Кочарян О.С., Яковенко О.К. Особливості сексуальної сфери жінок на різних етапах психосексуального розвитку  // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: «Психологія». – 2010. – №902. – Вип. 43. – С.113-116.

УДК 159.922.6.-055.2 
Особливості сексуальної сфери жінок на різних етапах психосексуального розвитку 
Кочарян О. С., Яковенко О. К. 
Харківський Національний університет імені В. Н. Каразіна, 
Харківський Національний університет імені М. Є. Жуковського «ХАІ». 

Стаття присвячена емпіричному дослідженню структурної організації сексуальної сфери жінок впродовж психосексуального розвитку особистості. Було виявлено особливості жіночої сексуальності на пубертатному, перехідному та зрілому етапах її становлення. В статті продемонстровано динаміку розвитку психологічного, поведінкового, чуттєвого та соціального компонентів жіночої сексуальності на різних етапах функціонування. Особлива увага приділяється дослідженню сексуальної реалізації та чинників, що забезпечують гармонійність цього процесу. 
Ключові слова: структура сексуальності, психосексуальний розвиток, поведінковий компонент сексуальності. 
Статья посвящена эмпирическому исследованию структурной организации сексуальной сферы женщин на различных этапах психосексуального развития. Были выявлены особенности женской сексуальности пубертатного, переходного и зрелого периода становления. В статье продемонстрирована динамика психологического, поведенческого, чувственного и социального компонентов женской сексуальности на различных этапах функционирования. Особое значение уделяется изучению сексуальной реализации, а также факторов, которые обеспечивают гармоничность данного процесса. 
Ключевые слова: структура сексуальности, психосексуальное развитие, поведенческий компонент сексуальности. 
Тhe article is devoted to the research of a structural organization of female sexuality during the psychosexual development. The features of female sexuality on the adolescence, transition and mature period of formation, were identified. The dynamics of psychological, behavioral, sensual and social components of female sexuality was demonstrated. Particular attention is paid to the study of sexual fulfillment, as well, as the factor that ensure the harmony of the process. 
Key words: the structure of sexuality, the psychosexual development, behavioral, component of female sexuality. 
Актуальність. Останнім часом в рамках психологічної науки зростає зацікавленість до вивчення жіночої сексуальності. Це обумовлено тим, що дослідження, які присвячені аналізу феномена жіночої сексуальності майже відсутні в сучасній психологічній науці. Крім того, зміни, що відбуваються в нашому суспільстві певним чином відображуються на сексуальній поведінці, сексуальній реалізації та мотивації. Так, з одного боку, в соціальному контексті розповсюдженим є явище пансексуалізму, а з іншого боку поширення набувають прояви псевдо- сексуальності, залежної любові, емоційної холодності жінок, які формуються впродовж етапів психосексуального розвитку, починаючи з пубертатного. Саме тому, емпіричне дослідження структурної організації сексуальної сфери жінок на різних етапах психосексуального розвитку, набуває своєї актуальності. 
Метою статті є аналіз структурної організації сексуальної сфери жінок на пубертатному, перехідному та зрілому етапах психосексуального розвитку особистості. 
Характеристика вибірки та методів дослідження. Для досягнення мети, було сформовано експериментальну вибірку, загальним обсягом 150 досліджуваних. В подальшому, на основі періодизації психосексуального розвитку Г. С. Васильченка, [1] було виділено три експериментальні групи, до складу яких увійшли 50 дівчат пубертатного етапу становлення сексуальності, 50 жінок перехідного етапу та 50 сексуально-зрілих жінок. 
Для проведення дослідження було використано методику діагностики сексуального профілю особистості, М. Яффе, Е. Фенвік та опитувальник відношення до сексуального життя Г. Айзенка [4]. Отримані результати було оброблено за допомогою методу факторного аналізу. 
Результати дослідження та їх інтерпретація. Після обробки отриманих результатів було виявлено особливості структурної організації сексуальної сфери дівчат відповідно до різних етапів психосексуального розвитку. Для структурної організації сексуальної сфери досліджуваних пубертатного періоду становлення сексуальності, характерними є наступні фактори: психологічний компонент сексуальності, соціальне самоствердження, маскулінний тип сексуальності, чуттєвість – сексуальне експериментування та суперечлива сексуальність. 
