Нетушил Іван В’ячеславович (1850-1928) філолог, історик, професор і ректор Харківського університету Основні дати життя і діяльності ❖ Народився І. В. Нетушил 14 травня 1850 року у місті Простейові в Моравії (Чехія,) в родині управляючого невеликим підприємством. Початкову освіту одержав у німецькій 4-класній школі, потім навчався в приватній гімназії. ❖ Вступив на богословський факультет Оломоуцького університету (Чехія), потім перейшов до Празького університету на класичне відділення філософського факультету. ❖ У 1874 р. переїхав до Петербургу, де слухав лекції в університеті. ❖ У 1875 р., витримавши в університеті іспит на звання вчителя стародавніх мов переїздить до Харкова, де був призначений викладачем в другу харківську гімназію, а через рік перевівся в третю гімназію. Одночасно викладав латинську мову в Маріїнській жіночій гімназії. ❖ У 1882 р. у Московському університеті Нетушил витримав магістерський іспит і у 1883 р. захистив дисертацію на ступінь магістра римської словесності. ❖ У 1884 р. І.В. Нетушила було обрано доцентом кафедри римської словесності. ❖ У 1886 р. у Харківському університеті захистив докторську дисертацію «Этюды и материалы для научного синтаксиса латинского языка. О падежах». ❖ У 1887 р. був обраний екстраординарним, а 1888 р. — ординарним професором Харківського університету. Читав курс римських старожитностей, римської і грецької граматики, педагогіки, вів практичні заняття. З 1886 р. — секретар історикофілологічного факультету, член Ради при попечителі Харківського навчального округу. З 1906 по жовтень 1911 рр. — проректор, з жовтня 1911 по 1918 рр. — ректор Харківського університету. З 1910 р. — член-кореспондент Імператорської академії наук. ❖ І. В. Нетушил займався переважно ранньою історією Риму, проблемами генезису латинської мови. Праці його містять ретельний філологічний аналіз текстів. ❖ Останні роки життя провів у Донбасі. У 1927 р. повернувся до Харкова, де і помер в 1928 р. Праці І.В. Нетушила І.В. Нетушил починав з занять лінгвістикою, вивчення фонетики, морфології та синтаксису класичних мов. До цієї галузі відносяться і його дисертації: магістерська "Об аористах в латинском языке" (Харків, 1881) і докторська - "Этюды и материалы для научного синтаксиса латинского языка. Том II. О падежах" (Харків, 1885 ). Але потім він звернувся до вивчення римських старожитностей, релігійних та державних, особливо раннього періоду. Щоб дізнатися про наукові переконання І.В.Нетушила можно ознайомившися, з його статтею "Отражение катилинарской смуты в традиции о Тарквиниях" (1914). Автор аналізує тут історію про дві змови проти Римської республіки. http://escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/248 З історичної точки зору найбільший інтерес викликають його статті, які були опубліковані у "Филологическом обозрении": "Дуэнова надпись", "Амбарвалии, арвальские братья и арвальская песнь" и "О времени введения латинского алфавита", "Происхождение римских цифр" (т.ХVII, 1899). Вивчав І.В. Нетушил історію монетної справи у римлян. Різні епізоди давньої римської історії досліджувалися їм в ґрунтовних статтях, які з часом розросталися до розмірів невеликих монографій, які публікувалися головним чином у "Журнале министерства народного просвещения": "Легенда о близнецах Ромуле и Реме" (1902, січень-березень), "Основная территория римской общины" (липень), "Римские городские трибы" (серпень), "Римские три трибы" (1903, липень, серпень, грудень), "Начало мировой политики Римской республики и конец Лация (историко-критическое исследование к VII и VIII книгам Ливия)" (1904, серпень-жовтень), "Вопросы древнего Лация" (1905, червень-вересень), "Регилльская повесть" (1906, серпень), "Первый римский диктатор" (1906, листопад; 1907, січень-лютий), "Порсена и Веентские войны" (1907, листопад-грудень), "Социальные вопросы во второй книге Ливия" (1910, січень) та інші. Статті Нетушила увійшли до дуже багатющої історичної спадщини, з якої ще й зараз можна черпати дорогоцінні відомості про державні, культурні і релігійні реалії стародавнього Риму. Наукова спадщина І.В. Нетушила не обмежується одними лише статтями. Ним були складені відомі посібники. Вперше ідея опублікувати «Очерки римских государственных древностей» з'явилася у Івана Нетушила на початку 1890-х років. Ця робота спочатку була опублікована частинами у «Записках Харьковского императорского университета» за період з 1893 по 1907 рр. Ця наукова праця є єдиною в російській літературі посібником для ознайомлення з римськими державними старожитностями у всьому їх обсязі. Наукова цінність цього дослідження зберігається, а можливості його використання дуже обмежені тому що, ця робота давно вже стала великою бібліографічною рідкістю. Нетушил И. В. Очерк римских государственных древностей : в 2. т. Т. 1. Государственное устройство Рима до Августа : монография / И. В. Нетушил ; сост. С. И. Посохов, И. П. Сергеев, А. Н. Токарев. – Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2014. – 704 с. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/10670 Повний загальний курс історії Риму ("Лекции по римской истории", т.I-III, Харків, 1907-1909) її скорочений варіант ("Обзор римской истории", Харків, 1912; вид.2-е, 1916), де викладено питання стосовно поділу Римської імперії на Західну і Східну та перемоги християнства над язичництвом. Доповненнями до цих курсів були праці, видані окремо "Римская историография" (Харків, 1909) і "Краткое обозрение разработки римской істории". В останній період своєї професорської діяльності Нетушил підготував до друку велику працю з історії римської релігії, де розповіь починався з найдавніших часів до остаточного краху стародавнього язичництва і торжества християнства. Ця праця так і залишилася не опублікованою. У 1902 році І.В.Нетушилом було опубліковано у “Записках Харьковского університета”огляд науково-літературної діяльності і біографічні дані філолога і професора Харківського університету О.І. Пеховського, який був видатним знавцем мистецтва і побуту народів класичної давнини. http://escriptorium.univer.kharko v.ua/handle/1237075002/845 У 1903 році І.В.Нетушил публікує у “Записках Харьковского університета”огляд науковолітературної діяльності і біографічні дані професора кафедри словесності та старожитностей Харківського університету Деллена О.К. http://escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/489 З повною бібліографією робіт можно ознайомитися у книгах: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/1176 1 http://escriptorium.univer.kharkov.ua/hand le/1237075002/2218 Інтернет-посилання http://ekhnuir.univer.kharkov.ua/simplesearch?query=%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%83%D1%88%D0%B8 %D0%BB&submit=%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8 https://www.univer.kharkov.ua/ru/general/our_university/rectors?cat=24&ofs=0 http://ancientrome.ru/publik/article.htm?a=1304088838