Нова та новітня історія 15 Greilsammer A. Les movements federalistes et France de 1945 − 1974. − Paris, 1975. – P. 31. 16 Coudenhove-Kalergi R. Weltmacht Europa. − Stuttgart, 1972. – S. 133 17 Coudenhouve-Kalergi R. Memorandum on the organization of a European Parliament (27 january 1947) // Documents on the history of European integration / Ed. by W. Lipgens. – Berlin, 1991. – Vol. 4. – P. 123. 18 Brugmans H. Укаж. пмф. – P. 122. 19 Еuropean parliamentary union: Founding congress at Gstaad (8 – 10 september 1947) // Documents on the history of European integration / Ed. by W. Lipgens. – Berlin, 1991. – Vol. 4. – P. 127. 20 Preliminary Conferense in London (22 – 23 February 1947) // Documents on the history of European integration / Ed. by W. Lipgens. – Berlin, 1991. – Vol. 4. – P. 283. Резюме Чдлчзк Д. В. Сралмвйдлля євомндипщкзт сдгдоайіпрпщкзт оутів у 1945 – 1947 оо. У пвмїи праррі аврмо рмокаєрщпя нзралщ, нмв‘яжалзт ж гіяйщліпры євомндипщкзт сдгдоайіпрпщкзт оутів. У їт омжвзрку в уди фап кмела взгійзрз гва ндоімгз – гм і ніпйя гоугмї нмймвзлз 1946 о. У ндохіи сажі їтля акрзвліпрщ буйа лджлафлмы. А в гоугіи пзруауія пуррєвм жкілыєрщпя – ж‘явйяєрщпя як жлафла кійщкіпрщ лауімлайщлзт сдгдоайіпрпщкзт мб‘єглалщ, рак і роалплауімлайщлзт оутів – Смыжу євомндипщкзт сдгдоайіпрів, Євомндипщкмгм наойакдлрпщкмгм пмыжу. Помвдгдлі лзкз жупроіфі в Гдордлхрдилд, Ммлрод, Гпраагд пнозяйз ігдилмку ра могаліжауіилмку укоінйдллы узт могаліжауіи, нігпзйыыфз нмжзуії нозтзйщлзків євомндипщкмї ігдї у бмомрщбі жа мб‘єглалля Євомнз. Чернявский Л. С. МЕЖДУНАРОДНОЕ ПРОФСОЮЗНОЕ ДВИЖЕНИЕ И «ПЛАН МАРШАЛЛА» Такмд капхраблмд явйдлзд в зпрмозз фдймвдфдпрва, как «тмймглая вмила», дцд гмйгм бугдр вшжшварщ нмродблмпрщ в нмгвдгдлзз дд зрмгмв, в лауфлмк мпкшпйдлзз кдрмгмв з подгпрв, ноздкмв з пзй, кмрмошд в лди зпнмйщжмвайзпщ. Эрм рдк бмйдд акруайщлм в упймвзят, кмгга пралмвярпя гмпрунлшкз гйя зппйдгмвардйди гмкукдлрш, гаыцзд вмжкмелмпрщ мркошрщ лмвшд проалзуш дцд лдгавлди зпрмозз. Оглзк зж пуцдпрвдллшт ънзжмгмв лафайа «тмймглми вмилш» бшйа бмощба нм нмвмгу нйала Маохаййа, кмрмоая, лаоягу п гоугзкз сакрмоакз (мбчявйдлзд гмкрозлш Тоукъла 12 каора 1947 г.), нозвдйа 310 Чернявский Л. С. Международное профсоюзное движение … к оапкмйу кзоа ла гва номрзвмпрмяцзт бймка. В кафдпрвд акрзвлмгм подгпрва бмощбш мбд прмомлш кмлсйзкра зпнмйщжмвайз номспмыжш, кмрмошд бшйз нозжвалш, п мглми прмомлш (Занаг), мбдпндфзрщ нмггдоеку нйала Маохаййа, а п гоугми (СССР) – нмкдхарщ нодрвмодлзы дгм в езжлщ. Эрмр пыедр «тмймглми вмилш», кмрмоши п лдгавлзт нмо акрзвлм оажоабаршвадрпя жанаглшкз зпрмозкакз1, дцд лд лахдй мроаедлзя в укоазлпкми зпрмозмгоасзз. В зпрмозмгоасзз ед пмвдрпкми гдрайщлмд зппйдгмвалзд ърмгм ънзжмга мбтмгзймпщ прмомлми. Пмтмгя жароагзвайапщ йзхщ влдхляя калва пмбшрзи, кмрмошд нозвдйз к оапкмйу Впдкзолми сдгдоаузз номспмыжмв (ВФП)2. Такмд мрлмхдлзд к галлми номбйдкд мбчяплзкм: в ързт пмбшрзят пмвдрпкзд номспмыжш, как з ВФП, лд пкмгйз вшнмйлзрщ прмявхзд ндодг лзкз жагафз нм мпуцдпрвйдлзы влдхлднмйзрзфдпкмгм куопа СССР. Даллая прарщя явйядрпя пкомклми нмншркми вмпнмйлзрщ ърмр номбдй в зпрмозфдпкзт зппйдгмвалзят. Пмпйд мкмлфалзя Врмоми кзомвми вмилш Евомна проагайа мр бджоабмрзуш, лдтваркз езйщя з гмймга. Тмггахлзи гмпугаопрвдллши пдкодраощ США Де. Маохайй (1947-1949 гг.) нодгймезй нйал гйя ъкмлмкзфдпкмгм вмппралмвйдлзя Евомнш, кмрмоши, мбдпндфзв прабзйщлмпрщ, гмйедл бшй лд гмнупрзрщ вмжлзклмвдлзя нмфвш гйя вмжомегдлзя рмрайзраозжка з прарщ ваелшк сакрмомк оажвзрзя Евомнш ла мплмват гдкмкоарзз. Оплмвлшд кмлруош пвмдгм нйала Маохайй мбозпмвай в пвмдк жлакдлзрмк вшпрунйдлзз ла вшнупклми удодкмлзз в Гаоваогпкмк улзвдопзрдрд 5 зыля 1947 г. К рмку водкдлз в Гмпгднаоракдлрд уед оабмрайа гоунна ъкпндормв, кмрмоая жалзкайапщ оажоабмркми номгоаккш мкажалзя нмкмцз гйя вмппралмвйдлзя двомндипкми ъкмлмкзкз. Ед вмжгйавзй бшвхзи нмпмй США в СССР Де. Кдллал — ърм бшйа гоунна нйалзомвалзя Гмпгднаоракдлра в мбйапрз влдхлди нмйзрзкз (псмокзомваллая 5 кая 1947 г.), кмрмоми 3 поажу ед нозхймпщ жалзкарщпя оажоабмркми «нйала Маохаййа» . Врмоая гоунна лафайа гдипрвмварщ ла лдмсзузайщлмк уомвлд лдпкмйщкм нмжглдд — ърм бшй кмкзрдр, псмокзомваллши гйя оажоабмркз нйала Маохаййа, в кмрмоши бшйз вкйыфдлш гва взглшт гдярдйя номспмыжлмгм гвзедлзя США – Дедикп Къоз з Дъвзг 4 Дубзлпкзи . Оба номспмыжлшт сулкузмлдоа нодгправйяйз гва мплмвлшт пуцдпрвмвавхзт в рмр ндозмг удлроа в номспмыжлмк гвзедлзз США: ндовши бшй пдкодраодк-кажлафддк Кмлгодппа 311 Нова та новітня історія номзжвмгпрвдллшт номспмыжмв (КПП), в кмрмомк гмвмйщлм номфлшд нмжзузз в рм водкя жалзкайз кмккулзпрш; врмоми – нодгпдгардйдк Мделаузмлайщлмгм номспмыжа гакпкзт нморлшт (МПДП), втмгзвхдгм в номсудлро Акдозкалпкая сдгдоаузя роуга (АФТ). Смвдрпкмд оукмвмгпрвм нмпйд лдкмрмошт кмйдбалзи мркймлзйм нодгймедлзя Де. Маохаййа вкйыфзрщ в пвми нйал СССР з проалш Вмпрмфлми Евомнш, жаявзв, фрм акдозкалуш рдк пакшк продкярпя упралмвзрщ кмлромйщ лаг ъкмлмкзкми двомндипкзт проал. Поз ърмк пм прмомлш СССР бшйм мкажалм гавйдлзд ла йзгдомв вмпрмфлмдвомндипкзт проал (мпмбдллм Чдтмпймвакзз) п рдк, фрмбш млз жаявзйз м пвмдк мркажд мр уфапрзя в нйалд Маохаййа. Евомндипкзи кмлрзлдлр, ракзк мбоажмк, мкажайпя оажгдйдллшк ъкмлмкзфдпкз з згдмймгзфдпкз, а нмйзрзфдпкзи кмлсйзкр впкмод нозвдй к лафайу лмвми, «тмймглми вмилш». Пмймедлзд в акдозкалпкмк номсгвзедлзз в ърм водкя таоакрдозжмваймпщ бмощбми жа вйзялзд кдегу оукмвмгпрвмк АФТ з КПП, в рмк фзпйд жа гмпрун к нодгмправйядкшк пм прмомлш ноавзрдйщпрва одпуопак з жа «рднйшд кдпра» номспмыжлшт 5 (роугмвшт) аррахд. В акдозкалпкзт нмпмйщпрват, латмгзвхзтпя в лазбмйдд ваелшт пм проардгзфдпкми рмфкз жодлзя проалат, п 1943 г. бшйз уфодегдлш гмйелмпрз номспмыжлшт аррахд, в жагафз кмрмошт втмгзйм упралавйзварщ кмлракрш п оабмфзкз могалзжаузякз (наорзякз з номспмыжакз) з мрпйдезварщ пзруаузы в оабмфдк гвзедлзз проал нодбшвалзя, мкажшварщ ла лдгм вйзялзд в луелмк ланоавйдлзз з нодгмправйярщ пммрвдрпрвуыцуы злсмокаузы в гмпгднаоракдлр США. Вмжлзклмвдлзд ракмгм злпрзрура, как номспмыжлшд аррахд, пвзгдрдйщпрвмвайм м рмк, фрм оукмвмгпрвм США нозгавайм лдкаймваелмд жлафдлзд зпнмйщжмвалзы оабмфдгм гвзедлзя гйя гмпрзедлзя пвмзт влдхлднмйзрзфдпкзт удйди, вм впякмк пйуфад, нодгупкарозвайм ракуы вмжкмелмпрщ. В дцд бмйщхди прдндлз ла нмггдоеку пвмди нмйзрзкз пм прмомлш оабмфзт з зт номспмыжмв оаппфзршвайз пмвдрпкзд кмккулзпрш. Смвдрпкая прмомла оаппфзршвайа, фрм номспмыжш, латмгзвхздпя нмг вйзялздк кмкнаорзи, нурдк могалзжаузз жабапрмвмк, пабмраеа, гдкмлпроаузи пкмгур гдпрабзйзжзомварщ пзруаузы з рдк пакшк пнмпмбпрвмварщ нозтмгу кмккулзпрмв к вйапрз. 312 Чернявский Л. С. Международное профсоюзное движение … О вмжкмелмпрз ракмгм оажвзрзя пмбшрзи нодгунодегай пвмд оукмвмгпрвм нмпмй США в Ммпквд Де. Кдллал в р.л. «гйзллми рдйдгоаккд», мрноавйдллми в Гмпгднаоракдлр дцд 22 сдвоайя 1946 г. Кдллал акудлрзомвай мпмбмд влзкалзд ла рмк, фрм Смвдрш гйя мкажалзя гавйдлзя ла ноавзрдйщпрва канзрайзпрзфдпкзт проал бугур какпзкайщлм зпнмйщжмварщ «ла лдмсзузайщлмк зйз нмгнмйщлмк уомвлд» оажйзфлшд кдегулаомглшд могалзжаузз, ваелдихзкз зж кмрмошт мл лажвай «номспмыжлшд, кмймгделшд з едлпкзд». «Опмбмд, нмфрз езжлдллм ваелмд жлафдлзд, – мркдфай Кдллал, – нозгадрпя в ърми пвяжз кдегулаомглмку оабмфдку гвзедлзы. Ммпква взгзр в ърмк вмжкмелмпрщ мбмирз жанаглшд ноавзрдйщпрва в кдегулаомглшт гдйат з пмжгарщ кдегулаомглмд ймббз, пнмпмблмд жаправзрщ ноавзрдйщпрва в оажйзфлшт проалат нозлзкарщ кдош, мрвдфаыцзд пмвдрпкзк злрдодпак, з наоайзжмварщ гдипрвзя, згуцзд воажодж злрдодпак СССР. В ързт проалат бугур нодгнозлзкарщпя упзйзя, п рдк фрмбш… упзйзрщ вмйлдлзя ла пмузайщлми з номзжвмгпрвдллми нмфвд, прзкуйзомварщ впд смокш оапнага дгзлпрва»6. Оглакм в рм водкя в акдозкалпкзт ноавяцзт коугат нм нмвмгу вжазкммрлмхдлзи п Смвдрпкзк Смыжмк уаозйа ъисмозя. Де. Кдллал нм ърмку нмвмгу впнмкзлай: «Пмйрмоа гмга я ншрайпя оажчяплзрщ оажлшк йыгяк, в фдк пмпрмзр сдлмкдл кмпкмвпкмгм одезка... Дм пзт нмо (гм нмявйдлзя «гйзллми рдйдгоаккш» - Л. Ч.) я мбоацайпя в Вахзлгрмл, бугрм к какдллми прдлд»7. Мдегу рдк в рм водкя в США уед акрзвлм гдипрвмвайа кмцлая з вйзярдйщлая алрзкмккулзпрзфдпкая пзйа — оукмвмгпрвм номсудлроа АФТ, нмйзрзку кмрмомгм мнодгдйяйз фдршод пакшт вйзярдйщлшт йзгдоа могалзжаузз — нодгпдгардйщ АФТ Узйщяк Гозл, пдкодраощ-кажлафди Демоге Мзлз, взуд-нодгпдгардйщ з мл ед председатель Комитета международных дел АФТ Мърщы Умйй з нодгпдгардйщ МПДП Д. Дубзлпкзи. Впд млз бшйз 8 «алрзкмккулзпракз-злрдолаузмлайзпракз» , нмпкмйщку правзйз пвмди удйщы лд гмнупрзрщ упзйдлзя вйзялзя кмккулзпрмв лд рмйщкм влуроз проалш, лм з жа дд нодгдйакз. Опмбуы омйщ в вшоабмркд нмйзрзкз АФТ в кдегулаомглмк оабмфдк гвзедлзз згоай Деди Лмвпрмл, кмрмоши дцд в 1944 г. в оажгмвмод п Де. Мзлз вшпкажай кшпйщ м рмк, фрм поажу ед нм мкмлфалзз вмилш в Евомнд Смвдрш бугур 313 Нова та новітня історія зпнмйщжмварщ оабмфдд гвзедлзд как подгпрвм жавмдвалзя нмжзузи, 9 зпнмйщжуя зт з в нмгошвлми гдярдйщлмпрз . Такзк мбоажмк, дпйз фзлмвлзкз гмпугаопрвдллмгм гднаоракдлра США нмймедлзяк «гйзллми рдйдгоаккш» Кдллала влафайд лд нозгайз мпмбмгм жлафдлзя, рм гйя акдозкалпкзт номспмыжлшт йзгдомв нодгунодегдлзя нмпйа нодгправйяйзпщ внмйлд мфдвзглшкз, нмпкмйщку зт «пдоши каогзлай» (Лмвпрмл) бшй гмвмйщлм тмомхм жлакмк п кдрмгакз гдярдйщлмпрз кмккулзпрмв в гдйд номгвзедлзя згдз «кзомвми одвмйыузз». Ддйм в рмк, фрм ъкзгоалр зж Лзрвш Деди (Дедикмб) Лмвпрмл (лапрмяцдд зкя Якмб Лзбпрдил) в пругдлфдпкзд гмгш бшй пмузайзпрмк з мглзк зж мплмвардйди Кмккулзпрзфдпкми наорзз Смдгзлдллшт Шрармв Акдозкз (КП США), лаузмлайщлшк пдкодраодк кмрмоми мл прай в 1927 г. Вм водкя пвмдгм нодбшвалзя в Ммпквд (мл бшй гдйдгармк VI кмлгодппа Кмкзлрдола в 1928 г.) Лмвпрмл вшпрунзй в нмггдоеку гоуннш Н. Бутаозла, жа фрм фурщ лд нмнай в прайзлпкзд йагдоя, а жардк бшй зпкйыфдл зж наорзз нм одхдлзы Кмкзлрдола. Вмпншйав лдлавзпрщы к кмккулзжку, Лмвпрмл в 1930-д гг. ндодхдй ла мркомвдллм алрзкмккулзпрзфдпкзд нмжзузз. В 1943 г. мл вмжгйавзй Мдегулаомглши мргдй МПДП. Пм нодгймедлзы Лмвпрмла ла пчджгд АФТ в лмябод 1944 гмга бшйм нозлярм одхдлзд м пмжгалзз р.л. «Кмкзрдра пвмбмглшт номспмыжмв» (КСП) – могала, смокайщлм лджавзпзкмгм мр АФТ, лм лдкмрмомд водкя вшнмйлявхдгм сулкузз дд Мдегулаомглмгм мргдйа. Осзузайщлм кдегулаомглшкз вмномпакз в АФТ жалзкайпя Комитет международных дел; КСП же действовал на неофициальном уровне. Пмжглдд ърмр нмйупдкодрлши мргдй АФТ вмхдй в зпрмозы как "нмгоажгдйдлзд тмймглми вмилш". Гйавлми удйщы КСП прайм мкажалзд нмкмцз «пвмбмглшк» (алрзкмккулзпрзфдпкзк) номспмыжак, номнагалга пвмбмглмгм номспмыжлмгм гвзедлзя» жа оубдемк, пмжгалзд в жаоубделшт проалат номспмыжмв нм рзну АФТ, кмрмошд кмгйз бш мбдпндфзварщ нмггдоеку влдхлди нмйзрзкз США. КСП лайагзй пмроуглзфдпрвм п Оргдймк проардгзфдпкзт пйуеб (ла мплмвд кмрмомгм в 1947 г. бшйм пмжгалм ЦРУ), вдй нмгошвлуы оабмру номрзв йдвшт номспмыжмв з вйзялзя кмккулзпрмв в кдегулаомглмк номспмыжлмк гвзедлзз, мбдпндфзвай пбмо оажвдгшвардйщлшт галлшт гйя ноавзрдйщпрва США. Дйя кзоа в удймк КСП бшй номпрм зжгардйдк «Нмвмпрди пвмбмглшт номспмыжмв» ла клмгзт яжшкат, дгм ед гдипрвзрдйщлая гдярдйщлмпрщ 314 Чернявский Л. С. Международное профсоюзное движение … бшйа нмкошра раилми10. Такзк мбоажмк, дцд гм лафайа тмймглми вмилш з гм рмгм, как алрзкмккулзжк прай мплмвмнмйагаыцзк нозлузнмк влдхлди нмйзрзкз США, акдозкалпкзд номспмыжш, пмжгав КСП, одхзйз гдипрвмварщ в ърмк нйалд ла пвми проат з озпк. Вм впд жлафзкшд п рмфкз жодлзя АФТ проалш гйя мпуцдпрвйдлзя удйди КСП в 1946 г. бшйз ланоавйдлш рцардйщлм нмгмбоаллшд ъкзппаош. Бйзеаихзи пнмгвзелзк Лмвпрмла Иовзлг Боаул бшй лажлафдл нмпрмяллшк нодгправзрдйдк АФТ в Евомнд (п мркошрздк Евомндипкмгм нодгправзрдйщпрва), Гдлоз Руру, бшвхзи сулкузмлдо Мделаузмлайщлмгм номспмыжа рзнмгоасмв, прай нодгправзрдйдк 11 АФТ в Гдокалзз . Гйавлая жагафа, кмрмоуы гмйелш бшйз одхзрщ ъкзппаош АФТ в двомндипкзт проалат — вшоварщ номспмыжш зж-нмг вйзялзя кмккулзпрмв. Так ед, ггд ърм бшйм лдвмжкмелм зж-жа номфлшт нмжзузи кмкнаорзи в номсгвзедлзз пвмзт проал, номвмузомвайзпщ оапкмйш. Дйя лафавхдгм пкйагшварщпя пмвдрпкмгм бймка алрзкмккулзпрзфдпкзд упзйзя акдозкалпкзт номспмыжмв лд номхйз лджакдфдллшкз. На пмвдцалзз кмккулзпрзфдпкзт наорзи в Шкйяопкми Пмодкбд в пдлрябод 1947 г., нмймезвхдк лафайм гдярдйщлмпрз Кмкзлсмока, А. А. Жгалмв в гмкйагд «О кдегулаомглмк нмймедлзз» мркдрзй, фрм «в одайзжаузз згдмймгзфдпкмгм нйала, вшгвзлурмгм акдозкалпкзк зкндозайзжкмк, уфапрвуыр … з едйршд номспмыжлшд 12 йзгдош рзна Гозла» . Кмкзлсмок пмжгавайпя Кодкйдк лд рмйщкм п удйщы улзсзкаузз пмузайзпрзфдпкмгм промзрдйщпрва в Вмпрмфлми Евомнд нм жагаллмку мбоажуу, лм з гйя бмощбш п нйалмк Маохаййа. Ол гмйедл бшй кммогзлзомварщ упзйзя кмккулзпрзфдпкзт наорзи Евомнш нмг пмвдрпкзк оукмвмгпрвмк, ланоавйяя зт номнагалгзпрпкзд кдомнозярзя. Комкд АФТ ваелуы омйщ в мпуцдпрвйдлзз влдхлди нмйзрзкз США гмйедл бшй пшгоарщ з номсудлро КПП. О рмк, фрм акдозкалпкмд ноавзрдйщпрвм нозгавайм бмйщхмд жлафдлзд нмжзузз КПП мрлмпзрдйщлм нйала Маохаййа, пвзгдрдйщпрвмвай тмря бш рмр сакр, фрм Де. Маохайй пмгйапзйпя йзфлм вшпрунзрщ ла пчджгд КПП в мкрябод 1947 г. В пвмдк вшпрунйдлзз гмпугаопрвдллши пдкодраощ жаявзй, мбоацаяпщ к гдйдгарак пчджга: «Вак нодгпрмзр пшгоарщ ваелуы омйщ в мнодгдйдлзз лахди влдхлди нмйзрзкз з в мпмбдллмпрз в рмк, фрмбш пгдйарщ дд ъссдкрзвлми». Вшпрунзвхзи поажу нмпйд лдгм 315 Нова та новітня історія нодгпдгардйщ КПП Фзйзнн Мдооди вшпмкм мудлзй рм, фрм Маохайй йзфлм мбоарзйпя жа нмггдоекми к КПП в номвдгдлзз влдхлди 13 нмйзрзкз США . Пмпкмйщку пмвдрпкзи бймк мрвдог нйал Маохаййа з ракед нмпрунзйз впд номсудлрош, латмгзвхздпя нмг вйзялздк кмккулзпрмв, йзгдош акдозкалпкзт номспмыжмв пфзрайз, фрм ърм гадр зк халп — млз номвмузомвайз оукмвмгпрвм кмккулзпрзфдпкзт номспмыжмв ла мбпуегдлзд нйала Маохаййа з, нмйуфзв мркаж, вшправйяйз зт в гйажат мбцдпрвдллмпрз номрзвлзкакз дгзлпрва номсгвзедлзя, кмрмошд к рмку ед вшпрунаыр номрзв бшпромгм вмппралмвйдлзя ъкмлмкзфдпкми прабзйщлмпрз в нмпйдвмдллми Евомнд. Эрмр нйал зк бшйм угмблдд впдгм номвмгзрщ в езжлщ фдодж йзгдомв номсудлроа КПП, втмгзвхдгм в ВФП (ракзк мбоажмк, ърмр номсудлро вшжшвай бмйщхд гмвдозя у двомндипкзт оабмфзт). Сакз ед йзгдош АФТ зж нозлузнзайщлшт пммбоаедлзи лд впрунайз в кмлракрш п кмккулзпракз. Нд пйуфаилм гйя вшпрунйдлзя ла X пчджгд КПП (лмябощ 1948 г.) бшй нозгйахдл фйдл Вдотмвлмгм пуга США Узйщяк Дугйап. В пвмдк номпроаллмк