УДК 911.3:008
ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ СФЕРИ КУЛЬТУРИ РЕГІОНУ
К.А. Нємець, О.О. Яновська
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Суспільно-географічні особливості формування та функціонування сфери культури регіону – один із актуальних напрямів дослідження вітчизняної географії культури. Особливої уваги при цьому потребує аналіз факторів становлення та розвитку останньої, що є необхідним для визначення сучасних тенденцій та прогнозування розвитку сфери культури регіону.
Нажаль дослідженням факторів формування сфери культури, а особливо на регіональному рівні, на сьогоднішній день приділяється недостатня увага. Деякими аспекти даного питання займалися Н. М. Кисіль, Н. В. Моштакова, В. М. Стрілецький, Н. І. Флінта, М. І. Яцків тощо [1-6]. 
Фактор (або чинник) – це рушійна сила, істотна обставина, причина чи умова, необхідна для здійснення громадського процесу, яка в кінцевому випадку впливає на форму територіальної організації продуктивних сил (у даному випадку на формування та розвиток сфери культури регіону) [5].
За класифікацією М. І. Яцків фактори виділяються за різними ознаками, зокрема за економічним змістом (виробничо-економічні та соціально-економічні), за ступенем впливу (основні та другорядні), за ступенем залучення резервів (інтенсивні та екстенсивні), за внутрішнім змістом (кількісні та якісні), за часом дії (постійні та тимчасові), за ступенем охоплення (загальні та специфічні), за характером дії (об’єктивні та суб’єктивні), за ступенем кількісного виміру впливу (фактори, що піддаються кількісній оцінці та фактори, які не піддаються кількісній оцінці), за способом визначення впливу (прямі та розрахункові), за об’єктами маркетингового середовища (демографічні, економічні, природні, науково-технічні, політичні, культурного порядку тощо) [6, с. 89]. На нашу думку, дана класифікація хоча і досить детальна, проте не зовсім підходить для аналізу становлення та функціонування сфери культури регіону, так як вона носить економічний характер.
Класифікації факторів формування сфери культури регіону з суспільно-географічної точки зору наводять у своїх роботах Н.І. Флінта та Н. В. Моштакова. У найбільш загальному вигляді виділяють сукупність факторів, які безпосередньо впливають на розвиток сфери культури регіону (рівень розвитку регіону, особливості системи розселення, густота та статевовікова структура населення, рівень урбанізації, особливості транспортної системи регіону тощо) та фактори, які опосередковано впливають на розвиток сфери культури регіону (фінансові доходи населення, спосіб життя населення, рівень освіти, національні традиції тощо) [2, 3, 5].
Залежно від генезису та суспільного змісту, Н. І. Флінта виділяє чотири групи факторів: економіко-географічні, соціально-демографічні, історико-географічні та природно-географічні, при цьому вчена також підкреслює роль науково-технічного і суспільного прогресу, окреслюючи його як окремий чинник [5]. Н. В. Моштакова детально характеризує вказані вище групи факторів формування та розвитку сфери культури регіону, окреслюючи при цьому також роль психологічних та інших (екологічних, концептуальних тощо) чинників [2,3].
Для аналізу динаміки розвитку соціально-культурної сфери регіону Н. М. Кисіль пропонує виділяти демографічний, екологічний, соціально-психологічний, інформаційний чинники та фактор культури. Для вивчення ж територіальної організації об’єктів даного комплексу автор використовує географічний, організаційно-технологічний, економічний, політичний фактори та виходячи зі специфіки соціально-культурного обслуговування населення окремо виділяє кадровий фактор [1].
На нашу думку, окрім зазначених вище груп факторів формування сфери культури регіону слід також звернути увагу на регіональні особливості розвитку народної культури. В. М. Стрілецький називає це культурним регіоналізмом. 
Культурний регіоналізм – це своєрідність, самобутність регіональних спільнот людей безперервно пов’язана з регіональним різноманіттям культурних ландшафтів [4, с. 16].
В. М. Стрілецький виділяє наступні індикатори культурного регіоналізму: