населення планети досягло 7 млрд. осіб. Згідно з прогнозними розрахунками експертів ООН, чисельність людства у 2025 р. становитиме 8 млрд. осіб, а у 2050 р. зросте до 9,4 млрд. осіб [3].
Деякі аспекти впливу міжнародних правових позицій під час звільнення від кримінальної відповідальності
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Слінько, Д.С.
Ретроспективний аналіз чинного законодавства зарубіжних країн Європи надає підстави для визначення основних положень кримінального процесу щодо встановлення вини обвинуваченого та можливість його звільнення від кримінальної відповідальності або застосування міри кримінального покарання для подальшого його виховання в умовах суспільства. Перший шлях, який визначений законодавчою системою Союзу Європи та англосаксонською правовою системою, представником якої є США та Великої Британії є можливість звільнення у разі співпраці обвинуваченого зі слідством. Держава гарантує безпеку учасника процесу. Дані науково практичні положення були впроваджені у «Кодексі поведінки посадових осіб по підтримці правопорядку». Цей документ є свого роду міжнародним кодексом етичних норм правоохоронних органів.
Стратегічні напрями розширення НАТО в моделі забезпечення міжнародної безпеки
(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019-10-11) Чернишова, Л.О.
Протистояння сучасним і майбутнім викликам і загрозам, потреба в інклюзивному та конструктивному діалозі з питань забезпечення безпеки в різних регіонах світу в ХХІ ст. стали рушійною силою для зміни парадигми глобальної та регіональної безпеки. Стабільність та співпраця в економічній, соціальній, гуманітарній та інших сферах сучасного світу забезпечується інструментами та можливостями міжнародного співробітництва у форматі міжнародних організацій. Зростання їх ролі стало поштовхом до наукового осмислення концептуальних засад, їх становлення й оцінки практичної діяльності. Зважаючи на потенціал у сфері підтримання стабільності у Європі та у світі, роль одного із легітимних гарантів безпеки на сьогодні виконує Організація Північноатлантичного договору (НАТО).
Роль Всесвітньої туристичної організації в розвитку діяльності туроператорів в умовах глобалізації
(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019-10-11) Недяк, В.С.; Салабай, А.А.
В умовах глобалізації міжнародне регулювання відіграє істотну роль в управлінні регіональним розвитком туризму. До нього входять заходи, націлені на підтримку сталого розвитку туризму, упорядкування туристичної діяльності, ефективне управління окремими секторами туристичної індустрії, забезпечення їх взаємодії та стандартизації туристичного обслуговування. В регулюванні туристичної діяльності беруть участь наступні види міжнародних організацій: світові міжнародні туристичні організації загального і галузевого характеру.
Деякі ознаки суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 397 КК України
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Тичина, Т.Є.
Ст. 62 Конституції України закріплено важливий принцип, відповідно до якого кримінальна відповідальність настає тільки тоді, коли буде доведено вину особи у вчиненні злочину. Це конституційне положення кореспондується із ч. 2 ст. 2 КК України в якій зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки ї вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду [1]. Традиційно до ознак суб’єктивної сторони складу злочину відносять вину, яка може бути виражена у формі умислу або необережності, і яка є єдиною обов’язковою ознакою, та факультативні ознаки: мотив, мету (деякі автори додають до них ще й емоційний стан) [2, с. 271]. Ця наукова позиція знайшла свій подальший розвиток у ст. 23 КК, де наведене загальне визначення поняття вини як психічного ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Відносини України та ЮНЕСКО на сучасному етапі
(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019-10-11) Юрченко, С.О.; Даценко, Є.А.
Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) прагне сприяти виявленню, захисту та збереженню культурної і природної спадщини в усьому світі, яка вважається надзвичайно цінною для людства [6]. На сучасному етапі Україна зуміла сконцентрувати досвід міжнародного гуманітарного співробітництва у вирішенні соціально-економічних питань через участь країни в ЮНЕСКО. У Парижі з грудня 1962 р. функціонує Постійне представництво України при ЮНЕСКО.
Права підозрюваного під час затримання без ухвали слідчого судді, суду в кримінальному провадженні: алгоритм дослідження
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Янович, Ю.П.
