Таким чином, що має робити викладач у межах керування процесом навчання? Нижче пропонується лише обмежений перелік дій викладача та ситуацій в аудиторії. 1. Викласти вимоги до діяльності студентів (на основі власних

спостережень та аналізу занять у навчальних закладах США). У перший день занять пояснити чого він (викладач) очікує від студентів і що вони мають очікувати від себе. Пояснити процедурні питання. Обговорити механізми роботи, форми роботи. 2. Як мають реагувати студенти, коли викладач входить до аудиторії? 3. Коли студент запізнюється: як реагувати на таку ситуацію (під час практичних занять, лекцій та виконання тестових завдань)? 4. Ставлення до процедури надання та перевірки домашнього завдання. 5. Поведінка викладача під час написання студентами контрольних робіт. 6. Загальний стиль поведінки викладача (формальний – неформальний) і т.д. Ретельно спланований курс навчання, ефективно розпочате заняття, підготовка студентів до досягнення кінцевої мети курсу, встановлення дружньої атмосфери на заняттях можуть бути чинниками досягнення успіху у навчанні.

ЖАНРОТВОРЧА ФУНКЦІЯ ХРОНОТОПУ В РОМАНІ М. ЮРСЕНАР «ФІЛОСОФСЬКИЙ КАМІНЬ» Сатановська Г. С. (Харків) Французький дослідник М. Ремон [2] заявляє, що в романі М. Юрсенар (1903–1987) «Філософський камінь» (1968) історія є лише трампліном для філософських роздумів авторки і створіння образу Людини всіх часів. На думку М. Бахтіна [1], хронотоп має суттєве жанрове значення в літературі – жанр і жанрові різновиди детермінуються саме хронотопом. Сюжет роману М. Юрсенар охоплює європейський простір ХVI століття, яким подорожує головний герой твору – лікар та алхімік Зенон. У часопросторі «Філософського каменя» як роману шляху виокремлюються два домінантних
90

хронотопи, які формують змістовну опозицію: хронотоп мандрівника (пов’язаний з образами протагоністів Зенона й Анрі-Максимільєна), основними

характеристиками якого є стриманість, обмеженість, нестабільність, і хронотоп сімейної оселі (оселі Фуґґерів, Ліґрів), якому притаманні такі ознаки, як спокій, ситість та стабільність. У часопросторовій структурі роману також виявлено інші види хронотопів – зокрема, хронотоп королівського прийому та хронотоп комуни міста Мюнстера (1534–1535 рр.). Таким чином, хронотопна модель роману «Філософський камінь» характеризуються наявністю декількох хронотопів з різноманітними просторовими і темпоральними характеристиками,

сформованими історичними реаліями Європи ХVI століття.
Література: 1. Бахтин М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике / М. Бахтин // Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. – М. : Худ. лит., 1975. – С. 234–407. 2. Raimond M. Le roman / M. Raimond. – P. : Armand Colin, 2000. – 190 p. 3. Yourcenar M. L’Œuvre au Noir / Yourcenar M. – P. : Editions Gallimard, 1988. – 339 p.

ПРИРОДА СТРАШНОГО В РАССКАЗАХ ОРАСИО КИРОГИ Светличная М. А. (Харьков) Орасио Кирогу (Horacio Quiroga) (1878–1937), аргентино-уругвайского писателя, часто называют «латиноамериканским Эдгаром По». Действительно, творчество По заметно повлияло на становление Кироги как автора короткого страшного рассказа, или «cuento de suspenso». Специфическая тематика и мрачная атмосфера произведений также являются отражением трагической судьбы самого Кироги, которому пришлось пережить потерю многих родственников и близких друзей. Темой многих рассказов Кироги («Мертвый человек», «Подушка», «Обезглавленная курица», «Сын», «Машинист» и т.д.) являются страхи, психические отклонения, предсмертный бред и убийства. Все это некие пограничные состояния или явления, которые можно определить таким термином, как «лиминальность».
91