МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Історичний факультет Кафедра нової та новітньої історії ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до дипломної роботи магістра на тему: «Українсько-італійські відносини 2014 - 2024 рр.» Виконав: студент VI курсу денної форми навчання напрям підготовки (спеціальності) 032 «історія та археологія» Хлівний Олександр Ігорович Керівник: д.і.н., проф. Михайло Георгійович Станчев Харків –2024 ЗМІСТ Вступ………………………………………………………………....….....….…...3 Розділ 1. Характеристика історіографії, джерельної бази та методології дослідження…………………………….….........................................................8 1.1 Історіографічний аналіз літератури………………....……….…....................8 1.2 Аналіз джерел………………………………………………………..............14 1.3 Методологія та методи дослідження………………………………………..21 Розділ 2. Торгово-економічне та військове співробітництво……………........24 2.1 Аналіз договірно-правової бази....................................................................24 2.2 Двосторонні торгово-економічні відносини з 2014 по 2024 рік та перспективи розвитку в контексті російсько-української війни..............................................33 2.3 Військове співробітництво та фінансова підтримка України після 24 лютого 2022 року.................................................................................................................55 2.4 Висновки до другого розділу..........................................................................71 Розділ 3. Україна-Італія: культурна дипломатія.................................................74 3.1 Боротьба з російськими наративами у сфері культури та формування громадської думки про Україну............................................................................74 3.2 Культурні події та виставки як важливий аспект міжнаціонального діалогу між Україною та Італією.......................................................................................83 3.3 Існуючі проблеми та перспективи подальшого розвитку України та Італійської Республіки у сфері культури.............................................................97 3.4 Висновки до третього розділу.......................................................................109 Висновки………………………………………………………..........................110 Список використаних джерел та літератури………………….…………...113 3 ВСТУП Актуальність роботи зумовлена передусім тим, що Італійська Республіка є для України важливим партнером у багатьох сферах, зокрема звичайно у культурі, економіці, науковому співробітництві та військово-політичній сфері зокрема. Під час повномасштабного вторгнення Італія лише підтвердила те, що залишає за собою роль одного з світових лідерів, інколи відіграючи роль у певному сенсі цього слова лобіста українських інтересів, не в останню чергу користуючись правом виступу серед перших країн світу у ролі тієї держави, котра входить до групи Семи (G7). Іншим, на нашу думку досить яскравим слушним прикладом нашого твердження слід вважати так званий спротив Орбану, де Мелоні відіграла одну з провідних ролей, окрім нинішнього лідера Німеччини Олафа Шольца та Франції Еманнюеля Макрона, розблокувавши виділення допомоги Україні на 50 мільярдів євро на 2024 - 2027 рр. Це лише невеликий перелік причин, чому ми маємо дбати про те, щоб якомога більше майбутніх дослідників українсько -італійських відносин сформували про неї більш чітке уявлення та усвідомлювали безпосередньо всю ту важливість подібних досліджень. Без якісного заповнення з появою більш конкретної та актуал ьної інформації існуючих прогалин цього на жаль неможливо досягти. Якщо ми не будемо приділяти достатньо уваги нашим двостороннім відносинам, то чому це має робити Італія. Наразі варто констатувати, що не існує робіт, котрі б комплексно розбирали умовно кажучи загалом культурні, військово -політичні та торгово-економічні взаємовідносини між Італією та Україною здебільшого у контексті російсько -української війни. Саме тому однією з ключових цілей даного дослідження автора є надання куди більшого об'єму інформації про саму Італійську Республіку з різних сторін, зрозуміти більш краще її специфіку (зокрема чому для неї 4 відносини з країнами Середземномор ’я настільки є стратегічно - важливими та як складна ситуація в Україні дозволила розширити її фокус. Розібратись, чи вірно вважати те, що період з 2014 по 2022 це радше важливий рівень відносин між Італією та Україною, а вже починаючи з 2022 року це вже швидше критично -важливий рівень для самої Італії зокрема з точки зору власної безпеки). Тому для даної роботи сам досліджуваний період було підібрано доволі вдало, котрий цілком дозволяє прослідкувати як складно нам вдавалося розвинути будь-який успіх, передусім з тієї причини, що Італія до останнього не могла наважитись розірвати доволі міцні дещо навіть дружні стосунки з нашим агресором, що створювало неабиякі складнощі. Отже, загалом, дану тему було обрано виходячи з недостатньої розробки даної проблеми саме з метою в подальшому скласти доволі цілісний пазл подій. Для нас важливо знати те, як у цьому напрямі складались події в подальшому, аналізуючи як і на скільки вплинуло те чи інше рішення в минулому на наше не зовсім буденне майбутнє (у контексті російсько -української війни та здебільшого важливої її сторінки — повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року). Об’єктом дослідження є культурні, торгово-економічні та військові зв’язки України з Італійською Республікою. Предметом дослідження є дослідження основних етапів, напрямів та особливостей двосторонніх відносин між Україною та Італією в контексті російсько-української війни. Хронологічні межі: Нижньою хронологічною межею дослідження є 27 лютого 2014 року (тобто саме та дата, коли було офіційно встановлено окупаційний контроль РФ на півострові Крим). Верхньою хронологічною межею є дата 24 лютого 2024 року (підписання безпекової угоди між Україною та відповідно Італійською Республікою). 5 Територіальні межі: Територіальними межами даного наукового дослідження є сучасні території України та Італійської Республіки відповідно у їх загально-визнаних світом кордонах. Мета дослідження нашої магістерської роботи полягає у створенні цілісної картини зародження, поточного рівня українсько - італійських відносин у військовій, торгово -економічній та культурній сферах першої половини 21 сторіччя. Безпосереднє вивчення саме у контексті російсько-української війни, як безпосередньо тієї події, котра мала та має величезний вплив на українсько -італійські відносини загалом. Задля досягнення поставленої мети, необхідно виділити ряд конкретних дослідницьких завдань: — Проаналізувати, як саме війна позначилась на двосторонніх відносинах, виділивши позитивні та негативні аспекти; — Встановити, чи стала війна «каталізатором рішучих змін» та як в особливості повномасштабне вторгнення позначилось на подальшій стратегії Італійської Республіки; — З’ясувати, які країни зробили вагомий внесок у гуманітарну, економічну та військову допомогу України після 24 лютого 2022 року та порівняти її з італійською; — Визначити роль Італії у поступовій зміні ставлення до України за кордоном та просуванні наративів, зокрема через сферу культури; — Проаналізувати роль Італійської Республіки у збереженні культурної спадщини України в умовах повномасштабного вторгнення; — Висвітлити подальші перспективи розвитку двосторонніх відносин з урахуванням нинішньої ситуації в Україні . Наукова новизна здебільшого зумовлена недостатнім рівнем дослідження сучасного етапу розвитку українсько -італійських взаємин, особливо у контексті російсько -української війни, 6 включаючи події 24 лютого 2022 року. Тобто, ціла низка інших наукових робіт присвячених українсько -італійським відносинам описували значною мірою цей період або поверхнево, або ж недостатньо у розкритій формі. У праці використаний здебільшого новітній матеріал (2014, 2016, 2018, 2020, 2022 -х років), що базується на заявах міністерства іноземних справ, дипломатів, політиків, організаторів й громадських діячів. Завдяки появі нових свідчень в досліджуваній галузі, наша робота спрямована доповнити існуючі прогалини у цьому питанні. В роботі особлива увага приділяється повномасштабному вторгненню в Україну 24 лютого 2022 року, саме тому окремий акцент у нашому дослідженні робиться зокрема на військовій сфері, сфері котра станом на сьогодні висвітлена не в достатній мірі та не завжди професійно з різних на те причин . Наукова гіпотеза. У період з 2014 по 2024 рік українсько - італійські відносини не стали вагомим пріоритетом зовнішньої політики Італії, навіть після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Як наслідок, за останні 10 років двосторонні відносини між досліджуваними країнами зазнали лише обмеженої трансформації та незначного зміцнення, зокрема у військово - економічній та культурній сферах. Дослідження показало, що саме демократичні цінності, яких безперечно дотримується Італія, стали одним з ключових факторів у нинішній підтримці нашої держави Італійською Республікою безпосередньо в тих же питаннях безпеки, фінансової підтримки та відстоюванні територіальної цілісності України на міжнародній арені. Практичне значення отриманих результатів дослідження в двосторонніх відносинах між Україною та Італійською Республікою 2014-2024 рр. полягає в розумінні механізмів дипломатії та безпеки під час російсько-української війни, зокрема її активної фази починаючи з 24 лютого 2022 року. Особливо це має значення дл я 7 сучасних істориків міжнародних відносин, адже різні аспекти політики НАТО та Італії зокрема в умовах повномасштабної війни, деяких дипломатичних маневрів є надзвичайно актуальними у наш час. Також, важливе значення даної магістерської роботи полягає у можливості саме різностороннього вивчення українсько -італійських двосторонніх відносин початку XXI століття та використання в освітньому процесі. Крім того, викладені у дипломній роботі теоретичні положення та практичні рекомендації у свою чергу забезпечують основу для подальших досліджень взаємовідносин між Україною та Італією й можуть бути в тому числі використані при розробці заходів культурної політики досліджуваних нами країн. Апробація результатів дослідження: Участь у засіданні наукового гуртка кафедри нової та новітньої історії з темою: “Погляд Заходу: допомога Україні та думка спеціалістів про завершення російської агресії” (Харків, 2023). Структура роботи: Робота складається з титульної сторінки, змісту, вступу, відповідно трьох розділів поділених на підрозділи, загальних висновків, списку використаних джерел та літератури. Перший розділ поділений на 3 підрозділи, другий на 4, третій теж на 4. Обсяг основного тексту становить 11 2 сторінок, загальний обсяг магістерської дипломної роботи становить 1 28 сторінок. 8 1 РОЗДІЛ: ХАРАКТЕРИСТИКА ІСТОРІОГРАФІЇ, ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ ТА МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ 1.1 Історіографічний аналіз літератури Історіографічний аналіз літератури нашого дослідження представлений здебільшого саме україномовними працями, однак разом з ними помітну роль відіграють також іноземні праці. Надалі варто сказати, що література тим не менш відносно не так детально представлена у порівнянні з джерелами про котрі мова піде згодом саме беручи до уваги виключно двосторонній формат. Пояснюється це тим, що нами для дослідження було обрано період починаючи з 2014 відповідно по 2024 рік, тобто взято останні 10 років. Якщо з літературою до початку 2022 року ситуація дещо простіше, то вже здебільшого у часи повномасштабного вторгнення на даний момент простежуються свої вагомі проблеми, точніше ж не має такого різноманіття як вже з вищезгаданими джерелами, принаймні дана тенденція особливо гостро спостерігається у час написання нашого дослідження. Утім, на початку не дарма наголошувалось, що така ситуація спостерігається з літературою присвяченою україно - італійським відносинам у новітній період (2014 - 2024 рр.). Специфіка нашої роботи полягає ще у тому, що ми все ж не обмежуємось протягом всього нашого дослідження лише українсько - італійськими відносинами за даний період, особливо добре це помітно у розділі роботи, який присвячений військовій сфері та фінансовій допомозі України після 24 лютого 2022 року. Тобто усім цим хочемо наголосити, що багатосторонній формат у даному випадку теж важливий, особливо гостро це помітно у даній вищезгаданій сфері. Не можливо написати якісне дослідження не шукаючи можливості інколи розширити й сам двосторонній формат, особливо тоді, коли це потрібно. Незамінною роботою у цьому плані слід вважати книгу 9 написаною англійською мовою 2024-го року Янне Хааланд Матларі та Робі Джонсона під назвою “НАТО і російська війна в Україні: Стратегічна інтеграція і військова взаємосумісність 1. Пояснімо чому. По-перше, дана книга дозволила не однобоко висвітлити розділ про військово -політичну сферу, а по-друге слід зупинитись на її актуальності для нашої праці. Вона охоплює та включає в себе майже всі можливі моменти на даний момент, а саме: Яким було НАТО 30 років тому назад, яким була його політика більшу частину часу, як він реагував на російську окупацію Криму та війну на Сході України, аналізується зокрема те, чи стали все ж події 24 лютого 2022 року часом істотних змін для альянсу та паралельно з цим розбираються кроки Китаю, тобто сама інформація висвітлюється доволі поетапно та включає в себе цілу низку певних аспектів. Детально про це нами було розписано у підрозділі присвяченому військовому співробітництву. Якщо мова йде про повномасштабне вторгнення в Україні, то разом з тим будуть обов'язково аналізуватись кроки Китаю, як приклад згадаємо так звану необмежену дружбу між Росією та Китаєм 2022 року (дана книга допомогла детально описати про цю подію у тому ж розділі присвяченому військовій сфері). Тому важливо, що автори не виділяють окремо Росію та Китай, а навпаки, бачать між ними чіткий взаємозв'язок, окремо виділяють його наскільки це взагалі можливо у тій же як приклад російсько -українській війні. Врешті решт, дана книга допомогла сформулювати чітке розуміння того, що якщо НАТО не у достатній мірі прийме новий виклик у вигляді російсько-української війни, активно співпрацюючи з нашою державою у тій же військовій сфері, а її зокрема члени, в тому числі 1 Janne Haaland Matlary and Rob Johnson. NATO and the Russian War in Ukraine: Strategic In tegrat ion and Mil itary In teroperabi l i ty. – C Hurst & Co Publ isher s .– 2024. P. 264. (дата звернення 24.04.2024) 10 Італійська Республіка в свою чергу навпаки ослаблять підтримку України, то уникнути ще більшого загострення між Китаєм та Тайванем буде неможливо. Адже у Китаї остаточно сформується своєрідне хибне бачення того, що досягати омріяних цілей можна за допомогою сили. Саме на цьому ми й неодноразово у нашій роботі акцентували увагу. Серед саме італійських праць окремо згадаємо про “Вплив російсько-українського конфлікту на Італію: лещата високих цін на енергоносії, наслідки санкцій та реагування на гуманітарну кризу” 2022 року, автором якої є Тіціана Д'Аміко 2. Здебільшого у ній було проаналізовано роль України та Росії у світовій економіці , як саме українсько-російська війна позначилась власне на Італії та яка насправді велика ціна цієї війни для кожного у 21 сторіччі. Найбільш цінними у даному випадку для нас стали підрозділи про вплив України та Росії на світову економіку до початку подій 24 лютого 2022 року та зокрема вплив російсько -української війни саме на Італію, здебільшого мова йде про 4 та відповідно 5 сторінку. Це нам допомогло у написані підрозділу присвяченому торгово - економічному співробітництву між Україною та Італією, коли ми розбирали вітчизняний основний експорт до Італії у 2021 році та як безпосередньо повномасштабне вторгнення позначилось на ньому. Надалі, перш за все хочеться виділити Гамоцького Віктора Сергійовича, як автора, роботами якого ми користуємось у власних дослідженнях вже не перший рік. Зокрема мова йде про його політологічну працю під назвою «Українські інтереси у співробітництві з Італією до ювілею українсько -італійських 2 D'Amico T . L’impatto del confl i t to russo-ucraino in I ta l ia : la morsa del caro energia, gl i effet t i del le sanzion i e la r isposta a lla cr isi umani tar ia, Roma, 2022. Inapp, WP, 90. P. 21 (дата звернення 15.09.2024) 11 відносин» 3 . Тут, нами було зокрема проаналізовано власне стан відносин між Україною та Італійською Республікою як країни -члена Європейського Союзу, що дало змогу зрозуміти наскільки активно почали розвиватися двосторонні відносини між країнами та вже на основі тієї ж більш нової інформації зрозуміти, який все ж таки вплив ті чи інші рішення мали в подальшому, завдяки чому нам вдалося коротко розповісти те, як саме ці відносини розвивались з часу набуття незалежності та наскільки змінились до початку російсько - української війни. Передусім дізнались, що Італія нас підтримувала з самого початку розвитку, як приклад в 1995 році, коли нас прийняли до Ради Європи (саме італійська делегація підтримала наш вступ), завдяки даній інформації у підрозділі присвяченому військовому співробітництву та економічній допомозі України під час повномасштабного вторгнення вдалося провести певну аналогію вже з Мелоні у так званому “спротиві Орбану” на суму 50 мільярдів, підтвердивши тезу, що Італійська Республіка завжди була та залишається нашим вірним союзником. Монографія 2010-го року під назвою “Стратегічне планування: вирішення проблем національної безпеки”, авторами якої є Качинський Анатолій Броніславович та Горбулін Володимир Павлович й у якій досліджуються сучасні тенденції та не в останню чергу проблеми стратегічного планування у сфері національної безпеки допомогли у нашій роботі перш за все усвідомити те, наскільки інколи важливим є стратегічне планування та національна безпека для кожної з країн та на чому це як правило ґрунтується. Здебільшого перший розділ даної монографії, котрий розпочинається з 19 сторінки та закінчується на 56 сторінці 3 Гамоцький В. С. Українські інтере си у співробітництв і з Італією (до ювілею українсько- італійських відносин) / В.С. Гамоцький / /Науковий вісник. С. 263 (дата звернення 24.04.2024) 12 відповідно, був для нас найбільш цінним саме у тому плані, що ми зуміли скласти повне уявлення того, що таке справжні національні цінності у сучасному світі, чим насправді вони так важливі у прийнятті як приклад того чи іншого рішення, навіть на тому ж стратегічному рівні та зокрема чим саме країни тут як правило керуються в першу чергу та наприкінці власне дійшли до того, що саме вони (тобто вищезгадані національні ц інності) – є основою просування держави обраним стратегічним курсом. Італія й Україна не стали у певному сенсі виключенням з цих правил і ця монографія цілком допомогла зрозуміти, чим як правило зазвичай керувались та керуються досліджувані нами країни у тому чи іншому плані. Завдяки вищезгаданій монографії ми зуміли остаточно сформулювати нашу наукову гіпотезу дослідження та зокрема написати третій підрозділ третього розділу присвячений військовому співробітництву між Україною та Італією. Також важливе значення у даній роботі, зокрема у другому підрозділі третього розділу, присвяченому торгово -економічній співпраці, мали щорічні аналітичні дослідження зовнішньої політики України від “Української призми”, котрі виходять на світ починаючи з 2015 року4. Всі 8 на цей момент існуючих нині досліджень відіграли ключову роль у нашій науковій праці. Адже дані комплексних досліджень демонстрували головне — саму тенденцію. Який рух на стратегічному рівні обрала Україна, у який рік вони посилились, яка загалом була динаміка починаючи з 2015 року (першочергово мається на увазі, яка була ситуація після одного з перших серйозних потрясінь — російсько-української війни 2014 року), які власне чинники її 4 Українська призма: зовнішня політика. Збірники за різні роки (почина ючи з 2015 по 2022 рр. ) . URL: h ttps: / /pr ismua.org/scorecard s2022/ (дата звернення 24.04.2024) 13 гальмували та як наприклад те ж повномасштабне вторгнення 2022 року безпосередньо на це вплинуло тощо. Особливо це добре ми змогли простежити в наразі останньому аналітичному дослідженні зовнішньої політики за 2023 рік 5. Кажучи ж загалом, без цього зокрема не можливо було б повною мірою сформулювати власні подальші прогнози з певних тем дослідження, написати з певного роду аргументацією підрозділ з приводу торгово-економічних відносин та зокрема підбити загальні висновки саме не маючи перш за все детального розуміння переважно про всі існуючі ключові аспекти зовнішньої політ ики України починаючи з самого початку російсько -української війни (саме даний аспект був чудово розкритий у вищезгаданих дослідженнях) та її впливу на двосторонні відносини між Україною та Італійською Республікою. Отже, цілком можна констатувати у даному випадку те, що значимість даних досліджень для нашої роботи неможливо переоцінити, особливо якщо мова йде про українсько -італійські відносини саме у період з 2014 по 2024 рік. Окремо слід сказати й про дисертацію Глібової Світлани Олександрівни на тему: “Зовнішня культурна політика Італійської Республіки” 6, котра значною мірою допомогла нам у написанні вже другого розділу присвяченому безпосередньо культурним відносинам між Україною та Італією. Дана праця зокрема допомогла визначити стратегічні пріоритети та напрями зовнішньої культурної політики 5 Українська призма: Зовнішня полі тика 2023. Аналітичне дослідження / / ГО «Рада зовнішньої полі тики «Українська призма», Фонд ім. Ф. Еберта. ТОВ «Ві стка» — Київ, 2024. — 336 с. (дата звернення 25.04.2024) 6 Глібова С. О. Зовнішня культурна політика Італійської Ре сп убліки. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальні стю 23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, МОН Укра їни. – Київ, 2017. С. 265 (дата звернення 24.04.2024) 14 Італійської Республіки та порівняти їх з українськими реаліями у даній сфері. Дізнатись те, які чинники на це впливали та чому як приклад основні вектори зовнішньої політики залишались незмінними протягом багатьох років та які саме зміни у світі сприяли глобальному переосмисленню цього. Кажучи дещо інакше. Дана дисертація була корисною по причині того, що в свою чергу розкрила майже всі можливі аспекти зовнішньої культурної політики Італійської Республіки, зокрема мова йде про висвітлення феномену «італійського стилю життя» та концепту «солодкого життя»; пропагування відомого на увесь світ бренду «зроблено в Італії», зокрема мова йде про підрозділ дисертації “Інноваційні інструменти зовнішньої культурної політики Італ ії” на 151 сторінці. Надалі, вже відштовхуючись від зокрема даної інформації вдалося сформулювати й певний план дій, завдяки якому ми можемо дати новий поштовх у розвитку двосторонніх культурних відносин, тобто мова йде безпосередньо про третій підрозділ присвячений культурному співробітництву між досліджуваними країнами. Адже, чим краще ти розумієш всю специфіку, знаєш багаторічну історію зовнішньої культурної політики однієї з досліджуваних країн, тим власне простіше цим якомога ефективніше користуватись у подальшому. 