ВСТУП _________________________________________________________________________ 1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Навчальний посібник для студентів спеціальностей 073 «Менеджмент», 075 «Маркетинг», 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» Харків − 2023 2 ___________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ УДК 330.322 I-58 Рецензенти: Н. О. Кондратенко − доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту і публічного управління Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова; О. І. Гарафонова − доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту ДВНЗ «Київського національного університету імені Вадима Гетьмана»; І. А. Грузіна − кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту і бізнесу Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця. Затверджено до друку рішенням Вченої ради Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (протокол № 21 від 27 листопада 2023 року) I-58 Інвестиційний менеджмент : навч. посіб. для студентів спеціальностей 073 «Менеджмент», 075 «Маркетинг», 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» / О. В. Козирєва, В. А. Євтушенко, М. М. Кудінова, Н. В. Глєбова. – Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2023. – 268 с. У навчальному посібнику відображені основні соціально-економічні аспекти інвестиційного менеджменту. Він знайомить здобувачів вищої освіти з системою сучасних методів управління інвестиційною діяльністю, основними поняттями, термінами та закономірностями інвестиційного менеджменту, формує логіку прийняття управлінських рішень у галузі реального фінансування, знайомить з сучасними інвестиційними інструментами та методами оцінки і прогнозування інвестиційного ринку, навчає механізму розробки інвестиційної стратегії підприємства та управління його реальними і фінансовими інвестиціями. Навчальний посібник буде корисним здобувачам економічних спеціальностей закладів вищої освіти, фахівцям- практикам, усім, хто цікавиться сучасними методами управління підприємством та підвищення його конкурентоспроможності. УДК 330.322 © Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2023 © Козирєва О. В., Євтушенко В. А., Кудінова М. М., Глєбова Н. В., 2023 ______________________________________________________________________________________ Навчальне видання Козирєва Олена Вадимівна Євтушенко Вікторія Анатоліївна Кудінова Марина Михайлівна Глєбова Наталія Володимирівна ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Навчальний посібник для студентів спеціальностей 073 «Менеджмент», 075 «Маркетинг», 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» Коректор О. В. Анцибора Комп’ютерне верстання О. С. Чистякова Формат 60x84/16. Ум. друк. арк. 13,55. Наклад 100 пр. Зам. № 156/23. Видавець і виготовлювач Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 61022, м. Харків, майдан Свободи, 4. Свідоцтво суб'єкта видавничої справи ДК №3367 від 13.01.2009 Видавництво ХНУ імені В. Н. Каразіна ВСТУП _________________________________________________________________________ 3 ЗМІСТ ВСТУП ..................................................................................................................................................... 5 РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ, МЕТА ТА ФУНКЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ..................... 7 1.1. Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності ........................ 7 1.2. Суб'єкти та об'єкти інвестиційної діяльності підприємства. Законодавче забезпечення інвестиційної діяльності в Україні ......................... 15 1.3. Сутність і задачі інвестиційного менеджменту .................................................. 19 Запитання для самоперевірки .............................................................................................. 23 РОЗДІЛ 2 МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ТА МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ................................................................................... 27 2.1. Організаційне забезпечення інвестиційного менеджменту ....................... 27 2.2. Інвестиційний аналіз ......................................................................................................... 31 2.3. Інвестиційне планування ................................................................................................ 39 2.4. Стратегічні напрямки залучення і використання інвестицій .................... 43 2.5. Грошові потоки в інвестуванні .................................................................................... 47 Запитання для самоперевірки .............................................................................................. 56 РОЗДІЛ 3 ОЦІНКА ТА ПРОГНОЗУВАННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РИНКУ ............................................................................... 61 3.1. Макроекономічні показники розвитку інвестиційного ринку .................. 61 3.2. Інвестиційний ринок. Його сутність, види, інфраструктура ....................... 69 3.3. Ринок інвестицій та інвестиційних товарів .......................................................... 75 Запитання для самоперевірки .............................................................................................. 80 РОЗДІЛ 4 РОЗРОБЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ НАПРЯМІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ............................................................................................................................. 84 4.1. Поняття і сутність формування інвестиційної стратегії підприємства .............................................................................................................. 84 4.2. Стратегічні цілі інвестиційної діяльності .............................................................. 91 4.3. Роль інвестиційної стратегії в розвитку підприємства ................................. 99 4.4. Основні етапи розроблення інвестиційної стратегії підприємства ...... 106 Запитання для самоперевірки ........................................................................................... 112 РОЗДІЛ 5 СТРАТЕГІЯ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА... 116 5.1. Джерела формування інвестиційних ресурсів ................................................. 116 5.2. Оптимізація структури джерел формування інвестиційних ресурсів 118 5.3. Ринок фінансових інструментів ............................................................................... 121 5.4. Учасники фінансового ринку ..................................................................................... 128 4 ___________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ 5.5. Оцінка ефективності інвестицій у фінансові інструменти ........................ 131 Запитання для самоперевірки ........................................................................................... 137 РОЗДІЛ 6 ПІДГОТОВКА РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ ПІДПРИЄМСТВА..... 142 6.1. Інвестиційний проєкт: зміст, етапи розробки і реалізації ......................... 142 6.2. Техніко-економічне обґрунтування проєкту .................................................... 150 6.3. Розробка інвестиційного плану. Оцінка витрат .............................................. 153 6.4. Оцінка інвестиційних проєктів ................................................................................. 158 Запитання для самоперевірки ........................................................................................... 168 РОЗДІЛ 7 УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ І РЕСТРУКТУРИЗАЦІЄЮ ПОРТФЕЛЯ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА .............................................................. 173 7.1. Визначення та види фінансових інструментів ................................................. 173 7.2. Оцінка облігацій ................................................................................................................ 176 7.3. Оцінка акцій ......................................................................................................................... 180 7.4. Формування оптимального портфеля фінансових інвестицій та управління ним ..................................................................................................................... 189 Запитання для самоперевірки ........................................................................................... 196 РОЗДІЛ 8 НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ І РИЗИК В ІНВЕСТИЦІЙНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ................ 201 8.1. Поняття невизначеності і ризику ............................................................................ 201 8.2. Стратегії зменшення ступеня ризику ................................................................... 208 8.3. Врахування ризиків при обґрунтуванні ризикової премії ........................ 211 8.4. Концепція і методологічний інструментарій оцінювання фактора ризику ........................................................................................................................... 216 Запитання для самоперевірки ........................................................................................... 221 РОЗДІЛ 9 ПРИЙНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РІШЕНЬ ........................................................................ 226 9.1. Обґрунтування сутності прийняття інвестиційних рішень ..................... 226 9.2. Методологія прийняття інвестиційних рішень............................................... 234 9.3. Управління реалізацією проєкту ............................................................................. 235 9.4. Інвестиційне планування ............................................................................................. 236 9.5. Інвестиційний контроль ............................................................................................... 239 Запитання для самоперевірки ........................................................................................... 242 ПРАКТИКУМ ................................................................................................................................. 247 ГЛОСАРІЙ ....................................................................................................................................... 