Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна 

Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу 

Кафедра міжнародної електронної комерції та готельно-ресторанної справи 

 

ДО ЗАХИСТУ 

завідувачка кафедри міжнародної 

електронної комерції та готельноресторанної справи 

доц. Данько Н.І. 

_______________________ 

Кваліфікаційна робота бакалавра 

на тему: «Розробка проєкту готелю «Lacedaemon» з реабілітаційним 

центром опорно-рухового апарату у місті Берегово» 

Викoнaв: 

студент 4 курсу, групи УГР-41 

спеціальності 241 Готельно-ресторанна справа 

ОПП «Готельно-ресторанна справа» 

Рижов Сергій Максимович 

___________________________________ 

 Керівник: 

к.т.н., доц. Горєлков Д.В. 

 ___________________________________ 

 Рецензент: 

 

___________________________________ 

Підсумкова оцінка: 

за шкалою ЗВО: ____________________ 

                                   кількість балів: ______ 

Голова Екзаменаційної комісії 

 _________________ _______________________ 

                                                                 (підпис) (прізвище та ініціали) 

Харків – 2024 року 



Міністерство освіти і науки України 

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

імені В.Н. КАРАЗІНА 

 

Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу 

Кафедра міжнародної електронної комерції та готельно-ресторанної справи 

 

ЗАВДАННЯ ДО КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРА 

 

Студента Рижова Сергія Максимовича 

Курсу                     ІV                           групи УГР-41 

Тема кваліфікаційної роботи «Розробка проєкту готелю «Lacedaemon» з 

реабілітаційним центром опорно-рухового апарату у місті Берегово» 

 

затверджена наказом від “12” 04 2024 №4002-5/809 
 

Графік виконання робіт: 

Назва розділів роботи 
Дата 

закінчення 

Відмітка про 

виконання (підпис 

керівника) 

Теоретичні основи організації та 

сучасний стан ресторанного господарства 

10.12.2022  

Організація виробничого процесу в 

закладі ресторанного господарства 

16.03.2023  

Економічне обґрунтування відкриття 

закладу 

21.04.2023  

 

 

 

Термін подання дипломної роботи на кафедру 10.06.2024 р. 

Термін та результати попереднього захисту (допуск/недопуск до захисту, 

ступінь готовності роботи у відсотках) 22.05.2023 р. 

 

 

КЕРІВНИК РОБОТИ _____________________________доцент  Д.В. Горєлков 

Дата видачі завдання 21.11.2023 р. 

Завдання прийняте до виконання дипломником                 ____С.М. Рижов 

 

Завідувач кафедри  

міжнародної електронної комерції  

та готельно-ресторанної справи ______________________доцент Н. І. Данько 



АНОТАЦІЯ 

Рижов С. М. «Розробка проєкту готелю «Lacedaemon» з 

реабілітаційним центром опорно-рухового апарату у місті Берегово» 

Кваліфікаційну роботу бакалавра присвячено розробці комплексного 

засобу розміщення. В роботі представлено бізнес план комплексного засобу 

розміщення, зроблено аналіз ринку та сегмент споживачів, представлено 

концепція комплексного засобу розміщення також проведені всі необхідні 

розрахунки, було складено SWOT-аналіз підприємства, розроблено 

організаційну структуру та зроблені необхідні висновки щодо доцільності 

створення подібного закладу на території України.  

Ключові слова: комплексний засіб розміщення, оздоровчий або 

реабілітаційний  центр, готель, аналіз, фінанси, витрати та прибуток.  

 

ANNOTATION 

 Ryzhov S. M.  «Development of a hotel «Lacedaemon» with a 

musculoskeletal rehabilitation center in Beregovo» 

The bachelor's qualification work is devoted to the development of a complex 

means of accommodation. The work presents the business plan of the complex 

accommodation facility, analyzes the market and consumer segment, presents the 

concept of the complex accommodation facility, all the necessary calculations are 

also carried out, a SWOT analysis of the enterprise is compiled, the organizational 

structure is developed and the necessary conclusions are drawn regarding the 

feasibility of creating a similar facility on the territory of Ukraine. 

Keywords: complex accommodation, health or rehabilitation center, hotel, 

analysis, finances, costs and profit. 

 

 

 

 

 



4 
 

ЗМІСТ 

ВСТУП……………………………………………………………………...5 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ...........................7  

 1.1. Доцільність проєкту…………………………………………….7 

1.2. Лікувальні тури України………………………………………..9 

1.3. Особливості оздоровчих закладів на території України……..12 

РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПЦІЯ LACEDAEMON………………………………15 

2.1. Цілі та завдання проекту ............................................................15   

2.2. Місце розташування та ключові фактори успіху .....................16   

2.3. Аналіз тенденцій розвитку ринку, конкурентів та 

споживачів…………………………………………………………………18   

2.4. Маркетинговий план та стратегія .............................................23   

2.5. Прогнозований план надання послуг за проектом та SWOT-

аналіз готельного комплексу.......................................................................26   

2.6 Надання готельних, ресторанних та оздоровчих послуг..........31   

2.7. Організаційна структура готелю, потреба та вартість трудових 

ресурсів …………………………………...…….........................................34   

РОЗДІЛ 3. ФІНАНСОВА ТА ПРОЄКТНА ЧАСТИНА 

LACEDAEMON.....................................................................................................39   

3.1. Структура інвестиційних затрат ...............................................39   

3.2. Прогноз постійних та змінних витрат, амортизація та 

податки……………………………………………......................................40 

3.3. Проєктний план адміністративного та житлового 

приміщення………………………………………………………………...45   

3.4. Оцінка проекту його ефективність та спрямованість……...47   

3.5. Аналіз можливостей мінімізації ризиків ..................................52  

ВИСНОВКИ………………………………………………………………54 

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ………………………...……..56 

 

 



5 
 

ВСТУП 

Концепція та розробка високоякісного готелю з реабілітаційним 

центром опорно-рухового апарату є вельми актуальною та важливою у 

нинішній час з огляду на зростаючу потребу у забезпеченні здоров'я, 

добробуту людей та допомогу громадянам післявоєнного часу.  

Такий заклад надає можливість людям, що потребують реабілітації, 

одночасно отримувати якісний відпочинок, а саме забезпечити гармонійне 

поєднання медичного лікування та відновлення фізичного стану з можливістю 

проведення часу у комфортних умовах, що відволікають від повсякденних 

турбот.  

Також створення такого готелю допомагає зробити реабілітаційні 

послуги більш доступними і це також  стане більш привабливим напрямком 

для медичного туризму. Люди з різних країн зможуть приїжджати для 

отримання реабілітаційних послуг, поєднуючи їх із зручним проживанням та 

відпочинком. 

Тема про готель з реабілітаційним центром опорно-рухового апарату 

залишається вкрай актуальною тому що все більше людей хочуть прожити 

довге життя, а саме ті люди, що звертають увагу на здоров'я та фізичну 

активність, розуміють що такий заклад може стати місцем, що підтримує ці 

цінності, надаючи інфраструктуру, а саме тренажерні зали, басейни та іноді 

навіть лікові сауни та купальні, для покращення відновлення і вдосконалення 

здорового способу життя. 

Об’єктом дослідження є проєкт готелю з реабілітаційним центром 

опорно-рухового апарату в місті Берегово. 

Предметом дослідження  кваліфікаційної роботи є розробка проєктних 

рішень та бізнес-плану готелю з реабілітаційним центром опорно-рухового 

апарату на території України. 

Ступінь вивченості проблеми. В Україні зараз основною проблемою є 

військові дії, тому більшість громадян зараз відтерміновувоють своє майбутнє 

на певний строк, саме тому ступінь вивченості проблеми наявності 



6 
 

високоякісного реабілітаційного центру опорно-рухового апарату на території 

України є актуальною. Високоякісних центрів, що можуть забезпечити повне 

відновлювання для воєнних, ветеранів, постраждалих від війни у першу чергу, 

а вже після піклуватись про громадян на тому ж високому рівні, в Україні дуже 

мало. 

Метою роботи є  розробка проєкту готелю з реабілітаційним центром 

опорно-рухового апарату в місті Берегово на території України.  

Завдання дослідження: розробити концепцію готелю з реабілітаційним 

центром опорно-рухового апарата, провести теоретичне дослідження 

подібних закладів, розробити концепцію готелю з лікувальними 

властивостями, розробити маркетинговий план, провести SWOT-аналіз, 

провести аналіз структури готельно-оздоровчого комплексу, провести 

економічну ефективність підприємства.  

Джерела інформації інтернет статистики, наукові роботи, електроні 

ресурси, довідкова література.  

Кваліфікаційну роботу бакалавра викладено на 60 сторінках 

друкованого тексту, робота містить 16 рисунків, 13 таблиць, складається зі 

вступу, 3 розділів, списку використаної літератури. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



7 
 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ 

1.1 Доцільність проєкту 

Готель – підприємство, що складається з номерів та надає послуги з 

тимчасового проживання, а також послуги розважального характеру, 

харчування та обов’язкового обслуговування.  

Насьогоднішній день існує багато різновидів готелей зі своїми 

послугами та унікальними можливостями для відвідувачів, ось деякі з таких 

готелів: 

 Резорт-готелі асоціюються з морем та горами. Вони мають усе 

необхідне для відпочинку: фітнес-центр, тенісний корт, ресторан та басейни. 

Курортні готелі можуть бути окремими осередками, свого роду оазисами, 

тому часто розташовані далеко від міст. 

Бутік-готелі представляють стиль та дизайн, з акцентом на розкіш, 

забезпечуючи базову функцію помешкання: комфорт гостя. Зазвичай такі 

заклади мають п’ять зірок. Відмінними рисами є висока ціна і центральне 

розташування. 

Хостели вважаються молодіжними готелями. У кімнатах на кілька осіб 

розташовуються гості, які планують економне проживання на день або кілька 

днів. Варто пам’ятати, що хостели часто плутають з міні-готелями, проте в 

міні-готелях номери для подорожуючих відокремлені один від одного, а кухня 

є спільною. Невисока ціна компенсує малий розмір приміщень. 

Мотелі розташовані на трасах, мають зручну парковку, кафе або 

невеликий ресторан і вирізняються невисокою ціною. Це один з 

найпоширеніших типів закладів, який завжди був вигідною та зручною 

ночівлею для тих, хто довго в дорозі. 

Спа-готелі зазвичай розташовані в курортних зонах, але також можуть 

бути у промислових містах, не пристосованих для туризму. Вони пропонують 

всі види оздоровчих та омолоджувальних послуг. 

На теперешній час, в Україні ситуація, щодо розміщення у готелях 

досить складна, але якщо не дивитись на цю ситуацію, великої популярністю 



8 
 

на ринку слугують готелі категорії від 3-х до 5-ти зірок. Це обумовленно тим, 

що більшість клієнтів звикли до послуг та цінової політики, що надають 

звичайні готелі, а саме послуги розміщення, інтернет, паркінг (за наявності) та 

можливість прийому їжі у певний період часу (завтрак, обід, вечеря). Також, 

якщо порівнювати фактор безпеки, більшість обирають саме готель, а не 

мотель. Мотелі частіше за все обирають з ціллю зробити короткочасну 

зупинку, наприклад дати можливість водієві перепочити годинки 3-4 та 

продовжити подорож. 

