2013 Часопис соціально-економічної географії випуск 15(2) Violent elimination of communist-bolshevik regime of Ukrainian research institute of geography and cartography as an independent institution in 1934 prevented any further research and scientific heritage school URIGC were long forgotten. Keywords: scientific school, Ukrainian research institute of geography and cartography, research directions. УДК 911. 3 Катерина Сегіда, Юлія Горбунова РОЗСЕЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ АСПЕКТ Стаття присвячена аналізу територіальних особливостей розселення населення Дніпропетровської області. Дана загальна характеристика розселення населення області. Проаналізовано показники щільності населення, наведено та охарактеризовано індекс концентрації населення. Обчислені основні центри просторового розподілу населення області, наведено їх сутність та значення. Визначено скошеність просторового розподілу населення області. Отримані результати відображені картографічно. Визначено та проаналізовано просторово-статистичні особливості розподілу населення по території Дніпропетровської області. Ключові слова: розселення населення, щільність населення, індекс концентрації населення, центри розподілу населення. Екатерина Сегида, Юлия Горбунова. РАССЕЛЕНИЕ НАСЕЛЕНИЯ ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ: ТЕРРИТОРИАЛЬНЫЙ АСПЕКТ. Статья посвящена анализу территориальных особенностей расселения населения Днепропетровской области. Дана общая характеристика расселения населения Днепропетровской области. Проанализированы показатели плотности населения, приведен и охарактеризован индекс концентрации населения. Рассчитаны основные центры пространственного распределения населения области, приведены их суть и значение. Определена скошенность пространственного распределения населения области. Полученные результаты отображены картографически. Определены и проанализированы пространственно-статистические особенности распределения населения по территории Днепропетровской области. Ключевые слова: расселение населения, плотность населения, индекс концентрации населения, центры распределения населения. Katerina Segida, Yuliia Horbunova. THE RESETTLEMENT OF POPULATION OF THE DNIPROPETROVSK REGION: TERRITORIAL ASPECT. The article deals with characteristics of the territorial population distribution of the Dnipropetrovsk region. The general characteristic of the population settlement of the Kharkov region are given. The population density by administrative districts of the Dnipropetrovsk region is calculated and analyzed. The index of population concentration are reduced and characterized. The application center-graphical method by territorial characteristics in the research of population settlement is founded. The methodical foundations spatial-statistical analysis of population distribution is shown. The arithmetic mean, median and modal center and center of population gravity are calculated. Theirs contents and meanings are given. The results are displayed cartographical. The spatial and statistical features of the population distribution on the territory of the Dnipropetrovsk region are identified and analyzed. Keywords: the resettlement of population, population density, an index of population concentration, distribution centers of population. Вступ. Дніпропетровська область має специфічні риси відтворення та розселення населення. Демографічна ситуація області сформувалась під впливом різних факторів, насамперед це пов’язано з високим економічним розвитком території, що в свою чергу впливає на структуру населення та його територіальну диференціацію. Вивчення просторового розподілу населення Дніпропетровської області є актуальним для вирішення проблем раціоналізації розміщення виробничих та соціальних установ (дитячих садків, шкіл та інших закладів середньої освіти, закладів охорони здоров’я, закладів культури тощо), плануванні управління областю та територіальної організації господарства. Виклад основного матеріалу. Адміністративно-територіальний склад Дніпропетровської області нараховує 22 райони, 1504 населених пунктів, 18 міст та 13 міст обласного підпорядкування [6]. За чисельністю в області виділяють місто-міліонер – Дніпропетровськ (станом на 2012 рік; у 2013 році місто втратило цей статус), дуже велике місто – ____________________________ © Сегіда К., Горбунова Ю., 2013 107 Кривий Ріг (659 тис. осіб) і достатню кількість великих міст – Дніпродзержинськ (248 тис. осіб), Нікополь (118 тис. осіб), Павлоград (110 тис. осіб) та середніх міст – Новомосковськ (70,8 тис. осіб), Марганець (49, 5 тис. осіб), Жовті Води (48,3 тис. осіб), Орджонікідзе (43,1 тис. осіб) та інші [2]. В області один із найвищих рівнів урбанізації в України. У міських поселеннях проживає 2,77 млн. осіб або 82% від загальної кількості населення області [7]. Середня густота населення області – 104 осіб/км2 – більше ніж середня щільність по Україні (76 осіб/км2), це четверте місце в Україні (після Донецької, Львівської та Чернівецької областей) [5]. Уся територія області щільно заселена, утім рівномірність розселення населення у різних її районах неоднакова (рис. 1). Найщільніше заселені придніпровські райони області. Серед адміністративних районів найбільшу густоту населення має Дніпропетровський (має в своєму складі місто Дніпропетровськ, що має високий рівень розвитку, сюди люди приїжджають на роботу та навчання), Криворізький та Нікопольський райони, це пов’язано з промисловою спеціалізацією району (наявність залізорудного та марганцеворуд- 2013 Часопис соціально-економічної географії випуск 15(2) ного басейнів), що потребує великої кількості трудових ресурсів, найменшу щільність населення має Софіївський район, оскільки район межує з більш розвинутими районами, такими як Криворізький та Нікопольський, населення виїжджає саме до цих районів. Серед міст найбільшу щільність населення має місто Першотравенськ – 7440 осіб/км2, бо це шахтарське місто [6]. На території області виділяють 3 сформовані агломерації (ДніпропетровськоДніпродзержинсько-Новомосковську, Нікопольську, Криворізьку) та таку, що формується – Павлоградська. Вздовж Дніпра, в майбутньому можливе утворення поліцентричної агломерації (разом із містами Запорізької області). Рис.1. Щільність населення Дніпропетровської області, 2012 рік (побудовано за даними [7]) Для оцінки демографічного стану території розроблено велику кількість різноманітних показників. Одним із них є коефіцієнт (індекс) концентрації розселення, що показує, як розподіляється населення за адміністративними одиницями у відношенні до загальної рівномірності населення території). Розраховується за формулою [8], результати представлені в таблиці 1: ∑ Хi − Уi (1) І к = 2 × 100 = 35,37 % де Хi – доля площі і-го району до площі території; Уi – доля населення і-го району до всього населення території (доля розраховується як відношення абсолютного значення площі чи населення району до абсолютного значення цих показників для усієї території). Індекс концентрації населення більше 20 % свідчить про нерівномірність розміщення населення. Це пов’язане, перш за все, з наявністю в області кількох агломерацій, що призводить до скупчення населення в різних частинах області та до зменшення чисельності населення в районах віддалених від промислово-добувних центрів. Таблиця 1 Визначення індексу концентрації населення Дніпропетровської області, 2012рік (обчислено побудовано за даними [7]) Адміністративнотериторіальні одиниці Дніпропетровська область Апостолівський Васильківський Верхньодніпровський Дніпропетровський Криворізький Криничанський Щільність Адміністративний Площа, К-ть населення 2 центр км населення осіб/км² м. Дніпропетровськ 31914 м. Апостолове смт Васильківка м. Верхньодніпровськ м. Дніпропетровськ м. Кривий Ріг смт Кринички хі уі |х-у| 3307800 57033 33534 54016 84347 45025 36043 103,6 41,29 25,21 42 59,35 33,42 21,40 0,043272 0,041674 0,040295 0,0445259 0,0422071 0,0527668 0,017241 0,0101378 0,0163298 0,0254994 0,0136117 0,0108963 Σ=0,70754 0,02603 0,031536 0,02396 0,01902 0,028595 0,041870 1381 1330 1286 1421 1347 1684 108 2013 Часопис соціально-економічної географії випуск 15(2) Продовж. табл. 1 Магдалинівський Межівський Нікопольський Новомосковський Павлоградський Петриківський Петропавлівський Покровський П'ятихатський Синельниківський Солонянський Софіївський Томаківський Царичанський Широківський Юр’ївський смт Магдалинівка смт Межова м. Нікополь м. Новомосковськ м. Павлоград смт Петриківка смт Петропавлівка смт Покровське м. П'ятихатки м. Синельникове смт Солоне смт Софіївка смт Томаківка смт Царичанка смт Широке смт Юр’ївка 1599 1251 1943 1997 1453 928 1248 1216 1683 1648 1738 1364 1191 903 1239 902 34739 24786 42295 74656 28501 25794 27917 36046 45988 39138 39389 22867 25832 27556 27752 13799 21,72 19,81 21,76 37,38 19,61 27,79 22,36 29,64 27,32 23,74 22,66 16,76 21,68 30,51 22,39 15,29 0,0501034 0,0391991 0,060909 0,0625744 0,0455286 0,0290781 0,0391050 0,0381024 0,0527354 0,0516387 0,0544588 0,0427398 0,037335 0,0282947 0,0388230 0,0282634 0,0105021 0,0074932 0,0127864 0,0225696 0,0086163 0,0077979 0,0084397 0,0108972 0,0139029 0,0118320 0,0119079 0,0069130 0,0078094 0,0083306 0,0083898 0,0041716 0,039601 0,031705 0,048122 0,040004 0,036912 0,021280 0,030665 0,027205 0,038832 0,039806 0,042550 0,035826 0,029525 0,019964 0,030433 0,024091 Для аналізу просторового розподілу населення по території області визначимо арифметичний, медіальний та модальні центри території (табл. 2, рис. 2). Середній арифметичний центр є показником центральної точки просторового розподілу населення. Він вимірюється за допомогою двох координат х (2) та у, які утворюють прямі лінії, що перетинаються в точці арифметичного центру регіону. Для його визначення необхідно, масштабні числа відстаней (протяжність території області) помножити на чисельність населення районів та поділити на чисельність населення всієї області [4]. (3) Рр-н – чисельність населення району (області); L – відстань між вертикальними (горизонтальними) прямими; Р – чисельність населення області. Таблиця 2 Визначення арифметичного центру по районах Дніпропетровської області, 2012 рік (обчислено та побудовано за даними [7]) Координати по осі У 20-40 40-60 60-80 80-100 100-120 120-140 140-160 160-180 180-200 Населення області Координата У ∑К-ті населення, що потрапляють у проміжок по осі У 57033 95879 36046 107281 133501 186753 79810 88455 62295 847053 ∑населення, що потрапляє у проміжок по осі у * вище значення проміжку осі У 2281320 5752740 2883680 10728100 16020120 26145420 12769600 15921900 12459000 ∑=104961880 123,9 Координати по Х 20-40 40-60 60-80 80-100 100-120 120-140 140-160 160-180 180-200 200-220 220-240 240-260 260-280 280-300 ∑К-ті населення, що потрапляють у проміжок по осі Х 27752 45025 103021 22867 132354 53350 65221 119086 74656 39138 152990 62684 63963 24786 Координата Х ∑населення, що потрапляють у проміжок по осі Х* вище значення проміжку осі Х 1110080 2701500 8241680 2286700 15882480 7469000 10435360 21435480 14931200 8610360 42300 33534 17909640 7435800 ∑ =137320120 162,11 Медіанний центр Координата Х 152 Координата У 119 109 2013 Часопис соціально-економічної географії випуск 15(2) Рис. 2. Арифметичний, модальний, медіальний центри Дніпропетровської області (не враховуючи м. Дніпропетровськ та міськради) Арифметичний центр Дніпропетровської області знаходиться на території Дніпропетровського району, і займає центральне положення відносно території області. Дніпропетровський район займає центральне положення, відносно інших районів, також