262 ВСТУП _________________________________________________________________________ 5 ВСТУП На сьогодні необхідні кардинальні реформи для стимулювання інвестиційної діяльності в Україні як з боку українських інвесторів, так і шляхом залучення іноземних інвестицій. Запорукою цих реформ повинні стати реальна законодавча база та високоефективні заходи виконавчої влади. Провідну роль у цьому процесі повинно відігравати оптимальне використання інвестицій, як внутрішніх, так і зовнішніх. Інвестиційний ринок пропонує потенційним інвесторам широкі можливості для вкладення грошей. Однак основна складність при виборі об’єкта інвестування полягає в тому, що через деякий час ці гроші мають повернутися, та ще й із прибутком. Зорієнтуватися в розмаїтті сучасних інвестиційних інструментів допоможе пропонований навчальний посібник. У ньому увагу приділено як теоретичним аспектам діяльності інвестиційного менеджера, так і практичним методикам оцінювання ефективності різних видів інвестицій. Зокрема висвітлено сутність інвестицій та їх види; окреслено основні проблеми державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні; розглянуто методи інвестиційного аналізу на підприємстві, особливості інвестиційних розрахунків за умов інфляції; шляхи оцінювання та управління реальними, інноваційними, фінансовими інвестиціями, а також інвестиційними ризиками. Дисципліна «Інвестиційний менеджмент» дає системне уявлення про сутність і зміст основних законів і категорій одного з найваж- ливіших напрямів менеджменту – інвестиційного. Навчальний курс охоплює основні питання управління інвестиційною діяльністю підприємства. Він містить теоретичну базу управління інвестиціями, сутність, мету й функції інвестиційного менеджменту, його методо- логічні системи та методичний інструментарій. Метою дисципліни «Інвестиційний менеджмент» є формування у здобувачів сучасного економічного мислення та системи спеціальних знань у галузі управління інвестиційною діяльністю підприємств, відповідних компетенцій на основі засвоєння основних теоретичних положень та опанування необхідними практичними навичками, що дозволяють ефективно здійснювати цю діяльність на підприємстві. Завдання дисципліни:  ознайомити здобувачів із системою сучасних методів управ- ління інвестиційною діяльністю;  засвоїти основні поняття, терміни, закономірності інвестицій- ного менеджменту; 6 ___________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ  сприяти опануванню здобувачами сучасної інвестиційної ідеології;  сформувати логіку прийняття управлінських рішень у галузі реального фінансування;  ознайомити із сучасними інвестиційними інструментами;  ознайомитись з сучасними методами оцінки та прогнозування інвестиційного ринку;  засвоїти механізм розробки інвестиційної стратегії підприємства, управління його реальними і фінансовими інвестиціями;  набути навичок самостійного аналізу та прийняття рішень. Належну увагу в навчальному посібнику приділено темам, передбаченим навчальною програмою. Так, навчальний посібник знайомить здобувачів із сутністю та теоретичними засадами інвестиційної діяльності; навчає правильно застосовувати методичний інвестиційний інструментарій; формує теоретичну та методологічну базу, необхідну для подальшого оволодіння практикою фінансового, реального, інноваційного та іноземного інвестування; виробляє уміння аналізувати доцільність реалізації інвестиційних проєктів в умовах невизначеності, правильно визначати методи фінансування інвести- ційної діяльності та напрямки державного регулювання інвестиційної діяльності. 7 РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ, МЕТА ТА ФУНКЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ 1.1. Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності 1.2. Суб'єкти та об'єкти інвестиційної діяльності підприємства. Законодавче забезпечення інвестиційної діяльності в Україні 1.3. Сутність і задачі інвестиційного менеджменту 1.1. Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності Термін «інвестиції» походить від латинського слова "invest", що означає вкладення коштів. У більш широкій трактовці інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого збільшення. Інвестиції мають фінансове та економічне визначення. За фінансовим визначенням, інвестиції − це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу. Економічне визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: інвестиції − це видатки на створення, розширення, реконст- рукцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов’язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно- матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал. Розглянуті вище категорії враховані при визначенні терміна «інвестиції» в українському законодавстві. У відповідності до Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої ство- рюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути:  кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;  рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);  майнові права інтелектуальної власності (абзац четвертий частини другої статті 1 в редакції Закону N 1407-IV від 03.02.2004); 8 ___________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ  сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»);  права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;  інші цінності. Інвестиції у відтворення основних засобів і на приріст матеріально- виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень. Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиції в широкому розумінні − це вкладення різних ресурсів з метою отримання економічного ефекту або іншого запланованого результату (соціального, економічного, політичного та ін.). Інвестиції − це ключова економічна категорія. Вони відіграють вирішальну роль як на макро-, так і на мікрорівні. Так, в макроекономічному масштабі інвестиції закладають основи подальшого зростання продуктивності праці та більш високого рівня життя населення. Інвестиції на макрорівні мають забезпечити: • здійснення політики розширеного відтворення та прискорення науково-технічного прогресу; • реформування галузевої структури суспільного виробництва; • підвищення якості продукції; • поліпшення структури зовнішньоторговельних операцій; • вирішення соціальних та екологічних проблем; • вирішення проблем обороноздатності країни і т. ін. На мікроекономічному рівні інвестиції необхідні насамперед для забезпечення функціонування підприємства в майбутньому. Інвестиції як на макро-, так і на мікрорівні мають забезпечувати: • зростання ринкової вартості підприємства; • розширення виробництва; • запобігання морального та фізичного зносу основних засобів і підвищення технічного рівня виробництва; • підвищення якості продукції підприємства; • здійснення заходів з охорони навколишнього середовища; • досягнення інших цілей підприємства. В ролі інвестицій можуть виступати: 1) кошти (цільові банківські вклади, паї) та цінні папери (акції, облігації та ін.); РОЗДІЛ 1. Сутність, мета та функції інвестиційного менеджменту _______________________ 9 2) рухоме і нерухоме майно (будівлі, споруди, машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна техніка та ін.); 3) об'єкти авторського права, ліцензії, патенти, ноу-хау, технології, продукти програмного забезпечення та інші інтелектуальні цінності; 4) права на користування землею, природними ресурсами, а також іншим майном або майнові права. Інвестиційна діяльність здійснюється на основі:  інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;  державного інвестування, здійснюваного органами влади і управ- ління України за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів;  іноземного інвестування, здійснюваного іноземними громадя- нами, юридичними особами та державами;  спільного інвестування, здійснюваного громадянами та юридич- ними особами України, іноземних держав (абзац п’ятий частини другої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1955-12 від 10.12.91). Об’єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні засоби і оборотні кошти в усіх галузях та сферах національної економіки, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також майнові права. Забороняється інвестування в об’єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, еколо- гічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом. Суб’єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави (частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1955-12 від 10.12.91). Інвестори − суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвести- ційної діяльності. 10 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Інвестиції можна класифікувати за формами (рис. 1.1): Рис. 1.1. Основні форми інвестицій Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора. Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних формах. З метою обліку, аналізу та планування інвестиції класифікуються за різними ознаками. За об'єктами вкладень виділяються реальні та фінансові інвестиції. Під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи − як матеріальні, так і нематеріальні (іноді вкладення коштів у нематеріальні активи, пов'язані з науково- технічним прогресом, характеризуються як інноваційні інвестиції). Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів у різні фінансові активи, серед яких найбільш значущу частку посідають вкладення коштів у цінні папери. За характером участі в інвестуванні виділяються прямі та непрямі інвестиції. Під прямими інвестиціями розуміється безпосереднє вкла- дення коштів інвестором в об'єкти інвестування. Під непрямими інвестиціями розуміється інвестування, опо- середковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками). За періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції. Форми інвестицій Фінансові інвестиції Реальні інвестиції Інновації Інтелектуальні інвестиції, ноу- хау РОЗДІЛ 1. Сутність, мета та функції інвестиційного менеджменту ______________________ 11 Під короткостроковими інвестиціями розуміють зазвичай вкладення капіталу на період не більше одного року (наприклад, короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних сертифікатів і т. ін.). Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період більше одного року. У практиці великих інвестиційних компаній довгострокові інвестиції деталізуються таким чином: • до 2 років; • від 2 до 3 років; • від 3 до 5 років; • понад 5 років. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні (акціонерні), державні, іноземні та спільні. За регіональною ознакою виділяють інвестиції всередині країни та за кордоном. Під внутрішніми інвестиціями розуміють вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені в межах певної країни. Під інвестиціями за кордоном (іноземні інвестиції) розуміють вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені за межами певної країни. Інвестиції відображають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої формується прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Державні інвестиції можуть здійснюватися і з метою регулювання розвитку економіки. Багатогранність поняття терміна «інвестиції» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі в значній мірі визначена широтою суттєвих сторін цієї складної економічної категорії. Тому для уточнення змісту цієї категорії слід розглянути основні характеристики, що її формують. 1. Інвестиції як об’єкт економічного управління. Предметна сутність інвестицій безпосередньо пов’язана з економічною сферою їх прояву. Незважаючи на незначні термінологічні відмінності, інвестиції трактуються усіма дослідниками як категорія економічна, хоч і пов’язана з технологічними, соціальними, природоохоронними та іншими аспектами. Відповідно, виступаючи носієм переважно економічних характеристик і економічних інтересів, інвестиції є суб’єктом економічного управління як на мікро-, так і на макрорівні будь-яких економічних систем. 12 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ 2. Інвестиції як найбільш активна форма залучення накопиченого капіталу в економічний процес. В теорії інвестицій їх зв'язок із накопленим капіталом займає центральне місце. Однак не весь накоплений підприємством запас капіталу використовується в інвестиційних цілях. Частина грошового або іншого капіталу в силу потреб ліквідності являє собою форму страхового резерву, що забезпечує ритмічність господарської діяльності, платоспроможність і т. ін., зберігаючи пасивну форму. Інвестиції ж, у противагу цьому, варто розглядати як найбільш активну форму використання накопиченого капіталу. 