УДК 911.3

В.А. Бережний, Р. Курбанов
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна
Деякі результати ГІС-аналізу розподілу населення 
регіону (на прикладі Одеської області)

Загальна чисельність населення та характеристики його природного і міграційного руху, для яких визначаються просторово-статистичні закономірності розподілу, є надійними дескрипторами стану відносин поміж гетерогенними компонентами регіональної соціогеосистеми, що склались історично та певним чином детермінують особливості її подальшого розвитку. Змістовний аналіз демографічних показників як на загальнодержавному так  і регіональному рівнях, дозволяє підтвердити припущення щодо населення, як про «чутливу» складову географічного середовища, а про коливання у показниках природного та, у першу чергу, механічного руху, як про надійні індикатори найменших змін. Такі зміни можуть мати двоїстий характер: бути  спричиненими як у зовнішньому по відношенні до регіональної соціогеосистеми середовищі (загальнодержавні тенденції, екологічні  лиха, зміни у законодавстві, економічні негаразди тощо), так і свідчать про наявність внутрішніх відмінностей, пов’язаних з процесами, що відбуваються на регіональному рівні.
Аналіз демографічних показників, виконаний нами через методи геоінформаційного моделювання, є дієвим  засобом пізнання суспільно-географічного процесу на регіональному рівні. У якості дослідницької нами було обрану Одеську область. У демографічному відношенні область є представницькою стосовно решти території України: за останні роки спостерігається тенденція до зменшення загальної чисельності населення. Це спричинено низкою факторів, що безпосередньо впливають на народжуваність та смертність. Найважливішими серед них визначені соціально-економічні: відсутність фінансової стабільності, низька якість життя на селі, вже досягнуті раніше у процесі демографічного розвитку негативні соціальні явища (старіння нації). 

Використовувались дані експрес-випусків Держкомстату щодо чисельності, природного та міграційного руху населення за 2011 та 2012 роки, що є вихідним емпіричним матеріалом для аналізу. У якості середовища моделювання та аналізу було обрано пакет ArcGis 9.3.1 та, зокрема,  модуль для просторово-статистичного аналізу і моделювання Spatial Statistics. 
Окремі висновки і результати з моделювання. Емпіричні.  Просторовий аналіз показників свідчить, що в регіоні, особливо в менш урбанізованих районах області, складається напружена соціальна ситуація,  викликана наявністю диспропорцій у статево-віковій структурі населення. Індикативні показники міграційного руху населення, що було розраховано нами для області, свідчать про відносну економічну привабливість центральної частини регіону: зокрема, сальдо міграції тут додатнє і є значним у порівнянні з іншими середньообласними показниками для України.
В межах області населення сконцентровано в центрі області,  довкола м. Одеси, та частково південно-західній і північно-західній частині області. В той же час центральні ділянки «пелюсток», що їх собою нагадує форма області, відзначаються низькою густотою населення (рис. 1.), та значно меншою, у порівняні із загальнообласним показниками, часткою міського населення. У такий спосіб, засобами ГІС-візуалізації було виявлено деякі закономірності у просторовій організації системи розселення в межах області: більш виражена анізотропія у північному та північно-західному напрямках, скупчення населення в центральній частині області.

Рис. 1. Просторовий розподіл населення Одеської області

Співставлення просторово візуалізованих показників демографічного процесу (рис. 2) з рештою характеристик території свідчить про принаймні три групи передумов такої системи розселення: історичну (наявність поряд давніх міст і центру області, та місць перетину основних магістралей, що «стягують» до себе населення), природничу (сприяє або ускладнює освоєння земель), та економічну (господарчу), що певним чином пов’язана з двома попередніми.


Рис. 2. Характеристики природного відтворення населення регіону

Розподіл показників народжуваності, смертності та природного приросту є дуже диференційованим (рис. 2). Просторово-статистичний аналіз для розподілу цих показників, виконаний у Spatial Statisticі - модулі, (додаток cluster\outlier analysis) свідчить про їх суттєву просторову варіабельність: спостерігається значна кількість ділянок сусідства низьких значень показників з високими. Натомість для внутрішнього міграційного руху населення така варіабельність спостерігається лише у центральній вузловій частині області, де поряд з міграційно привабливими районами довкола міста Одеса, межують райони високої внутрішньої еміграції. 

На південний захід від обласного центру розташовані також зважені за населенням (сільським, міським і загалом) геометричні центри області, що їх було розраховано у додатку mean center вказаного вище модулю. Відслідковування зміщень зважених за певним показником центроїдів вважається нами оригінальним способом застосування центрографічного методу для аналізу змін населення з лагом у часі для значних часових інтервалів.

Прикладні. Створено електронну базу геоданих населення Одеської області. Перевагою БГД є її прив’язаність до різнорівневих територіальних одиниць. Постійне оновлення БГД (щорічне, щоквартальне тощо) вбачається нами як актуальний засіб дослідження геодемографічного процесу з лагом у часі задля відслідковування змін у загальнодемографічних тенденціях та прийняття відповідних управлінських рішень для покращення добробуту мешканців області.