вшпрунйдлзз мл вшпмкм мудлзй гзнймкарзфдпкзд з номнагалгзпрпкзд пнмпмблмпрз номспмыжлшт сулкузмлдомв. «Злалзд з нмлзкалзд как акдозкалпкмгм, рак з двомндипкмгм оабмфдгм гвзедлзя, — гмвмозй мл, — явйяяпщ пакшк пуцдпрвдллшк моугздк пмводкдллми гзнймкарзз, к пмеайдлзы, мрпурпрвудр в багаед лахзт мсзузайщлшт гзнймкармв. Икдллм в ърмк мрлмхдлзз акдозкалпкзд роугяцздпя кмгур мкажарщ лдмудлзкуы упйугу». В кмлуд пвмди одфз, лажвав номспмыжш США «номвмжвдпрлзкакз акдозкалпкмгм мбоажа езжлз», Дугйап нодгймезй зк ланоавзрщ пвмз упзйзя ла рм, фрмбш «нодпдфщ 14 пмвдрпкуы номнагалгу» . Пдовмд мркошрмд прмйклмвдлзд в кдегулаомглмк номспмыжлмк гвзедлзз нм нмвмгу нйала Маохаййа номзжмхйм ла наозепкми пдппзз Ипнмйбыом ВФП в лмябод 1947 г. Так нодгправзрдйщ КПП Д. Къоз лафай лапрмифзвм гмбзварщпя вкйыфдлзя в нмвдпрку гля вмномпа м нйалд Маохаййа. Оглакм бмйщхзлпрвмк гмймпмв нодгймедлзд Къоз лд бшйм нозлярм. Смвдрпкзд номспмыжш, п пакмгм лафайа вшпрунзвхзд номрзв злзузарзвш США, лд тмрдйз нодвоацарщ ВФП в розбулу гйя мбпуегдлзя ърми номбйдкш. Свмы нмжзузы млз аогукдлрзомвайз рдк, фрм, нмпкмйщку в ВФП лдр дгзлпрва вжгйягмв нм ърмку вмномпу, лдйщжя 316 Чернявский Л. С. Международное профсоюзное движение … родбмварщ мр сдгдоаузз, фрмбш мла мкажшвайа какмд-йзбм гавйдлзд ла лаузмлайщлшд номсудлрош15. В пакмк КПП гаед йзгдош, пмфувпрвмвавхзд кмккулзпрак, мфдлщ козрзфдпкз мудлзйз ракуы пйзхкмк ноякмйзлдилуы нмжзузы пмвдрпкзт гдйдгармв ла Ипнмйбыом ВФП. Как пммбцай пмроуглзк ВФП Фзхдо, ланоавйдллши в США гйя вшяплдлзя нмймедлзя в акдозкалпкзт номспмыжат в сдвоайд 1948 г., фйдл оукмвмгпрва КПП Рмждлбйык жаявзй дку, фрм пмвдрпкзд номспмыжш «пмвдохзйз бмйщхуы мхзбку, лд пмгйахаяпщ ла мбпуегдлзд вмномпа м нйалд Маохаййа». Пм дгм клдлзы, лагм бшйм пмгйахарщпя ла мбпуегдлзд, лм ноз ърмк пйдгмварщ «ракрзкд номвмймфдк», кмгга, «мбпуегая вмномп з номгмйеая мбпуегдлзд, праозкз упндйз бш укдодрщ, а кмймгдещ прарщ 16 праозкакз» . Такая ракрзка гдипрвзрдйщлм кмгйа бш прарщ бмйдд ъссдкрзвлми в упймвзят, кмгга ла Занагд бшйа йуфхд взгла уяжвзкмпрщ нмжзузз кодкйдвпкмгм оукмвмгпрва: вшпруная номрзв нйала Маохаййа, млм лзфдгм лд кмгйм нодгймезрщ двомндиуак вжакдл, комкд как «вдпрз бмощбу номрзв нмншрмк ъкмлмкзфдпкмгм жакабайдлзя пм прмомлш акдозкалпкмгм зкндозайзжка». В удймк, номнагалгзпрпкая какналзя ВФП з пмвдрпкзт номспмыжмв, ланоавйдллая номрзв нйала Маохаййа в 1947-1948 гг., мкажайапщ каймъссдкрзвлми. Гмоажгм бмйдд гдипрвдллшкз бшйз пабмрае з жабапрмвкз, кмрмошд могалзжмвшвайз латмгзвхздпя нмг кмлромйдк кмккулзпрмв номсудлрош Впдмбцая кмлсдгдоаузя роуга (ВКТ) Фоалузз з Впдмбцая зрайщялпкая кмлсдгдоаузя роуга (ВИКТ). Опмбмд жлафдлзд зкдйз жабапрмвкз гмкдомв, мркажшвавхзтпя оажгоуеарщ пуга п акдозкалпкзкз гоужакз, кмрмошд нодглажлафайзпщ ързк проалак нм нйалу Маохаййа. Натмгзвхзипя вм Фоалузз И. Боаул йзтмоагмфлм зпкай подгпрва номрзвмгдипрвзя ърми акрзвлмпрз номкмккулзпрзфдпкзт номспмыжмв. Рукмвмгпрвмк АФТ Фоалузя оаппкарозвайапщ как «проала №1» в Евомнд п рмфкз жодлзя пнапдлзя жанаглмгм оабмфдгм гвзедлзя мр кмлромйя кмккулзпрмв. ВКТ, пйдгуя йзлзз кмккулзпрзфдпкмгм гвзедлзя, кмрмоуы мнодгдйяйз в Кодкйд, п 1947 г. лафайа какналзы гджмогалзжаузз соалуужпкми ъкмлмкзкз п удйщы нмгмоварщ нйал Маохаййа з нодгмрвоарзрщ нмгнзпалзд Сдвдомарйалрзфдпкмгм гмгмвмоа. В кмлуд 1947 г. ВКТ номвдйа впдмбцуы жабапрмвку в Паозед, кмрмоая нмфрз наоайзжмвайа ъкмлмкзку впди проалш. Кмккулзпрш лафайз 317 Нова та новітня історія бймкзомварщ оажгоужку номгмвмйщпрвзя з моуезя, нмправйядкмгм 17 зж Смдгзлдллшт Шрармв, могалзжуя жабапрмвкз гмкдомв з кмоякмв . В АФТ одхзйз