Якщо казати про оздоровчі та рекреаційні готелі, то їх вважають більш  

специфічним закладом розміщення. Люди, які обирають подібні заклади, їдуть 

з ціллю не просто відпочити, але й відновити своє здоров’я.  

Ринок подібних закладів на території України в основновному базується 

в західній частині країни. Причина цьому є чистий клімат та спокійна 

атмосфера, а також термальні води з різними цілющими особливостями.  

Приклад деяких цілющих властивостей термальних вод на організм 

людини можна розділити на два типи: загальний та біохімічний. Перший тип 

пов'язаний з високою температурою води, яка розширює периферичні судини 

та стимулює всі процеси, пов’язані з цим. Біохімічний тип стосується впливу 

мінерального складу термальних вод на організм людини. Компоненти 

термальної води в сукупності активізують насичення організму необхідними 

мікро- та макроелементами, покращують стан шкіри, відновлюють бар’єрні 

функції та сприяють схудненню через пришвидшення метаболізму.Завдяки 

своєму складу мінеральні води також використовують для лікування і 

профілактики захворювань опорно-рухового апарату, лікування суглобів, 

реабілітації після уражень кісткових тканин та м’язів, а також порушень 

нервової системи: поліневрити, неврити та інші патології як периферичної, так 

і центральної нервової системи, включаючи відновлення після травм та 

операцій. 

Виходячі з вищезазначеного, проектування оздоровчого готелю з 

реабілітаційним центром опорно-рухового апарату має чітке пояснення. По-



9 
 

перше, завдяки створенню подібного закладу підвищується рівень зеленого 

туризму. Також дивлячись на сьогоднішні події та тенденції, створення 

подібного готелю є перспективним, з точки зору клієнтської бази і це не лише 

про туристів та звичайних мешканців.  

Після завершення подій на території України, більшість людей 

матимуть вади зі здоров’єм, тому попит на послугу буде великий, це 

стосується не тільки військових, але й будівельників, лікарів та взагалі всі 

професії пов’язаних зі стресом, фізичною напругою.  

Ставка ще робиться на те, що через військові події більшість подібних 

закладів дуже сильно постраждало, а деякі з них і зовсім зруйновані, тому 

попит буде великим, а потеційний ринок конкурентів низьким, це ще одна з 

причин для  проектування оздоровчого готелю.  

 

1.2 Лікувальні тури України 

Сьогодні курортний комплекс України є величезною соціально 

орієнтованою індустрією здоров'я, представлений великими запасами 

різноманітних природних лікувальних ресурсів, які не поступаються за 

ефективністю відомим світовим курортам. Найбільш цінними серед них є 

мінеральні води і лікувальні грязі практично всіх бальнеологічних типів, а 

також тисячокілометрове узбережжя Чорного та Азовського морів і значні 

гірсько-лісові масиви Карпат. 

За якісними та кількісними характеристиками лікувально-оздоровчі 

ресурси України займають одне з провідних місць у Європі. Наприклад, 

Миргородська мінеральна хлоридно-натрієва вода за своїм складом подібна до 

вод всесвітньо відомого німецького курорту Ахен. Вуглекислі гідрокарбонатні 

води Закарпаття «Поляна Квасова», «Шаянська» за фізико-хімічними 

властивостями не поступаються кавказьким мінеральним водам, таким як 

«Боржомі», «Єсентуки-17», «Нарзан». Миш'яковиста мінеральна вода курорту 

Кваси, що на Закарпатті, відповідає джерелам курорту Баден-Баден у 

Німеччині. Завдяки наявності у мінеральній воді «Березовська» іонів феруму, 



10 
 

магнію та кальцію, харківський курорт «Березовські мінеральні води» можна 

умовно назвати українським Желєзноводськом. Також, завдяки унікальності 

мінеральної води «Нафтуся», професором Г.М. Пономаренком було 

обґрунтовано внесення львівського курорту Трускавець до списку ста 

найкращих курортів світу. [1, с. 5]. 

 Завдяки географічному положенню, геологічній будові та 

гідрогеологічним умовам, Україна традиційно має всі види курортів: 

бальнеологічні, грязьові, кліматичні та змішані. Загальна кількість курортів в 

Україні сьогодні становить 58, з яких 45 мають державне і міжнародне 

значення, а 13 – місцеве. У кожній курортній зоні функціонують профільні 

санаторії, створено всі необхідні умови для повноцінного оздоровлення та 

відпочинку. 

Зважаючи на значний ресурсний потенціал лікувально-оздоровчого 

туризму в нашій країні, існує низка чинників, що впливають на вибір 

оздоровчих і лікувальних турів, які можна побачити на діаграмі. 

 

Джерело: [2] 

 Як показує діаграма, найбільший вплив на туриста мають вартість 

путівки та лікувальний профіль, що не дивно, а найменший вплив – реклама в 

засобах масової інформації й рекомендації лікарів. 

35%

32%

12%

12%

8%

1%

Особливості вибору оздоровчих і 
лікувальних турів

Вартість путівки

Лікувальний профіль

Місцерозташування

Поради друзів чи знайомих

Рекомендація лікаря

Реклама ЗМІ



11 
 

Розподіл туристів України за метою відвідування, що можна побачити 

на діаграмі, дає змогу зробити висновок, що дозвілля та відпочинок займають 

перше місце серед туристів, особливо серед внутрішніх і виїзних; поїздки зі 

службовою, діловою метою і з метою навчання посідають друге місце; трійку 

лідерів замикають подорожі з метою лікування.  

 

Джерело:розроблено на основі [3] 

Згідно з даними у 2020 р. з метою лікування в Україну в’їхала 271 особа, 

яка відвідала лише Волинську, Львівську, Київську області та Київ. Виїхало з 

України на лікування 736 туристів, причому переважно з Києва і Київської 

області. Найбільшу кількість становили внутрішні туристи – 16 914 осіб, з яких 

13 566 осіб припадають на Львівську область, один турист – на Хмельницьку 

область і жодного туриста з лікувальною метою не зафіксовано у Вінницькій, 

Закарпатській, Рівненській, Тернопільській та Чернігівській областях. [3]  

Як свідчать статистичні матеріали, географія санаторно-курортних 

закладів України значною мірою відповідає територіально-компонентній 

структурі природних лікувально-оздоровчих ресурсів і рекреаційних потреб 

населення.  

 

 

61198

2269271

17921 11888
0

500000

1000000

1500000

2000000

2500000

Ділова або навчання Дозвілля, відпочинок Лікування Інша

Розподіл туристів за метою поїздки та видами туризму 

Розподіл туристів за метою поїздки та видами туризму 



12 
 

1.3 Особливості оздоровчих закладів на території України 

Згідно зі статистичними даними, можна спостерігати негативну 

динаміку: щорічне скорочення кількості санаторіїв та пансіонатів із 

лікуванням з 555 у 2001 р. до 284 одиниць у 2017 р. Також помітне значне 

зменшення санаторіїв-профілакторіїв із 224 одиниць у 2011 р. до лише 55 у 

2017 р. Будинки і пансіонати відпочинку, бази та інші заклади відпочинку 

спочатку мали позитивну динаміку, але до 2017 р. їх кількість становила 67 та 

1 235 одиниць відповідно. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку спершу 

збільшувалися, але з 2015 р. їх кількість значно скоротилася – з 13 977 до 9 745 

одиниць. 

Такий стан санаторно-курортних та оздоровчих закладів пояснюється 

складною соціально-економічною ситуацією в країні та специфікою 

впровадженої медичної реформи. У минулому санаторно-курортні та 

оздоровчі заклади працювали активніше і були зорієнтовані на масове 

оздоровлення населення. Проте, незважаючи на негативну динаміку, існують 

умови для розвитку лікувально-оздоровчого туризму. Залучення іноземних 

громадян для лікування та реабілітації в Україні сприятиме відновленню 

медичної галузі, розвитку рекреаційних регіонів, створенню нових робочих 

місць і зупинці еміграції кваліфікованих медичних працівників. [4, с. 5].  

Загалом за допомогою рекреаційних ресурсів усіх видів в Україні 

можуть одночасно лікуватися й оздоровитися майже 48 млн осіб. Рекреаційні 

ресурси України представлені рівнинними та гірськими ландшафтами, 

річковими та морськими пляжами, мінеральними водами з різним хімічним  

складом (понад 400 джерел), лікувальними грязями (майже 100 родовищ).  

Переважно центри лікувально-оздоровчого туризму в Україні 

зосереджено у Львівській (Трускавець, Східниця, Моршин), Івано-

Франківській (Черче), Запорізькій (Бердянськ), Донецькій (Маріуполь), 

Одеській (Хаджибей, Куяльник), Полтавській (Миргород), Закарпатській 

областях (Поляна, Шаян, Косино) та ін. [5, с. 3].  



13 
 

Кожен курорт в Україні має свою спеціалізацію та медичний профіль, за 

яким здійснюється лікування туристів. Більшість бальнеологічних курортів 

України спеціалізується на лікуванні шлунково-кишкового тракту та опорно-

рухового апарату; наступну позицію займають курорти, на яких лікують 

захворювання сечостатевої системи та хвороби шкіри; далі за кількістю йдуть 

курорти, які спеціалізуються на захворюваннях нервової й серцево-судинної 

систем, і зовсім невеликий відсоток курортів, лікувальний профіль яких – 

гінекологічні хвороби та порушення обміну речовин (рис. 3).  

 

Джерело [7] 

Варто додати, що, крім самостійних туристів, які користуються 

послугами курортів для відпочинку та профілактики здоров’я, існують 

туристи, які їдуть у санаторії насамперед для лікування. До них належать 

ветерани війни, особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок 

Чорнобильської катастрофи, учасники АТО, а також потерпілі внаслідок 

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Із 1 січня 

2020 р. до 1 травня 2021 р. путівками на санаторно-курортне лікування було 

забезпечено 3 167 потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та 

професійного захворювання та 71 особу, що супроводжувала таких людей [6]. 

30%

29%

11%

11%

8%

7%
4%

Спеціалізація курортів України

Захворювання шлунково-
кишкового тракту

Захворювання опорно-рухового 
апарату

Захворювання сечестатевої 
системи

Дерматологічні хвороби

Захворювання нервової системи

Захворювання серцево-судинної 
системи

Гінекологічні хвороби



14 
 

У підсумку можна зазначити, що в Україні спостерігається стійке 

зменшення санітарно-курортних та оздоровчих закладів, що розпочалося ще з 

2001 року. Це явище є наслідком складного соціально-економічного стану та 

особливостей медичної реформи. Незважаючи на негативну динаміку, країна 

має значний потенціал для розвитку лікувально-оздоровчого туризму завдяки 

багатим рекреаційним ресурсам і спеціалізованим курортам. Залучення 

іноземних туристів для лікування може сприяти відновлення медичної галузі 

у сфері готельної справи, розвитку рекреаційних регіонів, створенню нових 

робочих місць та зменшенню еміграції кваліфікованих медичних працівників. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



15 
 

РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПЦІЯ LACEDAEMON 

2.1 Цілі та Завдання  

Проект передбачає собою купівлю земельної ділянки в місті Берегово 

(Закарпатська область), побудову готельно-оздоровчого комплексу та ведення 

бізнес-діяльності. 

