Розділ ІI 69 2.2. Назви сортів сільськогосподарських рослин Основні найменування сільськогосподарських культур у говірках Харківщини загальновідомі та загальновживані. Майже всі вони безваріантні, не виявляють тенденцій до зникання чи заміни. Вони утверджені тривалим ужитком у своєму історичному минулому та в сучасному функціонуванні як стійкі мовні факти. Великий інтерес тут становлять назви різноманітних і численних сортів сільськогосподарських культур. У данім разі географічне поширення їх чи диференціація за ознаками розвитку не привертають нашої уваги. Ці номени ситуативно цікаві з іншого боку — з погляду загальних питань вивчення називання. Вони демонструють спосіб думання людини й шляхи формування найменувань. Назви сортів городніх рослин відображають велику різноманітність у характерних деталях основних сільськогосподарських культур та ті тонкощі, які так удало й влучно відбило у своїх засобах живе народне мовлення. Щоправда, у роботі ми розглядаємо не тільки традиційні (народні), а й новіші (офіційно-номенклатурні) найменування такого типу, оскільки досліджуємо, власне, не суто територіальні, вузьколокальні мовленнєві реалії, а скоріше встановлюємо особливості функціонування елементів сільськогосподарської лексичної системи у центральнослобнослобожанському ареалі загалом, а вона (система), зрозуміло, включає в себе як говіркові утворення, так і офіційні (літературні). Однак, очевидно, все ж таки варто певним чином диференціювати відповідні назви. До традиційних (народних) зокрема віднесемо такі: б’іла, к’ін′с′кий зуб, кормова (сорти кукурудзи); крупний, м’елкий, пузанок (сорти соняшнику); б’іла, жоўта, іван-да-марйа, красна/червона, розова, син′а, скоросп’і лка/скоросп’елка, сорокоденка/сорокаденка/сорокодн′еўка, циганка, червона шапка (сорти картоплі); боршчовий/боршчевий, дл′ін:ий, кормовий, короткий, красний, сахарний/цукровий (сорти буряків); доўга, куцен′ка (сорти моркви); б’іла, б’ілокрайка, красна/червона, крупна, середн′а (сорти редиски); б’іла, весн′ана, жоўтувата, зимн′а/ зимова, кругла, ф’іолетова, чорна (сорти редьки); весн′аний/весн′аний/ в’ес’ен′ій, зимн′ій/з′і мн′ій/зимовий/озимий, йарий/йаровий, москал′/ москалик (сорти часнику); б’іла, гостра, золотиста, ран′:а, син′а, солодка, сорокозубка (сорти цибулі); полосатий, р′абий, скоросп’ілка/ скоросп’елка, чорний (сорти кавуна), кругла, репанка (сорти динь); б’іла, б’ілокачанка, п’ізн′а, ран′:а, середн′а, син′а, скоросп’ілка (сорти капусти); поўний, самос′ій, стрибунец′ (сорти маку); гладкий, доўгий, ран′:ій (сорти огірків); жоўтий, ран′:ій, слиўки/слиўки (сорти помідорів); 70 Сільськогосподарська лексика в говірках Центральної Слобожанщини г’іркий/гиркий/гор′кий, жоўтий, зелений, красний/червоний, солодкий/ сладкий, стр′учковий/стр′учковий, шишковатий (сорти перцю). Офіційними ж назвами, нашу думку, є ароматна, бемо, донец′ка, дн′іпроўс′ка, зор′а, коушен, одес′ка, силосна, украйін′с′ка, хар′к’іўс′ка (сорти кукурудзи); еней, ной, передовик, погл′ад, пол′овик, св’іточ, сонечко, сол′ібрет, хар′к’іўс′кий (сорти соняшнику); голанка, ела, іскра, кобза, н′еўс′ка, райа, серпанок, чаріўниц′а (сорти картоплі); б’і лий полтаўс′кий, б’ілоцерк’і ўс′кий, бордо , кал′і сто, кийеўс′кий, краснос′ел′с′кий, ран′:е диво, рос′, столовий, хар′к’іўс′кий, швец′кий (сорти буряків); артек, гаўрил′іўс′ка, карател′, нан′с′ка, нан′ц′ка, матене, скв′і рс′ка, хар′к’іўс′ка, шантане/шантене (сорти моркви); руб’і н, червоний велетен′ (сорти редиски); грайворонс′ка, марчелан′с′ка, одес′ка (сорти