він є одним з найрозвиненіших в області, що призводить до концентрації населення, оскільки є робочі місця та досить високий рівень життя, розвинена інфраструктура. Медіанний та модальний центри розподілу знаходиться теж у межах Дніпропетровського району. Оскільки там найбільша щільність населення, це зумовлює розташування модального центру, на розташування медіанного центру впливає центральність району та його високий економічний розвиток, хоча центр зміщений на південний захід. Значний вплив на просторовий розподіл мають міста області, оскільки область урбанізована, то можна припустити, що арифметичний, медіальний та модальні центри території змінять своє положення (табл. 3, рис. 3). Арифметичний центр Дніпропетровської області знаходиться на півдні Дніпропетровського ра153,6 де: (4) йону, на таке розташування впливає населення Дніпропетровська та Дніпродзержинська, на південь центр зміщений, оскільки Криворізький та Нікопольський райони «перетягують» його. Медіанний центр розподілу знаходиться у межах Дніпропетровського району і майже співпадає з модальним центром, який розміщений у м. Дніпропетровськ, бо там максимальна щільність населення, в інших областях модальним центром також є адміністративний центр області. Оскільки адміністративний центр є найбільш заселеним містом. Отже можна сказати, що на арифметичний, медіанний та модальний центр області не вплинули значною мірою міські ради, оскільки центри не виходила за межі Дніпропетровського району. Визначення центру тяжіння будь-якого географічного явища надає можливість виявити, до якого регіону відбувається інтенсивний відтік населення. Для визначення центра тяжіння потрібно визначити координати геометричних центрів кожного району, а також координати районних центрів, вони повинні відповідати одній системі координат. Центр тяжіння населення обчислюється за формулою [4]: 125,5 (5) – необхідні координати загального центру; – населення району; – координати проміжних центрів тяжіння насе– координати адміністративних центрів; лення вихідних районів в прийнятій системі координат; – населення районного центру. 110 2013 Часопис соціально-економічної географії випуск 15(2) Таблиця 3 Визначення арифметичного центру по районах, включаючи міськради (обчислено та побудовано за даними [7]) Координати по осі У ∑К-ті населення, що потрапляють у проміжок по осі У ∑населення, що потрапляє у проміжок по осі у* вище значення проміжку осі У 8452000 5752740 52736000 10728100 29088120 223783420 24097600 15921900 12459000 ∑ = 383018880 115,7 Координати по Х 20-40 40-60 60-80 80-100 100-120 120-140 140-160 160-180 180-200 200-220 220-240 240-260 260-280 Медіанний центр Координата Х 126 Координата У 161 280-300 24786 7435800 ∑ =536796400 Координата Х середнього арифметичного центру 162,28 ∑К-ті населення, що потрапляють у проміжок по осі Х 27988 752525 103021 89767 132354 420850 114721 1119186 145456 70738 152990 62684 92963 ∑населення, що потрапляють у проміжок∑по осі Х* вище значення проміжку осі Х 1119520 45151500 55945520 8976700 15882480 58919000 18355360 201453480 29091200 15562360 152400 62434 26029640 20-40 211300 40-60 95879 60-80 659200 80-100 107281 100-120 242401 120-140 1598453 140-160 150610 160-180 88455 180-200 62295 Населення 3307800 області Координата У середнього арифметичного центру Графічно відобразивши отримані результати отримуємо точку – центр тяжіння (рис. 3). За розрахунками центр тяжіння населення області знаходиться в Дніпропетровському районі. Цей район найрозвиненіший в області, має розвинену інфраструктуру, потужні промислові та виробничі підприємства, отже як наслідок район є більш привабливим. Така дислокація зумовлена перш за все знаходженням неподалік адміністративного центру м. Дніпропетровська, що має найбільший вплив на розвиток усіх інших районів і центрів у межах області. Рис. 3. Центри просторового