Створення і подальший розвиток готельно-оздоровчого комплексу 

дозволить:  

• задовольнити попит в готельно-оздоровчих послугах в місті 

Берегово; 

• забезпечити робочі місця для мешканців міста Берегова та 

мешканців найближчих сіл; 

• отримати прибуток від діяльності 

• збільшити попит на оздоровчий туризм 

• забезпечувати постійні та стабільні потоки надходжень в 

державний та міський бюджет 

Основними завданнями проекту є: 

• розробка та опис шляхів створення та розвитку готельно-

оздоровчого комплексу;  

• визначення передбачуваного місця положення готельно-

оздоровчого комплексу на ринку (ринкової ніші);  

• опис послуг, які заклад надає споживачам;  

• аналіз доцільності інвестування в проект з точки зору 

рентабельності та прибутковості;  

• проведення аналізу ризиків та можливих загроз, що можливі як в 

даний момент часу, так і в майбутньому 

 

 

 

 



16 
 

2.2 Місце розташування та ключові фактори успіху 

Розташовувати майбутній готельно-оздоровчий комплекс планується у 

північно-західній частині міста Берегово. Вибір обумовлено тим, що 

рівнинний рельєф полегшує доступ до місця, оскільки не вимагає спеціальних 

навичок або обладнання для пересування. Також такий рельєф полегшує 

можливості інфраструктури, тому що дороги зазвичай краще розвинуті саме 

не рельєфній місцевості. Також через такий рельєф, більш легко дібратися до 

термальних вод, також рівнинний рельєф сприяє стабільним кліматичним 

умовам, що робить місця з термальними водами привабливими для 

відвідувачів протягом усього року. Якщо ж казати про переваги термальних 

вод, то можна виділити їх лікувальні властивості. Використання термальних 

вод у спа-процедурах та лікувальних програмах сприяє релаксації та 

відновленню організму. Та як я зазначав раніше місто Берегово також має 

свою історичну красу. Багато термальних курортів мають довгу історію та 

багаті культурні традиції, що додають привабливості для відвідування 

туристами. 

  

Рис. 2.1  Вигляд земельної ділянки, що планується придбати 

 



17 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.2  Розташування ділянки для готелю 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.3  Місто Берегово на карті України 

Ключові фактори успіху – являє собою обмежену кількість областей 

діяльності, в яких досягнення позитивних результатів гарантує успіх в 



18 
 

конкурентній боротьбі компанії, підрозділу або людині. Тобто це ті області, 

або фактори, на які варто зосереджувати увагу, щоб досягти успіху.  

Ключовими факторами успіху даної бізнес-моделі наведені в таблиці 

нижче: 

Таблиця 2.1 

Ключові фактори успіху 

Зворотній 

зв'язок 

Забезпечення зворотнього зв'язку з відвідувачами, 

ефективне вирішення конфліктів та задоволення 

побажань гостей 

Комплексність 

послуг 

Мешканцям надається можливість безкоштовного 

сніданку. Гості також можуть скористатися можливістю 

обідати та вечеряти у ресторані готелю, а також 

скористатися різноманітними оздоровчими процедурами, 

не залишаючи території готелю 

Показовий 

рівень послуг 

Всі послуги оздоровчого комплексу розміщення повинні 

бути на високоякісному рівні. Сервіси в готелі мусять 

відповідати міжнародним стандартам якості. 

 

Виходячі з цього, ключових факторів успіху не дуже багато, а 

комплексна взаємодія цих факторів між собою зможе забезпечить успіх 

підприємства в конкурентній боротьбі. 

 

2.3 Аналіз тенденцій розвитку ринку, конкурентів та споживачів 

Закарпаття – один з найбільш відвідуваних туристичних регіонів 

України. Готелі що входять до складу туристичної інфраструктури області, 

забезпечуючи не тільки розміщення гостей, але також надають широкий 

спектр послуг – розважальних, оздоровчих, спортивних, послуг харчування.  

Точками що закликають туристів в Закарпатський регіон є гірськолижні 

траси і гарячі джерела, саме навколо них розташовується максимальне 

зосередження готелів та інших засобів розміщення, чи заклади харчування. 



19 
 

Конкуренція на світовому ринку щодо розміщення біля подібних точок є  

висока, наданням готельних послуг займаються як великі компанії зі значним 

номерним фондом, так і дрібні учасники готельно-ресторанної індустрії, а 

саме міні-готелі, мотелі, приватні садиби, хостели.  

Кількість відвідувачів готелю напряму залежить від привабливості його 

розташування, такої як наявність поруч підйомників, термальних джерел та 

культурно-історичних об'єктів. Також впливають на споживчі вподобання 

фактори, такі як ціновий рівень, асортимент послуг на території готелю та 

інфраструктура навколишньої території. 

Українці, вибираючи літній відпочинок, все частіше звертають увагу на 

Західну Україну. Зокрема, на Львів, Буковель, Трускавець та Яремче.  

Зима в Закарпатті є високим сезоном, а гірськолижні курорти є найбільш 

відвідуваними місцями відпочинку. Кількість центрів активного зимового 

відпочинку у Західній Україні постійно зростає. Покращується якість готелів 

і баз відпочинку, а також інфраструктура. Ще одним напрямком розвитку 

рекреаційної галузі є термальні і мінеральні джерела. На Закарпатті є близько 

700 місць, де виходять мінеральні води на поверхню. На їх основі діють 

санаторно-лікувальні установи, зокрема, у Міжгірському та Свалявському 

районах..  

На території Закарпатської області функціонують різні місця 

розміщення туристів – від готелів та санаторно-лікувальних комплексів до 

хостелів і студентських таборів. Цей регіон – один з лідерів по кількісті 

готелів.  

Попит на послуги готелів на Закарпатті піддається впливу сезонності. 

На графіку нижче показано, що загальна вартість наданих послуг з 

тимчасового розміщення в Закарпатській області у ІІ кварталі 2022 р. виросла 

у порівнянні з ІV кварталом 2021 р. на 19%.  

Отже попит на туристично-готельні послуги в цьому регіоні найвищий 

влітку та навесні, а найнижчий – у зимовий та восени. 



20 
 

 

Рис. 2.4  Вартість наданих послуг тимчасового розміщення в закарпатській 

області у тис.грн. 

Взагалі, починаючи з 2021 року, кількість туристів в Закарпатській 

області постійно зростає. Також збільшується відсоток європейських туристів, 

що відрізняється вищою платоспроможністю. 

Основними конкурентами готельно-оздоровчого комплексу, що 

проектується, є інші подібні заклади, які надають полсуги з тимчасового 

розміщення, а деякі з них також мають свої оздоровчі процедури. На таблиці 

2.1. показані конкуренти з своєю характеристикою. 

Таблиця 2.2 

Характеристика діяльності підприємств-конкурентів 

Назва закладу Основні та додаткові послуги Цінова 

політика 

КОСИНО Готельний комплекс. На території курорту 

розташовані: 

 7 саун, спа центр, тренажерний зал, Ресторан, 

бари, конференц зал. Відвідувачі комплексу 

харчуються тричі на день стравами закарпатської, 

угорської, української та європейської кухонь у 

7100 грн. 

середній 

чек 

73 453

79 329,24

87409,07

65 000

70 000

75 000

80 000

85 000

90 000

IV квартал 2021 р. I квартал 2022 р. II квартал 2022 р.

Вартість наданих послуг тимчасового розміщення в 
Закарпатській області

Вартість наданих послуг тимчасового розміщення в Закарпатській області



21 
 

ресторані «Чарде». До послуг на території 

санаторію працюють лобі-бар, кальянна, винний 

підвал, де можна замовити дегустацію. Термальні 

джерела Косинського родовища лікують: 

Хвороби рухової системи. Серцево-судинні 

захворювання. Хвороби нервової системи. Ця 

вода багата на залізо, кальцій, цинк, хром та 

безліч інших мікроелементів.  

Пансіонат 

МАЛЕНЬКА 

КВІТКА 

Двоповерховий будинок на 11 номерів (30 місць). 

В будинку на першому поверсі є рецепція. На 

території є літня тераса, будиночок з лазнею, 

відкритий басейн. 

Опалення: теплим повітрям. Водопостачання: 

холодна та гаряча вода постійно. Номери: 

Двомісний, тримісний, люкс. Розташований в  

селі Велика Бийгань, 10 км до міста Берегове, 

поруч із трасою Берегове-Чоп, 6 км до басейнів 

термальних вод "Косино".  Зручний 

асфальтований під'їзд. 

980 грн. 

середній 

чек 

 

 

Рис. 2.5. Конкуренти готельно-оздоровчого комплексу 

 



22 
 

Однією з причин для посилення внутрішнього туризму стало 

покращення різноманітних сервісів для подорожей: сайтів бронювання місць 

у готелях, сервісів для замовлення квитків на транспорт та ін. Також, 

екскурсійні бюро та туристичні агентства відіграють немалу роль у посиленні 

внутрішнього туризму, а саме надають послуги в комплексі: вони не лише 

консультують з приводу того чи іншого туристичного маршруту, а й беруть на 

себе зобов’язання з оформлення необхідних документів, турбуються про 

розміщення клієнтів у закладах сфери гостинності, організовують трансфер.   

Ще однією причиною у збільшенні потоків внутрішнього туризму є 

розквіт патріотизму. Завдяки цьому вже близько п'яти років можна 

спостерігати підвищений інтерес до менш популярних туристичних 

напрямків.  

З'явилися нові варіанти трансферу в найвіддаленіші куточки країни, 

пропозиції з оренди апартаментів навіть в найменших населених пунктах. 

Послуги туристичних агенств та безліч інших послуг у допомозі з організаії 

відпочинку в рази спрощують поїздку в будь-яку точку України, а тому 

сприяють розвиткові потоків внутрішніх потоків в Україні, в тому числі і в 

місті обласного значення Берегово. 

Основною групую та цільовою аудиторією готельно-оздоровчого 

комплексу, що проектується, визначені за допомогою результатів аналізу 

ринку та тенденцій розвитку внутрішнього туризму. Вони представлені 

нижче: 

• внутрішні туристи, які прибувають з метою покататися на лижах 

взимку, або погуляти Карпатами влітку 

• туристи, які перебувають на час проведення фестивалів у місті 

Берегово 

• іноземні туристи, що самостійно бронюють собі житло або номери 

• туристичні агенства, в комплекс яких входить бронювання місць в 

готелі 



23 
 

• екскурсійні бюро, в комплекс послуг яких входить бронювання 

місця в готелі та в містах екскурсійного маршруту 

• військово службовці та інші жертви війни, що прибули з ціллю 

відновлення нервової системи 

• люди, з проблемою опорно-рухового апарату  

 

 

 

2.4 Маркетинговий план та стратегія 

Цілі маркетингу – це конкретні якісні та кількісні положення компанії, 

марки товару, які можна досягти скоординованими зусиллями всіх 

співробітників компанії за певний проміжок часу.   

Досягнення цілей маркетингу полягає в удосконаленні послуги в 

інтересах покупців і стимулюванні збуту з метою отримання високого 

прибутку в довгостроковому періоді.  

Довгостроковою метою маркетингу є позитивна впізнаваність «імені» 

готельно-оздоровчого комплексу і оптимізація технології отримання 

прибутку. Вся маркетингова діяльність компанії повинна бути спрямована на 

досягнення цих цілей. 