пномвмузомварщ оапкмй ВКТ з пмжгарщ наоаййдйщлши номсудлро зж алрзкмккулзпрмв в ВКТ, гоуннзомвавхзтпя вмкоуг лдбмйщхми гаждрш «Фмоп Увоздо» («Рабмфая пзйа»). В оджуйщрард гавйдлзя, мкажаллмгм ла лзт И. Боаулмк, соалуужпкзд одсмокзпрш вшхйз зж ВКТ 19 гдкабоя 1947 г., в пакши оажгао впдмбцди жабапрмвкз, з пмжгайз в анодйд 1948 г. могалзжаузы «Фмоп увоздо», воаегдблуы ВКТ. 18 Хаоакрдолм, фрм ърмр оапкмй номзжмхдй нмпйд нмджгкз Лдмла Жум в США в мкрябод 1947 г. (кмгга мл зкдй вмжкмелмпрщ впродрзрщпя 19 п Де. Маохайймк ла кмлгодппд КПП) . В номсгвзедлзз Фоалузз лафаймпщ номрзвмпрмялзд кдегу кмккулзпрзфдпкзк номсудлромк ВКТ з алрзкмккулзпрзфдпкзк «Фмоп увоздо», кмрмомд в кмлуд 1940-т гг. гмпрзгйм мпмбми куйщкзлаузз вм водкя, нмеайуи, пакмгм гоакарзфдпкмгм ънзжмга бмощбш номспмыжмв нм нмвмгу нйала Маохаййа — р.л. «бзрвш жа нморш». Пм лапрмялзы И. Боаула в авгупрд 1949 г. ла Мдегулаомглми кмлсдодлузз гмкдомв з кмоякмв в Рмррдогакд бшйм нозлярм одхдлзд пмжгарщ роз одгзмлайщлшт «кмкзрдра бгзрдйщлмпрз» номспмыжмв: гйя Байрзипкмгм, Сдвдомарйалрзфдпкмгм з Содгзждклмкмопкмгм одгзмлмв (нмпйдглзи п удлромк в Маопдйд). Вм гйавд Содгзждклмкмопкмгм кмкзрдра бшй нмправйдл номспмыжлши йзгдо каопдйщпкзт гмкдомв Пщдо Фдооз-Пзжалз. Содгзждклмкмопкзи кмкзрдр зкдй лдпкмйщкм удйди: 1) мбдпндфзрщ лднодошвлуы гмправку з мргоужку (мпмбдллм вм Фоалузз з Ирайзз) рмваомв нм нйалу Маохаййа в Содгзждклмкмощд; гйя ърмгм лдмбтмгзкм бшйм йзквзгзомварщ кмлромйщ, кмрмоши упралмвзйз кмккулзпрш лаг номспмыжлшкз могалзжаузякз кмоякмв з гмкдомв; 2) пмжгарщ вмдлзжзомваллшд яфдикз ла пугат, фрмбш номрзвмпрмярщ кмккулзпрак; 3) нодгнозлярщ пмбпрвдллмд лапрунйдлзд номрзв 20 кмккулзпрмв, а лд номпрм одагзомварщ ла зт гдипрвзя . Чрмбш гмпрзфщ ързт удйди, Боаул з Фдооз-Пзжалз могалзжмвшвайз гоуннш гмкдомв з кмоякмв в гйавлшт соалуужпкзт нморат, а ракед в нморат Ирайзз, Годузз з Сдвдолми Асозкз. Вкдпрм жабапрмвавхзт гмкдомв зж кмккулзпрзфдпкзт номспмыжмв млз лалзкайз зрайщялпкзт оабмфзт, роуг кмрмошт мнйафзвайпя жа пфдр цдгошт пубпзгзи 318 Чернявский Л. С. Международное профсоюзное движение … акдозкалудв. Дйя мтоалш зт роуга смокзомвайзпщ мроягш бмдвзкмв, нмпкмйщку хродикбодтдопрвм зрайщялудв лдодгкм номвмузомвайм комвавшд нмрапмвкз в нморат. В оджуйщрард нмншркз наоайзжмварщ 21 оабмру нмормв нмрдондйз лдугафу . Пмгмблшк мбоажмк оажвзвайапщ пзруаузя з в Ирайзз. Ецд мглми ваелми жагафди, кмрмоуы правзйз ндодг пмбми йзгдош АФТ, бшй вштмг КПП з гоугзт лднмгкмлромйщлшт кмккулзпрак номспмыжмв зж ВФП, фрм гмйелм бшйм мпйабзрщ йдвшт в зт бмощбд номрзв нйала Маохаййа. 28 ялваоя 1948 г. Гдлпмвдр Бозралпкмгм кмлгодппа родг-ылзмлмв (БКТ), гдипрвмвавхзи в рдплмк кмлракрд п АФТ, нодгчявзй оукмвмгпрву ВФП уйщрзкарук: дпйз млм лд пмжмвдр в пдодгзлд сдвоайя пдппзы Ипнмйбыом нм вмномпу м нйалд Маохаййа, БКТ вмжщкдр ла пдбя злзузарзву пмжшва пднаоарлмгм жапдгалзя номспмыжлшт могалзжаузи — прмомллзкмв нйала. В кмлуд сдвоайя 1948 г. в Ммпкву гйя ндодгмвмомв п ВЦСПС м нйалд Маохаййа нозбшй нодгправзрдйщ КПП Д. Къоз. Пмпйд рмгм как мл зжймезй пвмз пммбоаедлзя, ВЦСПС воуфзй дку гдкйаоаузы. В лди укажшваймпщ, фрм «лдйщжя нодвоацарщ номсдппзмлайщлшд пмыжш, явйяыцздпя лднмйзрзфдпкзкз могалзжаузякз, в аодлу... нмйзрзфдпкзт катзлаузи... лд озпкуя нмгмоварщ дгзлпрвм номспмыжлмгм гвзедлзя»22. В каорд 1948 г. йзгдош БКТ вшнмйлзйз пвмы угомжу — в Лмлгмлд пмпрмяйапщ пднаоарлая кмлсдодлузя нодгправзрдйди номсудлромв 16-рз проал Занаглми Евомнш, кмрмошд нозляйз нйал Маохаййа. ВЦСПС, ВКТ Фоалузз з ВИКТ в дд оабмрд лд уфапрвмвайз. Кмлсдодлузя нозляйа одхдлзд м пмжгалзз Помспмыжлмгм кмлпуйщрарзвлмгм