розподілу населення Дніпропетровської області (враховуючи м. Дніпропетровськ та міськради) 111 2013 Часопис соціально-економічної географії випуск 15(2) У місті працюють два потужні металургійні, два трубопрокатні та два коксохімічні заводи; зосереджені великі підприємства важкого машинобудування, працює один з найбільших у світі завод з виробництва космічної ракетної техніки – «Південмаш», виготовляються будівельні матеріали, продукцію деревообробної промисловості [6]. Діють великі підприємства з випуску харчових продуктів. У Дніпропетровській області працює 62 вищих навчальних заклади освіти, більшість їх знаходиться у Дніпропетровську [6], молодь з усієї області приїжджає сюди на навчання. В місті Дніпропет- ровськ живе третина населення області, саме цей факт впливає на таке місцезнаходження центру тяжіння. Для визначення скошеності просторового розподілу населення Дніпропетровської області використаємо аналіз ближчого сусіда (табл. 4, рис. 4) – показник, що ґрунтується на визначенні відстані кожної точки популяції до ближчого сусіда. Даний показник є середнім значенням топологічних відстаней між кожним членом популяції і його ближчим n-м сусідом [1]: = 2,21 (6) де: – відстань між точкою та її ближнім сусідом; Р – число членів популяції; де (7) - середнє значення відношення довжини всіх зв’язків поділених на їх кількість; S - площа Дніпропетровської області; N - загальна кількість районів. Виміряємо топологічні відстані між адміністративними центрами районів Дніпропетровської області, обрахуємо їх загальну кількість та визначимо оптимальну відстань між населеними пунктами на території Дніпропетровської області (таблиця 4). Середня відстань між містами становить 42,88 км. Сітка графів відображає схему розташування міст відносно один одного, треба відмітити, що найбільшу кількість зв’язків мають Дніпропетровський, Солонянський та Софіївський, вони мають риси центральності (рис. 4). Таблиця 4 Топологічна відстань між центрами районів Дніпропетровської області № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 Міста Широке – Апостолове Широке – Кривий Ріг Апостолове – Нікополь Апостолове – Софіївка Нікополь – Томаківка Нікополь – Софіївка Томаківка – Солоне Софіївка – Кривий Ріг Софіївка – П'ятихатки Софіївка – Кринички Кривий Ріг – П'ятихатки П'ятихатки – Кринички П'ятихатки – Верхньодніпровськ Кринички – Солоне Кринички – Верхньодніпровськ Кринички – Дніпропетровськ Солоне – Дніпропетровськ Солоне – Синельникове Верхньодніпровськ – Петриківка Царичанка – Магдалинівка Царичанка – Петриківка Петриківка – Магдалинівка Відстань (км) 36,5 36 51 48,2 39,2 68,4 43,7 35,9 41,2 53,4 52,6 57,6 55,2 34,3 35,6 41,4 29,8 50,5 27,1 32,7 24,4 26,6 № 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 Міста Магдалинівка – Новомосковськ Петриківка – Дніпропетровськ Дніпропетровськ – Новомосковськ Дніпропетровськ – Синельникове Новомосковськ – Синельникове Новомосковськ – Павлоград Новомосковськ – Юр’ївка Синельникове – Павлоград Васильківка – Синельникове Павлоград – Васильківка Петропавлівка – Васильківка Межова – Петропавлівка Покровське – Васильківка Васильківка – Межова Покровське – Межова Апостолове – Кривий Ріг Нікополь – Солоне Софіївка – Солоне Магдалинівка – Дніпропетровськ Павлоград – Юр’ївка Павлоград – Петропавлівка Петропавлівка – Межова Відстань (км) 39,6 44,5 27,4 38,5 41 49,4 59,5 36,7 44,5 40 40,9 30,2 26,5 50,4 49,4 40,1 76,1 69,8 60,4 28,1 43,2 29,4 112 2013 Часопис соціально-економічної географії випуск 15(2) Рис. 4. Топологічна відстань між районними центрами в Дніпропетровській області Маємо зробити висновки, що за транспортною доступністю центри адміністративних одиниць забезпечені нерівномірно; сума топологічних відстаней коливається від 45 (Дніпропетровськ) до 88 (Широке); м. Дніпропетровськ займає найцентральніше положення на території. Визначивши середню