Цільовий комплекс маркетингу готельно-оздоровчого комплексу має 

бути направлений на: отримання прибутку, задоволення попиту в сегменті 

готельно-оздоровчих послугах в місті Берегово, розвиток імені компанії. 

Головною метою маркетингових дій – закріплення в сегменті готельно-

оздоровчих послугах міста Берегово. Основним завданням для досягнення 

поставленої мети є підвищення інформованості потенційних клієнтів про 

відкриття нового закладу сфери гостинності у Закарпатській області.  

Рекламна кампанія  

Реклама – це платна форма просування іміджу компанії. Реклама 

дозволяє охопити широкі маси потенційних покупців та є одностороннім 

комунікаційним каналом і не носить персонального характеру.  



24 
 

Основними цілями рекламних кампаній є створення у покупців ефекту 

впізнавання та пригадування, формування позитивного іміджу готелю та 

стимулювання вибору саме цього закладу серед інших варіантів. 

Щоб внутрішні туристи України та іноземні громадяни дізналися про 

новий готель, планується проведення рекламних заходів, описаних нижче. 

Розміщення інформації про готель на сервісах бронювання: 

Необхідно створити профіль готелю на популярних серед українських 

користувачів інформаційних ресурсах, таких як booking.com, momondo.ua, 

hotelmix.com.ua, newincity.com, list.in.ua.  

Важливо розмістити фотографії різних категорій номерів на цих сайтах, 

оскільки 80% мандрівників приймають рішення щодо вибору готелю, 

керуючись зображеннями приміщень, адже це місце їхнього майбутнього 

відпочинку. Ці сервіси дозволяють користувачам коментувати заклади, що 

допомагає зрозуміти їхні сильні та слабкі сторони. Такі відгуки обов’язково 

потрібно відслідковувати, оскільки вони можуть підказати, що саме варто 

покращити у готельно-оздоровчому комплексі. 

Внутрішня реклама:  

Внутрішня реклама, яка впливає на гостей, які вже прибули в готель. 

Вона може бути спрямована як на споживачів послуг, так і на партнерів 

готелю. До внутрішньої реклами відносяться:  

• Візитки;  

• Буклети з інформацією про готель, його додаткові послуги і 

координати;  

• Дисконтні картки і картки постійного відвідувача;  

• Сувенірна продукція з символікою готелю;  

• Гігієнічна продукція з символікою готелю;  

• Компліменти (шоколад із символікою готелю, цукерки, і т.д.); 

• Інформаційні листи в номерах і на ресепшені.  

Зовнішня реклама   



25 
 

Зовнішня реклама інформує всіх потенційних клієнтів про послуги 

закладу, незалежно від їхнього місця перебування. Основна мета полягає в 

виявленні потреби та інтересу до послуг готельно-оздоровчого комплексу і 

стимулюванні бажання скористатися ними. Зовнішня реклама включає в себе: 

• Вивіски готелю; 

• Дорожні покажчики; 

• Рекламу в засобах масової інформації (радіо, телебачення, журнали); 

• Банери і сторінки на туристичних порталах і на сайтах партнерів; 

• Буклети та листівки для розповсюдження на виставках, зустрічах, 

конференціях, презентаціях і т.д. 

Паперова продукція є важливим елементом залучення клієнтів, тому на 

ній не варто економити. При виготовленні паперової продукції потрібно 

звернути увагу на такі моменти: 

• Виділення різних елементів фірмової символіки та зазначення 

контактної інформації; 

• Якісне виконання буклетів, проспектів і каталогів, які є свого роду 

візитною карткою готелю і впливають на утворення враження про нього 

у клієнтів; 

• Широке використання друкованих рекламних матеріалів на ділових 

зустрічах, виставках, поштовим розсиланням та врученням відвідувачам 

туристичних агентств і екскурсійних бюро. 

 

2.5 Прогнозований план надання послуг за проєктом та SWOT-аналіз 

готельного комплексу 

Реалізація послуг готельного бізнесу піддається сезонності і 

циклічності. Сезонність на ринку – це внутрішньорічні коливання попиту і 

пропозиції. Слід мати на увазі, що сезонність даного бізнесу має свої 

особливості, що створює ряд організаційно-технологічних та економічних 

труднощів: утворення сезонних товарних запасів , нерівномірні навантаження 



26 
 

на персонал, відсутність попиту на послуги тимчасового розміщення і тому 

подібне. Сезонність розглянутого готелю буде корелювати з активністю 

туристичних потоків в Україні протягом року. Її можна оцінити, починаючи 

вже з 2-го року діяльності готелю.  

Високий сезон – період з травня по серпень. Планується, що 

завантаження в травні щорічно буде досягати 90%, а з червня по серпень – 

100%. Звичайно, погода в літній сезон є найбільш комфортною для подорожей. 

Крім того, саме в цей період в Берегово проводиться більшість міських 

фестивалів. 

Очікується, що в інші місяці року завантаженість готельно-оздоровчого 

комплексу складатиме 80%. 

Таблиця 2.3.  

Вартість номерів готелю за добу 

Клас номеру Ціна за номер, грн. Кількість номерів 

Королівський(4місний) 20000 5 

Люкс(4місний) 15000 5 

Сімейний 

делюкс(4місний) 

13000 10 

Сімейний(4місний) 12000 15 

Стандарт(3місний) 8000 20 

Стандарт(одномісний) 5000 10 

 

Реалізація послуг ресторану. Завантаженість ресторану тісно пов’язана 

із завантаженістю готелю. Планується, що 100% мешканців готельно-

оздоровчого комплексу будуть снідати у рестораному закладі, через те що 

сніданок буде включений до вартості проживання.  

В той же самий час очікується, що всього 40% проживаючих будуть 

обідати у рестораному закладі при готельному комплексі. Як правило, 

більшість відвідувачі що проживають на території готельного комплексу, 

вдень вирушають у місто на екскурсії, прогулянки і тому подібне, звідси 



27 
 

робиться висновок що вони будуть харчуватися за межами готельного 

комплексу. 60% відвідувачів, що проживають в готельному комплексі будуть 

надавати перевагу ресторану при готельному комплексі, як варіант місця для 

вечері.  

Таблиця 2.4  

Середній чек ресторану 

Середній чек для різних категорій клієнтів Середній чек. 

грн 

Середній чек обіду (для проживаючих) 3000 

Середній чек вечері (для проживаючих) 5000 

Середній чек обіду на відвідувача, що не проживає у 

закладі розміщення 

4000 

Середній чек вечері на відвідувача, що не проживає у 

закладі розміщення 

6000 

 

Реалізація послуг реабілітаційного центру опорно-рухового апарату. Як 

зазначалося раніше, цей готель створений не тільки для відпочинку, але й має 

ще реабілітаційний центр опорно-рухового апарату, що допомогає людям 

вилікувати, зміцнити та інколи перевірити своє здоровье.  

Реабілітація опорно-рухового апарату – це розділ медицини, який 

направлений на відновне лікування захворювань, вторинну профілактику 

захворювань суглобів та хребта, збільшення функціональних резервів, 

компенсацію порушених функцій і відновлення працездатності. 

Таблиця 2.5  

Ціна за послуги Реабілітаційного-центру 

Назва процедури Ціна, грн. 

Мануальна терапія + консультація лікаря 600 

Ручний масаж 500 

Лазеротерапія, Електротерапія, Магнітотерапія, Віброплаторма 700 



28 
 

Ультразвукова терапія 400 

Ударно-хвильова терапія 300 

Пропріорецептивна нейром’язова фасилітація 600 

Активна кінезотерапія “Редкорд” 700 

 

Аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища (SWOT-аналіз)  

SWOT-аналіз:  

S – strength – сила,  

W – weakness – слабкість,  

O – opportunity – можливість,  

T – threat – загроза.  

Застосовуваний для аналізу зовнішнього і внутрішнього метод SWOT є 

досить широко відомим підходом, що дозволяє провести спільне вивчення 

зовнішнього і внутрішнього середовища. Застосовуючи метод SWOT, 

можливо встановити лінії зв'язку між силою і слабкістю, які притаманні 

організації і зовнішніми загрозами і можливостями.  

Сила компанії –  те, в чому підприємство досягло високих успіхів або 

якась особливість, що відрізняє компанію від інших та дає додаткові 

можливості. Сила може полягати в навичках, багатому досвіді, організаційних 

ресурсах чи конкурентних можливостях, досягненнях, що дають підприємству 

переваги на ринку, а саме кращий товар, досконала технологія, краще 

обслуговування клієнтів і тому подібне. Сила може також бути результатом 

створення альянсу або об'єднання з партнером, що має досвід або потенційні 

можливості для посилення конкурентоспроможності підприємства. 

 Слабкість – це відсутність якогось важливого для функціонування 

підприємства елементу або те, що компанії не вдається  порівнюючи з іншими, 

або ставить її в несприятливі умови. Слабка сторона, має змогу збільшити 

ризики, в конкурентній боротьбі, та зробити підприємство вразливим.  



29 
 

Можливості – це  події або фактори зовнішнього середовища, існування 

яких дуже позитивно відзначилося на стані підприємства, його фінансового та 

конкуренто-спроможного становища.  

Загрози – це події або фактори зовнішнього середовища, що можуть 

негативно вплинути на підприємство. Такі події можуть самим негативним 

чином зменшити наприклад конкурентоспроможність підприємства, тому 

необхідно вжити всіх можливих заходів для запобігання таких подій або, 

намагатися максимально пом'якшити результат їх настання. 

Таблиця 2.6.  

SWOT-аналіз оздоровчого комплексу 

 Корисно(для досягнення 

цілей) 

Шкодить( 

досягненню цілей) 

 Сильні сторони Слабкі сторони 

Внутрішні(властивості 

організації) 

Реабілітаційний центр; 

Широкий спектр 

оздоровчих послуг; 

Власний тренажерний зал; 

Термальний басейн; 

Вартість включає в себе 

сніданок; 

Цілодобова праця стійкі 

реєстрації; 

Номери звукоізольовані; 

Безкоштовний Wi-Fi; 

Наявність паркування; 

Цілодобове 

обслуговування номерів; 

Відповідність ціна-якість; 

Заборона 

відпочинку з 

тваринами; 

Слабко розвинена 

транспортна 

мережа; 

До ближайшого 

міста більше 10 

км.; 



30 
 

Розвиток оздоровчого 

туризму та зеленого 

туризму; 

Спокійне 

місцерозташування; 

Наявність знижок та 

акційних пропозицій; 

 

 Можливості Погрози 

Зовнішні(властивості 

оточення) 

Співпраця з більшою 

кількістю тур-агентів; 

Власна транспортна  

система з доставкою у 

місто, автовокзал. 

Наявність 

конкурента поряд з 

готелем, “Косино”; 

Нелегка 

економічна 

ситуація в Україні; 

Збільшення 

податкового 

платежу; 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



31 
 

2.6 Надання готельних, ресторанних та оздоровчих послуг 

Загальна площа готелю 20000кв. м., із них житлова площа-6250 кв. м. На 

цій площі буде розміщено 65 номерів різного класу: 

• Чотирьох місний королівський номер; 

• Чотирьох місний номер люкс; 

• Чотирьох місний номер сімейний делюкс та сімейний; 

• Одно- і трьохмісний стандарт; 

 

Площа номерів відповідає нормам, які встановлені для кожного з классів 

номерів, або навіть перевищує їх. 