3. Інвестиції як можливість використання накопиченого капіталу в усіх його альтернативних формах. В інвестиційному процесі кожна з форм накопиченого капіталу має свій діапазон можливостей і специфіку механізмів конкретного використання. Найбільш універсальною з позицій сфери використання в інвести- ційному процесі є грошова форма капіталу, яка, однак, для безпосереднього застосування в цьому процесі потребує в більшості випадків трансформації в інші форми капіталу. Використовуваний в інвестиційному процесі капітал у всіх його формах може бути задіяний передусім у виробничій діяльності. В процесі виробництва товарів і послуг інвестиційний капітал разом із іншими виробничими факторами використовується як взаємодіючий комплекс з певними внутрішніми пропорціями. При цьому в середині цього комплексу для випуску одного й того ж об’єму товарів можуть бути використані різні пропорції поєднання інвестиційного капіталу з іншими основними факторами виробництва. 4. Інвестиції як альтернативна можливість вкладання капіталу в будь-які об’єкти господарської діяльності. Інвестований підприємством капітал цілеспрямовано вкладається у формування майна підприємства, передбаченого для здійснення різних форм його господарської діяльності і виробництва різної продукції. При цьому з великої кількості можливих об’єктів інвестування капіталу під- приємство самостійно обирає пріоритетні форми майнових цінностей, які в обліково-фінансовій термінології носять назву «активи». Таким чином, з економічної позиції інвестиції можна розглядати як форму перетворення частини накопиченого капіталу в альтернативні види активів підприємства. 5. Інвестиції як джерело генерування ефекту підприємницької діяльності. Метою інвестування є досягнення конкретного ефекту, який може носити як економічний, так і неекономічний характер (соціальний, екологічний тощо). На рівні підприємства пріоритетним РОЗДІЛ 1. Сутність, мета та функції інвестиційного менеджменту ______________________ 13 цільовим напрямом інвестицій є досягнення прибутку, позитивної величини чистого грошового потоку і т. ін. Досягнення економічного ефекту інвестицій визначається здатністю генерувати дохід. В основі генерування доходу реальних інвестицій покладена продуктивність інвестиційного капіталу. 6. Інвестиції як суб’єкт ринкових відносин. Використовувані підприємством у процесі інвестування різноманітні інвестиційні ресурси, товари та інструменти як об’єкт купівлі-продажу формують особливий вид ринку – «інвестиційний ринок», який характеризується попитом, пропозицією та ціною, а також сукупністю певних суб’єктів ринкових відносин. Інвестиційний ринок формується всією системою ринкових економічних умов, тісно пов’язаних з іншими ринками (ринок праці, ринок товарів та послуг тощо) і функціонує під певним впливом різноманітних форм державного регулювання. Ціна на інвестиційні товари та інструменти в системі ринкових відносин формується з урахуванням їх інвестиційної привабливості під впливом попиту і пропозиції. Ця ціна відображає економічні інтереси продавців і покупців інвестиційних товарів та інструментів у конкретних умовах функціонування інвестиційного ринку. Ціною інвестиційних ресурсів виступає ставка відсотка, яка формується на ринку капіталу. 7. Інвестиції як об’єкт власності і розпорядження. Як об’єкт підприємницької діяльності інвестиції є носієм прав власності і розпорядження. Якщо на первісному етапі інвестування капіталу право власності і розпорядження ним були пов’язані з одним і тим самим суб’єктом, то в умовах подальшого економічного зростання відбувається поступове їх розподілення. Прикладом такого розподілення прав є функціонування капіталу в системі інвестиційно- фінансових інститутів, акціонерних товариств і т. ін., коли власники капіталу як накопиченого інвестиційного ресурсу передають розпорядження ним іншим особам. 8. Інвестиції як об’єкт часової переваги. Процес інвестування капіталу безпосередньо пов'язаний з фактором часу. З позицій цього фактора передбачений для інвестування капітал можна розглядати як запас раніше накопиченої економічної цінності з метою можливого її примноження в процесі інвестиційної діяльності, а з іншого боку, − як задіяний економічний ресурс, здатний збільшити об’єм споживання благ інвестора в будь-якому інтервалі майбутнього періоду. При цьому економічна цінність сьогоднішніх та майбутніх благ, пов’язаних з інвестиціями, для власників інвестиційного капіталу не є 14 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ рівнозначними. Економічна теорія стверджує, що сьогоднішні блага завжди оцінюються індивідуумом вище за блага майбутні. Між інвестуванням капіталу і одержанням інвестиційного доходу часовий лаг може характеризуватися більшим або меншим інтервалом. Відповідно перед інвестором завжди постає альтернатива часової переваги використання капіталу – обрати для інвестиційної діяльності коротко- чи довгострокові об’єкти інвестування з відповідно диференційованим рівнем інвестиційного доходу. 9. Інвестиції як фактор ризику. Ризик є найважливішою характеристикою інвестицій, пов’язаною з усіма формами і видами. Здійснюючи інвестиції, інвестор завжди має свідомо йти на економічний ризик, пов'язаний з можливим зниженням або неотри- манням сум очікуваного інвестиційного доходу, а також можливою втратою інвестиційного капіталу. Отже, поняття ризику і дохідності інвестицій у підприємницькій діяльності інвестора взаємопов’язані. 10. Інвестиції як носій фактора ліквідності. Всі форми і види інвестицій характеризуються певною ліквідністю, під якою розуміють їх здатність бути реалізованими при необхідності по своїй ринковій вартості. Ця здатність інвестицій забезпечує вивільнення капіталу, вкладеного в різноманітні об’єкти та інструменти при наставанні несприятливих економічних та інших умов його використання в певній сфері підприємницької діяльності, в окремому сегменті ринку або в задіяному регіоні. Основними цінностями інвестицій є: • рухоме та нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності); • кошти, цільові банківські внески, кредити, акції та інші цінні папери; • майнові права, похідні від авторського права, − ліцензії, ноу-хау, досвід та інші інтелектуальні цінності; • право користування землею та іншими природними ресурсами, а також інші майнові права. За обсягом та значущістю капітальні вкладення є основною складовою інвестицій, у нашій країні на них припадає близько 85 % усіх інвестицій. Головними етапами інвестування є: • перетворення ресурсів у капітальні вкладення (витрати), тобто процес спрямування інвестицій у конкретні об'єкти інвестиційної діяльності (власне інвестування); РОЗДІЛ 1. Сутність, мета та функції інвестиційного менеджменту ______________________ 15 • перетворення вкладених коштів у приріст капітальної вартості, що характеризує кінцеве перетворення інвестицій та отримання нової споживчої вартості; • приріст капітальних вартостей у формі доходу або соціального ефекту, тобто кінцева мета інвестиційної діяльності. Коли початковий та кінцевий ланцюжки замикаються, утворюється новий взаємозв'язок: прибуток − ресурси, тобто процес нагромадження повторюється. При цьому слід мати на увазі, що процес нагромадження грошових ресурсів, не входячи в інвестиційну діяльність, є його необхідною передумовою. Отже, інвестиційна діяльність як процес є основою індивідуального кругообігу інвестицій на підприємстві. Інвестиційний цикл (період) містить один оберт інвестицій, тобто рух вартості, авансованої у капітальне майно від моменту акумуляції коштів до моменту їх відшкодування. Держава стимулює інвестиційну діяльність підприємств шляхом надання їм податково-амортизаційних преференцій (пільг з оподаткування прибутку або пільгових норм амортизації). 1.2. Суб'єкти та об'єкти інвестиційної діяльності підприємства. Законодавче забезпечення інвестиційної діяльності в Україні До числа суб'єктів інвестиційної діяльності можуть бути віднесені практично всі учасники фінансово-економічних відносин, пов'язані з процесом нагромадження, вкладання капіталу у всіх його формах з метою одержання прибутку. Інвестори − суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Суб'єктами інвестиційної діяльності також можуть бути холдинги, концерни та інші формування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, що забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора. Всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. 16 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено Законом України «Про інвестиційну діяльність», іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом. Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів. За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом України. При такій передачі прав взаємовідносини регулюються ними самостійно на основі договорів. Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперів і позик. Майно інвестора може бути використано ним для забезпечення його зобов'язань. У заставу приймається тільки таке майно, яке перебуває у власності позичальника або належить йому на праві повного господарського відання, якщо інше не передбачено законо- давчими актами України. Заставлене майно при порушенні заставних зобов'язань може бути реалізоване відповідно до чинного законо- давства України. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України. Для державних підприємств, що виступають інвесторами за межами України та яким відкрито іпотечний кредит, встановлюється гарантія за цими інвестиціями з боку держави. Інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження та обсягом і номенклатурою. Обов'язки суб'єктів інвестиційної діяльності: • подати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела здійснюваних ним інвестицій; • одержати необхідний дозвіл або узгодження відповідних державних органів та спеціальних служб на капітальне будівництво; РОЗДІЛ 1. Сутність, мета та функції інвестиційного менеджменту ______________________ 17 • одержати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо додержання в інвестиційних програмах та проєктах будівництва діючих нормативів з питань санітарного й епідемічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог; • додержуватися державних норм і стандартів, порядок встанов- лення яких визначається законодавством України; • виконувати вимоги державних органів і посадових осіб, що пред'являються в межах їх компетенції; • подавати в установленому порядку бухгалтерську і статис- тичну звітність; • не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати вимоги законодавства про захист економічної конкуренції; • сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі) в розмірах та в порядку, визначених законами України. Для виконання спеціальних видів робіт, які потребують відповідної атестації виконавця, учасники інвестиційної діяльності зобов'язані одержати ліцензію. Перелік таких робіт та порядок їх ліцензування встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відносини між суб'єктами інвестиційної діяльності регулюються основним правовим документом − договором (угодою). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності. Втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності вище своєї компетенції не допускається. Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні та оборотні засоби в усіх галузях і сферах національної економіки, цінні папери, цільові грошові вклади, науково- технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законо- давством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом. 18 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Види суб'єктів інвестиційної діяльності можна згрупувати в чотири групи: • держава через свої інституції; • виробничо-господарські утворення; • фінансові установи; • інші функціональні установи. До виробничо-господарських формувань відносять: 1. Акціонерні товариства − це товариства, які мають статутний фонд, поділений на певну кількість акцій. Акціонерне товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть відповідальність пропорційно до кількості акцій, що їм належить. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. 2.Товариства з обмеженою відповідальністю − це товариства, в яких статутний фонд поділяється на частки, розмір яких визначено установочними документами. Учасники товариства несуть відпові- дальність у межах своїх внесків або пропорційно до них. Зміна вартості майна, а також додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки в статутному фонді. 3. Товариства з додатковою відповідальністю − це товариства, статутний фонд яких поділяється на частки, що належать учасникам. Учасники відповідають за борги товариства пропорційно до своїх внесків, а в разі нестачі коштів − додатковим майном, що належить всім учасникам товариства. Граничний розмір відповідальності визначено установчими документами. 4. Повні товариства − це товариства, всі учасники яких займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть колективну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном. Причому відповідальність учасники несуть незалежно від часу виникнення боргів. 5. Командитні товариства − це товариства, які включають поряд із одним або кількома членами, що несуть повну відпові- дальність, також одного або декількох учасників, відповідальність яких обмежується сумою внесків у майні товариства. 6. Промислово-фінансові групи (ПФГ) − це велике угруповання підприємств, банків, інших юридичних осіб, які займаються виробничою, торговельною, фінансово-кредитною діяльністю. На відміну від холдингу, ПФГ не має компанії, що спеціалізується на управлінні. Ці групи створюються, як правило, на міжгалузевих засадах, що дає змогу здійснювати спільні інвестиції у великі проєкти. РОЗДІЛ 1. Сутність, мета та функції інвестиційного менеджменту ______________________ 19 До функціональних установ відносять: Фірми-девелопери − юридичні особи, які беруть на себе функції з повної реалізації капіталу, що інвестується. Такі фірми самостійно здійснюють пошук найвигіднішого місця вкладення коштів інвестора, розробку проєкту, його фінансування, реалізацію та введення в експлуатацію. Окремі функції реалізації проєкту в цілому (чи його окремого етапу) може брати на себе проєкт-менеджер (керівник проєкту), який залучається спеціально на період реалізації інвести- ційного проєкту. Фірми-ріелтери − це фірми-посередники з торгівлі нерухомістю. Вони працюють не лише за угодами з продавцями нерухомості, а й визначають інвесторам економічну доцільність придбання тих чи інших готових будівель, споруд чи незавершених будівельних об'єктів. Інжинірингово-консалтингові фірми − це фірми, які займаються розробкою на договірних засадах різного роду документації − інформаційної, науково-технічної, проєктно-кошторисної та ін. Будівельні фірми − виконують весь комплекс робіт за інвестиційним проєктом та здають інвестору готовий об'єкт «під ключ». Аудиторські фірми − виконують в інвестиційному процесі функції перевірки фінансово-господарської діяльності як самого інвестора, так і інших його партнерів. 1.3. Сутність і задачі інвестиційного менеджменту Інвестиційний менеджмент − це система методів і принципів розробки і реалізації управлінських рішень, пов’язаних зі здійсненням різноманітних аспектів інвестиційної діяльності. Ефективне управління інвестиційною діяльністю підприємства забезпечується реалізацією низки принципів, основними з яких є: 1) інтегрованість з загальною системою управління підприємст- вом; 2) комплексний характер формування управлінських рішень; 3) високий динамізм управління; 4) варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень; 5) орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства. Місце інвестиційного менеджменту в загальній системі управління представлено на рис. 1.2. 20 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Рис. 1.2. Місце інвестиційного менеджменту в загальній системі управління підприємством Як можна побачити з наведеної вище схеми, інвестиційний менеджмент органічно входить до загальної системи управління підприємством і посідає значуще місце в процесі управління і прийняття управлінських рішень щодо розвитку підприємства. Головна ціль управління інвестиційною діяльністю нерозривно пов’язана з головною метою господарської діяльності підприємства в цілому і реалізується з нею в єдиному комплексі. Таким чином, головною метою управління інвестиційною діяльністю є забезпе- чення максимізації добробуту власників підприємства у поточному і перспективному періодах. Схематично це можна представити в наступному вигляді (рис. 1.3). Рис. 1.3. Задачі інвестиційного менеджера С и ст ем а у п р ав л ін н я і н в ес ти ц ій н о ю д ія л ь н іс тю РОЗДІЛ 1. Сутність, мета та функції інвестиційного менеджменту ______________________ 21 У процесі реалізації своєї головної мети управління інвестиційною діяльністю підприємство спрямовано на рішення основних завдань: 1) забезпечення достатньої інвестиційної підтримки високих темпів розвитку операційної діяльності підприємства; 2) забезпечення максимальної дохідності окремих реальних і фінан- сових інвестицій та інвестиційної діяльності підприємства в цілому при передбаченому рівні інвестиційного ризику; 3) забезпечення мінімізації інвестиційного ризику окремих реальних і фінансових інвестицій та інвестиційної діяльності в цілому при передбаченому рівні прибутковості; 4) забезпечення оптимальної ліквідності інвестицій і можливостей швидкого реінвестування капіталу при зміні зовнішніх і внутрішніх умов здійснення інвестиційної діяльності; 5) забезпечення формування достатнього обсягу інвестиційних ресурсів та оптимальної їх структури у відповідності до прогнозованих обсягів інвестиційної діяльності; 6) забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі здійснення інвестиційної діяльності; 7) пошук шляхів прискорення реалізації діючої інвестиційної програми підприємства. Інвестиційний менеджмент як система управління характе- ризується наявністю суб’єктів управління. Сучасна практика інвестиційного менеджменту дозволяє виділити наступні групи таких суб’єктів: – власник підприємства (самостійно здійснює функції інвести- ційного менеджменту, як правило, на малих підприємствах); – інвестиційний менеджер широкого профілю (найманий працівник, що здійснює практично всі функції інвестиційного управління підприємством); – функціональний інвестиційний менеджер (найманий працівник, що здійснює спеціальні функції управління в одній зі сфер інвести- ційної діяльності). Зі зростанням обсягів інвестиційної діяльності та її диверси- фікацією потреба в інвестиційних менеджерах всіх рівнів буде зростати, а їх спеціалізація розширюватися. Система інвестиційного менеджменту реалізує свою головну мету й основні задачі шляхом здійснення певних функцій. Ці функції поділяються на дві основні групи, які визначені комплексним змістом системи управління інвестиційною діяльністю: 1. Функції інвестиційного менеджменту як управлінської системи. Ці функції є складовими частинами будь-якого процесу управління 22 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ незалежно від виду діяльності підприємства, його організаційно- правової форми, розміру, форми власності. В теорії управління ці функції є загальними, а саме: – розробка інвестиційної стратегії підприємства; – створення організаційних структур, що забезпечують прийняття і реалізацію управлінських рішень за всіма аспектами інвестиційної діяльності; – формування ефективних інформаційних систем, що забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів інвестиційних рішень; – здійснення аналізу різних аспектів інвестиційної діяльності; – здійснення планування інвестиційної діяльності підприємства за її основними напрямами; – розробка дієвої системи стимулювання реалізації прийнятих рішень в галузі інвестиційної діяльності; – здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності. 2. Функції інвестиційного менеджменту як спеціальної області управління підприємством. Склад цих функцій визначено конкретним об’єктом даної управлінської системи. В теорії управління ці функції є специфічними, а саме: – управління реальними інвестиціями: а) визначення форм і об’єктів інвестування; б) управління розробкою інвестиційних проєктів; в) управління формуванням інвестиційних програм; г) управління реалізацією інвестиційних проєктів; – управління фінансовими інвестиціями: а) визначення форм і об’єктів інвестування; б) оцінка і підбір окремих фінансових інструментів; в) управління формуванням портфеля інвестицій; г) управління реструктуризацією портфеля; – управління формуванням інвестиційних ресурсів: а) визначення об’єму і оптимізація структури; б) управління формуванням власних ресурсів; в) управління формуванням позикових ресурсів; – управління грошовими потоками щодо інвестиційної діяльності: а) прогнозування об’єму відтоку і притоку коштів; б) збалансування окремих видів грошових потоків; в) синхронізація грошових потоків у часі. Процес управління інвестиціями базується на певному механізмі. Механізм інвестиційного менеджменту являє собою систему основних РОЗДІЛ 1. Сутність, мета та функції інвестиційного менеджменту ______________________ 23 елементів, що регулюють процес розробки і реалізації інвестиційних рішень підприємства. Запитання для самоперевірки: 1. Визначте сутність термінів «інвестиції», «інвестиційний менеджмент». 2. Схарактеризуйте основні види інвестицій підприємства. 3. Визначте основні етапи процесу управління інвестиціями. 4. Назвіть основні типи інвестиційних менеджерів. 5. Класифікуйте функції інвестиційного менеджменту. Теми рефератів: 1. Правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні. 2. Функціональна система управління інвестиційною діяльністю підприємства. 3. Необхідність застосування інвестиційного менеджменту в Україні. Тестові завдання для перевірки знань: 1. Укажіть вид інвестицій, до якого зараховують вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти: а) валові; б) чисті; в) фінансові; г) інноваційні. 2. Визначте форму власності інвестиційних ресурсів, за якої фінансу- вання спрямовується від державного і місцевих бюджетів, а також із державних підприємств: а) приватна; б) спільна; в) державна; г) колективна. 3. Оберіть ознаки, за якими класифікують інвестиції, пов'язані з безпосередньою участю інвестора у виборі об'єктів інвестування: а) об'єкти вкладання коштів; б) характер участі в інвестуванні; в) період інвестування; г) форми власності. 4. Визначте, що таке інвестиції в нематеріальні активи: а) ноу-хау, патенти, винаходи; б) підготовка кадрів для майбутнього виробництва; 24 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ в) придбання ліцензій, розроблення торгової марки та ін.; г) усі відповіді правильні. 5. Укажіть види інвесторів за належністю до резидентів країни: а) індивідуальні та інституціональні; б) вітчизняні та стратегічні; в) вітчизняні та іноземні; г) портфельні та стратегічні. 6. З'ясуйте, про що свідчить від'ємне значення показника чистих інвестицій підприємства: а) на підприємстві забезпечується «розширене» відтворення активів; б) чистого робочого капіталу недостатньо для фінансування цієї інвестиції; в) підприємство має збитки за результатами поточної діяльності; г) на підприємстві має місце «звужене» відтворення активів. 