СТАТУС АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У СУЧАСНОМУ КОМУНІКАТИВНОМУ ПРОСТОРІ Рапава Р.Б (м. Харків) Савченко Н.Н (м. Харків) Новий світовий лінгвістичний порядок сьогодні визначає англійська мова, яка за останні кілька десятиліть значно поширилася в світі і фактично стала глобальною. Це викликало значні трансформації в мовних та освітніх політиках більшості країн світу в сторону впровадження англійської в освітніх системах та суспільствах загалом[4, c. 2 ]. Сучасний комунікативний простір, під яким розуміється сукупність зв’язків між окремими людьми, соціумами, країнами, державами, континентами, характеризується глобалізацією, що починається із світової економіки і завершується сферою культури [3, c. 32]. Англійську мову вже без сумніву визнано глобальною мовою, що не має собі рівних серед інших мов, які використовуються для міжкультурної комунікації. На хвилі глобалізації та розвитку сучасних технологій англійська підкорила світ так, як це не вдавалося жодній мові в історії людства. Вона є рідною для 400 мільйонів людей та має особливий статус у більше, ніж 70 країнах. Вільно розмовляють англійською як другою від 300 до 500 млн. осіб. 750 мільйонів вивчають англійську як іноземну. Фахівці стверджують, що загалом до англомовного світу належить близько 1,5 мільярда осіб [2, c. 43 ] . Знання англійської мови надає можливість розширити ділові, наукові, особисті контакти, вийти на якісно новий рівень комунікації. Пріоритетне вивчення певної англійської мови може бути зумовлене: 1) професійними потребами; 2) можливістю пізнання першоджерел (художня, наукова література, усна народна творчість тощо); 3) зацікавленістю у мові як носії екзотичної культури (як, наприклад, західноєвропейська для японців або слов’янська для американців); [5, c. 9]. Англійська почала утверджуватись як засіб спілкування у тих галузях, що швидко розвивалися та поступово визначали характер побутового та професійного життя наступних епох. Протягом другої половини ХІХ століття розвиток нових засобів зв’язку, насамперед телефонних і телеграфних систем, привів до забезпечення майже миттєвої комунікації між людьми. [5, c.21]. Розпочатий ще у ХІХ столітті процес зближення народів в епоху глобалізації був прискорений вибуховим зростанням комунікаційних та інформаційних мереж і привів майже до «анігіляції простору». Дослідники доводять, що 80 % інформації зберігається у світовій мережі саме цією мовою, а її обсяги подвоюються кожні 18 місяців[1, c. 43]. Таким чином, сучасна комунікативно-мовна свідомість є результатом мовно-комунікативної культури, яку формують мови, що використовуються тим або іншим людським суспільством у різних сферах спілкування. Можливість вільного переміщення людей і капіталів, ідей зумовлює для людини необхідність володіння як мінімум двома мовами: рідною та однією із світових, переважно англійською. Англійська, як мова міжнаціонального спілкування, посідає домінувальну позицію і вивчається в усіх країнах світу. Література 1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики / Флорій Сергійович Бацевич – Київ : Видавничий центр «Академія». 2005. – 342 с. 2. Бєлова А.Д. Нові тенденції у вивченні мов та комунікації / А.Д. Бєлова // Мовні та концептуальні картини світу. – 1999. – С. 98-103. 3. Грушевицкая Т.Г. Основы межкультурной коммуникации / Татьяна Георгиевна Грушевицкая – Москва : Юнити. 2002. – 352 с 4. Mydans, S. Across Cultures, English in the World / S. Mydans // New York Times. – 2007. – May 5. Language, Power and Identity Politics / Edited by Mairead Nic Craith. – London, 2007