Максимальна кількість проживаючих, яких можна розмістити в цих 

номерах – 210 осіб. Дані наведено в таблиці 2.7. 

 

Таблиця 2.7  

Площа та кількість номерів готелю 

Клас номера Площа, 

кв.м. 

Кількість 

номерів 

Місткість 

Чол/номер. 

Загальна 

площа, 

кв.м. 

Загальна 

кількість 

проживаючих 

Королівський 150 5 4 750 20 

Люкс 120 5 4 600 20 

Сімейний 

делюкс 

100 10 4 1000 40 

Сімейний 100 15 4 1500 60 

Стандарт 90 20 3 1800 60 

Стандарт 60 10 1 600 10 

Всього  65  6250 210 

 

 

 



32 
 

На рисунку 2.6 буде зображено оформлення номерів готелю. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.6. Зразок оформлення номеру готелю “Королівський” 

Згідно нормам, що діють у галузі,  ресторан повинен бути облаштованим 

необхідною кількістю посадкових місць, яка дорівнює 70% від кількості 

номерів готелю, тобто 46 посадочних місця. Разом з тим, на одного гостя при 

максимальному наповненні ресторану повинно припадати не менше 1,5 кв. 

метрів площі. Проте для максимального комфорту відвідувачів ресторанного 

закладу інвесторами проекту вирішено збільшити площу на одне посадкове 

місце до 2 кв. метрів.  

Виходячі з вищезазначеного, під основний зал ресторану буде відведена 

площа не менша 100 кв. метрів. 

 Години роботи ресторану – з 8 години ранку до 23 години увечері. При 

проектуванні закладу обов’язково буде врахована потреба для входу в 

ресторан зовнішніх відвідувачів, які не проживають в готелі.  

В меню ресторан будуть входити страви європейської та традиційної 

кухні, які найбільше відповідають смаковим перевагам українців. Також 



33 
 

гостям ресторанного закладу при готельному комплексі буде цікаво 

спробувати традиційні страви Закарпаття.  

Інтер’єр ресторанного закладу має відповідати таким потребам, щоб  

стати успішним місцем для приємного та активного спілкування з друзями чи 

коханими людьми, святкування важливої події у житті відвідувачів не тільки 

готелю та жителів міста, а й навіть персоналу, що працює у закладі. 

На рисунку 2.7. буде зображено оформлення ресторанного закладу при 

готельно-оздоровчому комплексі. 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.7. Зразок оформлення ресторану при готелі 

 

У готелі на реабілітаційний центр буде відведено 4000 кв. метри. 

Відвідувачами центру будуть не лише мешканці готелю, а всі групи населення, 

але треба брати до уваги, що мешканці закладу мають більше переваг у 

резервації прийому, тому що компанія надає перевагу людям, що проживають 

на території, зроблено це з метою уникнення черг, підвищення престижу 

компанії тобто клієнт закладу в пріоритеті.  

Інші групи населення, можуть також пройти обстеження та отримати 

необхідно допомогу, але лише за умови своєчасної регістрації.    

На рисунку 2.8 буде зображено дизайн та вигляд реабілітаційного 

центру. 

 

 

 



34 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.8. Дизайн приміщень реабілітаційного центру 

 

 

2.7 Організаційна структура готелю, потреба та вартість трудових 

ресурсів 

Для готельно-оздоровчого комплексу застосовується лінійно-

функціональна організаційна структура.  

В такій структурі лінійні ланки приймають рішення, а функціональні 

підрозділи допомагають готувати різні рішення, заходи, плани для прийняття 

управлінських рішень, тобто вона ґрунтується на виділенні виробничо-

господарських відділень з наданням цим підрозділам самостійності.  

Характерна повна відповідальність керівників відділень за результати 

діяльності очолюваних ними підрозділів. 

На рисунку 2.9 та 2.10 зображена лінійно-функціональна структура 

готельно-оздоровчого комплексу. 



35 
 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.9. Організація структури готелю 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.10. Організація реабілітаційного центру 

 

 

 

Директор 

Адміністратор Головний 

бухгалтер 

Адмін. безпеки Менеджер 

маркетинга 
Шеф повар 

Бухгалтер Охоронці 

Старша 

Покоївка 

Прачка 

Покоївка 

Старший 

офіціант 

Кухарі 

Офіціанти 

Бармен Технічні 

працівники 

Фізіотерапевт Ерготерапевт Массажист 

Лікар-

реабілітолог 

Інструктори 

фіз.реабілітації 



36 
 

У таблиці 2.8. зображено потреба та вартість трудових ресурсів. Було 

створено мінімальну кількість працівник, для повноправного функціонування 

як готелю з ресторанним закладом так і оздоровчого центру. Всі люди є 

кваліфікованими працівниками та були взяті на повну ставку. На неповній 

ставці працюють лише охорона, кухар, працівник кухні, офіціант, бармен, 

покоївка та прачка.  

Така політика компанія зроблена не через негативне ставлення до цих 

посад, а для можливості людині отримати необхідні навички у сфері, тобто 

почати з малого. Також зроблено це з метою швидкого пошуку працівників на 

ці посади, за умови звільнення або отримання нової посади працівником.  

Також така політика може використовуватися для студентів, що 

навчаються у сфері готельно-ресторанної справи, а саме допомогти студентам 

ознайомитися з посадами, зрозуміти функціонування структури оздоровчого-

комплексу, накопити досвід та заробити кошти на всі свої забаганки.  

      



Таблиця 2.8. 

№ Посада 

Кількість 

людей в 

зміні 

Кількість 

змін 

Кількість 

штатних 

одиниць 

Посадовий 

оклад, 

люд./міс 

В тому числі: 
ЄСВ 

22% 

грн 

Всього 

ЗП, 

грн/міс. 

ПДФО, 

грн 

20% 

Військовий 

збір, грн 

1.5% 

ЗП без 

відрахувань, 

грн 

1 Директор 1 30 1 15000 3000 270 22230 3960 15000 

2 Адміністратор 2 30 1 
12000 

(24000) 

2400 

(4800) 
216 (432) 

17784 

(35568) 

3168 

(6336) 

12000 

(24000) 

3 Бухгалтер 2 30 1 
10000 

(20000) 

2000 

(4000) 
180 (360) 

14820 

(29640) 

2640 

(5280) 

10000 

(20000) 

4 
Менеджер з 

маркетингу 
2 30 1 

10000 

(20000) 

2000 

(4000) 
180 (360) 

14820 

(29640) 

2640 

(5280) 

10000 

(20000) 

5 Охоронець 8 30 0.5 
5000 

(40000) 

1000 

(8000) 
90 (720) 7410 (59280) 

1320 

(10560) 

5000 

(40000) 

6 
Технічний 

працівник 
5 30 1 

8000 

(40000) 

1600 

(8000) 
144 (720) 

11856 

(59280) 

2112 

(10560) 

8000 

(40000) 

7 Шеф-кухар 1 30 1 9000 1800 162 13338 2376 9000 

8 Кухар 5 30 0.5 
7000 

(35000) 

1400 

(7000) 
126 (630) 

10374 

(51870) 

1848 

(9240) 

7000 

(35000) 

9 
Працівник 

кухні 
7 30 0.5 

5500 

(38 500) 

1100 

(7700) 
99 (693) 8151 (57057) 

1452 

(10164) 

5500 

(38500) 

10 Офіціант 9 30 0.5 
8000 

(72000) 

1600 

(14400) 
144 (1296) 

11856 

(106704) 

2112 

(19008) 

8000 

(72000) 

11 Бармен 2 30 0.5 
8000 

(16000) 

1600 

(3200) 
144 (288) 

11856 

(23712) 

2112 

(4224) 

8000 

(16000) 



38 
 

12 Покоївка 10 30 0.5 
7100 

(71000) 

1420 

(14200) 

127,8 

(1278) 

10522,2 

(105222) 

1874,4 

(18744) 

7100 

(71000) 

13 Прачка 5 30 0.5 
7100 

(35500) 

1420 

(7100) 
127,8 (639) 

10522,2 

(52611) 

1874,4 

(9372) 

7100 

(35500) 

14 Реабілітолог 1 30 1 14000 2800 252 20748 3696 14000 

15 Фізіотерапевт 3 30 1 
13000 

(39000) 

2600 

(7800) 
234 (702) 

19266 

(57798) 

3432 

(10296) 

13000 

(39000) 

16 Массажист 4 30 1 
12000 

(48000) 

2400 

(9600) 
216 (864) 

17784 

(71136) 

3168 

(12672) 

12000 

(48000) 

17 Ерготерапевт 4 30 1 
11000 

(44000) 

2200 

(8800) 
198 (792) 

16302 

(65208) 

2904 

(11616) 

11000 

(44000) 

18 
Інструктори 

фіз.реабілітації 
4 30 1 

10000 

(40000) 

2000 

(8000) 
180 (720) 

14820 

(59280) 

2640 

(10560) 
10000 

(40000) 

 

Всього(за 

кожну 

одиницю) 

76  14.5 171700 34340 3091 254459 45329 171700 

 
Всого(за весь 

персонал) 
   582500 124200 11178 863265 163944 582500 



Розділ 3. ФІНАНСОВА ТА ПРОЕКТНА ЧАСТИНА LACEDAEMON 

3.1 Структура інвестиційних затрат 

Вкладення шести мільйонів доларів у будівництво готельно-

оздоровчого комплексу є значним проєктом, який може стати прибутковим 

бізнесом та привабливим місцем для відпочинку й оздоровлення багатьох 

людей. Ідея створення такого комплексу базується на забезпеченні комфорту, 

здоров'я та гармонійного відпочинку в мальовничій місцевості. Основна 

частина бюджету буде спрямована на будівництво основної будівлі готелю та 

оздоровчого центру. Вибір якісних матеріалів та меблів забезпечить комфорт 

та привабливий вигляд приміщень. Інвестиції в сучасне обладнання для спа, 

фітнес-залу та кухні є необхідними для надання високоякісних послуг. 

Загальна сума інвестиційних вкладень – 6000000$ (235100000 грн.) 

Таблиця 3.1.  

Використання інвестицій 

№ Інвестиції Одиниць Вартість 

одиниці, USD 

Всього, 

USD 

 Вже інвестовані кошти    

1 Купівля земельної ділянки 2 500000 1000000 

2 Благоустрій території та 

підведення дороги 

2 300000 600000 

3 Побудова комплексу 1 2000000 2000000 

4 Ремонт приміщень 3 100000 300000 

5 Підведення комунікацій 3 50000 50000 

6 Проектні роботи 1 100000 100000 

7 Облаштування території 

навколо готелю 

1 200000 200000 

8 Витрати на введення в 

експлуатацію 

1 50 50 

9 Оснащення офісу 

адміністрації 

4 25000 100000 

10 Оснащення ресторану 1 600000 600000 

11 Оснащення оздоровчого 

центру 

1 114950 114950 

12 Оснащення номерів 65  935000 

 Королівський 5 40000 200000 



40 
 

 Люкс 5 19000 95000 

 Сімейний делюкс 10 17000 170000 

 Сімейний 15 14000 210000 

 Стандарт(3 місний) 20 12000 180000 

 Стандарь(1 місний) 10 8000 80000 

- Всього прямих інвестицій 12   

Для забезпечення безперебійної роботи комплексу необхідно передбачити 

технічні приміщення, такі як пральня, складські приміщення та технічні 

кімнати. Важливо також забезпечити високошвидкісний інтернет та сучасні 

комунікаційні системи для зручності гостей. Система безпеки, включаючи 

відеоспостереження, охорону та пожежну безпеку, гарантує спокій та безпеку 

відвідувачів. 