1.2 Аналіз джерел Джерело – окрема увага була приділена здебільшого офіційним джерелам. Офіційні сайти посольств України в Італії 7 та Італії в 7 Посольство України в Італі ї . Офіційний сайт. URL: h t tps:/ / i ta ly.m fa.gov.ua/ (дата звернення 25.04.2024) https://italy.mfa.gov.ua/ 15 Україні 8 дозволяли якісно доповнювати наші розділи, котрі стосувались військово-економічної співпраці. Окрім цього, сайти посольств дозволили залучити у дане дослідження договірно -правову базу, котру ми від початку до кінця повністю розібрали у нашому з вами дослідженні та підбили розлогий висновок з даного приводу у першому підрозділі розділу присвяченому торгово -економічному та відповідно військовому співробітництву. У нашій роботі ми не можемо не згадати про офіційний сайт Forbes відразу з декількох об'єктивних причин. Дане джерело у нашому дослідженні допомогло здебільшого у написанні підрозділу присвяченому торгово-економічним відносинам, зокрема мова йде про основні товари нашого експорту до початку війни, мається на увазі сільськогосподарська продукція та відповідно металопродукція. Автором було з 'ясовано, як саме на них війна вплинула, що загалом з нашим експортом відбувалося у часи війни, як приклад чому експорт металу різко впав (за 2023 рік у 3 рази, що доволі критично, розібравшись у першочергових причинах даної події) та те, чому як приклад зерновий коридор не виправдав сподівань і відповідно, які альтернативи у такому випадку є в українських аграріїв, тобто які є існуючі прийнятні шляхи вирішення даних питань та відповідно подальші перспективи 9. Без даного джерела ми б не мали змоги досить детально дослідити цю тему наприкінці підрозділу присвяченому торгово-економічним відносинам та скласти здебільшого увесь пазл важливих подій. 8 Посольство Італі ї в Україні . Офіційний сайт. URL: h t tps:/ /ambkiev.ester i . i t /uk/ch i - siamo/gl i -uffici / (дата звернення 25.04.2024) 9 Любов Петрушко. Життя без «зернового коридору». Росія відмовилась продовжувати багатостраждальну з ернову угоду. Які альтернативи мають українські аграрі ї. Forbes. 17.07.2023. URL: h t tps: / / forbes.ua/money/zh i ttya -bez-zernovogo-kor idoru-rosi ya-vidmovilas- prodovzhuvat i -ugodu-17072023-14851 (дата звернення 25.09.2024) https://ambkiev.esteri.it/uk/chi-siamo/gli-uffici/ https://ambkiev.esteri.it/uk/chi-siamo/gli-uffici/ https://forbes.ua/money/zhittya-bez-zernovogo-koridoru-rosiya-vidmovilas-prodovzhuvati-ugodu-17072023-14851 https://forbes.ua/money/zhittya-bez-zernovogo-koridoru-rosiya-vidmovilas-prodovzhuvati-ugodu-17072023-14851 16 Важливою дискусійною запискою для магістерської роботи по праву вважається “Аудит зовнішньої політики: Україна -Італія” 2016- го року, авторкою якої є Катерина Зарембо. Для нашого підрозділу проблеми та перспективи розвитку у сфері культури мали вагоме значення 27 та 28 сторінки дослідження, адже нам вдалося зрозуміти здебільшого те, яку ж насправді відігравала та відіграє українська громада в Італії роль. Чи були вони активними суспільно - політичними гравцями, так би мовити «послами» української політики та відповідно культури для італійського суспільства. Надалі, вже відштовхуючись від даної інформації ми зокрема змогли більш детально сформулювати наявні проблеми та які ж власне прослідковуються перспективи подальшого розвитку у сфері культури виходячи з отриманих свідчень. У якості офіційних джерел в нашій дипломній роботі була використана інформація, серед якої слід виділити аналітичні записки, аналітика, ті чи інші повідомлення, статистичні дані з офіційних сайтів Укрдержстату, міністерств, зокрема Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, офіційної торго во-промислової палати України, офіційний сайт Мінфіну та Istat. Офіційний сайт Укрдержстату 10 зокрема допоміг нам по пунктам розібрати торгово -економічне співробітництво, тобто у тих моментах, де здебільшого робився акцент безпосередньо на цифрах (нас переважно цікавила з даного сайту інформація про статистичні дані по експорту, імпорту, відповідно товарообігу в цілому). Інколи заповнювати прогалини з цього приводу допомагали сайти офіційних посольств, зокрема йдеться про розділ на сайті присвячений торгово - економічному співробітництву у 2014 -2024 рр. та перспективах 10 Офіційний сайт Укрдержстату. URL: h t tps: / /www.ukrsta t .gov.ua/ (дата звернення 26.04.2024) https://www.ukrstat.gov.ua/ 17 розвитку, адже там окрім іншого можна було отримати окремо достатньо важливу інформацію про основні показники двосторонньої торгівлі між досліджуваними нами країнами. Завдяки матеріалу на сайті торгово-промислової палати України11 вдалося дослідити конфедерацію італійської промисловості «Сonfindustria», зокрема який саме вона мала вплив на розвиток двосторонніх торгово -економічних відносин, починаючи з 2018 року, відповідно відкриваючи нові можливості для поглиблення співпраці та як незважаючи на активну фазу війни було відкрито представництво конфедерації італійської промисловості у Києві в 2023 році та яку саме роль у цій значимій події відіграла ТПП України . Слід зазначити, що окрім Італійської Республіки існує лише 2 офіси у світі — Києві та Брюсселі, що лише додатково засвідчує той факт, що Італійська Республіка по -справжньому зацікавлена у роботі з Україною та бачить у ній свого надійного партнера 12. До того ж, власне із проведених конференцій, котрі задокументовані на сайті, вдалося дізнатися як же насправді реагувала Україна та Італія з іншими країнами світу на такий вагомий виклик, як пандемію COVID -19. Тобто, були розглянуті економічні прогнози, програми та заходи, які були спрямовані передус ім на подальше відновлення та зростання. Окрім цього, річ стосувалася й можливих загроз для ринків й навіть перегляду торговельних режимів, визначивши вплив цих заходів на можливості доступу українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності до ринку країни. 11 Офіційний сайт торгово-промислової палати України. URL: h t tps: / /ucci .org.ua/ (дата звернення 26.04.2024) 12 Торгов о-пр омислова палата України. Confindus t r i a в ідкрила представництво у Києві . 13.01.2023. URL: ht tps :/ /ucci .org.ua /press -center /ucci -news/kon federa ts ii a -i t a li iskoyi -pr omis lovos t i -con findus t r ia - vidkr i l a -predstavni t stvo-u-ki i evi (дата звернення 07.09.2024) https://ucci.org.ua/ https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/konfederatsiia-italiiskoyi-promislovosti-confindustria-vidkrila-predstavnitstvo-u-kiievi https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/konfederatsiia-italiiskoyi-promislovosti-confindustria-vidkrila-predstavnitstvo-u-kiievi 18 У свою чергу офіційний сайт Міністерства культури та стратегічних комунікацій України 13 дозволив нам доволі комплексно розкрити культурні відносини, точніше їх здебільшого специфіку в умовах повномасштабного вторгнення. Передусім мається на увазі те, як Італія здатна допомогти у захисті культурної спадщини та які безпосередньо кроки для цього вживаються тут і зараз на прикладі тієї ж Одеси, а саме її культурної спадщини 14. Разом з тим, вищезгаданий офіційний сайт Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у підрозділі присвяченому культурним проблемам та перспективам подальшого розвитку допоміг встановити, яку саме роль відіграла Італійська Республіка у тому, щоб історичний центр Одеси включили у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що й було розписано у нашому підрозділі присвяченому наявним проблемам та перспективам подальшого розвитку між Україною та Італією у сфері культури. Щодо ж офіційного сайту Мінфіну 15 та Істату16, то у підрозділі присвяченому торгово -економічним відносинам з 2014 по 2024 рік, у якому нами зокрема аналізувались й наслідки пандемії коронавірусу, то вони нам в свою чергу допомогли з 'ясувати дуже незвичну ситуацію. Тобто, нами було вирішено піти дещо далі аналізуючи 2020-й рік та порівняти рекордну смертність в Італії спричинену пандемією у даному році (один з найгірших показників для досліджуваної країни за багато років до речі) з нашою власною 13 Міністерство культури та стратегічних ком уні кацій України. Офіційний сайт. URL: h ttps: / /mcip.gov.ua/ (дата звернення 26.04.2024) 14 Міністерство культури та інформаційної політик и України. Офіційний сайт. Італійський бізне с та культурні інституці ї візьмуть участь у відновленні культурної спадщини Оде си. 02.10.2023 URL: h ttps: / /mcip.gov.ua/news/ i ta l i jskyj-biznes-ta-kul turni - instytuczi yi -vizmut- uchast -u-vidnovl enni -kul turnoyi -spadshhyn y-odesy/ (дата звернення 27.04.2024) 15 Офіційний сайт Мінфіну. URL: h t tps: / /min fin.com.ua/ (дата звернення 27.04.2024) 16 Si to uffi cia le Ista t . URL: h ttps: / /www.ista t . i t /en/ (дата звернення 27.04.2024) https://mcip.gov.ua/ https://mcip.gov.ua/news/italijskyj-biznes-ta-kulturni-instytucziyi-vizmut-uchast-u-vidnovlenni-kulturnoyi-spadshhyny-odesy/ https://mcip.gov.ua/news/italijskyj-biznes-ta-kulturni-instytucziyi-vizmut-uchast-u-vidnovlenni-kulturnoyi-spadshhyny-odesy/ https://minfin.com.ua/ https://www.istat.it/en/ 19 смертністю. На жаль нами було з 'ясовано, що особливої різниці у найгірший рік для Італії та доволі звичний рік для нас майже ніяк не відрізняються (у 2019 році для нас, ще до пандемії ситуація була відносно такою ж. Тобто коронавірус в 2020 році особливо не вплинув на цей показник). На жаль, проблема з тим, що у нас з кожним роком помирає величезна кількість людей це здебільшого сприймається як звичайна ситуація. В найближчий час (зокрема по причині війни) ця тенденція так і не зміниться в кращу для нас сторону, як би того власне кажучи нам не хотілося. Одним з наших дослідницьких завдань було дослідити допомогу (гуманітарну, економічну та відповідно військову) інших країн під час повномасштабного вторгнення та зокрема окремо по пунктам порівняти її з італійською. Вагому ж у цьому роль зіграв Кільский інститут світової економіки, а саме мова безпосередньо йде про трекер підтримки України 17. Кажучи ж окремо, то це власне інформативна таблиця, котра містить в собі інформацію з приводу того, хто скільки передав коштів Україні під час повномасштабного вторгнення, охоплюючи 41 країну. Переважно це країни-члени ЄС, члени G7. Окремо виділена військова, економічна та відповідно гуманітарна допомога. Перевага даного джерела здебільшого у тому, що інформація постійно оновлюється та включає в себе лише підтвердженні офіційні дані. У нашому підрозділі присвяченому військовому співробітництву вдалося сформулювати змістовний висновок не в останню чергу завдяки даному інституту світової економіки. Для цього нам було важливо не лише в усіх можливих деталях дізнатись про те, яка країна скільки 17 Kiel Insti tute: Ukraine Suppor t Tracker. Team: Piet ro Bomprezzi , Ivan Khari tonov, and Chr istoph Trebesch . 25.04.2024 URL: h t tps: //www.i fw-ki el .de/ topics/ war -against - ukraine/ukraine-suppor t - t r acker /?cookieLevel=not -set (дата звернення 27.04.2024) https://www.ifw-kiel.de/topics/war-against-ukraine/ukraine-support-tracker/?cookieLevel=not-set https://www.ifw-kiel.de/topics/war-against-ukraine/ukraine-support-tracker/?cookieLevel=not-set 20 надала допомоги у доларах США, але й що важливо скільки конкретно це у відсотках від власного ВВП конкретно взятої країни (що важливо, дане джерело це враховує та навіть окремо акцентує на цьому увагу). Адже можливості в усіх різні, том у не доречно зовсім не враховувати даний фактор, особливо порівнюючи підтримку умовної Естонії з Італійською Республікою, лише беручи до уваги загальну суму асигнувань. Це був би категорично невірний підхід з нашого боку. Отже, підбиваючи невеличкий загальний підсумок стосовно джерел, цілком можна стверджувати те, що в порівнянні з літературою вони відіграють більш важливе значення. Перш за все наше дослідження складається з вагомої частини посилань саме на різні джерела. Пояснити ж це можна доволі просто, адже особливу увагу в наших розділах здебільшого було прикуто до останніх років, а саме мова йде про період з 2014 -го по 2024 рік. Передусім з метою вловити саму тенденцію, яка вимальовувалися аби згодом зробити більш точний загальний прогноз українсько -італійських відносин, принаймні спробувати це зробити. Окрім іншого – повномасштабна війна. Це той важливий фактор, котрий безсумнівно й надалі вносить свої корективи у подальше майбутнє не тільки у розвиток двосторонніх відносин, але й на долю України та світу в цілому. Не слід забувати, що все досить серйозно взаємопов'язано. Від нашої війни зокрема залежить доля Тайваню. Якщо цивілізований світ буде не достатньо рішучим у цьому питанні до самої фінальної фази нашої війни, то це відповідно не стане тим стримуючим фактором для Китаю по відношенню до вищезгаданого Тайваню (і це лише один з прикладів), що в подальшому у комплексі призведе до більш масштабних трагічних наслідків. 