Однією з концептуальних проблем, яка вимагає ґрунтовного вивчення з метою подальшого удосконалення правозастосовної діяльності, є правове регулювання кримінального процесуального статусу підозрюваного. Нині – це одна з ключових фігур у стадії досудового розслідування. Особа, щодо якої існує обґрунтоване припущення про вчинення нею злочину, перебуває в означеному вище процесуальному статусі досить тривалий час: від затримання уповноваженою службовою особою чи повідомлення про підозру – до моменту передачі обвинувального акта до суду [1, с. 113]. Зважаючи на те, що законодавець врегульовує процесуальні права значної кількості учасників кримінального провадження, відштовхуючись саме від прав підозрюваного (захисника, законного представника підозрюваного, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їх законних представників), значний науковий інтерес викликає питання про обсяг та характер таких прав у різних частинах досудового розслідування.
Роль міжнародних організацій в процесі урегулювання конфлікту на Сході України
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Журавльова, Є.О.
Збройний конфлікт на території Донецької та Луганської областях призвів як до значних втрат особового складу військових формувань та спеціальних правоохоронних органів України, так і жертв серед цивільного населення України. Організація об’єднаних націй збільшила офіційно свою оцінку кількості жертв війни на сході України до 13 тисяч, з них чверть – цивільні особи, а понад 30 тисяч – поранені. Оцінка кількості вбитих включає близько 3300 цивільних осіб, які були вбиті з часу російської агресії на сході України, яка почалася в квітні 2014 року. Ця цифра включає і 298 пасажирів «Боїнга» рейсу MH17 авіакомпанії MalaysiaAirlines, який був збитий 17 липня 2014 року в небі над Донбасом на шляху від Амстердама до Куала-Лумпура. Про це повідомляє Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) у документі від 25 лютого.
Роль ОБСЄ у формуванні європейського середовища безпеки в умовах сучасних викликів
(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019-10-11) Панченко, Д.Ю.; Скринник, В.С.
В умовах глобалізації роль міжнародних організацій неухильно зростає. При цьому значної ваги набирають саме регіональні організації, які створюються заради більш раціонального розподілення повноважень у сфері підтримання безпеки і співпраці. На Європейському континенті значна роль належить ОБСЄ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі), діяльність якої спрямована на попередження та урегулювання конфліктів, а також ліквідацію наслідків конфліктних ситуацій. Україна є повноправним членом ОБСЄ з 30 січня 1992 року. Її головування в організації у 2013 році стало сприятливою нагодою для підвищення міжнародної ролі України й активізації участі в міжнародному співробітництві в галузі безпеки.
Виклики для міжнародних організацій на сучасному етапі розвитку світового господарства
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Шуба, М.В.
Міжнародна організація – це постійно діюче об'єднання держав (трьох і більше), установ, фізичних осіб, що спільно діють з метою вирішення певних завдань, реалізації програм на основі визначених правил і процедур, і їх діяльність виходить за межі національних кордонів. Міжнародні організації є важливими учасниками міжнародної політики, які сприяють вирішенню суперечок, збереженню миру, застосуванню санкцій тощо. Вони також допомагають в управлінні ключовими сферами, що становлять міжнародний інтерес, – від глобальної політики в галузі охорони здоров'я до монетарної політики у всьому світі. У сучасній глобальній економіці міжнародні організації поряд з державними органами виконують регулюючі функції, однак, на відміну від державних органів, вони є регуляторами на наднаціональному рівні.
Проблема благополуччя та природного середовища
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Милославська, О.В.
У сучасній науці існує багато підходів до розуміння терміну «благополуччя» та його визначень. Разом з тим, більшість дослідників погоджуються з тим, що благополуччя є розумінням того, що є важливим для субʼєкта в різних сферах повсякденного життя. Саме це обумовлює те, що благополуччя все частіше розглядається як феномен, що включає ряд компонентів, організованих навколо центральних потреб людини. Одночасно багато авторів стверджують, що люди структурують свої когнітивні, афективні переживання та спогади за сферамим життя, зокрема, в контексті взаємодії з природним середовищем. Велика кількість ранніх робіт, в яких вчені визначають природне середовище як фактор, істотний для особистого благополуччя, грунтується на внутрішньому припущенні про невід'ємні відносини людини з природою.
Економічний розвиток Італійської республіки в контексті дезінтеграційних процесів в Європейському Союзі
(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019-10-11) Марченко, І.С.; Погорєлова, А.В.