7. Визначте стан підприємства, якщо показник його чистих інвестицій дорівнює нулю: а) забезпечується просте відтворення активів підприємства; б) на підприємстві забезпечується «розширене» відтворення активів; в) чистого робочого капіталу недостатньо для фінансування цієї інвестиції; г) підприємство має збитки за результатами поточної діяльності. 8. Укажіть мету державного регулювання інвестиційної діяльності: а) недопущення недержавних підрядників до виконання держав- них замовлень в інвестиційній сфері; б) забезпечення реалізації економічної, науково-технічної і соціальної політики; в) скорочення централізованих капітальних вкладень; г) розмежування функцій державних і недержавних інвесторів в інвестиційному процесі. 9. Оберіть організаційно-правові методи регулювання інвестиційної діяльності: а) розроблення відповідного законодавства, ліцензування інвести- ційної діяльності, державна експертиза інвестиційних програм і проєктів; б) амортизаційна політика; в) політика облікової ставки НБУ; г) система оподаткування. РОЗДІЛ 1. Сутність, мета та функції інвестиційного менеджменту ______________________ 25 10. Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату здійснюється через: а) податкові пільги, податкові канікули, пільгові кредити; б) державні субсидії, пільгові кредити, податкові пільги, заохочення до створення підприємств з іноземними інвестиціями: в) митну політику та державні субсидії; г) податкову політику та пільгові кредити. 11. Визначте, які заходи держави сприяють активізації інвестиційної діяльності: а) впровадження нового прогресивного порядку визначення амортизації з більш широким використанням прискореної амортизації основних засобів; б) підвищення ставки податку на прибуток, запровадження нових видів податків для підприємств-інвесторів; в) підвищення відсоткових ставок за користування довго- строковими кредитами банків; г) підвищення норми банківських резервів. 12. З'ясуйте, який інвестор ставить за мету отримання високого поточного доходу при вкладанні капіталу у різні фінансові інструменти: а) інституціональний; б) стратегічний; в) портфельний; г) індивідуальний. 13. За якими ознаками класифікують інвестиції, пов'язані з безпо- середньою участю інвестора у виборі об'єктів інвестування? а) об'єктами вкладання коштів; б) характером участі в інвестуванні; в) періодом інвестування; г) формами власності. 14. До яких функціональних установ відносять фірми, які займаються розробкою на договірних засадах різного роду документації – інформаційної, науково-технічної, проєктно-кошторисної? а) інжинірингово-консалтингові фірми; б) будівельні фірми; в) аудиторські фірми; г) фірми-девелопери. 15. До яких функціональних установ відносять фірми, що виконують весь комплекс робіт за інвестиційним проєктом та здають інвестору готовий об'єкт «під ключ»? а) інжинірингово-консалтингові фірми; б) аудиторські фірми; 26 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ в) фірми-девелопери; г) фірми-ріелтори. Література: 1. Господарський кодекс України : Закон України № 436-IV від 16.01.2003 зі змін. від 03.09.2023. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 2. Податковий кодекс : Закон України № 2856-VI від 23.12.2010 редакція від 01.12.2022. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 3. Про акціонерні товарисства : Закон України №514-VI від 17.09.2008 редакція від 01.01.2023. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-17#n3 4. Про інвестиційну діяльність : Закон України №1560-12 від 09.11.2013 редакція від 15.08.2022. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12 5. Про цінні папери і фондовий ринок : Закон України № 3480– IV вiд 23.02.2006 редакція від 13.05.2020. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main. 6. Про режим іноземного інвестування : Закон України № 93/96- ВР редакція від 25.06.2016 зі змін. від 27.07.2022. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93/96-вр 7. Бланк І. О. Інвестиційний менеджмент : підруч. / І. О. Бланк, Н. М. Гуляєва. – К. : КНТЕУ, 2003. – 398 с. 8. Бутко М. П. Менеджмент інвестиційної діяльності : підручник / [М. П. Бутко, І. М. Бутко, М. Ю. Дітковська та ін.]; за заг. ред. М. П. Бутка. – К. : Центр учбової літератури, 2018. – 480 с. 9. Інвестування : підручник / В. П. Ільчук. – Чернігів : Черніг. нац. технол. ун–т, 2014. – 355 с. 10. Інформація та новини у сфері фінансово-інвестиційної діяльності та податків. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.finclub.kiev.ua/ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-17#n3 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12 http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93/96-вр http://www.finclub.kiev.ua/ 27 РОЗДІЛ 2 МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ТА МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ 2.1. Організаційне забезпечення інвестиційного менеджменту 2.2. Інвестиційний аналіз 2.3. Інвестиційне планування 2.4. Стратегічні напрямки залучення і використання інвестицій 2.5. Грошові потоки в інвестуванні 2.1. Організаційне забезпечення інвестиційного менеджменту Функціонування інвестиційного процесу на підприємстві залежить безпосередньо від організаційного забезпечення на підприємстві. Під організаційним забезпеченням інвестиційного менеджменту слід розуміти сукупність внутрішніх структурних підрозділів, які забезпечують розробку і прийняття управлінських рішень за певними аспектами інвестиційної діяльності підприємства та відповідають за прийняті рішення. Основу організаційного забезпечення інвестиційного менеджменту становить організаційна структура управління підприємством зі своєю ієрархією і підпорядкованістю. Оскільки інвестиційний менеджмент є складовою загального менеджменту підприємства, то і підрозділи, які займаються розробкою і прийняттям управлінських інвестиційних рішень, мають бути оптимально інтегровані до організаційної структури підприємства, що у свою чергу має привести до зменшення витрат підприємства, пов'язаних з розробкою інвестиційних програм. Успішне функціонування інвестиційного менеджменту залежить насамперед від ефективності його організаційного та інформаційного забезпечення, систем і методів інвестиційного аналізу, інвестицій- ного планування та інвестиційного контролю. Система організаційного забезпечення є сукупністю внутрішніх структурних підрозділів та служб, які забезпечують розробку і прийняття інвестиційних управлінських рішень і несуть відпові- дальність за результати цих рішень. Ефективність будь-якої справи і функціонування підприємства безпосередньо залежить від достовірності інформації, яка надається вчасно і швидко. Не є винятком система управління інвестиційною 28 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ діяльністю підприємства, своєчасна і достовірна інформація, що створює визначення пріоритетів інвестиційної діяльності та дає можливість зменшити час на дослідження, а звідси зменшити й витрати підприємства. Інформаційне забезпечення — це безперервний підбір відповідної інформації, необхідної для аналізу, планування, розподілу інвестиційних ресурсів і підготовки ефективних управлінських інвестиційних рішень за всіма аспектами інвестиційної діяльності. Інформацію, яка забезпечує інвестиційну діяльність підприємства, використовують не тільки внутрішні користувачі підприємства, а й зовнішні. До внутрішніх користувачів інвестиційної інформації можна віднести: • керівництво компанією; • інвестиційних менеджерів усіх рівнів; • власників підприємства; • інших користувачів. Слід зазначити, що внутрішні користувачі інвестиційної інформації використовують інформацію, яка виникає з інвестиційної діяльності певного підприємства, та інформацію, яка надходить із зовнішніх джерел. До зовнішніх користувачів відносять: • кредиторів підприємства; • потенційних інвесторів; • контрагентів підприємства з інвестиційної діяльності; • податкові органи; • аудиторські органи; • інвестиційних посередників; • фондові біржі; • фінансово-комерційні установи. Ці користувачі використовують інформацію, яка випливає з діяльності підприємства і не становить комерційної таємниці, загалом це фінансова звітність підприємства, яка надається підприємством. Система інформаційного забезпечення залежить від багатьох факторів, таких як структура галузі, організаційно-правова форма підприємства, корумпованість національної економіки, ступені диверсифікації інвестиційної діяльності. Система інформаційного забезпечення формується з двох джерел – зовнішніх і внутрішніх. До зовнішніх джерел відносять: 1. Показники, які розкривають економічний розвиток держави, – ці показники надають можливість підприємству визначитись із РОЗДІЛ 2. Методичні засади та методичний інструментарій інвестиційного менеджменту _ 29 інвестиційними пріоритетами їх діяльності на території певної держави: а) показники макроекономічного розвитку: • темпи зростання внутрішнього валового продукту і національ- ного доходу; • розподіл національного доходу, тенденції до його споживання і збереження; • рівень інфляції і безробіття; • облікові ставки Центрального банку; б) показники галузевого розвитку: • обсяги продукції, що виробляється; • науково-технічний потенціал галузі і підприємств, які входять до неї; • обсяги інвестованих інвестиційних ресурсів; • вартість активів підприємства; • режими податкового впливу; • обсяги прибутків; • індекс цін на продукцію галузі у досліджуваному періоді. 2. Показники, які характеризують кон'юнктуру інвестиційного ринку, – використовуються для прийняття управлінських рішень з формування програм інвестування (реального, портфельного). Показники цієї групи містяться в комерційних виданнях, публікаціях фондової і валютної бірж: а) показники, що характеризують кон'юнктуру ринку фондових інструментів: • акції, облігації, деривативи, які обертаються на біржовому фондовому ринку; • ціни попиту і пропозиції на основні фондові інструменти; • обсяги і вартість основних угод з фондовими інструментами; • індекс цін на фондовому ринку; б) показники, що характеризують кон'юнктуру грошових інструментів інвестування: • кредитні ставки комерційних банків, строки надання кредитів; • депозитні ставки комерційних банків; • офіційний курс валют; в) показники, що характеризують кон'юнктуру ринку капітальних товарів та послуг: • основні види капітальних товарів, які обертаються на ринку та безпосередньо пов'язані з інвестиційною діяльністю; • ціни попиту і пропозиції на капітальні товари і послуги; 30 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ • обсяги і вартість угод за капітальними товарами; • середні ціни на послуги інвестиційних посередників. 3. Показники, які характеризують діяльність контрагентів і конкурентів, — використовуються для прийняття оперативних управлінських рішень за певними аспектами інвестиційного процесу: • кількість інвестиційних компаній та фондів, які знаходяться на певному ринку; • діяльність банків, страхових компаній; • постачальники інвестиційних ресурсів; • конкуренти. 