ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ О.І. Карпенко, студентка 2 курсу юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна В гносеологічному плані правові принципи є ідеями і положення , які одного боку відображають пануючі погляди з питань права, які характерні для даної історичної епохи; з іншого боку формулюють певні

378

вимоги, які

виражені в узагальненій формі і адресовані учасникам громадян полягає в тому, що вони

правових відносин. Вплив принципів на допомагають вихованню громадян, формування у них високої правової культури, і тим самим утриманні нестійких осіб від скоєння злочину. Келіна С.Г. та Кудрявцев В.Н., вбачаючи необхідність статей закріплення кримінально-правових сформульовані принцип вини; у принципів у вигляді

кримінального кодексу, виділяють саме ті з них, які можуть бути вигляді законодавчого тексту, а саме: законність; невідворотність відповідальності; справедливість рівність громадян перед законом; принцип особистої відповідальності; відповідальності; гуманізм; принцип демократизму. Принципами кримінального права визначаються найбільш цієї галузі визначні, головні положення (ідеї, засади), які встановлені законом чи безпосередньо із нього витікають і характеризують зміст права На і об’єктивуються мою думку, в законотворчій слід діяльності державних органів. найдоцільнішим відзначити принцип справедливості, який розглядається в якості властивості усієї системи національного права. Особливе значення набуває даний принцип для кримінального права і кримінального правосуддя. Не дивлячись на виняткову важливість даного принципу для кримінального права розробка його в юридичній науці є недостатньою. Келіна С.Г. та справедливості Кудрявцев В.Н. виділяють другий 3 рівні прояву для принципу справедливості у кримінальному праві. Перший торкається призначення покарання, передбачає законодавця вимогу визначити справедливу санкцію за злочинне діяння і третій торкається формування кола злочинних діянь. При визначенні кола злочинів, тобто при проведенні криміналізації (декриміналізації) суспільно небезпечних діянь, 379 необхідно поряд з та правозастосовчій

іншими вимогами криміналізації (декриміналізації), які досить ретельно розроблені наукою Ігнорування заборона не органів. Важливо враховувати вимоги справедливості при проведенні класифікації злочинів, оскільки остання повинна слугувати в якості правової підстави подальшої диференціації відповідальності за злочинні діяння в кримінальному законодавстві, що забезпечує справедливість при призначенні покарань. На даний момент у чинному кримінальному законодавстві немає норми, що була б присвячена класифікації злочинів. У ст. 7-1 КК України дається перелік тяжких злочинів, які являють підвищену небезпеку для суспільства. В роботі Келіної С.Г. та Кудрявцева В.Н. дається санкція, яка не тільки відповідає тяжкості описаного але і погоджується також з за скоєння Звідси в наступне законі визначення справедливих санкцій: “справедливою може бути визнана така злочинного діяння, санкціями, кримінального права, враховувались також вимоги соціальної справедливості як елементу суспільної свідомості. цієї обставини веде до того, що кримінально правова отримує підтримки і схвалення у населення, в результаті

чого не додержується як громадянами, так і працівниками державних

передбаченими санкції з

інших злочинів…”.Таке визначення є не виникає потреба конкретизувати дане категорій; момент вчинила за по-друге, нашим

зовсім зрозумілим, що мається на увазі під вимогою погодження однієї іншими. положення. Така погодженість має передбачити: по-перше, різницю між санкціями для злочинів, які віднесені до різних справедливому співвідношенні. кримінальним років законодавством волі, На даний яка ж санкції за злочини також повинні бути кваліфіковані особа, між собою у розкрадання

державного чи колективного майна максимально може отримати до трьох позбавлення водночас за крадіжку у великих розмірах максимальна межа санкції становить 15 років (ст. 81 КК України); по380

третє, що стосується самих санкцій взагалі, то в КК не повинно бути занадто широких меж санкцій так, як не сприяє призначенню покарання. У чинному законодавстві є, наприклад, санкції розміри яких розтягнуті від 3-х місяців до 7 років (ч. 2 ст. 143 КК) або ж, взагалі, передбачають штраф як альтернативу позбавлення волі (ст. 148-6 КК). Такі ж широкі межі кримінально-правових санкцій за злочинні діяння не гарантують справедливого призначення покарання за його вчинення, а, зумовлює відсутність, тому що залежить виключно від навпаки, особистого

досвіду і рівня правосвідомості судді, а ці критерії занадто суб’єктивні. Тільки після проведення цієї великої роботи, тобто створення дійсно справедливої класифікації злочинів, можна було б встановлювати санкції за різноманітні категорії злочинів. Отже, справедливість є принципом всього кримінального права. Звідси випливає вимога її впливу на цю галузь права. Науковий керiвник: В.М. Трубников

381