кмкзрдра гйя мпуцдпрвйдлзя нйала Маохаййа. Сравзйапщ удйщ нозвйдфщ пзкнарзз оабмфзт к нйалу Маохаййа з жаймезрщ мплмвш лмвмгм номспмыжлмгм злрдолаузмлайа. В кмкзрдр вмхйа з Акдозкалпкая сдгдоаузя роуга, кмрмоая з мнйарзйа впд 23 оаптмгш нм номвдгдлзы ърмгм пчджга . На врмоми кмлсдодлузз проал, нозлявхзт нйал Маохаййа (Лмлгмл, зыйщ 1948 г.), бшйз пгдйалш гайщлдихзд хагз в удйят мсмокйдлзя лмвмгм кдегулаомглмгм номсудлроа. Эрз гдипрвзя акдозкалпкзт з бозралпкзт номсйзгдомв в кмлдфлмк зрмгд нозвдйз к лдзжбделмку оапкмйу ВФП з уфодегдлзы в 1949 г. Мдегулаомглми 24 кмлсдгдоаузз пвмбмглшт номспмыжмв . 319 Нова та новітня історія В 1949 г. вм влдхлди нмйзрзкд СССР бшй вжяр нозмозрдрлши куоп ла бмощбу жа кзо, ла пмжгалзд з оажвдоршвалзд гвзедлзя прмомллзкмв 25 кзоа . Такми нмвмомр бшй мбупймвйдл мбоажмвалздк в 1948 г. вмдллмнмйзрзфдпкмгм Занаглмгм пмыжа (в 1955 г. нодмбоажмваллмгм в Занаглмдвомндипкзи пмыж) з нмгнзпалздк в Вахзлгрмлд 4 анодйя 1949 г. Сдвдомарйалрзфдпкмгм гмгмвмоа, ла мплмвд кмрмомгм бшй пмжгал вмдллм-нмйзрзфдпкзи пмыж НАТО. Тм, фрм ърз гдипрвзя прайз вмжкмелшкз, пмвдрпкзд згдмймгз рдплм увяжшвайз п нйалмк Маохаййа. 6 ялваоя 1949 г. нмйзрбыом ЦК ВКП(б) нозляйм одхдлзд "О Впдкзолмк кмлгодппд прмомллзкмв кзоа", в кмрмомк правзйапщ жагафа, фрмбш в ърмк кмлгодппд «уфапрвмвайз нодгправзрдйз вмжкмелм бмйщхдгм кмйзфдпрва каппмвшт гдкмкоарзфдпкзт могалзжаузи», ноз ърмк одкмкдлгмваймпщ «мбоарзрщ мпмбмд влзкалзд ла нозвйдфдлзд к уфапрзы ракзт могалзжаузи, как номспмыжш» (Так ед). На родрщдк пмвдцалзз Кмкзлсмока в лмябод 1949 г. в гмкйагд М. А. Супймва «Зацзра кзоа з бмощба п нмгезгардйякз вмилш» алрзвмдллая гдярдйщлмпрщ номспмыжмв, з мпмбдллм ВФП, бшйа мудлдла 26 вдпщка вшпмкм . Помспмыжш, втмгзвхзд в ВФП, нмйуфзйз ракзк мбоажмк вмжкмелмпрщ номявзрщ пдбя ла лмвмк нмнозцд — в кафдпрвд акрзвлшт бмоумв жа кзо. Нм ърм прайм уед пйдгуыцди проалзуди в зпрмозз номрзвмпрмялзя гвут пзпрдк в лафавхдипя тмймглми вмилд. Эрмр пыедр дцд лдгмпрармфлм зжуфдл з егдр пвмдгм зппйдгмвардйя. Такзк мбоажмк, ндовши раик «тмймглми вмилш», в кмрмомк номспмыжш вшпрунзйз как акрзвлшд нмйзрзфдпкзд згомкз, в удймк жакмлфзйпя лд в нмйщжу кмккулзпрмв. Ит лазбмйдд каппмвшд з вйзярдйщлшд могалзжаузз в жанаглшт проалат (ВКТ Фоалузз з ВИКТ) мкажайзпщ оапкмймршкз. Такая ед уфапрщ нмпрзгйа з зт 27 ―лазбмйдд бмдпнмпмблуы «сомлрмвуы могалзжаузы»‖ — ВФП. Бймкзомварщ оабмру нмормв з нмйуфдлзд нмкмцз нм нйалу Маохаййа зк ракед лд угаймпщ. Нм мбд номрзвмбмопрвуыцзд прмомлш в ърми птваркд нозмбодйз мншр, кмрмоши жардк нозкдляйпя в нмпйдгмвавхдк жа ързкз пмбшрзякз номрзвмпрмялзз. Позкдчалзя 1 Carew A. American labor movement in Fizzland: the Free Trade Union Committee and the CIA // Labor History. - 1998. - vol. 39. - №1. - p. 25-42; Carew A. Labour 320 Чернявский Л. С. Международное профсоюзное движение … under the Marshall Plan: The politics of productivity and the marketing of management science. – Manchester, 1987; Taft P. Defending freedom: American labor and foreign affairs. – Los Angeles, 1973; Godson R. American labor and European politics: The AFL as transnational force. – New York, 1976; MacShane D. International labour and the origins of the cold war. – Oxford, etc., 1992; Weiler P. British labor and the Cold War. – Stanford, 1988; Morgan T. A covert life: Jay Lovestone, communist, anti-communist, and spymaster. – New York; Toronto, Inc., 1999; Pisani S. The CIA and the Marshall Plan. - Lawrence (KS), 1991; Radosh R. American labor and the United States foreign policy: The cold war in the unions from Gompers to Lovestone. – New York, 1969; Rathbun B. The Point Man: Irving Brown and the deadly post-1945 struggle for Europe and Africa. – Montreux; London; Washington, 1996, etc. 2 Ск.: Шукдикм А. В. В. Впдкзолая сдгдоаузя номспмыжмв (1945— 1985 гг.). М., 1985. ВФП бшйа уфодегдла в мкрябод 1945 г. нм злзузарзвд пмвдрпкзт номспмыжмв з Бозралпкмгм кмлгодппа родг-ылзмлмв. Иж фзпйа коунлшт з вйзярдйщлшт номсудлромв рмгм водкдлз в ВФП мркажайапщ впрунзрщ Акдозкалпкая сдгдоаузя роуга зж-жа едпркми алрзкмккулзпрзфдпкми нмжзузз дд йзгдомв. 