21 Підсумовуючи, наразі можна констатувати, що ми не зустріли тієї літератури, котра б була б присвячена безпосередньо українсько - італійським відносинам та все ж враховувала у повній мірі все це у контексті російсько-української війни, особливо здебільшого після початку нової сторінки нашої історії — повномасштабного вторгнення. Тому, у тому числі, ми відштовхувались від думок та особливо сміливих подальших прогнозів будь -якого з авторів вкрай прискіпливо, особливо тих, які були зроблені до початку подій 24 лютого 2022 року, правильніше сказати, котрі були висловлені у відносно нормальних умовах. Тому, спасіння, якщо так можна звичайно висловитися, інколи треба знаходити саме в офіційних джерелах (актуальна інформація та певні думки з приводу актуальних подій там як правило з’являються та висвітлюються з різних сторін швидше всього). Остаточно ж підсумовуючи все вищесказане, можна дійти до висновку, що огляд джерел засвідчує наявність достатньої бази для змістовного розкриття досліджуваної нами теми. 1.3. Методологія та методи дослідження Методологія та методи дослідження: Методологічною основою даної магістерської роботи є принципи об ’єктивності історизму та багатофакторності, котрі дозволили розглянути ключові етапи змін у двосторонніх українсько-італійських відносинах у контексті російсько-української війни. Принцип багатофакторності дозволив взяти до уваги деякі ключові у нашому випадку фактори, котрі безпосередньо вплинули на дослідження українсько-італійських відносин з 2014 по 2024 рр. Принцип історизму у свою чергу дозволив продемонструвати сам контекст політики між досліджуваними країнами, зокрема у військовій, торгово-економічній, культурній сферах. 22 Також можна у нашому випадку згадати у свою чергу й про неореалістичний та реалістичний підхід. Неореалістичний підхід допоміг проаналізувати відносини між Україною та Італією у шир оких рамках геополітичної системи, зокрема це стосується підрозділу присвяченому військовому співробітництву та фінансовій допомозі після початку повномасштабного вторгнення. При цьому, слід зазначити, зосереджуючись на міжнародному значенні відносин, а не на самих відносинах між двома державами. Реалістичний ж підхід допоміг зосередитись саме на окремих аспектах двосторонніх відносин двох держав між собою. Відповідно до поставлених завдань в основу нашого дослідження покладено систему загальнонаукових, еко номіко- статистичних та політологічних методів дослідження. При вивченні статистики, обсягу допомоги Італії у розділі присвяченому торгово-економічному та військовому співробітництву було застосовано статистичний метод дослідження. Тобто, головною метою для нас стало оцінити економічні обміни, включаючи обсяги торгівлі безпосередньо інвестиційні потоки, та їх кореляцію з останніми подіями, зокрема війною на Сході, окупацією Криму у 2014 році та відповідно повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року. Нами збирались та аналізувались кількісні дані з офіційних сайтів, зокрема національних статистичних агенств України та Італії, світового банку власне щодо обсягів торгівлі, інвестицій, загальних економічних показників між Італійською Республікою та Україною у досліджуваний період. Системно-функціональний метод дозволив визначити структурні елементи загальнодержавної політики Італії та разом з тим України та виділити культурний фактор як насамперед важливий інструмент 23 стратегії двох держав та в тому числі зо крема дозволив здебільшого виділити основні напрями реалізації зовнішньої культурної політики України та Італійської Республіки у третьому підрозділі розділу присвяченому культурним відносинам. Емпірико -аналітичний метод дав змогу на основі аналізу практич них кроків проаналізувати особливості здійснення зовнішньої культурної політики України на двосторонньому рівні та в тому числі це дало змогу доволі критично підійти до більш загальних речей, як приклад: визначення ролі України та її загального положення у світі. Синхронний метод зосереджується на розгляді різних аспектів, економічної, військової ситуації в даний період. При роботі з широким колом офіційних державних структур та сайтів, виступів, нормативно -правових актів з метою проаналізувати політичний дискурс та дипломатичні взаємовідносини між досліджуваними країнами протягом 2014 -2024 рр., було зокрема використано метод контент -аналізу, що разом з критичним осмисленням тексту дало змогу забезпечити певну об'єктивність аналізу та власне логічність резул ьтатів дослідження. Порівняльний метод зокрема дозволив порівняти різні аспекти двосторонніх відносин між Україною та відповідно Італійською Республікою. Нашою ключовою метою було власне виявити спільні закономірності, певні унікальні особливості у двосто ронніх відносинах, особливо це стосувалось розділу присвяченому культурним відносинам. Досягти мети допоміг аналіз чинних договорів, угод, офіційних заяв України та Італійської Республіки відповідно. Вищезгадані нами методи у комплексі дозволили сформулюва ти відповіді на поставлені дослідницькі завдання та розкрити основні положення магістерської роботи. 24 2 РОЗДІЛ: ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНЕ ТА ВІЙСЬКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 2.1. Аналіз договірно-правової бази У нашому першому підрозділі другого розділу ми проаналізуємо договірно-правову базу, беручи здебільшого за основу офіційні сайти посольств досліджуваних нами країн, адже саме там є розділ під назвою співробітництво, де окремо представлена чинна договірно - правова база між Україною та Італією. Загалом ж за весь час сучасних українсько -італійських відносин було підписано близько 40 міжнародних угод у різних сферах співробітництва 18. Серед них 3 протоколи (від встановлення дипломатичних відносин між країнами у 1992 році, закінчуючи протоколом між міністерствами оборони двох держав у 1993 році); 17 угод (починаючи з угоди про збереження пам’яток, підписану у 1993 році і закінчуючи угодою, котра була підписана з 2021 року та почала діяти з 2022 року, а саме мова йде про обмін посвідчень водія між державам и Україна та Італія); 2 договори; 8 меморандумів (особливої ролі в подальшому вони все ж не відіграли, тому й не будемо особливо на них зупинятись в нашому аналізі), 2 конвенції й лише одна спільна заява з питань торгово-економічних відносин між урядами обох країн, котра була підписана 15 квітня 1992 року 19. Утім, варто зазначити, що договірно-правова база на сайті посольства Італії в Україні, що й відповідно на сайті посольства України в Італії ведеться здебільшого не належним чином. Так ми 18 Договірно-правова база між Україною і Італійською Ре спублікою. Перелік чинних угод. Посольство України в Італі ї . URL: h t tps:/ / i ta ly. mfa.gov.ua/spivrobi tn ictvo/176 -dogovirno- pravova-baza-mizh -ukrajinoju-ta-i ta li je ju (дата звернення 24.07.2024) 19 Там само. https://italy.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/176-dogovirno-pravova-baza-mizh-ukrajinoju-ta-italijeju https://italy.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/176-dogovirno-pravova-baza-mizh-ukrajinoju-ta-italijeju 25 можемо стверджувати по тій причині, що як приклад на офіційному сайті посольства України в Італії останній документ, котрий там можна знайти датований ще серединою 2017-го року20. Точніше ж мова йде про меморандум взаєморозуміння між Палатою депутатів і Верховною Радою, який було безпосередньо підписано 5 червня 2017 року 21. Але справа у тому, що після 2017-го року було насправді підписано більш ніж достатньо різноманітних угод та договорів, зокрема останньою з таких є саме угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Італією, яка була підписана 24 лютого 2024 року (наприкінці підрозділу ми цю угоду детально проаналізуємо) 22. На офіційному ж сайті посольства про це у договірно -правовій базі зовсім не має жодної згадки, як й про інші міжнародні документи, котрі були підписані пізніше 5 червня 2017 -го року та це в свою чергу є проблемою, адже для тих хто не зовсім добре обізнаний у цій темі, може цілком скластись враження, що після 2017 -го року співпраця між Україною та Італією було поставлена на паузу, що зовсім н е відображає дійсність. Було б правильним рішенням особисто на нашу думку оновити до актуального стану договірно -правову базу таким чином, як це було зроблено наприклад на сайті посольства України в Польщі, де постійно оновлюється договірно-правова база. Наголошуємо, за 2022 рік на даному сайті представленні всі чинні 20 Там само. 21 Офіційна сторінка в Facebook Андрія Парубія . Підписання меморанд ум у від 5 червня 2017 року між Україною та Італією. URL: h t tp:/ /sur l. l i/gzgzg (дата звернення 24.07.2024) 22 Офіційне інтернет-представництво Президент а України. Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Італією. 24.0 2.2024. URL: h ttps: / /www.presiden t .gov.ua/news/ugoda -pro-sp ivrobi tn ictvo-u- s fer i -bezpeki -mizh-ukrayinoyu - ta-89245 (дата звернення 25.08.2024) http://surl.li/gzgzg https://www.president.gov.ua/news/ugoda-pro-spivrobitnictvo-u-sferi-bezpeki-mizh-ukrayinoyu-ta-89245 https://www.president.gov.ua/news/ugoda-pro-spivrobitnictvo-u-sferi-bezpeki-mizh-ukrayinoyu-ta-89245 26 міжнародні документи, які були підписані між Україною та Польщею23. З вступною частиною ми закінчили, перейдемо безпосередньо до короткого аналізу важливих для нас у даному розділі міжнародних документів (торгово-економічних, деяких політичних та у військовій сфері), котрі були підписані між Україною та відповідно Італією починаючи з часів набуття незалежності нашої держави. Першочергово до таких слід віднести саме протокол про встановлення дипломатичних відносин, котрий було підписано 29 січня 1992 року 24. Важливим для нас він є саме тому, що саме з цього протоколу все і розпочалось, розпочались власне кажучи наші спільні взаємовідносини в цілому з цією європейською державою, тому не сказати про це було б абсолютно не вірним рішенням з нашого боку. Надалі, згадаємо й спільну заяву з питань торгово-економічних відносин між урядами обох країн, котра була безпосередньо підписана дещо згодом після встановлення дипломатичних відносин, а саме 15 квітня 1992 року25. Цю заяву слід вважати важливою з тієї причини, що вона окремо підтвердила те, що торгово -економічні відносини між країнами з цього моменту будуть активно й різнобічно розвиватись у подальшому. Під різнобічно мається на увазі те, що Італійська Республіка цілком відкрита для допомоги в проведенні економічних реформ в нашій країні, допомагаючи з тим без чого неможливий 23 Договірно-правова база між Україною та Польщею. Посольство України в Польщі. Перелік чинних міжнародних договорів. URL: h ttps: / /poland.mfa.gov.ua/spivrobi tn ictvo/233 - dogovirno-pravova-baza-mizh -ukrajinoju-ta-pol yshheju (дата звернення 24.07.2024) 24 Верховна Рада України. Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Італією. URL: h t tps: / /zakon. rada.gov.ua/ laws/show/380_024#Text (дата звернення 24.07.2024) 25 Спільна заява з приводу торгово-економічних відносин між Україною та Італійською Ре спублікою. 15.04.1992. Верховна Рада України. URL: h ttps: / /zakon .rada.gov.ua/ laws/show/380_025#Text (дата звернення 24.07.2024) https://poland.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/233-dogovirno-pravova-baza-mizh-ukrajinoju-ta-polyshheju https://poland.