 

3.2 Прогноз постійних та змінних витрат, амортизація та податки 

У даному проекті для першого року передбачені наступні щомісячні постійні 

витрати. Дані наведено в таблиці 3.2. 

Таблиця 3.2.  

Прогноз постійних витрат на перший рік 

Постійні 

витрати 

 

01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 

Зарплата 

персоналу

.грн. 

582

500 

582

500 

582

500 

582

500 

582

500 

582

500 

582

500 

582

500 

582

500 

582

500 

582

500 

582

500 

ЄСВ, 

тис.грн. 

164 164 164 164 164 164 164 164 164 164 164 164 

Адміністр

ативні та 

непередба

чені 

витрати 

тис.грн. 

100

0 

700 500 500 500 500 500 500 500 500 500 500 

Всього 

постійних 

витрат. 

Тис.грн 

175 145 125 125 125 125 125 125 125 125 125 125 

Всього 

за рік 

15 657 328 грн. 



41 
 

 

1. Комунальні витрати на місяць. Припустимо, що середня зайнятість 

готелю 80%, виходячі з цього з 65 номерів зайняті постійно буде 52 номери. 

Якщо казати про кількість місць, то з 210 місць, 80% дорівнює 168 місць. На 

один номер в середньому буде споживано: 

 30 квт. в день, тобто 900 квт. за місяць за один номер, тобто при 

навантаженості готелю в 80% 52 номери кількість спожитої електроенергії 

дорівнюватиме 46 800 квт.; 

1 особа в середньому споживає 150 літрів води на день, тобто при 

навантаженості готелю в 80% 168 місць=168 осіб, то 25 200 літрів води буде 

споживано за день, та 756 000 літрів води буде споживано за місяць. Звідси 

зробимо співвідношення гарячої до холодної як 40% (302 400 літрів) горячої 

та 60% (453 600 літрів)холодної води;    

 На 2024 рік сумма яку необхідно сплатити за 1квт електроенергії 

дорівнює 1 гривня 68 копійок. 

За 1 метр кубічний (1000 літрів) води (гарячої) дорівнює 85 гривень 50 

копійок.  

За 1 метр кубічний (1000 літрів) води (холодної) дорівнює 33 гривні 96 

копійок. 

За 1 метр кубічний газу дорівнює 7 гривень 80 копійок. За день в 

ресторанному закладі при готелі на 46 посадкових місць в середньому 

споживають 40 кубічних метрів на день, тобто 1200 кубічних метрів на місяць. 

Отже виходячі з вищезазначеного робимо підсумок сумарних затрат на 

комунальні послуги:  

46 800*1.68=78 624 грн., за місяць спожитої електроенергії; 

303*85.50=25 907 грн., за місяць спожитої гарячої води; 

454*33.96=15 418 грн., за місяць спожитої холодної води; 

1200*7.80=9360 грн., за місяць спожитого газу; 



42 
 

Всього: 129 310 грн., за всі комунальні послуги за місяць, то 

129 310*12=1 551 720 грн., за рік спожитих комунальних послуг. Авжеж сума 

має можливість змінюватися, в залежності від цін на комунальні послуги. 

2. Витрати на продукти. При повній зайнятості ресторану середній чек 

для проживаючих дорівнює 8000 грн. в день, 240 000 грн. за місяць. 

Для непроживаючих в середньому чек дорівнює 10 000 грн., за день, 

300 000 грн за місяць.  

З цього сегменту вирахуємо 30% як затрати на приготування прийому 

(обід, вечеря), та отримуємо 72 000 грн., за затрати на обід та вечерю для 

проживаючих, та затрати на обід та вечерю для непроживаючих дорівнює 

90 000 грн.  

Загальна сума затрат в середньому на прийоми їжі дорівнює на місяць 

162 000 грн., та 1 944 000 грн. на рік. Сума звісно ж може змінюватися в 

залежності від кількості відвідувачів та завантаженості закладу. 

Загальна сума змінних, а саме комунальні послуги та їжа дорівнює: 

За місяць 129 310 + 162 000 = 291 310 грн. 

За рік 1 551 720 + 1 944 000 = 3 495 720 грн. 

 

Основні засоби, що використовуються під час операційної діяльності 

підприємства втрачають свою вартість через фізичний знос і моральне 

старіння.  

Знос або як це ще називають - амортизація є однією зі складових 

собівартості товарів, але не є причиною відтоку реальних грошей. 

Найбільшого поширення став механізм лінійної амортизації, коли річна норма 

амортизації встановлюється виходячи з терміну служби обладнання. 

 Первісна вартість основних засобів – це ціна, за якою засіб було 

придбано чи оприбутковано на баланс підприємства. Балансова вартість або 

залишкова вартість = Первісна вартість – нарахований знос.  

Амортизаційні відрахування в розрахунках прийняті відповідно 

нормативним значенням. Методом амортизації було обрано лінійний метод. 



43 
 

Для розрахунку суми амортизації на рік при лінійному методі 

амортизації, коли залишкова вартість становить 10% від первісної вартості, 

потрібно виконати декілька кроків, а саме:  

Початкова вартість дорівнює сумі всіх складових, тобто 157 998 000 грн. 

Залишкова вартість становить 10% від первісної вартості, тобто 10% від 157 

998 000 грн.,  дорівнюють 15 799 800 грн. Сума амортизації на рік визначається 

як різниця між первісною вартістю та залишковою вартістю, поділена на 

кількість років, а саме на 10 років у даному випадку. 

Сума амортизації на рік = (Початкова вартість - Залишкова вартість) / 

Кількість років. Сума амортизації на рік = (157 998 000 – 15 799 800) / 10 = 142 

198 200 / 10 = 14 219 820 грн. Дані амортизації були надані в таблиці 3.3. 

 

Таблиця 3.3.  

Розрахунок амортизації 

Вартість основних засобів, грн.  157 998 000 грн. (3 949 950USD) 

Період амортизації, років 10 

Період амортизації, місяців 120 

Сума амортизації за рік, грн. 14 219 820 грн. 

 

 

Організаційно-правовою формою власності підприємства є товариство з 

обмеженою відповідальністю (ТОВ) на загальній системі оподаткування. 

Оподаткуванню підлягає прибуток готелю, який розраховується як 

різниця між доходами та витратами. Ставка податку на прибуток України в 

2024 році становить 18%. 

При навантеженості готельно-оздоровчого комплексу у 80% за рік 

прибуток складатиме 185 400 000 грн. А прибуток ресторанного закладу 

6 480 000 грн. Отже сумарно за рік заробляються 191 880 000 грн. 

Податок на прибуток готелю складає 18%, а це дорівнює 34 538 400 грн. 



44 
 

Готель як роботодавець зобов'язується сплачувати Єдиний соціальний 

внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за 

співробітників. 

Сума ЄСВ розраховується як добуток розміру місячної заробітної плати 

та ставки ЄСВ. 

Ставка ЄСВ у 2024 році становить 22% від заробітної плати. 

Всього затрати на рік складають в середньому 34 924 588 грн. це 

комунальні витрати, їжа, заробітня плата, армотизація та всі налоги. З 

податком на прибуток щорічні затрати складатимуть 69 562 988 грн. 

 

На рисунку 12 зображено плановий прогноз прибутку та збитків на 20 

років. Валюта даних гривні. 

 

Рис. 3.1. Прогноз прибутків та збиткі



3.3 Проєктний план адміністративного та житлового приміщення 

.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.2  Адміністративне приміщення 



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.3  Житловий поверх 



3.4 Оцінка проєкту його ефективності та спрямованість 

 Оцінка ефективності створення підприємства, яке є основним об'єктом 

цього бізнес-плану, а також його здатність до генерації прибутку, проведена з 

використанням міжнародних стандартів, що включають такі ключові 

показники, як чиста поточна вартість проекту (NPV), внутрішня норма 

прибутковості (IRR) і дисконтований період окупності проекту (DPP). Ці 

показники дозволяють зробити висновок про ефективність проекту. 

У цьому бізнес-плані оцінюється загальна ефективність інвестування в 

проект, або так звана комерційна ефективність, з урахуванням використання 

власних коштів як джерела фінансування. Фактор часу враховується шляхом 

дисконтування збалансованих грошових потоків за стандартною ставкою 

дисконту в 10%. 

Розрахунок фінансового плану підтверджує, що при своєчасному 

залученні необхідних ресурсів та організації виконання робіт у відповідності 

до розрахункових термінів, інвестиції повернуться протягом терміну проекту. 

Пропонований проект гарантує досягнення високих економічних показників. 

 

Період окупності проекту 

PB – термін окупності. РВ показує, через який термін повністю 

окупляться грошові кошти, за рахунок яких фінансується проект. Дохід від 

використання коштів у проекті може бути отриманий тільки після завершення 

періоду окупності.  

Номінальний період окупності говорить підприємству про те, що 

повністю розрахуватися за залученими коштами раніше, ніж через PB, не 

вдасться. 

Початкові вкладення (інвестиції): 235100000 грн., чистий дохід за перші 

10 років, складають на рік- 122 417 012 грн.  

За умови, що чистий дохід становить 122 417 012 грн. на рік, для того 

щоб покрити початкові вкладення, необхідно розділити суму інвестицій на 

чистий дохід на рік: 



48 
 

Період окупності = Початкові вкладення/Чистий дохід на рік 

Період окупності = 235 100 000 грн./ 122 417 012 грн. 

Період окупності ≈1.9 років = 22 місяць 

Таким чином, проект окупиться приблизно через 1.9 років або, 

переведені в місяці, близько 22 місяця. 

 

Чиста приведена вартість (NPV) 

Показник чистого приведеного доходу (NPV) являє абсолютну величину 

доходу від реалізації проекту з урахуванням очікуваної зміни вартості грошей. 

Обов'язковою умовою реалізації проекту є не від'ємне значення NPV. 

Розрахунок показника NPV: 

Investments – початкові інвестиції = 235 100 000 гривень 

CFt – чистий грошовий потік місяця t, та = 10 201 418 гривням 

r – місячна ставка дисконтування при річній ставці – 10%. 

n - тривалість проекту в місяцях = 240 

Тоді формула для розрахунку NPV буде: 

NPV=∑t=1
240 10 201 418/(1+0.10/12)t-235 100 000 

NPV=∑t=1
240 10 201 418/(1+0.008)t-235 100 000 

NPV ≈ 7 937 760.88 грн. 

 

Показник є додатнім, чим підтверджує ефективність інвестиційного 

проекту. 