Сучасний стан розвитку Європейського Союзу може характеризуватися певною нестабільністю, що була викликана, перш за все, процесом виходу Великої Британії з ЄС. Така нестабільність значно впливає на інші країни-члени ЄС. Однією з таких країн стала Італійська Республіка, де до влади на цій хвилі прийшла коаліція євроскептичних партій та було сформовано кабінет, що має на меті посилення дезінтеграційних процесів в розрізі відношень з ЄС. Таким чином, метою даної роботи є проведення макроекономічного огляду розвитку Італійської Республіки саме в контексті сучасних дезінтеграційних процесів в ЄС.
Роль Всесвітньої туристичної організації у розвитку круїзного туризму у XXI столітті
(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019-10-11) Калініченко, К.В.; Кривулькіна, Д.І.
На сьогоднішній день круїзний туризм є одним з секторів світової туристичної індустрії, що розвиваються швидкими темпами. Круїзний туризм відноситься до числа комплексних спеціальних видів туризму, так як має високий рівень капіталомісткості і трудомісткості в формуванні туристичного продукту. Він поєднує в собі кілька видів туризму: рекреаційний, діловий, спортивний, лікувально-оздоровчий та екскурсійно-пізнавальний [1, с. 296]. Відмінною рисою круїзного туризму є комфорт та комплексне обслуговування туристів. На сьогоднішній день таке обслуговування може зрівнятися тільки з найдорожчими курортами.
Геополітична складова чорноморської проблематики: історія та сучасність
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Казанков, Р.Ю.
Процес концептуалізації чорноморського регіону значним чином актуалізувався у міжвоєнний період 1920-1930-х рр., який характеризується якісно новою геополітичною ситуацію: черговий розподіл українських земель, поява на міжнародній арені Радянського Союзу тощо. Конструюючи певний образ чорноморського регіону українські суспільно-політичні діячі враховували геополітичну складову потенціалу регіону. Зважаючи на стратегічне розташування причорноморських земель, вибудовувалися більш-менш чіткі контури можливих шляхів побудови взаємовідносин у чорноморському регіоні.
«Гуманітарна політика» голови РНК та НКЗС УСРР Х. Г. Раковського щодо французьких громадян у 1919–1921 рр.
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Шкабура, Я.
Будь-який силовий конфлікт породжує гуманітарні проблеми, які вимагають вирішення. Комп’єнське перемир’я та капітуляція німецьких військ у листопаді 1918 р. не принесли мир на українські землі. Більшовики прагнули побудувати на обломках колишньої імперії новий союз країн. На наших територіях у цьому контексті значну роль відіграв Християн Георгійович Раковський. Переказувати тут і так всім відому біографію цього активіста міжнародного соціалістичного руху, а згодим – видного радянського партійного, державного та дипломатичного діяча – ми не будемо. Зазначимо лише, що з невеликою перервою в період з 1919 по 1923 рр. він займав посади голови РНК та НКЗС УСРР. УНР у своїй боротьбі за право існування як окремої країни намагалась залучитись підтримкою інших країн, в т.ч. і країн Антанти. Загострення уваги саме на громадянах Франції викликано тим, що «французький» вектор був одним з провідних у біографії Раковського, і тим не менше саме в ньому на дану хвилину залишається дуже багато слабо досліджених сюжетів.
Щодо психічної недоторканості як об’єкта кримінально-правової охорони
(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Храмцов, О.М.
Захист громадської безпеки та публічного порядку повинен починатися з належного забезпечення захисту фізичної та психічної недоторканності особи. Право на недоторканість є природним правом кожної людини. Воно включає в себе право як на фізичну, так і психічну недоторканість. Це право характеризується трьома взаємопов’язаними елементами. Їх ще називають можливості-правомочності: 1) право на позитивні дії, тобто право користуватися й розпоряджатися своїм тілом, окремими його органами і тканинами, право вільно здійснювати вчинки відповідно до власної свідомості та волі; 2) право вимагати від інших суб’єктів виконання їх юридичного обов’язку не втручатися в фізичну та психічну складову особи без її дозволу, не допускати будь-якого негативного фізичного та психічного впливу на людину; 3) право на державний захист у різних формах (в тому числі і кримінально-правовими засобами) від неправомірних посягань на фізичну та психічну складову особи.