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/233-dogovirno-pravova-baza-mizh-ukrajinoju-ta-polyshheju https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380_024#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380_025#Text 27 розвиток будь-якої країни, передусім в цілому інтегруватись як можна успішніше в світову економіку (для нашої молодої країни це б уло вкрай важливо). Й насправді, ця заява не була ні про що. Нам усіляко допомагали з проведенням економічних реформ, в тому числі фінансово і в цілому краще інтегруватись у загальну світову економіку. Втім, були й не дуже гарні приклади. Саме 7 років тому, буцімто Італійська Республіка погодилась допомогти в реалізації на території України фінансових реформ, передусім у створенні в нашій державі служби, яка буде займатись саме фінансовими розслідуваннями 26. Така служба, на думку автора дослідження, була б особливо актуальною для нашої держави в першу чергу. Однак згодом ситуація почала змінюватись. Через рік, а саме в 2018 році вже було вказано те, шо нам все ж допоможуть у створенні такої служби інші наші міжнародні партнери, втім й на цей раз нічого з цьог о путнього не вийшло 27. В останню чергу в провалі слід звинувачувати не Італію, як нам здається, тут проблема не в останню чергу полягає у нас, адже й згодом вже за допомоги США нічого не вийшло ні в 2018, ні в 2019, ні в 2020 відповідно. У власне військовому співробітництві між досліджуваними країнами у цей період підписано 30 березня 1993 року угоду між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Італійської Республіки, котра передбачала збереження могил та повернення на батьківщину останків загиблих в роки другої світової війни італійських воїнів, військовослужбовців і громадян України (діє з 26 Міністерство фінансів України. Facebook. Допом ога Італі ї Україні в проведенні майбутніх реформ.25.07.2017. URL: h ttps: / /www. facebook.com/minfin .gov.ua/posts/pfbid0353jUuegih7qP8ZhmLkyin fWKhQbM1wF Ha j9t jvm B88qJgse2Kt Rer76Ys6UaA7HMl (дата звернення 25.07.2024) 27 Економічна правда. Навіщо Україні Служба фінансових розслідува нь. 20.05.2020. URL: h ttps: / /www.epravda.com.ua/columns/2020/05/20/662826/ (дата звернення 25.07.2024) https://www.facebook.com/minfin.gov.ua/posts/pfbid0353jUuegih7qP8ZhmLkyinfWKhQbM1wFHaj9tjvmB88qJgse2KtRer76Ys6UaA7HMl https://www.facebook.com/minfin.gov.ua/posts/pfbid0353jUuegih7qP8ZhmLkyinfWKhQbM1wFHaj9tjvmB88qJgse2KtRer76Ys6UaA7HMl https://www.epravda.com.ua/columns/2020/05/20/662826/ 28 30.03.1993) 28 . Зокрема дана угода відіграла серйозне значення в поверненні тіл на батьківщину та збереженні й відповідно належному догляді за місцями поховання загиблих у роки другої світової громадян України та Італії на територіях обох держав. Тобто даною угодою дві країни брали на себе зобов'язання дбати за збереженням пам'яті про загиблих громадян обох країн та активно співпрацювати навколо даного питання, питання котре насамперед має величезне символічне значення. Далі ж ми візьмемо до уваги саме торгово-економічну угоду, згідно якої 15 листопада 1993 нам надали кредит на суму в 150 мільярдів італійських лір. Так зване відкриття кредитно -експортної лінії, що в подальшому відіграло важливу роль у підтримці малого та середнього бізнесу в обох країнах Про все розповімо у подробицях та з одним доволі яскравим прикладом, причому відносно нещодавнім 29. Насправді це дуже важлива сума по одній з причин. Уявімо, ми молода амбіційна країна зі своїми власними проблемами і нам постійно не вистачає фінансів на амбітні, інколи дуже амбітні завдання. Тут справа не в тому, чи це велика сума в перерахунку на умовно кажучи євро, чи ні, а все ж дещо в іншому. Було б це умов но кажучи 15 мільярдів італійських лір, то це б також безумовно було б для нас важливою сумою. Цю угоду за важливістю цілком можна порівняти з відносно нещодавньою угодою, згідно якої нам надали 28 Верховна Рада України. Угода між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Італійської Ре спубліки про збереження моги л та повернення на батьківщину останків загиблих в роки другої сві тової війни італійських вої нів, військовослужбовців і громадян України. 30.03.1993. URL: h t tps: //zakon . rada.gov.ua/ laws/show/380_035#Text (дата звернення 25.07.2024) 29 Верховна Рада України. Угода про відкриття експортно -кредитної ліні ї на сум у в 150 мільярдів італійських лір. URL: h t tps: / /zakon .rada.gov.ua/ laws/show/380_037#Text (дата звернення 25.07.2024) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380_035#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380_037#Text 29 кредит в 200 мільйонів євро, причому без нарахування додатков их відсотків 5 серпня 2022 року (вже під час повномасштабного вторгнення РФ на територію України) 30 . Що в 1993 році це стало важливим рішенням, що й відповідно в 2022 році. Зовсім різні проблеми, котрі можна було вирішити зокрема ось таким подібним чином, як кредитування. У 1995 році було підписано угоду згідно якої уряди обох країн домовились про те, що вони будуть разом сприяти захисту тих чи інших інвестицій 31 . Цей договір важливий по причині, що захист, точніше безпосередньо взаємний захист інвестицій це значний крок для поліпшення економічного співробітництва. Без захисту інвестицій неможливо говорити про процвітання таких відносин. Не можна їх робити, не будучи впевненим в тому, що вони будуть надійно захищені. У червні 2001 року (ратифіковано 10 січня 2002) безпосередньо вже у сфері безпеки було підписано угоду між Урядами двох держав з приводу взаємної охорони секретної інформації. Зокрема, у 3 статті були прописані заходи з приводу вищезгаданої охорони секретної інформації, як приклад ніхто не має пра ва змінювати гриф секретності, якщо не досягнуто згоди обох сторін та відповідно не надавати третій стороні доступ до неї 32. 30 Міністерство фінансів України. Договір про отримання 200 мільйонів євро пільгового кредиту від Італі ї . 05.07.2022. URL: h ttps: / /mof.gov.ua/uk/news/sergi i_marchenko_signed_a_eur_200_mln_loan_agreement_with_the _i ta l ian_republ ic-3553 (дата звернення 25.07.2024) 31 Угода між Урядом України та Урядом Італійської Ре сп убліки про сприяння та взаємний захист інвестицій. Верховна Рада України. URL: h ttps: / /zakon .rada.gov.ua/ laws/show/380_581#Te xt (дата звернення 25.07.2024) 32 Верховна Рада України. Угода між Урядом України та Урядом Іт алійської Ре сп убліки пр о взаємну охор ону секретної інформаці ї . URL: ht tps :/ / zak on. rada .gov.ua / l aws/ show/380_021#Text (дата звернення 25.07.2024) https://mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_signed_a_eur_200_mln_loan_agreement_with_the_italian_republic-3553 https://mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_signed_a_eur_200_mln_loan_agreement_with_the_italian_republic-3553 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380_581#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380_021#Text 30 Важливе рішення по тій причині, що надійна взаємна охорона секретної інформації у подальшому сприяла поглибленню двосторонніх відносин, зокрема це виглядає надзвичайно актуальним рішенням у часи повномасштабного вторгнення, коли ворог цим цілком міг би скористатись у своїх власних цілях. Варто відзначити так звану конвенцію між урядами Італійської Республіки й України про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень, котра набрала чинності 25 лютого 2003 року, тобто рівно через 6 років після її підписання (дану конвенцію ми відповідно відносимо до торгово - економічних відносин). До інших важливих двосторонніх торгово-економічних відносин варто віднести угоду про реструктуризацію боргу України, котра вступила в дію в день її підписання, а саме 27 червня 2002 року 33. Якщо доволі стисло, то цією угодою Італійська Республіка пішла на зустріч нашій країні та змінила умови, згідно якими має бути в кінцевому результаті виплачений кредит й в кращу для нас сторону, що можна вважати позитивним вагомим рішенням на той час. Вже у 2007 році, а саме 24 липня було підписано важливу угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Італійської Республіки про військово-технічне співробітництво (угода набрала чинності 28.10.2008, тобто більш ніж через рік після підписання), безпосередньою метою якої стало підвищення ефективності співробітництва у даній сфері 34 . На нашу безпосередню думку 33 Д ержавна підтримка українського експорту. Посилання на договірно -правову базу та угоду, котра пов’язана з реструктуризацією боргу. URL: h ttp: / /www.ukrexpor t .gov.ua/ukr/ugodi_z_ukrain/?coun try=i ta (дата звернення 26.07.2024) 34 Верховна Рада України. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Італійської Ре спубліки про військово-технічне співробітництво. URL: h ttps: / /zakon .rada.gov.ua/ laws/show/380_042#Text (дата звернення 26.07.2024) http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/ugodi_z_ukrain/?country=ita https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380_042#Text 31 відіграла важливе значення у зміцненні обороноздатності обох держав та зокрема підняло взаємний інтерес у вищезгаданій військовій сфері. Надалі, перейдемо до торгово-економічної угоди між нашим Кабінетом Міністрів та Урядом Італійс ької Республіки про торговельне судноплавство, котра вступила в дію 20 грудня 2013 року 35 . Цей договір в цілому мав зіграти свою роль в подальшому розвитку двосторонніх торгово-економічних відносин й зокрема у галузі торговельного судноплавства. Тобто, по ідеї, будь-яке судно (звичайно окрім військового) отримувало так би мовити певну свободу і не одна з країн (мається на увазі Україна чи Італія) не могла завадити вільному перевезенню вантажів. Простіше кажучи судноплавство мало бути безпечним, а моряки відп овідно захищеними. Так, у певному сенсі згодні, в цілому у подальшому вона дещо зіграла свою роль в зміцненні торгових взаємовідносин, проте не так як того б хотілось. Така особиста думка автора, котру він спробує довести. Як приклад, стосовно товарообігу, чи вплинула вона на нього з позитивної точки зору, то тут відразу є свої нюанси. Якщо ми беремо до уваги часи повномасштабного вторгнення, то дана угода дещо втратила свою першочергову актуальність. Адже умовно кажучи італійське судно не зможе прибути в український порт так вільно, як це було колись та й в принципі просто безперешкодно прибути в умовну Одесу. Принаймні наразі це виглядає досить нереалістичним сценарієм. Сподіваємось, що в осяжному майбутньому все зміниться у кращу сторону. 35 Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Італійської Ре сп убліки про торговельне судноплавство». 05.11.2013. Верховна Рада України. URL: h ttps: / /zakon .rada.gov.ua/ laws/show/380_044#Text (дата звернення 26.07.2024) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380_044#Text 32 Наразі останньою чинною угодою на момент написання дослідження є саме військова угода у сфері безпеки між Україною та Італією, котра була підписана 24 лютого 2024 року 36. До речі, саме ця дата є верхньою межею нашого дослідження саме по причині підписання цієї важливої у нашій співпраці угоді. Дана угода стала додатковим свідченням того, що Італійська Республіка підтримує Україну у часи повномасштабного вторгнення та цілковито на її стороні, адже у ній зокрема передбачено довгострокову військову та фінансову підтримку наш ої держави до 2034 року, тобто на 10 років. Таким чином, безпосередня важливість угоди полягає у тому, що вона закладає міцну основу для тривалого безпекового партнерства між Україною та відповідно Італійською Республікою. Отже, проаналізувавши договірно-правову базу між Україною і Італійською Республікою, можна констатувати, що нам без сумнівів є ще куди рухатись й розвиватись, адже така кількість чинних міжнародних документів не є рекордною від слова зовсім. Ба більше, порівнюючи з тією ж Польщею, починаючи з 1992 року нараховується понад 150 чинних міжнародних договірно -правових документів, причому істотна їх кількість була підписана саме починаючи з 2022 року37. У нас ситуація дещо на жаль відрізняється, однак ми переконані, що з часом ситуація дещо вирівняється та в найближчому 36 Офіційне інтернет-представництво Президент а України. Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Італією. 