4. Нормативно-регулюючі показники, які впливають на форму- вання управлінських рішень з формування інвестиційних проєктів. До внутрішніх джерел інформації відносять: 1. Показники, які характеризують рівень інвестиційної активності підприємства в цілому. Ці показники формуються за рахунок фінансової звітності підприємства. Основними недоліками формування показників на основі фінансової звітності є те, що усі показники відображаються в цілому по підприємству, а не за певними його ознаками; низька періодичність звітності; використання вартісних показників (що ускладнює проведення аналізу впливу зміни цін на формування загальних показників інвестиційних ресурсів). Показники, які характеризують обсяги реального і фінансового інвестування, відображаються у «Балансі підприємства», який складається з двох основних розділів – «Активу» і «Пасиву». Актив балансу складається з трьох основних розділів: позаоборотні активи, оборотні активи, видатки майбутніх періодів. Пасив містить такі розділи: власний капітал, довгострокові зобов'язання, поточні зобов'язання, доходи майбутніх періодів. За розділами «Довгострокові зобов'язання і поточні зобов'язання» можна отримати інформацію про загальну суму позичкового капіталу, яку підприємство залучає до інвестиційного процесу. Показники, які характеризують обсяги формування власних інвестиційних ресурсів, відображаються у «Звіті про фінансові результати». Цей звіт має такі розділи: фінансові результати – відображаються показники формування прибутку – від операційної діяльності, від реалізації майна, – наводяться показники балансового прибутку чи збитку у звітному періоді; елементи операційних витрат: розрахунок показників прибутковості акцій. Показники, які характеризують грошові потоки за інвестиційною діяльністю, закріпляються у «Звіті про рух грошових засобів». У цьому РОЗДІЛ 2. Методичні засади та методичний інструментарій інвестиційного менеджменту _ 31 звіті міститься інформація про обсяг додаткового, від'ємного і чистого грошового потоку за видом інвестиційної діяльності. 2. Показники, які характеризують фінансові результати інвестиційної діяльності окремих структурних підрозділів під- приємства. Ці показники використовуються для поточного і оперативного контролю за діяльністю структурних підрозділів підприємства. Вони формуються зі звітності управлінського обліку. Управлінський облік має багато переваг перед фінансовим обліком: він відображає не тільки вартісні, а й натуральні значення показників; періодичність управлінського обліку повністю відповідає інформації, необхідній для прийняття управлінських рішень як оперативного, так і поточного характеру. Цей облік може бути структурований у будь-якому розрізі, він може відображати певні інвестиційні активи із врахуванням темпів інфляції, вартості грошей у часі. Управлінський облік формує свої показники інвестиційної діяльності за такими групами: • за формами інвестиційної діяльності підприємства; • за регіоном діяльності, якщо для підприємства характерна диверсифікована інвестиційна діяльність; • за центрами інвестицій. 3. Нормативно-планові показники, які пов'язані з інвестиційною діяльністю підприємства. Ці показники використовуються для поточного й оперативного контролю за інвестиційною діяльністю на підприємстві і формуються у дві групи: • система внутрішніх нормативів, що регулює інвестиційну діяльність підприємства. До цієї системи включаються нормативи певних видів активів, нормативні співвідношення активів і структури капіталу та ін.; • система планових показників інвестиційної діяльності підприємства. Ця система включає усю сукупність оперативних і поточних планів з інвестиційної діяльності. Використання як внутрішніх, так і зовнішніх джерел інформації для забезпечення інвестиційного менеджменту дає змогу підприємству ефективно розробляти стратегічні програми з інвестиційної діяльності та ефективно проводити політику поточного управління інвестиційною діяльністю. 2.2. Інвестиційний аналіз Для інвестиційної діяльності, як і для будь-якої іншої діяльності підприємства, характерний процес проведення аналізу. Аналіз 32 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ інвестицій (інвестиційний аналіз) становить процес дослідження інвестиційної активності і ефективності інвестиційної діяльності підприємства з метою виявлення резервів для їх зростання. Виділяють такі основні форми інвестиційного аналізу на підприємстві: 1. За організацією проведення: • внутрішній інвестиційний аналіз — проводиться керівництвом компанії та інвестиційними менеджерами з використанням усієї сукупності інформаційних показників; • зовнішній інвестиційний аналіз — проводиться робітниками податкових органів, аудиторських компаній, комерційних банків, страхових компаній з метою визначення достовірності поданої інформації підприємством про інвестиційну діяльність і для вивчення впливу інвестиційної діяльності на фінансову стійкість підприємства. 2. Залежно від обсягу аналітичного дослідження: • повний інвестиційний аналіз — вивчає усі аспекти інвестиційної діяльності в комплексі; • тематичний інвестиційний аналіз — вивчає певні аспекти інвестиційної діяльності з метою більш детального вивчення реалізації інвестиційного процесу на підприємстві. 3. За глибиною аналітичного дослідження: • експрес-аналіз — проводиться на основі фінансової звітності підприємства і характерних для неї показників; • фундаментальний аналіз — вивчає показники динаміки обсягів інвестиційної діяльності та її ефективність. 4. За об'єктом інвестиційного аналізу: • аналіз інвестиційної діяльності підприємства в цілому — вивчається інвестиційна діяльність цілого підприємства без виділення його структурних підрозділів; • аналіз діяльності «центрів інвестицій» підприємства — базується на звітності управлінського обліку; • аналіз окремих інвестиційних операцій підприємства — проводиться за дослідженням певних інвестиційних операцій, пов'язаних з короткостроковим і довгостроковим інвестуванням. 5. За періодом проведення: • попередній аналіз — пов'язаний з вивченням умов здійснення інвестиційної діяльності в цілому чи проведення окремих фінансових операцій; • поточний (оперативний) аналіз — проводиться під час проходження інвестиційного процесу, з метою оперативного втручання, якщо це необхідно, в інвестиційний процес; РОЗДІЛ 2. Методичні засади та методичний інструментарій інвестиційного менеджменту _ 33 • наступний (ретроспективний аналіз) – проводиться за певний період, з метою повного вивчення поставлених інвестиційних цілей. Будь-який інвестиційний аналіз проводиться за такою схемою (рис. 2.1). Рис. 2.1 Схема проведення інвестиційного аналізу Перераховані вище види аналізу характерні для будь-якого виду діяльності підприємства. Для більш детального вивчення аспектів інвестиційної діяльності підприємства використовують такі основні системи інвестиційного аналізу: 1. Горизонтальний (трендовий) інвестиційний аналіз — вивчає динаміку окремих видів інвестиційної діяльності в часі. Види горизонтального аналізу: • дослідження динаміки показників звітного періоду у співвідно- шенні з показниками попереднього періоду; • дослідження динаміки показників звітного періоду у співвідно- шенні з показниками аналогічного періоду минулого року – застосовується на підприємствах із сезонними особливостями господарської діяльності; • структурний аналіз інвестиційних ресурсів – вивчаються показ- ники використання власного і позичкового капіталу. Результати цього аналізу використовуються в процесі оцінювання фінансового левериджа, визначення середньозваженої вартості капіталу, що інвестується; • структурний аналіз грошових потоків при інвестиційній діяльності. 34 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ 2. Порівняльний інвестиційний аналіз – базується на зіставленні аналогічних показників між собою, на його основі розраховуються абсолютні і відносні величини: • порівняльний аналіз показників інвестиційної діяльності певного підприємства і середньогалузевих показників; • порівняльний аналіз показників інвестиційної діяльності певного підприємства і підприємств-конкурентів; • порівняльний аналіз показників інвестиційної діяльності окремих структурних одиниць і підрозділів певного підприємства — прово- диться з метою порівняльної оцінки і пошуку резервів підвищення ефективності інвестиційної діяльності внутрішніх підрозділів підприємства; • порівняльний аналіз звітних і планових показників інвестиційної діяльності — для виявлення ступеня відхилення від поставлених цілей з метою їх коригування на майбутнє. 3. Аналіз фінансових коефіцієнтів (R-аналіз) — базується на розрахунку співвідношення абсолютних показників інвестиційної діяльності, що дає змогу розглядати вплив інвестицій на фінансову стійкість підприємства. Основні коефіцієнти цього аналізу представлені в табл. 2.1. Таблиця 2.1 Основні коефіцієнти R-аналізу Назва коефіцієнта і його характеристика Формула 1 2 Коефіцієнти оцінки рентабельності інвестиційної діяльності (здатність підприємства генерувати прибуток під час інвестиційної діяльності) Коефіцієнт рентабельності капіталу, використовуваного в інвестиційній діяльності підприємства, характеризує прибутковість використовуваного капіталу в інвестиційному процесі де – сума чистого прибутку, отримана від усіх видів інвестиційної діяльності підприємства у періоді, що розглядається; – середня інвестиційна сума капіталу, використовувана в інвестиційному процесі у періоді, що розглядається Коефіцієнт рентабельності власного капіталу, використовуваного в інвестиційній діяльності підприємства, – характеризує рівень інвестова- ного капіталу, сформованого за рахунок власних джерел де — середня сума власного капіталу, використовуваного в інвестиційному процесі у періоді, що розглядається РОЗДІЛ 2. Методичні засади та методичний інструментарій інвестиційного менеджменту _ 35 Продовження табл. 2.1 1 2 Коефіцієнт рентабельності капіталу, використовуваного в процесі реального інвестування, – дає уявлення про прибут- ковість сформованих операційних активів за рахунок загального обсягу інвестованого в них капіталу де – приріст операційного прибутку, отриманого за рахунок загальної суми капіталу, інвестованого в операційні активи в періоді, що розглядається; — загальна сума капіталу, інвестованого у нові операційні активи підприємства в періоді, що розглядається Коефіцієнти оцінки рентабельності інвестиційної діяльності (здатність підприємства генерувати прибуток від інвестиційної діяльності) Коефіцієнт рентабельності власного капіталу, який використовується в процесі реального інвестування – дає уявлення про ефективність використання власного капіталу, інвестованого у сформовані операційні активи , де — сума власного капіталу, інвесто- ваного у знову сформовані операційні активи підприємства розглянутого періоду Коефіцієнт рентабельності капіталу, використовуваного в процесі фінансового інвестування, дає уявлення про загальну прибутковість портфеля фінансових інстру- ментів інвестування підприємства де ЧПФ — загальна сума чистого прибутку, отриманого від усіх форм фінансових інвестицій в розглянутому періоді; КФ — середня сума капіталу, використовуваного в усіх формах фінансо- вого інвестування підприємства в розгля- нутому періоді Коефіцієнти оцінки оборотності операційних активів (наскільки швидко сформовані операційні активи за рахунок інвестиційної діяльності здійснюють оберт, індикатор ділової активності підприємства) Коефіцієнт оборотності усіх використовуваних активів у розглянутому періоді де Ао — середня вартість усіх викорис- товуваних активів підприємства в розгля- нутому періоді; ЗР — загальний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді Коефіцієнт оборотності обігових активів підприємства в розглянутому періоді де ОА — середня вартість оборотних активів в розглянутому періоді 36 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Продовження табл. 2.1 1 2 Період оберту всіх використовуваних операційних активів, дні де Ао — середня вартість усіх використо- вуваних активів підприємства в розгля- нутому періоді; ОР0 — одноденний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді; Д — число днів у розглянутому пероді Період оберту позаоборотних операційних активів у роках де ОРР — річний обсяг реалізації продукції; ВА — середньорічна вартість поза- оборотних активів; НА — середня норма амортизаційних відрахувань Коефіцієнти