редьки); кубан′с′кий, парус, украйін′с′кий, хар′к’іўс′кий (сорти часнику); батун, каратал′с′ка, дн′іпропетроўс′ка, луган′с′ка, салатна, скв’ірс′ка, стригун′іўс′ка, ткач’іўс′ка, хар′к’іўс′ка, шалот (сорти цибулі); грибоўс′кий/гриб’іўс′кий/грибоўс′кий, каскеленс′кий, хар′к’іўс′кий (сорти кропу); комишанс′кий/камишанс′кий, мел′ітопол′с′кий, огон′ок (сорти кавунів); ананасна, десертна, дуб’іўка, йаблучна, колгоспниц′а, украйі нка, хар′к’іўс′ка ран′:а (сорти динь); амагер, б’ілокачан:а, б’ілосн′іжка, димерс′ка, ійун′с′ка, камйана голова, колобок, йарослаўна, хар′к’іўс′ка (сорти капусти); айакс, голан′с′кий, дал′н′евосточний/ далекосх’і дний, дон′с′кий, зозул′а, конкурент, криничка, кр′ісп’і на, малиш, н′іжин′с′кий, паркер, родн′ічок/джерело, усп’ех, фен′ікс (сорти огірків); агата, волгограц′кий, волове серце, дебараго, донец′кий, кременчуц′кий, прометей, розовий великий, св’ітанок, факел, чорний принц, йаблучко (сорти помідорів); батун, болгарс′кий, н′іжн′іс′т′, огон′ок, одес′кий, ротунда/ратунда, йантар′ (сорти перцю). Отже, подамо загальний перелік назв сортів тих сільськогосподарських рослин, що вирощуються на території Харківщини, вживаються і використовуються у говірках досліджуваного регіону тощо. Принцип подачі матеріалу — від найпоширенішого номена (1-й стовпчик) до малопоширеного (останній) (дані 2004 року). Сорти кукурудзи одес′ка ароматна хар′к’іўс′ка к’ін′с′кий зуб б’іла кормова силосна сахарна зернова украйін′с′ка донец′ка дн′іпроўс′ка красна зор′а г’ібр′ід коушен бемо Розділ ІI 71 Сорти соняшнику св’іточ хар′к’іўс′кий красен′ крупний м’елкий пузанок пол′овик передовик погл′ад йужний еней ной Сорти картоплі голанка сорокоденка/сорокаденка/ сорокодн′еўка б’іла син′оглазка/син′еглазка/ с′ін′еглазка розова іван-да-марйа циганка н′еўс′ка ела чар′іўниц′а красна/червона скоросп’ілка/скоросп’елка кобза зор′ка червона шапка красноглазка тура пйаниц′а негрит′анка/негритоска жоўта син′а серпанок нед′кова слаўйанка/слаўйан′с′ка американка куб’інка іскра кримс′ка роза весна райа сонечко зеленка сол′ібрет Сорти буряків кормовий бордо сахарний/цукровий красний йуб’ілейний рос′ столовий/столов’ій боршчовий/ боршчевий хар′к’іўс′кий кийеўс′кий б’ілий полтаўс′кий б’ілоцерк’іўс′кий Сорти моркви карател′ шантане /шантене артек нан′с′ка/нан′ц′ка гаўрил′іўс′ка хар′к’іўс′ка скв′ірс′ка доўга куцен′ка кал′істо матене короткий дл′ін:ий краснос′ел′с′кий швец′кий ран′:е диво кохалик 72 Сільськогосподарська лексика в говірках Центральної Слобожанщини Сорти редиски б’ілокрайка красна/червона зор′а/зар′а руб’ін б’іла крупна середн′а Сорти редьки чорна б’іла зимн′а/зимова весн′ана жоўтувата ф’іолетова кругла Сорти часнику зимн′ій/з′імн′ій/ зимовий/озимий весн′аний/весн′аний/ в’ес’ен′ій йарий/йаровий москал′/москалик хар′к’іўс′кий украйін′с′кий кубан′с′кий простак парус грайворонс′ка одес′ка марчелан′с′ка червоний велетен′ француз′кий заўтрак л′од′ана сосул′ка Сорти цибулі стригун′іўс′ка чорнушка/чернушка кушчоўка/кушч’іўка син′а скв’ірс′ка б’іла ран′:а дн′іпропетроўс′ка луган′с′ка хар′к’іўс′ка салатна гостра нап’іўгостра солодка Сорти кропу грибоўс′кий/гриб’іўс′кий/ грибоўс′кий звичайний хар′к’іўс′кий каскеленс′кий Сорти кавунів огон′ок полосатий мел′ітопол′с′кий/м’ел′ітопол′с′кий р′абий комишанс′кий/камишанс′кий п’ізн′ій чорний скоросп’ілка/скоросп’елка хар′к’іўс′ка скоросп’ілка батун золотиста ткач’іўс′ка сорокозубка каратал′с′ка шалот Розділ ІI 73 Сорти динь колхозниц′а/колхозн′іца/ колгоспниц′а дуб’іўка/дубоўка хар′к’іўс′ка ран′:а украйінка десертна