24.02.2024. URL: h ttps: / /www.presiden t .gov.ua/news/ugoda -pro-sp ivrobi tn ictvo-u- s fer i -bezpeki -mizh-ukrayinoyu- ta-89245 (дата звернення 25.08.2024 ) 37 Договірно-правова база між Україною та Польщею. Перелік чинних міжнародних договорів за 2022 рік (опубліковано на сайті 20.07.2012). URL: h ttps: / /poland.mfa.gov.ua/spivrobi tn ictvo/233 -dogovirno-pravova-baza-mizh -ukrajinoju-ta- pol yshheju (дата звернення 26.07.2024) https://www.president.gov.ua/news/ugoda-pro-spivrobitnictvo-u-sferi-bezpeki-mizh-ukrayinoyu-ta-89245 https://www.president.gov.ua/news/ugoda-pro-spivrobitnictvo-u-sferi-bezpeki-mizh-ukrayinoyu-ta-89245 https://poland.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/233-dogovirno-pravova-baza-mizh-ukrajinoju-ta-polyshheju https://poland.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/233-dogovirno-pravova-baza-mizh-ukrajinoju-ta-polyshheju 33 майбутньому буде підписано куди більше важливих договірно - правових документів. 2.2. Двосторонні торгово-економічні відносини з 2014 по 2024 рік та перспективи розвитку в контексті російсько-української війни Торгово-економічна співпраця між Україною та Італією посідає важливе місце у двосторонньому форматі. На початку лютого 2022 року вважалася одним з флагманом українсько -італійської взаємодії в принципі, будучи нашим шостим торговельним партнером серед усіх країн та четвертий у світі напрямок постачання українського експорту38. До речі, на цьому моменті зазначимо вкрай важливу річ. Я кщо мова іде про імпорт, то це зазвичай мається на увазі радше промислова продукція, а якщо ж безпосередньо про український експорт, то це здебільшого сільськогосподарська продукція та продукція чорної металургії. Однак з експортом чорної металургії станом на зараз все відносно не просто, особливо беручи до уваги той факт, що у свій час це був наший один з найголовніших постачальником валюти. Згодом про це більш детальніше ми розповімо у ході подальшого розвитку теми торгово -економічного співробітництва. Також, як відомо, розвитку економічних відносин між країнами не в останню чергу сприяли та сприяють міжнародні торговельні організації, такі як Торгово -промислова палата Італії в Україні. 38 Український тиждень.Автор: Наталія Кудрик. Інтерв ’ю Ярослава Мельника журналу «Тиждень». «Італія — не пасивний спостерігач у часи росі йської загрози ». 08.02.2022. URL: h t tps:/ / tyzhden .ua/ iaroslav-melnyk-i ta l i ia-ne-pasyvn yj- spost er ihach -u-chasy-rosi jskoi - zahroz y/ (дата звернення 27.07.2024) https://tyzhden.ua/iaroslav-melnyk-italiia-ne-pasyvnyj-sposterihach-u-chasy-rosijskoi-zahrozy/ https://tyzhden.ua/iaroslav-melnyk-italiia-ne-pasyvnyj-sposterihach-u-chasy-rosijskoi-zahrozy/ 34 Метою ж організації є підтримка процесу інтернаціоналізації українських і італійських підприємств 39. Наскільки нам відомо, торгово -промислова палата України, незважаючи на всі нинішні обставини, й на сьогоднішній день системно працює над поглибленням і розширенням співпраці України та Італії, з метою як і спрямувати зусилля на технологічні можливості, так і на той же самий досвід українських підприємств. На цьому моменті розпочнемо з самих тенденцій даного часового проміжку, а потім детально по усім іншим пунктам. Отже, так як ми досліджуємо з 2014 по 2024 рік, то загалом слід сказати про те, що це на нашу думку вкрай несприятливий час за усі роки нашої незалежності, й для того щоб окреслити певні перспективи також і тут безперечно є про що подискутувати, так як ми маємо враховувати в свою чергу все, тим паче передусім нам вкрай важливо зробити короткий аналіз, котрий стане підтвердженням наших з вами слів. Спочатку це російська агресія на Сході та окупація Криму у 2014 році, котра підірвала не лише економічн і відносини з Італією, але й відповідно економіку України загалом (це варто зазначити, особливо у контексті статті Павла Гай-Нижника, котру він назвав початковою точкою нашої війни за життя, а російсько -українську війну основною причиною по якій світ кардинально зміниться) 40. Здавалося, ситуація поступово почала налагоджуватись, принаймні відносно, однак пандемія коронавірусу внесла свої правки наприкінці 2020 року. 39 Торгово-пром ислова палата Італі ї в Україні . Офіційний сайт. Загальна інформація. URL: h ttps: / /ccipu.org/ua (дата звернення 27.07.2024) 40 Гай-Нижник П. Російсько-українська війна – Війна за Життя (2014–2022 рр. ) : пері одизація / / Українознавство. – 2022. С 76. (дата звернення 27.07.2024) https://ccipu.org/ua 35 Погодьтесь, у таких умовах будувати міцні стосунки в економічній сфері не надто й легко, але тим не менш нам це вдавалося та були гарні перспективи для подальшого розвитку, у цьому й полягає основний парадокс, ми доволі успішно рухались вперед. За прогнозами 2022 рік мав стати ще успішнішим ніж 2021 -й. Цьому зокрема б сприяло як приклад зростання світових цін на провідні товарні позиції українського експорту (як одна з основних причин зростання українського товарообігу за даний період), у той час коли по імпорту фактично на третину зростання було меншим, що для нас було авжеж позитивною новиною та створювало сприятливі умови в цілому41. Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2024 року апріорі все в один момент нам перекреслило. Утім це умовно кажучи не означає те, що перспективи у нас лише вкрай сумні, це зовсім не так. Однак, звичайно констатуємо, що якщо б не було тих перешкод та випробувань перед нами у такій кількості (маються на увазі вищеназвані) та за своєю значимістю за останні 10 років, то наразі ми б мали зовсім іншу картину з тим ж як приклад товарообігом і це об'єктивна оцінка, а не лише наше судження (він би й зростав надалі доволі швидкими темпами), позитивним сальдо торгівлі (лише за 2021 рік це приблизно 800 мільйонів доларів США лише з Італійською Республікою), що в свою чергу для нас означає значні валютні надходження до нашої економ іки та власне додаткові робочі місця. Утім основна звичайно мова зараз радше не про це 42. 41 Наці ональний інститут стратегічних досліджень. Щодо стану зовнішньої торгівлі товарами України за 9 місяців 2021 року. С.1. URL: h ttps: / /n iss.gov.ua/si tes /defaul t / fi les/2021-10/ukraine-t r ade-9-months_29102021_0.pdf (дата звернення 21.08.2024) 42 Український тиждень . Інтерв 'юер: Наталія Кудрик. Інтерв ’ю Ярослава Мельника журналу «Тиждень». «Італія — не пасивний спостерігач у часи росі йської загрози ». 08.02.2022. URL: h t tps:/ / tyzhden .ua/ iaroslav-melnyk-i ta l i ia-ne-pasyvn yj- spost er ihach -u-chasy-rosi jskoi - zahroz y/ (дата звернення 27.07.2024) https://niss.gov.ua/sites/default/files/2021-10/ukraine-trade-9-months_29102021_0.pdf https://tyzhden.ua/iaroslav-melnyk-italiia-ne-pasyvnyj-sposterihach-u-chasy-rosijskoi-zahrozy/ https://tyzhden.ua/iaroslav-melnyk-italiia-ne-pasyvnyj-sposterihach-u-chasy-rosijskoi-zahrozy/ 36 Річ тут перш за все у тому (тобто у всьому нами вищесказаному), що коли ми будемо надалі логічно та послідовно розвивати тему безпосередньо про ті ж істотні проблеми двосторонніх торгово- економічних відносин наразі, існуючих перешкодах й власне перспективах, то завжди маємо мати на увазі та першочергово враховувати і ті складні умови з котрими ми в один момент зіштовхнулись та надалі маємо справу, передусім мова звич айно йде про події 24 лютого 2024 року, на чому ми вже неодноразово наголошували (у нас майже все у нашій роботі в контексті цього й будується, тому тут об'єктивно не може виникати питань). На цьому моменті загальні речі ми більш менш окреслили, тому розпочнемо якомога детальніше про все по порядку, не порушуючи логіку викладеного. Отже, саме у 2014 році почалися суттєві зміни, вагомі випробування для нашої держави напевно вперше починаючи зі світової кризи 2008 року. Експорт становив 2 мільярди 468 мільйонів й 270 тисяч доларів США, коли в свою чергу імпорт лише 1 мільярд 508 мільйонів й 974 тисяч доларів (істотне падіння у порівнянні з 2013 роком, однак не настільки критичне як у 2015). Власне товарообіг приблизно сягав на суму у 3 мільярди й 977 мільйонів доларів США43. Цього разу навіть не досягнувши позначки в 4 мільярди доларів, однак причини кожному з нас є цілком зрозумілими. Повторимось, це й окупація півострова навесні 2014 -го року, й безпосередньо бойові дії, що розпочалися на Сході нашої держави, й власне те, що сама країна залишалась лише з тимчасовим президентом Турчиновим Олександром Валентиновичем, а подальші перспективи і безпосередньо хід подій залишався незрозумілим. Усе це разом 43 Згідно з архівних даних укрстату за 2014 рік. URL: h ttps: / /ukr sta t.gov.ua/operat iv/operat iv2014/zd/zt t /z tt_u/zt t1314_u.h tm (дата звернення 25.08.2024) https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2014/zd/ztt/ztt_u/ztt1314_u.htm 37 безперечно ніяким чином не могло позначитись позитивно на наших двосторонніх торгово-економічних відносинах х Італійською Республікою. Хоча при цьому, варто відмітити те, що сальдо залишалося позитивним. А це в свою чергу додаткові валютні надходження до нашої економіки та додаткові робочі місця для українців. У наступному 2015 році ситуація була ще складнішою беручи до уваги загальний товарообіг між досліджуваними країнами (за винятком лише позитивного сальдо у понад 1 мільярд доларів, але загальна тенденція не вражаюча, якщо ми беремо до уваги цю саму торгівлю), але разом з тим були й певні позитивні моменти у дещо іншому, про це згодом. Експорт між Україною та Італією склав 1 мільярд 979 мільйонів 843 тисячі доларів США. Імпорт ж був вдвічі менше порівнюючи з експортом — 976 мільйонів 327 тисяч доларів США. Як ми з вами бачимо дійсно товарообіг є незначним у порівнянні з 2013 -м або ж 2014-м, а саме 2 мільярди 956 мільйонів 170 тисяч доларів США 44. Українська призма оцінила 2015 рік у своєму аналітичному дослідженні на четвірку з мінусом, незважаючи на російський тиск на нашу з вами країну це безперечно не найгірший сценарій з усіх можливих. Загальний середньоарифметичний показник успішності зовнішньої політики склав 3,6 бали, що згідно з рейтингом відповідає нижній межі рейтингового показника « В – », додатково лише значною мірою підтверджуючи все нами вищесказане рані 45. 44 Д ержстат. Торгівля товарам и між країнами за 2015 рік. URL: h ttps: / /ukr sta t.gov.ua/operat iv/operat iv2015/zd/zt t /z tt_u/zt t1315_u.h tm (дата звернення 27.08.2024) 45 Українська призма: Зовнішня полі тика 2015. На “четвірку з мінусом ” експерти оцінили роботу розробників та виконавців зовнішньої політики України. URL: h ttps: / /pr ismua.org/scorecards/ (дата звернення 27.08.2024) https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2015/zd/ztt/ztt_u/ztt1315_u.htm https://prismua.org/scorecards/ 38 З позитивних моментів даного року згадаємо про як приклад створену ініціативу нашого посольства України в Італії під назвою «OpenGateItaly», котрий працював саме як один з інструментів допомоги українським експортерам й загалом вносив свій вклад у майбутній подальший розвиток наших торгових відносин, так як головною метою його функціонування була підтримка економічної діяльності, як українських, так само й італійських компаній. До речі, ми зі свого боку дослідили, що подібним проєктом нашого посольства, який щоправда з’явився раніше, є «Італійський дім»46. Цим ми маємо на меті наголосити, що подібних схожих проектів в майбутньому для допомоги не в останню чергу нашим експортерам у нашій державі має ставати лише більше. У всякому разі на нашу власну думку. Так як нарощувати умовний експорт в інші країни без будь-якої допомоги є вкрай складним завданням, радше неможливим. Доволі добре, коли зокрема наше посольство України в Італії про це намагається дбати, створюючи ось такі подібні ініціативи. З 2016 року ситуація з товарообігом почала дещо стабілізуватись, однак й слід зауважити, що різницю з минулим роком відразу ж буде доволі не легко помітити та власне економічна співпраця в свою чергу не покращилась, а радше навпаки ослабла . Експорт склав 1 мільярд 929 мільйонів й 575 тисяч (не значна різниця з 2015 роком. Зафіксовано незначний спад), імпорт ж був на суму в 1 мільярд 358 мільйонів 227 тисяч доларів США (цього разу хоча б було подолано позначку в 1 мільярд. Різниця менш ніж в 4 00 мільйонів доларів США порівнюючи з 2015). Щодо товарообігу, то 46 Італійський дім та OpenGateIta ly. Obozrevatel . 