оцінки оборотності інвестованого капіталу (наскільки швидко використаний в реальному інвестуванні капітал обертається в процесі операційної діяльності підприємства) Коефіцієнт оборотності усього капіталу, використаного в процесі реального інвесту- вання в розглянутому періоді , де – середня сума усього задіяного у формуванні операційних активів капіталу підприємства у розглянутому періоді Коефіцієнт оборотності власного капіталу, використаного в процесі реального інвесту- вання в розглянутому періоді , де ВКр — середня сума власного капіталу підприємства, задіяного в формуванні операційних активів у розглянутому періоді Коефіцієнт оборотності залученого позич- кового капіталу, використовуваного в процесі реального інвестування в розглянутому періоді , де ЗПКР – середня сума залученого позикового капіталу, який задіяно у форму- ванні операційних активів у розглянутому періоді Коефіцієнт оборотності залученого фінансо- вого (банківського) кредиту в розглянутому періоді , де ФК – середня сума залученого фінансо- вого кредиту в розглянутому періоді Коефіцієнт оборотності залученого товарного (комерційного) кредиту в розглянутому періоді , де ТК – середня сума залученого товарного кредиту в розглянутому періоді РОЗДІЛ 2. Методичні засади та методичний інструментарій інвестиційного менеджменту _ 37 Продовження табл. 2.1 1 2 Період оберту всього капіталу, використаного в процесі реального інвестування підприємства, дні де – середня сума всього капіталу, задіяного в процесі реального інвестування підприємства в розглянутому періоді; КОк – коефіцієнт оборотності капіталу в розглянутому періоді Період оберту власного капіталу, використовуваного в процесі реального інвестування, дні де – коефіцієнт оборотності власного капіталу в розглянутому періоді; ВКР – використаний капітал у розглянутому періоді Період оберту залученого позичкового капіталу, використовуваного в процесі реального інвестування, дні де – коефіцієнт оборотності залученого позичкового капіталу в розглянутому періоді; Д – період оборотності Коефіцієнти фінансової стійкості підприємства (визначають рівень фінансового ризику і фінансової стійкості підприємства при інвестиційній діяльності) Коефіцієнт автономії – показує ступінь сформованих активів за рахунок власних інвестиційних ресурсів підприємства і наскільки воно залежить від зовнішніх джерел фінансування , де ВК – сума власного капіталу підприємства на певну дату; ЧА – вартість чистих активів підприємства на певну дату; К – загальна сума капіталу підприємства на певну дату; А – загальна вартість усіх активів підприємства на певну дату Коефіцієнт фінансування – показує обсяг залучених позичкових коштів на одиницю власного капіталу, наскільки підприємство залежить від зовнішніх джерел фінансування , де ЗК – сума залученого підприємством позичкового капіталу на певну дату Коефіцієнт заборгованості – показує частку позичкового капіталу в загальній сумі капіталу Коефіцієнт поточної заборгованості – харак- теризує частку короткострокового позич- кового капіталу в загальній сумі капіталу , де ЗКК – сума залученого підприємством короткострокового позичкового капіталу 38 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Продовження табл. 2.1 1 2 Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності – показує частку власного і довгострокового позичкового капіталу в загальному обсягу використовуваних активів , де ЗКд – сума залученого підприємством довгострокового позичкового капіталу Коефіцієнт маневреності власного капіталу – показує, яка частина власного капіталу знаходиться в оборотній і ліквідній його формах , де COA – сума власних оборотних активів Коефіцієнт маневреності власного і довгострокового позичкового капіталу – показує частку власного і довгострокового позичкового капіталу, інвестованих в оборотні активи, в загальній сумі власного і довгострокового позичкового капіталу , де ОА – сума власного і довгострокового позичкового капіталу, спрямованого на фінансування оборотних активів підприємства Коефіцієнти оцінки платоспроможності (дозволяють виявити можливість підприємства своєчасно розраховуватися за власними фінансовими зобов'язаннями) Коефіцієнт абсолютної платоспроможності, показує ступінь поточних фінансових зобов'язань підприємства, забезпечених готовими засобами платежу на певну дату це ГА – сума грошових активів підприємства на певну дату; КФВ – сума короткострокових фінансових вкладень підприємства на певну дату; КФА – сума усіх короткостро-кових фінансових зобов'язань підприємства на певну дату Коефіцієнт проміжної платоспроможності – показує, в якому ступені усі короткострокові фінансові зобов'язання можуть бути задово- лені за рахунок його високоліквідних активів , де ДЗ – сума дебіторської заборгованості усіх видів Коефіцієнт поточної платоспроможності – в якому ступені уся заборгованість за коротко- строковими зобов'язаннями може бути задоволена за рахунок всіх його поточних активів 4. Інтегральний інвестиційний аналіз — полягає в проведенні оцінювання умов формування окремих агрегованих оцінок. Розрізняють наступні види інтегральних інвестиційних аналізів: а) Дюпонівська система інтегрального аналізу ефективності використання активів підприємства — використовує розклад показ- РОЗДІЛ 2. Методичні засади та методичний інструментарій інвестиційного менеджменту _ 39 ника «коефіцієнта рентабельності активів» на ряд часткових фінансових коефіцієнтів його формування, взаємопов'язаних в одній системі; б) система SWOТ-аналізу інвестиційної діяльності; в) об'єктивно-орієнтована система інтегральних показників. • дослідження динаміки показників за ряд минулих періодів — метою цього аналізу є виявлення тенденції до змін показників, що характеризує тим самим процес інвестиційної діяльності. 2.3. Інвестиційне планування Основу управління інвестиційною діяльністю підприємства становить інвестиційне планування. Інвестиційне планування – це процес розробки системи планів і нормативних показників із забезпечення розвитку підприємства необхідними інвестиційними ресурсами і підвищення ефективності його інвестиційної діяльності в майбутньому періоді. Інвестиційне планування базується на основі таких систем: • прогнозування інвестиційної діяльності – розробка загальної інвестиційної стратегії та інвестиційної політики за основними напрямками інвестиційної діяльності підприємства. Період планування становить 3 роки; • поточне планування інвестиційної діяльності – розробка поточних планів за окремими аспектами інвестиційної діяльності. Період планування – 1 рік; • оперативне планування інвестиційної діяльності – розробка і доведення до виконавців бюджетів та інших форм оперативних планів за всіма основними питаннями інвестиційної діяльності. Період планування – місяць, квартал. Система прогнозування інвестиційної діяльності базується на основі основних принципів здійснення інвестиційної діяльності на підприємстві, які визначаються місією підприємства і менталітетом інвестиційної поведінки засновників та менеджерів. Система поточного планування інвестиційної діяльності складається з розробки конкретних видів поточних планів, які дають змогу визначити на майбутній період усі форми інвестиційної діяльності підприємства і джерела її фінансування, сформувати структуру її доходів та витрат. Вихідними даними для розробки поточних інвестиційних планів підприємства є: 40 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ • інвестиційна стратегія підприємства і цільові стратегічні нормативи за основними напрямками інвестиційної діяльності на майбутній період; • інвестиційна політика за окремими аспектами інвестиційної діяльності підприємства; • обсяги виробництва і реалізації продукції, що плануються, й інші економічні показники за знову створеними операційними активами підприємства; • система розроблених на підприємстві норм і нормативів витрат окремих інвестиційних ресурсів; • діюча система ставок податкових платежів; • діюча система норм амортизаційних відрахувань; • середні ставки кредитного і депозитного відсотків на фінан- совому ринку; • результати інвестиційного аналізу за попередній період. Основними видами поточних інвестиційних планів, що розробляються на підприємстві, є: • обсяг інвестиційної діяльності, що планується, в розрізі окремих форм реального і фінансового інвестування – для визначення потреби в загальному обсязі реального і фінансового інвестування підприємства на майбутній період; • план доходів і витрат за інвестиційною діяльністю – для визначення потреби у фінансових ресурсах та реалізації запланова- них інвестиційних програм; • план залучення і витрачання грошових коштів у процесі інвестиційної діяльності – для забезпечення постійної фінансової стійкості і платоспроможності підприємства на всіх етапах планового періоду; • балансовий план – для визначення необхідного приросту активів з забезпеченням їх внутрішньої збалансованості, а також формування оптимальної структури капіталу, яка забезпечить достатню фінансову стійкість підприємства в майбутньому періоді. В основу індикативного планування покладені найважливіші показники, яких має досягнути національна економіка за основними показниками її розвитку. Принципова особливість індикативного планування та системи його показників – їх рекомендаційний характер. Разом з тим індикативне планування залишається одним із найважливіших методів державного регулювання інвестиційного процесу. В індикативному плані передбачаються нормативи, використо- вуючи які, держава управляє економікою: норми амортизаційних РОЗДІЛ 2. Методичні засади та методичний інструментарій інвестиційного менеджменту _ 41 відрахувань, податкові ставки, відсоткові ставки Національного банку та ін. До системи показників індикативного планування інвестицій слід віднести три групи показників, що характеризують: загальний обсяг інвестицій та їх структури, обсяги проєктно-дослідних робіт, обсяги будівельно-монтажних робіт. Основним показником індикативного плану є введення в експлуатацію виробничих потужностей та об'єктів соціальної сфери. Індикатор введення виробничих потужностей у плановому періоді ( ) може бути визначений за формулою: (2.1) де – величина виробничих потужностей на початок планового періоду; – зміна потужності за рахунок нового будівництва; – зміна потужностей на діючих підприємствах за рахунок реконструкції, технічного переозброєння та розширення виробництва; – зменшення потужностей внаслідок вибуття застарілих фондів. Система оперативного планування інвестиційної діяльності полягає в розробці короткострокових інвестиційних планів з інвести- ційного забезпечення основних напрямків розвитку господарської діяльності підприємства. Розглянемо процес бюджетування як форми планування інвестицій. Багато компаній мають справу з портфелем можливих інвестицій. Відбір і реалізація проєктів із цього портфеля здійснюються в рамках бюджету капітальних вкладень. Бюджетування – це складний багатоетапний процес, що почи- нається із висування ідеї і закінчується аналізом системи кількісних показників. Вихідні передумови: 1) проєкти можуть бути як незалежні, так і альтернативні; 2) при включенні проєкту в бюджет необхідна наявність джерела фінансування; 3) ціна капіталу, що використовується для оцінювання включених у бюджет проєктів, може бути неоднаковою для різних проєктів залежно від ступеня ризику окремих проєктів. Враховується ряд ресурсних та часових обмежень. 