репанка кругла йаблучна ананасна мид′анка Сорти капусти цв’ітна ран′:а амагерка/амагер/магера/мегера б’ілокачан:а/б’ілокачанка хар′к’іўс′ка п’ізн′а середн′а син′а б’ілосн′іжка камйана голова димерс′ка ійун′с′ка скоросп’ілка б’іла йарослаўна колобок Сорти маку самос′ійний/самос′ій пил′устковий поўний стрибунец′ Сорти огірків дал′н′евосточний/далекосх’ідний родн′ічок/джерело н′ежин′с′кий (н′іжин′с′кий, н′ежен′с′кий, н′еж’ін′с′кий) айакс зозул′а кр′ісп’іна усп’ех паркер криничка конкурент фен′ікс доўгий гладкий ран′:ій дон′с′кий малиш голан′с′кий поб’ідител′ Сорти помідорів слиўки/слиўки волгограц′кий волове серце донец′кий дебараго агата кременчуц′кий розовий великий жоўтий ран′:ій средн′оран′:ій св’ітанок факел/хвакел чорний принц прометей йаблучко 74 Сільськогосподарська лексика в говірках Центральної Слобожанщини Сорти перцю болгарс′кий подарок Молдови красний/червоний г’іркий/гиркий/гор′кий ратундра/ратунда/ратун батун солодкий/сладкий стр′учковий/стр′учковий огон′ок зелений жоўтий одес′кий йантар′ н′іжн′іс′т′ шишковатий Номінація сортів, як показують факти, реалізується за різними ознаками. Значна кількість рослин має найменування, що співвідносяться з тією або іншою географічною територією, з якої було завезено чи на якій було виведено той або інший сорт: одес′ка, хар′к’iўc′ка, украйін′с′ка, донец′ка, дн′iпроўс′ка (кукурудза); хар′к’iўc′кий, йужний (соняшник); голанка, кийiўс′ка, славйанка/славйан′с′ка, американка, куб’і нка (картопля); хар′к’iўc′кий, кийiўс′кий, краснос′ел′с′кий, швец′кий, б’iлоцерк’і ўc′кий, б’і лий полтаўc′кий (буряк); нан′c′ка, хар′к’iўc′ка (морква); одес′ка, грайворон′с′ка (редька); хар′к’iўc′кий, украйін′c′кий, кубан′c′кий (часник); дн′iпропетроўc′ка, луган′с′ка, хар′к’iўc′ка (цибуля); хар′к’iўc′кий (крiп); мел′iтопол′c′кий, хар′к’iўc′ка скоросп’ілка (кавун); хар′к’iўc′ка ран′:а, украйінка (диня); хар′к’iўc′ка (капуста); дал′н′евосточний/далекосх’ідний), голан′с′кий, н′іжин′с′кий, дон′с′кий (огiрок); волгограц′кий, донец′кий, кременчуц′кий (помiдор); болгарс′кий, подарок Молдови, одес′кий (перець). Багато культур мають сорти з назвою хар′к’iўc′кий або хар′к’iўc′ка (залежно від роду рослини). Таке найменування, як правило, вказує на місцеве походження сорту, тобто на те, що його було виведено в харківському регіоні. I це цілком природно, оскільки на території Харківщини свого часу працювали численні селекційні науково-дослідні станції. Географічний відтінок має й номен «французький завтрак» (сорт редиски), другий елемент якого свідчить про його засвоєння з російської мови. Проте це найменування, на нашу думку, не зумовлюється власне географічним чинником. В основу номінації, мабуть, покладено не «територію», а скоріше той факт, що французи полюбляють їсти на сніданок редиску, що може бути і цілком реальним явищем або сприйматися як природне у свідомості мовців. Номінація сортів реалізується і за кольоровою ознакою (прямою чи опосередкованою): б’іла, красна (кукурудза); б’іла, син′оглазка, Розділ ІI 75 розова, циганка, красна/червона, красноглазка, негрит′анка/негритоска, жоўта, син′а (картопля); красний, б’ілий полтаўс′кий (буряк); б’iлокрайка, красна/червона, руб’і н, б’і ла, червоний велетен′ (редиска); чорна, б’іла, жоўтувата, ф’iолетова (редька); чорнушка/чернушка, син′а, б’іла, золотиста (цибуля); огон′ок, р′абий, чорний, полосатий (кавун); цв’ітна, б’iлокачан:а/б’iлокачанка, син′а, б’iлосн′іжка, б’іла (капуста); розовий великий, жоўтий, чорний принц (помiдор); красний/ червоний, зелений, жоўтий (перець). Такі найменування будовою можуть бути простими, складними і складеними. Прості номінації — це назви, що безпосередньо вказують на той або інший колір (фактично найменування сорту одночасно є і назвою кольору). Наприклад, жоўта, син′а, красна/ червона, розова (картопля); б’іла, чорна, ф’iолетова (редька) й ін. До простих віднесемо й номен «жовтувата» (сорт редьки), що, крім указівки на сам колір, означає частковий вияв забарвлення плоду цієї рослини. Те саме стосується і найменування «золотиста» (сорт цибулі). Назви відтінків, на нашу думку, передають і такі найменування, як руб’ін (сорт редиски), йантар′ (сорт перцю). Номінація тут реалізується на підставі подібності сортів до цих каменів за ознаками кольору. Складні ж найменування — це номінації, у яких перша частина містить указівку на колір, а друга, як правило, на ту частину рослини, яка має це забарвлення: б’iлокачан:а/б’iлокачанка — капуста; б’iлокрайка — редиска; син′оглазка, красноглазка — картопля. Цікавим є номен «білосніжка» (сорт капусти), перша частина якого прямо вказує на колір (білий), а друга — опосередковано (сорт, що схожий кольором на сніг). До складених віднесімо двослівні найменування чорний принц (помідор) і червоний велетен′ (редиска). В останньому факті номінація реалізується не тільки за кольором, а й за розміром. Цікавими є й найменування циганка, негрит′анка/негритоска (сорти картоплі). Номінація у фактах циганка, негрит′анка/негритоска реалізується на підставі подібності цих сортів кольором до забарвлення шкіри представників однойменних народностей. Називання сортів реалізується і за розміром: крупний, м’елкий (соняшник); короткий, дл′ін:ий (буряк); доўга, куцен′ка (морква); крупна (редиска); малиш, доўгий (огірок); розовий великий (помідор); за формою: к’і н′с′кий зуб (кукурудза); пузанок (соняшник); сорокозубка, кушчоўка (цибуля); кругла, йаблучна (диня); колобок, камйана голова (капуста); гладкий (огірок); слиўка, волове серце, 76 Сільськогосподарська лексика в говірках Центральної Слобожанщини йаблучко (помідор); поўний (мак); кругла (редька); л′од′ана сосул′ка (редиска); стр′учковий, шишковатий (перець); за смаком: сахарна (кукурудза); сахарний/ цукровий (буряк); солодка, гостра, нап’iўгостра (цибуля); десертна (диня); г’iркий/гор′кий, солодкий/сладкий (перець); за часом висіву або садіння: весна (картопля); зимн′а/зимова, весн′ана (редька); зимн′ій/зимовий/озимий, весн′аний/ в’ес′ен′ій, йарий/ йаровий (часник); за часом достигання і збирання: сорокаденка/ сорокодн′еўка, скоросп’ілка (картопля); середн′а (редиска); ран′:а (цибуля); скоросп’ілка, п’ізн′ій (кавун); хар′к’iўc′ка ран′:а (диня); ран′:а, середн′а, п’ізн′а (капуста); ран′:ій (огірок); ран′:ій, средн′оран′:ій (помідор); за призначенням: кормова, силосна, сахарна, зернова (кукурудза); кормовий, сахарний/цукровий, столовий/столов’iй, боршчовий/ боршчевий (буряк); простак (часник); салатна (цибуля); звичайний (кріп); десертна (диня); за ароматичними властивостями культури: ароматна (кукурудза); за способом розмноження рослини: самосійний (мак); за генетичними ознаками: г’iбр′ід (кукурудза); за якимось антропонімом (як правило, за іменами чи назвами відомих біблійних, міфічних і легендарних героїв та істот): еней, ной (соняшник); ела (картопля): йарослаўна, колобок (капуста); айакс, фенікс (огірок); агата, прометей (помідор) та за іншими менш прозорими, часом невиразними і дещо загадковими ознаками. З усіх основних рослин, найменування сортів яких зафіксовано під час обстеження, найменшу