29.09.2015. URL: h ttps: / / finance.obozrevatel .com/business -and-finance/64719-posolst vo-v-i ta l i i -otkroet -dl ya- ukrainskogo-biznesa-vorota -v-evropu.h tm (дата звернення 27.08.2024) https://finance.obozrevatel.com/business-and-finance/64719-posolstvo-v-italii-otkroet-dlya-ukrainskogo-biznesa-vorota-v-evropu.htm https://finance.obozrevatel.com/business-and-finance/64719-posolstvo-v-italii-otkroet-dlya-ukrainskogo-biznesa-vorota-v-evropu.htm 39 тут різниця вже краще помітна, а саме 3 мільярди 287 мільйонів 802 тисячі доларів США проти 2 мільярдів 956 мільйонів 170 тисяч доларів США у попередньому році (різниця більш ніж в 300 мільйонів). Сальдо ж у 2016 році залишалося позитивним й склало 571 мільйон й 347 тисяч доларів США (Товарообіг безперечно виріс, проте й сальдо, тобто різниця з іншого боку стала помітно меншою, а це означає, що своєрідного роду баланс не було знайдено) 47. У 2016 році виходячи з дослідження української призми констатуємо, що дійсно ми не помились у тому, що економічна співпраця між Україною та Італією дещо була послаблена, коли та ж політична співпраця була навпаки посилена. Загальна ж оцінка двосторонніх відносин за цей рік оцінюється у « В – »48. Кажучи про 2017 рік, то тут ситуація досить цікава та виглядає наступним чином. Власне експорт між Україною та Італією склав 2 мільярди 469 мільйонів й 477 тисяч доларів США (виріс більш ніж на 500 мільйонів доларів США порівнюючи з попередніми показниками). Кажучи про імпорт, то він ж становив 1 мільярд 625 мільйонів й 7 тисяч доларів США (також певною мірою виріс). Товарообіг таким чином загалом склав 4 мільярди 94 мільйони й 484 тисячі доларів США. Сальдо залишалося й надалі позитивним — 844 мільйони 469 тисяч доларів США. Отже, що товарообіг, що відповідно сальдо суттєво збільшилися в порівнянні з 2016 роком 49. 47 Д ержстат. Торгівля товарами між країнами за 2016 рік. URL: h ttps: / /ukr sta t.gov.ua/operat iv/operat iv2016/zd/zt t /z tt_u/zt t1216_u.h tm (дата звернення 01.09.2024) 48 Українська призма: Зовнішня полі тика 2016. Аналітичне дослідження / / ГО «Рада зовнішньої полі тики «Українська призма», Фонд ім. Ф. Еберта. – Київ, 2017. – С. 26. (дата звернення 01.09.2024) 49 Д ержстат. Торгівля товарами між країнами за 2017 рік. URL: h ttps: / /ukr sta t.gov.ua/operat iv/operat iv2017/zd/zt t /z tt_u/zt t1217_u.h tm (дата звернення 01.09.2024) https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/zd/ztt/ztt_u/ztt1216_u.htm https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/zd/ztt/ztt_u/ztt1217_u.htm 40 У якості підтвердження наших слів, нашого підрахунку й власне наших висновків за 2017 рік звернемося за інфор мацією до аналітичного дослідження української призми за 2017 рік, у якій зазначається, що на двосторонньому рівні було дійсно посилено співпрацю у галузі економіки та простежувались гарні перспективи у подальшому50. Перш за все нами мається на увазі, що склались чіткі передумови задля того, щоб вже у доволі найближчій перспективі вийти на новий рівень торгово -економічних відносин з Італійською Республікою та частково це дійсно втілилось у реальність, це й ми побачимо згодом, аналізуючи безпосередньо інформа цію за наступні роки. Наступний 2018 рік є доволі показовим для нас, адже у цей час було проведено цілу низку подій, зокрема мова йде про українсько - італійський бізнес-форум у лютому місяці на якому були присутні представники 50 італійських та у тричі більше, а саме 150 наших компаній й мав важливе значення не лише у перспективі торгово - економічних відносин, але й політичних зокрема, адже окрім іншого на ньому були присутні міністри закордонних справ, Міністр інфраструктури України та політики різного рівню, що лише додатково безумовно підкреслює його значимість 51. Зокрема, у липні 2018 року вже на території Італійської Республіки в місті Падуї було відкрито спільний бізнес -форум під 50 Українська призма: Зовнішня полі тика 2017. Аналітичне дослідження / / ГО «Рада зовнішньої полі тики «Українська призма», Фонд ім. Ф. Еберта. – Київ, 2018. – С. 30. (дата звернення 03.09.2024) 51 Українська призма: Зовнішня полі тика 2018. Аналітичне дослідження / / ГО «Рада зовнішньої полі тики «Українська призма», Фонд ім. Ф. Еберта. – Київ, 2019. – С. 38–39. (дата звернення 03.09.2024) 41 гучною назвою “Україна: нові стратегії міжнародної співпраці для підприємців Венето” 52. Найбільш успішним у цей рік на рівні торгово -промислових палат обох країн й загалом інших різного роду об’єднань підприємств обох країн стало відкриття у жовтні місяці представництва під назвою “Confindustria Ucraina”. Головна ж його мета дово лі важлива для нас — допомагати італійським компаніям відкривати з нової сторони Україну. Займатись бізнесом, розвивати його, а при необхідності й супроводжувати італійські компанії, які матимуть бажання поєднати своє подальше життя з Україною, створивши тут свою певну справу53. Тобто, кажучи дещо простіше, дана організація ексклюзивно представляє саме італійських промисловців в нашій з вами державі, при цьому взаємодіючі з головною та регіональними Конфіндустріями Італії і загалом з усіма їх представництвами Конфіндустрії, які відповідно існують в різних куточках планети. Безперечно, це в свій час було цілком важливою складовою у подальшому сприянні й розвитку торговельно -економічних відносин між нашими двома державами та й не лише. Цікавим моментом як нам здається є те, що наша торгово -промислова палата України навіть підписала з цією конфедерацією італійської промисловості меморандум про співпрацю наприкінці 2018 року, що в цілому можна вважати важливим кроком, адже подібні рішення можна вважати необхідним мінімумом для подальшого зміцнення бізнесу в обох країнах й до того ж це слугує 52 Там само. С. 38. 53 Інформація з приводу да ної організаці ї . «Confindustr ia Ucraina». URL: h ttps: / /www.confindustr iaucraina .com/i t / (дата звернення 03.09.2024) https://www.confindustriaucraina.com/it/ 42 свого роду зайвим підтвердженням, що сторони готові активно співпрацювати між собою й надалі 54. Підтвердженням наших слів слугує важлива новина дещо вже з плином часу, що незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ на територію України, не завадило конфедерації італійської промисловості відкрити власне представництво у Києві, що стало зайвим підтвердженням, що з початком активної фазо ю війнина території нашої держави торгово-економічна співпраця між Україною та Італією в жодному разі не зупинилась та в свою чергу лише додатково засвідчило той факт, що Італійська Республіка по - справжньому зацікавлена співпрацювати та й надалі поглиблювати двосторонні торгово -економічні відносини з Україною 55. Повертаючись безпосередньо ж до цифр, то ситуація виглядає наступною: Товарообіг між країнами нашого дослідження стає помітно більшим. Якщо експорт складав 2 мільярди 628 мільйонів й 763 тисячі доларів США, то в свою чергу імпорт також долає позначку в 2 мільярди доларів та сягає 2 мільярдів 33 мільйонів і 22 тисяч доларів США. Власне ми бачимо виходячи з цих цифр те, що експорт, так відповідно імпорт збільшується в черговий раз. Загальний товарообіг ж сягає 4 мільярдів 661 мільйонів та 785 тисяч доларів США, тобто помітно збільшується починаючи з 2016 року. Сальдо, на 54 Торгово-пром ислова палата України. ТПП УКРАЇНИ та «CONFINDUST RIA UCRAINA» підписали меморандум про спільну співпрацю. 19.10.2018. URL: ht tps: / /ucci .org.ua/press - cen ter /ucci -news/ tpp-ukrayin i - ta-confindustr ia -ucraina-pidpisal i -memorandum-pro-spivpratsiu (дата звернення 03.09.2024) 55 Торгово-пром ислова палата України. Confindustr ia відкрила представництво у Києві . 13.01.2023. URL: h t tps: / /ucci .org.ua/press -cen ter /ucci -news/konfederatsi ia - i ta l i i skoyi - promislovost i -confindustr ia -vidkr i la-predstavn i tstvo-u-ki ievi (дата звернення 07.09.2024) https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/tpp-ukrayini-ta-confindustria-ucraina-pidpisali-memorandum-pro-spivpratsiu https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/tpp-ukrayini-ta-confindustria-ucraina-pidpisali-memorandum-pro-spivpratsiu https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/konfederatsiia-italiiskoyi-promislovosti-confindustria-vidkrila-predstavnitstvo-u-kiievi https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/konfederatsiia-italiiskoyi-promislovosti-confindustria-vidkrila-predstavnitstvo-u-kiievi 43 цей раз власне менше, однак й надалі при цьому зберігається позитивним — 595 мільйонів й 741 тисяча доларів США 56. Говорячи ж про 2019 рік, то тут ми вже бачимо інші результати. Експорт між Україною та Італійською Республікою становив 2 мільярди 418 мільйонів й 875 тисяч доларів США (тобто менше беручи до уваги показники 2018 року на понад 200 мільйонів доларів США), а імпорт 2 мільярди 74 мільйони й 753 тисяч доларів США. Товарообіг залишився майже незмінним, тобто менш ніж 4.5 мільярдів доларів США (4 мільярди 493 мільйони доларів США). При тому що сальдо, тобто різниця є меншою фактично у 2 рази, утім при цьому зберігалося на позитивному рівні — 344 мільйони й 121 тисяча доларів США відповідно 57. Беручи ж до уваги інформацію з аналітичного дослідження за 2019 рік від української призми та безпосередньо ж її аналізуючи приходимо до наступного. Двостороннє співробітництво у торгово - економічній сфері між досліджуваними к раїнами залишилися певною мірою асиметричним, ніж навпаки. Цьому передувало те, що уряди в обох країнах не мали чіткого розуміння стратегічних інтересів один одного та на жаль не змогли в свою чергу ефективно сприяти тому, тобто не робили усе належне зі свого боку, щоб вивести дані відносини, передусім економічні відносини на новий рівень 58. 56 Д ержстат. Торгівля товарами між країнами за 2018 рік. URL: h ttps: / /ukr sta t.gov.ua/operat iv/operat iv2018/zd/z t t /z tt_u/zt t1218_u.h tm (дата звернення 07.09.2024) 57 Д ержстат. Торгівля товарами між країнами за 2019 рік. URL: h ttps: / /ukr sta t.gov.ua/operat iv/operat iv2019/zd/zt t /z tt_ u/zt t1219_u.h tm (дата звернення 07.09.2024) 58 Українська призма: Зовнішня полі тика 2019. Аналітичне дослідження / / ГО «Рада зовнішньої полі тики «Українська призма», Фонд ім. Ф.  Еберта.   — Київ, 2020.  — 65 ст. (дата звернення 11.09.2024) https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/zd/ztt/ztt_u/ztt1218_u.htm https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/zd/ztt/ztt_u/ztt1219_u.htm 44 Через 6 років після початку російської агресії на Сході нашої держави та окупації Криму на початку 2020 року нас сколихнуло нове випробування — пандемія коронавірусу. Але це вже була радше та історія, коли увесь світ зіштовхнувся з цим та за своїми наслідками для загалом економіки дуже добре нагадував напевно що давно забуту світову кризу 2008 року. Цей рік в основному пройшов саме у контексті кооперації України з Італійс ькою Республікою в рамках боротьби з пандемією коронавірусу та гучною справою Марківа, котра була визначальною у досліджуваному нами році (тобто радше основний акцент було зроблено на політичній співпраці та гуманітарній у рамках боротьби з COVID-19 між Україною та Італійською Республікою у 2022 році й це цілком об’єктивне, очевидне та зрозуміле рішення) 59. Однак у рамках торгово -економічної співпраці теж були свої позитивні моменти. Зокрема у грудні місяці відбулося засідання Українсько-Італійської Ради з економічного, промислового й фінансового співробітництва. Це оцінюємо як свого роду ще одне позитивне зрушення у наших відносинах, адже цього не було протягом 5 останніх років. Зокрема у рамках цього засідання обговорювалося не лише майбутня співпраця у рамках економічного розвитку, але й авжеж це ще була політична взаємодія (перемовини тодішнього Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з його італійським колегою Луїджі Ді Майо 60. Щодо ж товарообігу за 2020 -й рік, то він знижується з вищеназваних проблем фактично на 500 мільйонів доларів США. 59 Українська призма: Зовнішня полі тика 2020. Аналітичне дослідження / / ГО «Рада зовнішньої полі тики “Українська призма ”», Фонд ім. Ф.  