42 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Етапи бюджетування: 1) складання списків можливих варіантів альтернативних проєктів, а також незалежних проєктів; 2) розробка прогнозу грошових потоків для кожного проєкту; 3) розрахунок ставки дисконтування як бар'єрної ставки для всіх проєктів, що входять у портфель, або окремих проєктів залежно від джерела фінансування; 4) розрахунок поточної вартості грошових потоків; 5) оцінка якісних факторів і розрахунок ефективності кожної альтернативи; 6) порівняльна оцінка інвестицій за варіантами проєктів; 7) формування оптимального інвестиційного портфеля може бути в умовах обмеженості фінансових ресурсів, часових обмежень і реінвестування доходів. Основною формою оперативного планування є бюджет. Бюджет – це оперативний план короткострокового періоду, який розробляється звичайно в рамках одного року (кварталу, місяця), в ньому відобра- жаються витрати і надходження інвестиційних засобів у процесі здійснення конкретних форм інвестиційної діяльності. Складання бюджетів на підприємстві вирішує два основні завдання: а) визначення обсягу і складу витрат, пов'язаних з інвести- ційною діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів підприємства; б) забезпечення покриття цих витрат інвестиційними ресурсами з різних джерел. Інвестиційні бюджети підприємства класифікуються за різними ознаками: 1. За видами інвестиційної діяльності – ці бюджети розробляються під час деталізації відповідних поточних інвестиційних планів на підприємстві в цілому на майбутній місяць або квартал: • бюджет реального інвестування – деталізують у рамках певного періоду зміст показників, пов'язаних з поновленням і розвитком усіх видів операційних активів підприємства в процесі його інвестиційної діяльності; • бюджет фінансового інвестування – спрямований на відповідну деталізацію показників, пов'язаних із забезпеченням приросту загальної суми портфеля фінансових інструментів інвестування. 2. За видами витрат: • поточні бюджети – складаються з двох розділів: РОЗДІЛ 2. Методичні засади та методичний інструментарій інвестиційного менеджменту _ 43 а) поточні витрати – витрати виробництва за розглянутим центром інвестицій; б) доходи від поточної господарської діяльності – загалом це доходи від реалізації майна; • капітальний бюджет – розглядає капітальні вкладення в розвиток підприємства, що складаються з двох частин: а) капітальні витрати – витрати на придбання позаоборотних активів; б) джерела отримання засобів інвестиційних ресурсів (власні інвестиційні ресурси інвестора, залучений пайовий капітал, фінансовий лізинг, кредити банків та ін.). 3. За повнотою номенклатури витрат: • функціональний бюджет – розробляють за однією (двома) статтями витрат; • комплексний бюджет – розробляють за повною номенклатурою витрат. 4. За методами розробки: • стабільний бюджет – не змінюється від зміни обсягів інвестиційної діяльності підприємства (бюджет витрат з проєктування підприємства); • гнучкий бюджет – встановлює поточні і капітальні витрати не в твердо фіксованих сумах, а у вигляді нормативних витрат, які пов'язані з певними обсяговими показниками діяльності. Виділяють особливу форму бюджету – платіжний календар, який розробляється за окремими видами руху грошових засобів і за підприємством в цілому. Платіжний календар складається на майбутній місяць і має такі розділи: • графік витрачання грошей – за всіма видами фінансових зобов'язань; • графік надходження грошей – розробляється за тими напрямками, де є зворотний потік. Проведення інвестиційного планування на підприємстві дає змогу йому підвищити ефективність інвестиційної діяльності. 2.4. Стратегічні напрямки залучення і використання інвестицій В сучасних умовах необхідно розвивати й удосконалювати інвестиційні процеси в Україні для забезпечення відповідним вимогам СОТ і ЄС відтворювальних процесів, доцільно досліджувати 44 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ методи регулювання інвестиційних процесів і їхні стратегічні напрямки. Дієвість інвестиційної діяльності, як на мікро-, так і на макрорівні, визначається ефективністю використання інвестиційних ресурсів. У цьому плані вирішальне значення мають результати господарської діяльності галузей, які забезпечують інвестиційний процес. Їх технічний рівень, організація виробництва, розвиток підприємницької активності, здатність до освоєння інновацій суттєво впливають на інвестиційні ціни, окупність і віддачу інвестиційних ресурсів. Нерозвинута інформаційно-консультативна інфраструктура (в тому числі державні й некомерційні організації, орієнтовані на супроводження зарубіжного бізнесу) є слабкою ланкою в процесі залучення іноземного капіталу в українську економіку. Найпо- ширенішим попитом та невід'ємною складовою залучення іноземних інвестицій є попит на якісну інформацію про інвестиційні можливості України, на загальні експертні консультації й організаційно-правове супроводження. Проаналізуємо види системи оцінювання інвести- ційного клімату, де основною перешкодою для іноземних інвесторів є відсутність єдиного державного органу, що має відповідати за інформаційне супроводження закордонного бізнесу. Так, найвідомішими авторитетними системами оцінок інвести- ційного клімату є рейтинги Institutional Investor, Euromoney та BERI. Рейтинг Institutional Investor – це насамперед рейтинг (оцінка) кредитоспроможності країн. Він складається за участю експертів 100 провідних міжнародних банків. Такі оцінки робляться кожні півроку за комплексним показником, що враховує різні аспекти і параметри платіжної спроможності та інвестиційної привабливості 135 країн. Рейтинг Euromoney базується на дослідженні трьох груп індикаторів: 1) ринкових – 40 % ; 2) кредитних – 20 %; 3) політико- економічних, які включають політичний ризик, економічне становище та прогноз економічного розвитку, – 40 %. При формуванні рейтингу в інформаційній системі BERI (Business Environment Risk Index) оцінюються політична стабільність, ставлення до зарубіжних інвестицій, націоналізація, девальвація, платіжний баланс, бюрократичні питання, темпи економічного зростання, можливість реалізації угод, витрати на заробітну плату, продуктивність праці, інфраструктура, умови коротко- та довго- строкового кредитування. РОЗДІЛ 2. Методичні засади та методичний інструментарій інвестиційного менеджменту _ 45 Щодо аналізу праць вчених та фахівців, які займалися дослідженням та розробкою методик інвестиційної привабливості, то слід відзначити одну з перших комплексних методик інвестиційної привабливості регіонів України, розроблену під керівництвом I. A. Бланка. Вона передбачає ранжування регіонів (областей) за п'ятьма синтетичними (узагальненими) показниками з урахуванням їх значущості: 1) рівень загальноекономічного розвитку регіону (7 аналітичних показників) – 35 %; 2) рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону (4 аналітичні показники) – 15 %; 3) демографічна характеристика регіону (4 аналітичні показ- ники) – 15 %; 4) рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону (6 аналітичних показників) – 25 %; 5) рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків (4 аналі- тичні показники) – 10 %. Показово, що результатами оцінювання, найбільш інвестиційно- привабливими, є провідні науково-промислові центри з розвинутою інфраструктурою – Київ і Київська область (1 місце), Дніпропетровська (285), Харківська (3) та Запорізька (4 місце) області. За розрахунками Міжнародної фінансової корпорації, за багатьма показниками стан українського бізнес-клімату є гіршим за середній рівень в регіоні. Це також стосується відкриття бізнесу, захисту інвесторів, податкового навантаження. В Україні проводиться найбільша кількість процедур, які є необхідними для відкриття бізнесу. Мінімальний для цього стартовий капітал, порівняно із середнім доходом на душу населення, також дуже великий. Є так званий податковий тиск, який підтверджується результатами досліджень щодо скарг з боку українських підприємців. Приклад вищенаведеного: за обсягом часу, який необхідно витратити на підготовку документів та безпосередню сплату податків, Україна є майже рекордсменом. За статистичними даними, гірше українського становища щодо дотримання багатоструктурної ланки з безпосередньої сплати усіх податків для відкриття бізнесу лише в Бразилії. Індекс захисту прав інвесторів в Україні досяг 2,7 пункта (при максимальному значенні 10). Це один з найгірших показників регіону, який свідчить про низький захист інвесторів (зокрема міноритарних акціонерів). Кількість документів та підписів при експортно-імпортних операціях в Україні нижче середнього в регіоні. 46 __________________________________________________ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Можливість оперативної доставки вантажу є не тільки умовою успішності національних компаній, але й стимулюванням припливу іноземних інвесторів, які зацікавлені у ввозі комплектуючих та вивозі готової продукції в строк. Фактичний стан залучення іноземних інвестицій в економіку України далеко не адекватний її інвестиційним можливостям. Така неадекватність фактичного стану залучення іноземних капіталів можливостям української економіки вимагає більш ґрунтовного вивчення цієї проблеми, з'ясування причин і визначення шляхів її вирішення. Однією з головних причин цієї невідповідності є відсутність об'єктивної оцінки інвестиційної привабливості економіки, оскільки більшість оцінок щодо інвестиційних можливостей України, котрі висвітлюються в засобах масової інформації та фаховій літературі, мають дуже загальний характер. Описуються вигідне геополітичне положення України, достатність і збалансованість природних ресурсів, багаті українські чорноземи, задовільний рівень розвитку інфраструктури, високий рівень кваліфікації і низька вартість робочої сили тощо. Але далі словесних оцінок руху немає. Зауважимо, що суб'єктивні оцінки є важливими для інвесторів, котрі ризикують своїм капіталом, але покладання тільки на них, без знання об'єктивних характеристик, теж великий ризик. Оскільки в системі знань та інформації про економіку України достатньо відомостей для об'єктивної оцінки її інвестиційної привабливості, які мають слугувати основою для прийняття оптимальних рішень. На зазначені вище твердження наведемо деякі приклади, а саме: вдалий вибір шведською компанією об'єктом вкладення інвестицій у переробку томатів Каховського району Херсонської області (та створення компанії «Чумак») значною мірою був зумовлений тим, що місцеве населення, котре проживає навколо Каховського водосховища, традиційно успішно займалось вирощуванням томатів і відчувало гостру потребу в збуті й переробці продукції своїх підсобних господарств. Тому важливе значення має оцінка інвестиційної кон- курентоспроможності конкретних регіонів, міст і районів у реалізації конкретного інвестиційного проєкту. Таким чином, інвестиційну привабливість з позиції іноземного інвестора слід розглядати як багаторівневу систему, яка включає: країну, галузь, регіон, підприємство, продукцію. Співвідношення цих рівнів для різних інвесторів може мати різне значення і послідовність. У більшості випадків інвесторів цікавлять усі рівні конкурентних РОЗДІЛ 2. Методичні засади та методичний інструментарій інвестиційного менеджменту _ 47 переваг у звичному за масштабом розташуванні: від загального до конкретного. Ступінь активності інвестиційного ринку в розрізі окремих його видів і сегментів, співвідношення окремих його елементів – об’єм попиту і пропозиції, рівня цін на окремі інвестиційні товари, інстру- менти і послуги – визначаються шляхом вивчення його кон’юнктури. 2.5. Грошові потоки в інвестуванні Під час розміщення капіталу в інвестиційні проєкти, цінні папери, нерухомість, комерційні банки тощо важливо правильно запланувати вчасне повернення вкладеної суми та одержан