 

Дисконтний період окупності (DPB) 

DРВ – термін окупності з урахуванням дисконтування. Він показує, який 

час буде потрібно для того, щоб прибутковість від використання грошових 

коштів в проекті виявилася рівної прибутковості при альтернативному 

вкладенні коштів. Для того щоб знайти дисконтний період окупності tокупності, 

потрібно знайти значення t, при якому сума чистого грошового потоку стає 

рівною сумі початкових інвестицій.  



49 
 

∑t=1
t окупності CFt / (1+r)t = Investments   (3.1) 

Tокупності- дисконтний період окупності 

CFt - чистий грошовий потік у місяць 

R – місячна ставка дисконтування (0.10/12 = 0.008) 

∑t=1 
t окупності 10 201 418/( 1+0.008)t = 235 100 000 грн. 

 

Дисконтний період окупності tокупності можна знайти шляхом 

ітеративного перебору значень t до моменту, коли сума чистого грошового 

потоку перевищить суму початкових інвестицій. 

 За підрахунками дисконтний період окупності приблизно складає 53 

місяці, або майже 4,5 років. Це означає, що в цей період чистий грошовий потік 

від проекту буде рівним сумі початкових інвестицій, і після цього періоду 

проект почне приносити прибуток. 

 

 

Внутрішня норма рентабельності (IRR) 

Проект вважається прийнятним, якщо розраховане значення IRR не 

нижче необхідної норми рентабельності, яка визначається інвестиційною 

політикою компанії. Розрахунок показника: 

де Investments – початкові інвестицій; 

CFt – чистий грошовий потік місяця t; 

IRR – внутрішня норма рентабельності. 

∑ CFt / (1+IRR)t-1 – Investments = 0   (3.2) 

 

У розробленому проекті розраховане значення IRR по основній валюті 

(Гривня) становить 50,994%. Показник засвідчує необхідну норму 

рентабельності, яка визначається інвестиційною політикою компанії і 

підтверджує ефективність інвестиційного проекту. 

 

 



50 
 

Індекс дохідності (PI) 

Показник індексу прибутковості (PI) демонструє відносну величину 

прибутковості проекту.  

Він визначає суму прибутку на одиницю інвестиційних коштів. 

Обов'язкові умови реалізації проекту - індекс прибутковості повинен бути 

більше 0. 

 Якщо ж показник менше 1, то він може бути менш прибутковим. 

Розрахунок показника: 

Investments – початкові інвестицій; 

CFt – чистий грошовий потік місяця t; 

r – місячна ставка дисконтування; 

PI – індекс прибутковості. 

PI=(∑ CFt / (1+r)t-1)/ Investments   (3.3) 

PI=7 937 760.88/235 100 000 

PI≈ 0.4 

 

У розрахованому проект індекс прибутковості (PI) по основній валюті 

(Гривня) становить 0.4. Показник менше 1, але більше 0, це підтверджує 

ефективність інвестиційного проекту. 

 

У висновку можно зазначите, що готель не приносить величезні кошти, 

але прибуток не дорівнює нулю, тому можно бути впевненим, що проект має 

потенціал стати успішним через певний час.  

Також є можливість зазначити, що після окупності даного підприємства, 

буде можливість інвестувати більше коштів у нього, що в подальшому зможе 

вплинути на покращення прибутковсті.  

 

 

 

 



51 
 

3.5 Аналіз можливостей мінімізації ризиків 

Створення готельно-оздоровчого комплексу може бути перспективними 

та прибутковими, проте воно також супроводжуються певними ризиками. Для 

успішної реалізації проекту важливо розуміти основні причини, які можуть 

вплинути на ступінь ризику.  

Серед них ключовими є економічні фактори, конкуренція, сезонність, 

управлінські аспекти, зміни у споживчих вподобаннях, екологічні фактори та 

правові питання. 

Економічна ситуація в країні та регіоні є одним з найважливіших 

чинників, що впливають на ризики готельно-оздоровчого бізнесу. Економічні 

кризи, рецесії та інфляція можуть суттєво знизити купівельну спроможність 

потенційних клієнтів. Зниження рівня доходів населення може призвести до 

скорочення попиту на послуги готелів та оздоровчих центрів, що 

безпосередньо вплине на прибутковість бізнесу. 

Конкуренція на ринку готельно-оздоровчих послуг є ще одним значним 

фактором ризику. Наявність численних конкурентів у регіоні може 

ускладнити залучення клієнтів. Важливо не лише створити привабливий та 

якісний продукт, але й постійно вдосконалювати його, щоб виділитися серед 

інших пропозицій. Високий рівень конкуренції може призвести до 

необхідності зниження цін, що, у свою чергу, може зменшити рентабельність 

бізнесу. 

Сезонний характер попиту на готельно-оздоровчі послуги є суттєвим 

ризиком для стабільності бізнесу. У багатьох регіонах туристичний потік 

суттєво змінюється залежно від пори року. 

 Наприклад, у літній період попит може бути високим, тоді як взимку 

він значно знижується. Це може призвести до нерівномірного розподілу 

доходів протягом року та необхідності оптимізації витрат у низький сезон. 

Ефективне управління є ключовим фактором успіху будь-якого бізнесу, 

і готельно-оздоровчий комплекс не є винятком. Непрофесійне управління 

може призвести до різноманітних проблем, таких як недостатнє 



52 
 

обслуговування клієнтів, погана репутація, фінансові труднощі та інші 

негативні наслідки. Кваліфікований персонал, чітке планування та стратегічне 

управління є необхідними для мінімізації ризиків та забезпечення стабільної 

роботи комплексу. 

Споживчі вподобання можуть змінюватися з часом, і це може вплинути 

на попит на послуги готельно-оздоровчого комплексу.  

Наприклад, зростаюча популярність еко-туризму або здорового способу 

життя може вимагати від бізнесу адаптації своїх пропозицій до нових 

тенденцій. Невміння швидко реагувати на зміни у вподобаннях клієнтів може 

призвести до втрати конкурентних позицій на ринку. 

Природні катастрофи, зміни клімату та екологічні проблеми можуть 

суттєво вплинути на діяльність готельно-оздоровчого комплексу.  

Наприклад, повені, землетруси або лісові пожежі можуть зруйнувати 

інфраструктуру та знизити туристичний потік до регіону. Крім того, зростаюча 

увага до екологічних стандартів може вимагати від бізнесу додаткових 

інвестицій у екологічно чисті технології та методи ведення діяльності. 

Зміни в законодавстві та регуляторні вимоги можуть створювати 

додаткові ризики для готельно-оздоровчого комплексу. Непередбачувані 

зміни у податковій політиці, вимоги до ліцензування та сертифікації, нові 

екологічні стандарти або обмеження можуть вплинути на витрати та 

операційну діяльність бізнесу. Важливо бути в курсі всіх правових змін та 

вчасно адаптуватися до нових вимог. 

 Умовно ризики можливо поділити на 2 групи, а саме: технічні ризики 

та економічні ризики. 

Таблиця 3.4.  

Технічні ризики 

№ Ризик 
Оцінка 

ймовірності 
Дії для уникнення ризику 

1 

Відмова 

технічного 

обладнання 

низька Своєчасний огляд та амортизація 



53 
 

2 
Пожежна 

безпека 
низька 

Встановлення проти пожежної 

системи 

3 

Вплив 

природних 

катастроф 

Низька-

середній 

Зміцнення фундаменту, створення 

захисту від негод 

4 
Управління 

закладом 
низький 

Висококваліфіковані кадри, 

моніторинг тенденцій, збільшення 

бюджету у необхідну ланку 

комплексу 

 

Таблиця 3.5.  

Економічні ризики 

№ 
Ризик Оцінка ймовірності Дії для уникнення ризику 

1 Економічний 

спад в країні 
середня 

Зміна цінової і маркетингової 

політики 

2 Посилення 

конкуренції 
низька Постійний моніторинг ринку 

3 Зміни в 

законодавстві 
середній-високий 

Закони в Україні дуже не 

стабільні. Дуже сильний 

моніторинг. 

 

Отже, успішне управління готельно-оздоровчим комплексом вимагає 

врахування багатьох факторів ризику. Економічні умови, конкуренція, 

сезонність, управлінські аспекти, зміни у споживчих вподобаннях, екологічні 

фактори та правові питання – все це може вплинути на стабільність та 

прибутковість бізнесу.  

Ретельне планування, постійний моніторинг та готовність до адаптації є 

ключовими елементами для мінімізації ризиків та забезпечення успішної 

діяльності комплексу. 

 

 

 



54 
 

ВИСНОВКИ 

Оздоровчий готель із реабілітаційним центром є інноваційним 

концептом, який поєднує готельні послуги з медичними та реабілітаційними 

програмами. Це дозволяє не лише забезпечити високий рівень комфорту для 

гостей, але й надає їм можливість отримати комплексне оздоровлення та 

відновлення. Результати дослідження підтверджують, що такі готелі можуть 

успішно функціонувати, задовольняючи потреби як звичайних туристів, так і 

пацієнтів, які потребують реабілітації. 

SWOT-аналіз показав, що комплекс має значний потенціал для 

економічного зростання. Комплекс залучає широку аудиторію, включаючи 

тих, хто шукає оздоровлення, профілактику захворювань, реабілітацію після 

травм або операцій. Це призводить до збільшення середнього чека на 

проживання, оскільки клієнти готові платити за додаткові медичні послуги. 

Крім того, готель з реабілітаційним центром опорно-рухового апарату може 

використовувати свої унікальні послуги для залучення клієнтів у міжсезонний 

період, що забезпечить стабільний  потік доходу. Задоволеність клієнтів у 

таких оздоровчих-готелях є високою. Гості цінують можливість поєднувати 

відпочинок з оздоровленням, що підвищує їхню лояльність та ймовірність 

повторних візитів.  

Готельно-оздоровчий комплекс впроваджує новітні технології та 

методики для забезпечення найвищого рівня побутових та оздоровчих послуг. 

Це включає використання сучасного медичного обладнання, інтеграцію 

електронних систем для моніторингу стану пацієнтів та забезпечення 

персоналізованого підходу до кожного гостя. Крім того, готель активно 

співпрацюють з медичними фахівцями та інститутами для постійного 

вдосконалення програм реабілітації та оздоровлення. 

Для успішної реалізації концепції оздоровчого готелю з реабілітаційним 

центром необхідне ефективне стратегічне управління. Це включає аналіз 

ринку, визначення цільової аудиторії, розробку та впровадження 



55 
 

маркетингових стратегій, управління персоналом та оптимізацію операційних 

процесів. Важливим аспектом є також забезпечення високих стандартів якості 

послуг та постійний моніторинг задоволеності клієнтів. 

Оздоровчий готель з реабілітаційними центрами також може зробити 

вагомий внесок у розвиток місцевої спільноти та покращення екологічної 

ситуації. Воно створює нові робочі місця, сприяє розвитку інфраструктури та 

підтримуює місцевих виробників. Крім того, такий готельно-оздоровчий 

комплекс може впроваджувати екологічно чисті технології та практики, що 

зменшує їхній вплив на навколишнє середовище. 

В довершення роботи хочу зазначити, що створення готельно-

оздоровчого комплексу на території України має позитивний впив. Завдяки 

цьому покращується та дає змогу розкрити себе в новому світі оздоровчий 

туризм. Також завдяки місцевості, зелений туризм теж має можливість 

проявити себе у всій красі. 