Фактор «психологічний компонент сексуальності» за своєю структурою є біполярним, інформативне навантаження становить 22 %. До складу фактору увійшли позитивні значення змінних «сексуальна задовільність» (0,89), «психологічне благополуччя» (0,84), «сексуальна реалізованість» (0,84), «сексуальна комунікація» (0, 79), «сексуальна впевненість» (0,58), «сексуальна техніка» (0,48), та негативні значення змінних «зацікавленість порнографією» (-0,61), «сексуальна невротичність» (-0,69). Змінні, які увійшли до складу фактору свідчать про єдність психологічного та поведінкового аспектів сексуальності, які характеризують гармонійне функціонування сексуальної сфери - дівчата відчувають сексуальну реалізованість, психологічне благополуччя, задовільність, що в свою чергу створює основу для сексуальних проявів на поведінковому рівні. 
Фактор «соціальне самоствердження» є монополярним за структурою, інформативна вага становить 14%. До складу фактору увійшли змінні: «сексуальна дозволеність» (0,85), «сексуальне лібідо» (0,76), «сексуальна збудливість» (0,61), «сексуальна техніка» (0,58), «агресивний секс» (0,55), «знеособлений секс» (0,53), «сексуальне експериментування» (0,5) та «сексуальний потяг» (0,43). Змінні, що увійшли до складу фактору свідчать про сформованість біологічних компонентів сексуальності (сексуальне лібідо, збудливість та сексуальний потяг), що за думкою Г. С. Васильченка є характерним для цього етапу психосексуального розвитку [1]. Інші змінні визначають поведінковий компонент сексуальності та відображують складові елементи комплексу «західної культури», який полягає в ігноруванні емоційних переживань та механістичному ставленні до сексу. Відбувається заміна чуттєвого компоненту проявами сексуальної техніки, високим рівнем сексуального експериментування. Отримані результати дозволяють зробити припущення про домінування легковажно – безвідповідального типу мотивації сексуальної поведінки, при якому мотивом здійснення статевого акту є прагнення утвердитися в очах однолітків, що є характерним для пубертатного віку. 
Фактор «маскулінний тип», інформативне навантаження становить 12%, відображує становлення сексуальності за маскулінним типом. На позитивному полюсі фактора знаходяться змінні: «прийняття маскулінної сексуальної ролі» (0,76), «сексуальна обізнаність» (0,71), «знеособлений секс» (0,53), «сексуальне лібідо» (0,43), а на негативному полюсі фактора знаходиться змінна «сексуальна сором’язливість» (-0,83). Отримані результати дозволяють зробити припущення про проявлення «комплексу маскулінності» на поведінковому рівні в сексуальних стосунках дівчат пубертатного віку. Крім того, прийняття маскулінної ролі дівчатами може свідчити про затримку процесу розщеплення маскулінних та фемінінних структур, при якому відзначається їх внутрішнє поєднання. Отже з одного боку дівчата відчувають сексуальний інтерес та потребу сексуальних стосунків, а з іншого боку, демонструють поведінковий репертуар, котрий є протилежним жіночому. 
Фактор «чуттєвість – сексуальне експериментування», інформативна вага – 13%. До складу фактору увійшли позитивні значення змінних «чуттєвість» (0,72), «фізичний секс» (0,61), «сексуальна збудливість» (0,59), «сексуальна впевненість» (0,56), «сексуальне експериментування» (0,53), «зацікавленість порнографією» (0,47) та негативне значення змінної «сексуальна відраза» (-0,68). Може свідчити про становлення чуттєвого компоненту сексуальності, з одного боку, а з іншого – про експериментальний характер сексуальної поведінки досліджуваних. Відбувається набуття сексуального досвіду, що обумовлено зростанням сексуальної зацікавленості на пубертатному періоді становлення сексуальності. 
Фактор «суперечлива сексуальність», інформативність становить 10%, за структурою фактор є біполярним. На позитивному полюсі фактору знаходяться позитивні значення змінних «сексуальний потяг» (0,69), «фізичний секс» (0,56), «сексуальна невротичність» (0,52), «сексуальне експериментування» (0,43)