3 Кдллал Де. Дзнймкарзя Врмоми кзомвми вмилш гйажакз акдозкалпкмгм нмпйа в СССР Демогеа Кдллала. — М., 2002. 4 An uncommon view of the birth of an uncommon market. Alfred Mendes looks at the historical origins of the European Union – http://www.spectrezine.org/europe/Mendes-C. htm 5 Осзузайщлм номспмыжлшд аррахд в США лажшвайзпщ ―labor attache‖. Пмърмку, нмпкмйщку в США пймвм ―labor‖ ндодвмгзрпя з как «роуг», з как «номспмыжш», зт фапрм ракед зкдлмвайз «аррахд нм роугу», зйз «роугмвшд аррахд». 6 «Дйзллая рдйдгоакка» Де. Кдллала // Мдегулаомглая езжлщ. – 1990. – №11. – С. 140-148. 7 Ск.: Кдллал Де. Укаж. пмф. - С. 192-193. 8 Morgan T. A covert life: Jay Lovestone, communist, anti-communist, and spymaster. – New York; Toronto, Inc., 1999. 9 Ibid. 10 Carew A. American labor movement in Fizzland: the Free Trade Union Committee and the CIA // Labor History. - 1998. - vol. 39. - №1. - P. 25-26. 11 Carew A. Labour under the Marshall Plan: The politics of productivity and the marketing of management science. – Manchester, 1987. - P. 67. 12 Смвдцалзя Кмкзлсмока, 1947, 1948, 1949. Дмкукдлрш з кардозайш. — М., 1998. - С. 164. 13 See: Congress of Industrial Organizations. Constitutional Convention (9th; 1947; Boston, Mass.). Final proceedings of the Ninth Constitutional Convention of the Congress of Industrial Organizations, October 13-17, 1947. Boston, Mass. Boston, 1947. - P. 260, 262-263. 321 Нова та новітня історія 14 See: Congress of Industrial Organizations. Constitutional Convention (10th; 1948; Portland, Oregon). Proceedings of the Tenth Constitutional Convention of the Congress of Industrial Organizations, November 22-26, 1948. Portland, Oregon. Portland, 1948. - P. 266-272. 15 Ск.: Шукдикм А. В. Укаж. пмф. - С. 54-55. 16 Гмпугаопрвдллши аотзв Рмппзипкми Фдгдоаузз, с. 5451, мн. 72, г. 1302. й.18. 17 Taft P. Op. cit., p. 165-166. 18 Огзл зж йзгдомв соалуужпкми ВКТ; нозгдоезвайпя алрзкмккулзпрзфдпкмгм куопа. 19 Кймг А. Пйал Маохаййа. – М., 1950. - С. 192. 20 Godson R. Op. cit., p. 120. 21 See: Godson R. Op. cit., p. 120-123; Taft P. Op. cit., p. 165-167. 22 Нмвмд водкя. - 1948. - нозймедлзд к № 10. - С. 3. 23 Кймг А. Укаж. пмф. - С. 192. 24 Ск.: Шукдикм А. В. Укаж. пмф., п. 56-57; Сквзопкзи Ю. Р. В рзпкат номрзвмодфзи. (Эвмйыузя з пмводкдллшд рдлгдлузз в гдярдйщлмпрз Мдегулаомглми кмлсдгдоаузз пвмбмглшт номспмыжмв). - М., 1977. - С. 8-12. 25 Ск.: Агзбдкмв Г. М. Кмкзлсмок з нмпйдвмдллая Евомна. 1947—1956 гг. М., 1994. - С. 139-150. 26 Смвдцалзя Кмкзлсмока, 1947, 1948, 1949. Дмкукдлрш з кардозайш. — М., 1998. - С. 559-560. 27 Гдйдл Р. Вмила оажвдгмк. Таилшд мндоаузз пндупйуеб Гдокалзз. 1942— 1971. — М., 1999. - С. 360, 371. Резюме Чдолявпькзи Л. С. У праррі омжгйялурм каймвігмкі і цд лд гмпйігедлі у вірфзжляліи іпрмоімгоасії іпрмозфлі нмгії, нмв‘яжалі ж уфапры номспніймк США ра СРСР у жгіиплдллі «нйалу Маохаййа». Пмкажалм, які лагії нмкйагайз ла номспнійкз у ущмку нзраллі нмйірзфлі гіяфі ра уоягз гвмт коаїл, які жапмбз і кіоз везвайз номспнійкз гйя нігрозккз жмвліхлщмнмйірзфлзт куопів пвмїт уоягів ра оджуйщрарз узт жупзйщ. 322