кількість назв має мак. I це цілком природно, оскільки культура не така вже й важлива, як інші городні рослини, і скоріше є периферійною, ніж основною. Тому й не виникало особливої потреби у виведенні нових сортів маку, в їх удосконалюванні й урізноманітнюванні. Для повної характеристики аналізованого матеріалу зауважимо, що найменування сортів відзначаються значною фонетичною і словотвірною варіативністю: сорокоденка/сорокаденка/сорокодн′еўка; син′оглазка/син′еглазка/ с′iн′еглазка; негрит′анка/негритоска; скоросп’ілка/скоросп’елка (сорти картоплі); столовий/столов’iй; боршчовий/боршчевий (сорти буряку); шантане/шантене ; нанс′ка/ нанц′ка (сорти моркви); зор′а/зар′а (сорт редиски); зимн′а/зимова (сорт редьки); зимн′iй/з′і мн′iй/зимовий/озимий; весн′аний/в’ес′ен′iй; йарий/йаровий ; москал ′ /москалик (сорти часнику); кушчоўка/ кушч’і ўка (сорти цибулі); грибоўс ′ кий/гриб’iўс ′ кий , (сорти кропу); мел ′ iтопол ′ с ′ кий/м’ел ′ iтопол ′ с ′ кий ; скоросп’і лка/скоросп’елка (сорти кавуна); колхозниц′ а/колхозн′ iца; дуб’і ўка/дубоўка (сорти дині); амагерка/амагер/магера/мегера (сорти капусти); н′еж’iнс′кий/ Розділ ІI 77 н′іжинс′кий (огірок); факел/хвакел (сорт помідорів); г’iркий/гиркий; ратундра/ратунда/ратун (сорти перцю). Очевидним є фонетичний уплив російської мови, зокрема у фактах: скоросп’елка, зар′а, с′iн′еглазка, з′імн′iй, кушчоўка, грибоўс′кий, м’ел′iтопол′с′кий, дубоўка, н′еж’iнс′кий, усп’ех, средн′оран′:ій, в’ес′ен′iй. Є й значна кількість лексичних запозичень із російської: сахарна (кукурудза), сахарний (буряк), красна (кукурудза), красна (картопля), красний (буряк), красна (редиска), красний (перець), красноглазка (сорт картоплі), м’елкий (соняшник), сорокодн′еўка (сорт картоплі), йужний (соняшник), полосатий (кавун), дл′ін:ий (буряк), кримс′ка роза (сорт картоплі), iйун′с′ка (капуста), колхозниц′а (сорт дині), розовий великий (помідор), поб’iдител′ (сорт огірків), француз′кий заўтрак (сорт редиски), дал′н′евосточний (огірок). Залучення свідчень діалектної лексики надзвичайно важливе для поглиблення теорії номінації, оскільки дослідження окремих її ТГЛ сприяє розумінню природи називання і розкриває особливості становлення й функціонування номінативних одиниць. Великий інтерес для з’ясування мотивів номінації становлять найменування сортів сільськогосподарських культур. Їх називання реалізується за різними ознаками, проте найпродуктивнішими є мотиви кольору і географічної території. Назви сортів городніх рослин демонструють значну фонетичну і морфемну варіантність. 2.3. Назви хвороб і шкідників сільськогосподарських культур Із ЛСГ «найменування сільськогосподарських рослин і їх сортів тісно пов’язана лексика на позначення хвороб і шкідників аграрних культурних рослин. Ця лексика не була предметом спеціального детального вивчення. Назви хвороб і шкідників сільськогосподарських культур, як правило, не виділялися в окрему лексико-семантичну групу, проте, слід зауважити, що деякі номени такого плану розглядалися у складі ЛСГ «найменування сільськогосподарських рослин», зокрема назви хвороб зернових культур. Так, наприклад, у монографії М. В. Никончука у розділі «Сільськогосподарські культури» подаються дві семеми — «грибковий паразит на колосках жита у вигляді чорного ріжка» і «грибковий паразит у вигляді чорного пилу на колосках пшениці, ячменю, на вітках проса, на качанах кукурудзи» [Никончук 1985]. У центральнослобожанських говірках репрезентантами першої з цих семем є лексеми: р′іжки (майже в усіх обстежених пунктах) //