За результатами дослідження можна сказати, що підприємство є 

прибутковим. Звісно через створення готельно-оздоровчого центру на 

території України дає можливість покращити економіку країни, та внести свій 

вклад у розвиток Закарпаття, що допоможе не лише з рекламою в подальшому, 

а й зможе привабити більше туристів та збільшити прибуток. 

 

 

 

 

 

 

 



56 
 

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА 

1. Новикова В.І., Пустовойт А.С. (2014). Природно-лікувальні ресурси 

санаторно-курортного комплексу України. У: Матеріали II Міжнародної 

науково-практичної конференції «Туризм і гостинність в Україні: стан, 

проблеми, тенденції, перспективи розвитку», м. Черкаси, 16–17 жовтня 

2014 р. Черкаси: Брама-Україна, с. 381–391. 

2. Кравець О.М., Рябєв А.А. (2017). Курортологія: підручник. Харків: 

ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 167 с. 

3.  Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua 

4. Холявка В.З., Лешко Х.С., Мочульська О.М., Кухтій А.О. (2019). 

Сучасні аспекти, фактори впливу і перспективи розвитку медичного та 

лікувально-оздоровчого туризму в Україні. Вісник соціальної гігієни та 

організації охорони здоров’я України, № 1(79), с. 25–33. 

5. Мельник Л.В., Батиченко С.П. (рік невідомий). Особливості розвитку 

лікувально-оздоровчого туризму в регіонах України. Часопис 

картографії. Вип. 19. URL: 

http://maptimes.inf.ua/CH_19/Ch19_Article4_healthimproving-tourism-in-

Ukraine.html. 

6.Фонд соціального страхування України. URL: 

http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index 

7. Архієреєв С.І., Баранова В.В., Варава К.М. (2019). Розвиток 

бальнеологічного туризму в Україні. Вісник ХНУ імені Н.В. Каразіна. 

Серія «Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм», 

вип. 9, с. 153–163. 

8. Закарпатська область [Електронний ресурс] // Tourinform. – 2022. – 

Режим доступу до ресурсу: https://tourinform.org.ua/zakarpatska-oblast. 

9. Як скласти маркетинговий план – визначення, структура та поради. 

[Електронний ресурс] // Dinata marketing – Режим доступу до ресурсу: 

https://dinanta.com/blog/marketing-plan. 

http://www.ukrstat.gov.ua/
http://maptimes.inf.ua/CH_19/Ch19_Article4_healthimproving-tourism-in-Ukraine.html
http://maptimes.inf.ua/CH_19/Ch19_Article4_healthimproving-tourism-in-Ukraine.html
http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index
https://tourinform.org.ua/zakarpatska-oblast
https://dinanta.com/blog/marketing-plan


57 
 

10. Загальнодержавні податки [Електронний ресурс] // Державна 

податкова служба України – Режим доступу до ресурсу: 

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/. 

11. Реабілітація опорно-рухового апарату [Електронний ресурс] // 

МЕДНЕАН. – 2021. – Режим доступу до ресурсу: 

https://www.mednean.com.ua/reabilitaciya-oporno-ruxovogo-aparatu/. 

12. Декларація про готовність до експлуатації  [Електронний ресурс] // 

ООО Техинвентбюро – Режим доступу до ресурсу: 

https://tehinventbyuro.prom.ua/ua/p204179260-deklaratsiya-gotovnosti-

ekspluatatsii.html. 

13. Тарифи на газ, воду, електроенергію в Україні [Електронний ресурс] 

// DimRia. – 2024. – Режим доступу до ресурсу: 

https://dom.ria.com/uk/kalkulyatory-zkh/tarify-na-gaz/. 

14. Закон № 466: зміни у порядку нарахування амортизації 

[Електронний ресурс] // Державна податкова служба України. – 2024. – 

Режим доступу до ресурсу: https://lg.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-

442117.html. 

15. Класифікація Організаційних Правових Форм Господарювання 

[Електронний ресурс] // Бухгалтер. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: 

https://buhgalter.com.ua/dovidnik/kspovo/kopfg/. 

16. Оцінка ефективності інвестиційних проєктів в системі контролінгу 

бізнес-процесів підприємства: проблеми безпеки бізнесу  [Електронний 

ресурс] // Ефективна економіка. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: 

http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3065. 

17. Період окупності проєкту [Електронний ресурс] // SPAR. – 2021. – 

Режим доступу до ресурсу: https://spar.ua/blogs/period-okupnosti-proektu. 

18. Чиста приведена вартість [Електронний ресурс] // А.С. Булатов. 

ЕКОНОМІКА. – 2003. – Режим доступу до ресурсу: 

https://epi.cc.ua/chistaya-privedennaya-stoimost.html. 

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/
https://www.mednean.com.ua/reabilitaciya-oporno-ruxovogo-aparatu/
https://tehinventbyuro.prom.ua/ua/p204179260-deklaratsiya-gotovnosti-ekspluatatsii.html
https://tehinventbyuro.prom.ua/ua/p204179260-deklaratsiya-gotovnosti-ekspluatatsii.html
https://dom.ria.com/uk/kalkulyatory-zkh/tarify-na-gaz/
https://lg.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-442117.html
https://lg.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-442117.html
https://buhgalter.com.ua/dovidnik/kspovo/kopfg/
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3065
https://spar.ua/blogs/period-okupnosti-proektu
https://epi.cc.ua/chistaya-privedennaya-stoimost.html


58 
 

19. Дисконтований термін окупності інвестицій [Електронний ресурс] // 

LivingFo. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: 

https://livingfo.com/dyskontovanyj-termin-okupnosti-investytsij/ . 

20. Що таке внутрішня норма прибутковості? [Електронний ресурс] // 

ДіяБізнес. – 2021. – Режим доступу до ресурсу: 

https://business.diia.gov.ua/handbook/impact-investment/so-take-vnutrisna-

norma-pributkovosti-irr. 

21. Індекс доходності (рентабельності) інвестиції [Електронний ресурс] 

// Pidru4niki – Режим доступу до ресурсу: 

https://pidru4niki.com/69035/ekonomika/indeks_dohodnosti_rentabelnosti_i

nvestitsiyi 

22. Характеристика інвестиційних ризиків та особливості процесу 

управління ними. [Електронний ресурс] // Ефективна економіка. – 2015. 

– Режим доступу до ресурсу: 

http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4052. 

23.  Ст. 1 ЗУ Про туризм вiд 15.09.1995 № 324/95-ВР [Електронний 

ресурс] // Kodeksy.com.ua – Режим доступу до ресурсу: 

https://kodeksy.com.ua/pro_turizm/statja-1.htm  

24. https://hotel-geography.com/articles/gotel-geografia/gotelnij-biznes---

vidi-goteliv  

25. Smith, J., & Brown, A. (2018). Integration of Rehabilitation Services in 

Hotel Settings: A Comprehensive Review. Journal of Hospitality and Tourism 

Management, 25(2), 120-135. 

26.Jones, M., & Davis, L. (2019). The Impact of Wellness and Rehabilitation 

Centers on Hotel Occupancy Rates. International Journal of Hospitality 

Management, 34(4), 456-469. 

27. Williams, K., & Johnson, P. (2020). Design and Management of Hotels 

with Integrated Health and Wellness Facilities. Journal of Hospitality Design, 

29(3), 99-115. 

https://livingfo.com/dyskontovanyj-termin-okupnosti-investytsij/#:~:text=%D0%94%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20(Discounted%20Pay,%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83
https://business.diia.gov.ua/handbook/impact-investment/so-take-vnutrisna-norma-pributkovosti-irr
https://business.diia.gov.ua/handbook/impact-investment/so-take-vnutrisna-norma-pributkovosti-irr
https://pidru4niki.com/69035/ekonomika/indeks_dohodnosti_rentabelnosti_investitsiyi
https://pidru4niki.com/69035/ekonomika/indeks_dohodnosti_rentabelnosti_investitsiyi
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4052
https://kodeksy.com.ua/pro_turizm/statja-1.htm
https://hotel-geography.com/articles/gotel-geografia/gotelnij-biznes---vidi-goteliv
https://hotel-geography.com/articles/gotel-geografia/gotelnij-biznes---vidi-goteliv


59 
 

28. Robinson, T., & White, R. (2017). Customer Satisfaction in Hotels with 

Rehabilitation Services. Tourism and Hospitality Research, 22(1), 87-101. 

29. Green, D., & Taylor, S. (2021). Economic Benefits of Including 

Rehabilitation Centers in Hotel Infrastructure. Journal of Tourism Economics, 

18(2), 230-245. 

30. Harris, L., & Campbell, J. (2016). Rehabilitation Services in the 

Hospitality Industry: Trends and Future Directions. Journal of Health and 

Tourism, 27(3), 176-189. 

31. Martinez, A., & Lopez, G. (2018). Evaluating the Effectiveness of 

Rehabilitation Programs in Hotel Settings. Journal of Rehabilitation and 

Hospitality, 19(4), 345-359. 

32. Evans, S., & Parker, B. (2020). Wellness Tourism: The Role of Hotels in 

Promoting Health and Rehabilitation. Journal of Tourism and Health, 15(3), 

220-235. 

33. Thompson, R., & Smith, P. (2019). Case Studies of Successful Integration 

of Rehabilitation Centers in Hotels. Journal of Hospitality Case Studies, 

13(2), 145-160. 

34. Андерсон, Д., & Вілсон, М. (2020). Проектування готелів, 

орієнтованих на здоров'я: майбутнє готелів з інтегрованими 

оздоровчими послугами. Журнал інновацій у сфері гостинності та 

туризму, 15(1), 112-128 

35. Нгуєн, Х., & Чен, Л. (2019). Управління клієнтським досвідом у 

оздоровчих готелях: підхід на основі вивчення випадків. Журнал 

управління гостинністю та відпочинком, 28(3), 256-270. 

36. Петерсон, Р., & Томпсон, К. (2018). Оцінка економічного впливу 

оздоровчих готелів з реабілітаційними послугами. Економіка і 

управління туризмом, 22(4), 390-405. 

37. Флетчер, Дж., & Адамс, С. (2021). Сталий розвиток в оздоровчих і 

реабілітаційних готелях. Журнал сталого туризму, 29(5), 590-606. 



60 
 

38. Мерфі, Т., & Блек, А. (2017). Маркетингові стратегії для оздоровчих 

готелів: залучення туристів, орієнтованих на здоров'я. Міжнародний 

журнал маркетингу туризму, 23(2), 135-149. 

39. Лю, Ю., & Чжан, Х. (2020). Роль технологій у покращенні досвіду 

гостей в оздоровчих готелях. Журнал технологій у сфері гостинності, 

18(3), 211-225. 

40.  Гонсалес, П., & Мартінес, Х. (2019). Підготовка та розвиток 

персоналу в оздоровчих готелях. Журнал освіти у сфері гостинності, 

31(2), 175-190. 

41. Кларк, Е., & Холл, Р. (2021). Оздоровчий та медичний туризм: 

тенденції та стратегії для готелів. Журнал досліджень у сфері подорожей 

та туризму, 25(1), 87-102 

42.  Джонсон, Л., & Еванс, М. (2018). Операційні виклики та рішення у 

управлінні оздоровчими готелями. Журнал операцій у сфері 

гостинності, 17(4), 320-335.