Еберта.   — Київ, 2021.  — 38 ст. (дата звернення 11.09.2024) 60 Там само. С. 39 45 Експорт був на суму в 1 мільярд 928 мільйонів, у той час коли імпор т на 2 мільярди 128 мільйонів доларів США. Вперше за досить тривалий час ми спостерігаємо негативне сальдо, тобто різницю 61. Як ми бачимо, вперше за останні 4 роки ми не зафіксували зростання показників товарообігу, а радше навпаки його падіння перш за все по причині початку пандемії коронавірусу, особливо гостро це позначилось на Італійській Республіці котра запровадила жорсткі обмеження. Без сумнівів всі відчули увесь той рівень серйозності нового випробування у вигляді пандемії. Ми вважаємо, що за таких умов не могло б скластися інакше. Щоб той же товарообіг між країнами зростав й надалі, принаймні для цього чітких передумов не існувало, а радше навпаки були усі підстави для втілення переважно негативного сценарію. До речі, якщо ж казати про економіку України й Італійської Республіки загалом, то зокрема пандемія коронавірусу вразила нашу економіку на 5 відсотків, а італійську майже вдвічі більше — на цілих 8.9 відсотків відповідно, що є найнижчим значенням з 1997 року 62. Утім погані економічні показники для Італійської Республіки під час ковіду були не самим важливим викликом, адже першочерговою метою було подолання високої смертності внаслідок COVID-19, котра постраждала майже найбільше за всіх у Європі. Ситуація дійшла до тієї критичної точки, коли смертність майже в два рази перевищили народжуваність. Смертність перетнула позначку в 700 тисяч 63 . За 61 Посольство України в Італі ї . Торгово-економі чне та інвестиці йне співробітництво між Україною та Італійською Республікою. URL: h ttps: / / i ta l y.mfa.gov.ua/spivrobi tn ictvo/3155 - t rade/ torgovelno-ekonomichne-spivrobi tn ictvo-m izh -ukrayinoyu-ta-i ta l iyeyu (дата звернення 11.09.2024) 62 Інтерфакс-Україна. ВВП Італі ї впав на 8,9% у 2020 році . URL: h ttps: / / in ter fax.com.ua/news/economic/727215.h tml (дата звернення 11.09.2024) 63 Інтерфакс-Україна. Смертні сть в Італі ї від коронавірусу у 2020 році була рекордною. URL: h t tps:/ / in ter fax.com.ua/news/general/720564.html (дата звернення 11.09.2024) https://italy.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/3155-trade/torgovelno-ekonomichne-spivrobitnictvo-mizh-ukrayinoyu-ta-italiyeyu https://italy.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/3155-trade/torgovelno-ekonomichne-spivrobitnictvo-mizh-ukrayinoyu-ta-italiyeyu https://interfax.com.ua/news/economic/727215.html https://interfax.com.ua/news/general/720564.html 46 даними Istat майже 80 тисяч з них загинули безпосередньо внаслідок саме пандемії коронавірусу 64. Для порівняння у нас за аналогічний період 2020 -го року смертність була не сильно менше ніж в Італійській Республіці й склала — 616 тисяч 835 осіб 65. Однак у нас з цим існують щоправда й свої давні проблеми. На жаль, ще до пандемії коронавірусу у нас була смертність не набагато меншою — 581 тисяча й 114 осіб 66. Тобто різниця менш ніж в 40 тисяч осіб. Тоді як для Італії це на той час стало справжнім новим потрясінням вперше з 20-го століття. У 2021-му році картина була кардинально іншою кажучи про торгово-економічні показники, особливо беручи до уваги усі об'єктивні чинники минулого року. Вперше за роки набуття незалежності ми у наших торгово -економічних відносинах з Італійською Республікою досягли найвищих показників товарообігу — орієнтовно за нашими підрахунками на суму у 6 мільярдів 144 мільйони доларів США. Тобто експортували на 3 мільярди 469 мільйонів й 300 тисяч доларів США (приблизно у 1.5 рази більше порівнюючи з показниками минулого року), а власне імпорт сягнув суми у 2 мільярди 675 мільйонів й 100 тисяч доларів США відповідно (зростання на понад 500 мільйон ів доларів США у порівнянні з попереднім роком). Щодо сальдо, то воно вперше з 2019 року є для 64 Ista t . Nel 2020 aumenta la mor ta li tà per mol te del le pr incipal i cause di mor te. URL: h ttps: / /www.ista t . i t / it / fi les/2023/05/Repor t_Cause -di -mor te-2020.pdf (дата звернення 11.09.2024) 65 Мінфін. Смертність в Україні у 2020 році URL: h ttps: / / index.minfin .com.ua/ua/re ference/people/ deaths/2020/ (дата звернення 11.09.2024) 66 Мінфін. Смертність в Україні у 2019 році URL: h t tps:/ / index.minfin .com.ua/ua/reference/people/deaths/2019/ (дата звернення 11.09.2024) https://www.istat.it/it/files/2023/05/Report_Cause-di-morte-2020.pdf https://index.minfin.com.ua/ua/reference/people/deaths/2020/ https://index.minfin.com.ua/ua/reference/people/deaths/2019/ 47 нас позитивним — 794 мільйони 200 тисяч доларів США (до того ж схоже сальдо востаннє спостерігалося лише у 2017 році при куди меншому товарообігу) 67. Ось що на думку автора означає справжнє зростання та той рівень товарообігу, котрий нас би у повній мірі влаштовував й власне те, що було б додатковим показником, що наші торгово -економічні відносини з цією країною є флагманськими. У якості підтвердження даних слів візьмемо до уваги інтерв'ю Ярослава Мельника, Надзвичайного і Повноважного посла в Італії за сумісництвом незадовго до повномасштабного вторгнення. Зокрема за його словами 2021-й рік став роком розбудови двосторонніх економічних відносин, а самі ж ці відносини у рамках двосторонньої взаємодії стали одним із беззаперечних флагманів 68. Також у цьому році виходячи з аналітичних досліджень української призми за 2021 рік була намічена співпраця у рамках створення швидкого пасажирського сполучення за фінансового кредитування з боку експортно -кредитного агентства Італії SACE під державні гарантії нашої влади 69. Окрім вищезгаданого вже нами активно велася робота над підготовкою підписання низки двосторонніх документів у сферах дослідження космосу, сприяння торгівлі та захисту інвестицій. Тобто 67 Торгові відносини між Україною та Італійською Ре сп ублікою. Посольство України в Італійські й Республі ці URL: h t tps:/ / i ta ly.m fa.gov.ua/spivrobi tn ictvo/3155 -t r ade/ torgovelno- ekonomichne-spivrobi tn ictvo-mizh-ukrayinoyu -ta-i ta liyeyu (дата звернення 12.09.2024) 68 Український тиждень. Інтерв 'юер: Наталія Кудрик. Інтерв ’ю Ярослава Мельника журналу «Тиждень». «Італія — не пасивний спостерігач у часи росі йської загрози ». 08.02.2022. URL: h t tps:/ / tyzhden .ua/ iaroslav-melnyk-i ta l i ia-ne-pasyvn yj- spost er ihach -u-chasy-rosi jskoi - zahroz y/ (дата звернення 12.09.2024) 69 Українська призма: Зовнішня політика 2021. Аналітичне дослідження / / ГО «Рада зовнішньої полі тики “Українська призма ”», Фонд ім. Ф.  Еберта.   — Київ, 2022.  — 39 ст. (дата звернення 12.09.2024) https://italy.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/3155-trade/torgovelno-ekonomichne-spivrobitnictvo-mizh-ukrayinoyu-ta-italiyeyu https://italy.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/3155-trade/torgovelno-ekonomichne-spivrobitnictvo-mizh-ukrayinoyu-ta-italiyeyu https://tyzhden.ua/iaroslav-melnyk-italiia-ne-pasyvnyj-sposterihach-u-chasy-rosijskoi-zahrozy/ https://tyzhden.ua/iaroslav-melnyk-italiia-ne-pasyvnyj-sposterihach-u-chasy-rosijskoi-zahrozy/ 48 рік в плані торгово -економічної взаємодії був більш ніж насиченим, зокрема на нашу власну думку все саме на це й вказує 70. До речі, виходячи з отриманої інформації за допомоги експрес випуску державної служби статистики України за цей рік ми помітили те, що з переважною більшістю країн у нас виріс не лише експорт, але й імпорт, причому більш ніж на одну третину, а це в свою чергу можна вважати доволі важливим показником, що потроху ми почали оговтуватись від пандемії коронавірусу та здебільшого набирати оберти71. Якщо пандемію коронавірусу ми вистояли та за доволі короткий проміжок часу почали мати справу здебільшого з позитивними тенденціями, зокрема беручи до уваги торгово -економічну співпрацю, то здебільшого наш наступний більш серйозний виклик, котрий датований 24 лютого 2022 року (воєнний напад РФ на територію України з семи різних напрямків) вніс свої вагомі корективи, вплинувши не лише на нашу економіку, але й на всі інші сфери не меншою мірою72. Кажучи ж про безпосередню роль Росії та України на світову економіку, то вона складає лише близько 2% світового ВВП 73. Утім дана війна має величезний вплив для тієї ж Італії. Зокрема 70 Український тиждень. Інтерв 'юер: Наталія Кудрик. Інтерв ’ю Ярослава Мельника журналу «Тиждень». «Італія — не пасивний спостерігач у часи росі йської загрози ». 08.02.2022. URL: h t tps:/ / tyzhden .ua/ iaroslav-melnyk-i ta l i ia-ne-pasyvn yj- spost er ihach -u-chasy-rosi jskoi - zahroz y/ (дата звернення 12.09.2024) 71 Д ержавна служба статистики України. Експре с -випуск державної служби статистики України за 2021 рік. 14.02.2022. Ст. 1 URL: h ttps: / /ukr sta t .gov.ua/express/expr2022/02/14.pdf (дата звернення 15.09.2024) 72 BBC. Ukraine confl ict : What we know about the invasion . 24.02.2022. URL: h ttps: / /www. bbc. com/news/ wor ld -europe-60504334 (дата звернення 15.09.2024) 73 D'Amico T. (2022), L’impat to del confl i t to russo-ucraino in I ta l ia: la morsa del caro energia , gl i effet t i del le sanzi on i e la r isposta a lla cr isi uman i tar ia, Roma, Inapp, WP, 90. P. 4 (дата звернення 15.09.2024) https://tyzhden.ua/iaroslav-melnyk-italiia-ne-pasyvnyj-sposterihach-u-chasy-rosijskoi-zahrozy/ https://tyzhden.ua/iaroslav-melnyk-italiia-ne-pasyvnyj-sposterihach-u-chasy-rosijskoi-zahrozy/ https://ukrstat.gov.ua/express/expr2022/02/14.pdf https://www.bbc.com/news/world-europe-60504334 49 сільськогосподарська продукція та експорт чорних металів є надзвичайно важливими для Італії, що ми можемо побачити виходячи з даних експорту за 2021 рік в Італійську Республіку. Зокрема Україна разом з тим є ще й гарним джерелом інертних газів, таких як аргон і неон, необхідних для виробництва напівпровідників 74. Ми проаналізували, що у 2021 році майже 60% українського експорту до Італійської Республіки становили саме чорні метали, тобто простими словами більше половини (одна зі складових того, чому наш експорт у порівнянні з умовно кажучи 2020 -м роком виріс приблизно у 1.5 рази). При цьому не варто забувати й про ті ж зернові культури, як також про один з важливих пунктів нашого експорту у цю країну75. Доволі важливо згадати, дещо виходячи за рамки виключно двосторонніх українсько -італійських торгово економічних відносин, що саме експорт зернових, чорних металів, різної металургійної та аграрної продукції станом на 2021 рік були ключовими складовими всього українського експорту, тобто не лише виключно у рамках нашої співпраці з Італією, а значно більш глобальніше 76. Беручи цю інформацію до безпосередньої уваги та плавно переходимо до 2022 року та аргументовано все у найменших деталях в свою чергу розбираємо. Почнемо з експорту металів та з сільськогосподарської продукції. 74 D'Amico T. (2022), L’impat to del confl i t to russo-ucraino in I ta l ia: la morsa del caro energia , gl i effet t i del le sanzion i e la r isposta a lla cr isi uman i tar ia, Roma, Inapp, WP, 90. P. 5 (дата звернення 15.09.2024) 75 Торгові відносини між Україною та Італійською Ре сп ублікою. Посольство України в Італі ї . URL: h t tps: / /i ta ly.mfa.gov.ua/spi vrobi tn ictvo/3155 -t r ade/ torgovelno-ekonomichne- spivrobi tn ictvo-mizh-ukrayinoyu-ta-i ta l iyeyu (дата звернення 15.09.2024) 76 Центр громадського м оні торингу та контролю. Українські товари – за кордон: що і куди про