відстань до найближчого сусіда у Дніпропетровській області по районам, зазначимо, що середнє арифметичне фактичних відстаней між кожним районним центром та його ближчим сусідом достатньо мале (42,88 км), а показник ближчого сусіда 2,21 км свідчить про тісні територіальні зв’язки між районами області. Висновки. Дніпропетровська область формувалась як промисловий центр, ще за часів Радянського Союзу, саме цим можна пояснити нерівномірність розселення населення, там де є промисловий комплекс там спостерігаємо скупчення населення. Саме розвиток промислових центрів призвів до переселення та відтоку частини сільського населення Дніпропетровської області в міста. Визначені центри просторового розподілу населення області, всі вони сконцентровані в Дніпропетровському районі. В Дніпропетровській області переважає промислова форма розселення населення. За теорією опорних каркасів Лапо (1987 р.) область має нерегулярний (багатоядерний) опорний каркас системи розселення. Ця форма характерна для промислово-видобувних регіонів, у яких важко виявити якусь закономірність у розміщенні більш-менш значних за людністю міських поселень [3]. Система розселення Дніпропетровської області інтенсивно розвивається і змінюється, під дією багатьох факторів, удосконалюються виробничі зв’язки. Виявлено, що воно розміщено нерівномірно, концентруючись у промислово-добувних центрах. Населення Дніпропетровської області має свої специфічні особливості розселення населення, їх вивчення надасть змогу покращити систему розселення та спрогнозувати подальший розвиток області. 1. 2. 3. 4. Список використаних джерел: Demograficheskiy enciklopedicheskiy slovar / Pod red. Valentey D.I. – M.: Sovetskaya enciklopediya, 1985. [Elektronnyj resurs]. – Rezhim dostupa: http://geography.su/demogr Dynamіka chyselnostі naselennya velykykh mіst Dnіpropetrovschyny. [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu: http://old.pavlogradofficial.org/index2.php?option=co.. Dzhaman V.O. Regіonal'і systemy rozselennya: demografіchnі aspekty / V.O. Dzhaman. – Chernіvcі: Ruta, 2003. – 392 s. Golikov A.P. Matematicheskie metody v geografii / A.P. Golikov, I.G. Chervanev, A.S. Trofimov // Minoborazovaniya USSR. – Kharkіv: vyd-vo pry Kharkіvskomu unіversytetі. 1986. – 143 s. 113 2013 5. 6. 7. 8. Часопис соціально-економічної географії випуск 15(2) Ofіcіynyj sayt Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrayiny [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu: http: //www.ukrstat.gov.ua Ofіcіynyj sayt Dnіpropetrovskoyi oblasnoyi derzhavnoyi admіnіstracіyi [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu: http://www.adm.dp.gov.ua Ofіcіynyj sayt Holovnoho upravlіnnya statystyky v Dnіpropetrovskіy oblastі [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu: http://dneprstat.gov.ua/ Pilipenko І.O. Metodyky suspіlno-geografіchnykh doslіdzhen (na materіalakh Khersonskoyi oblastі): Navchalnyj posіbnyk / І.O. Pilipenko, D.S. Malchikova. – Kherson: PP Vishemirskiy V.S., 2007. – 112 s. Summary Katerina Segida, Yuliia Horbunova. THE RESETTLEMENT OF POPULATION OF THE DNIPROPETROVSK REGION: TERRITORIAL ASPECT. The Dnipropetrovsk Region has one of the highest rates of urbanization in Ukraine. 2,47 million people, or 74.4% of the total population, live іn urban areas. The average population density in the region is 105 persons/km2, it is more than the average density in Ukraine. Population placed unevenly in Dnepropetrovsk region. There are 3 agglomeration in the region. It is Dnepropetrovsk- Dneprodzerzhinsk-Novomoskovsk, Nikopol, Krivoy Rog. Now Pavlogradskaya agglomeration is formed. Probably, in the future, the formation of polycentric metropolitan area will be along the Dnieper River (including cities of Zaporozhye region). Index of population concentration is 38%. It's mean that settlements situated uneven. Arithmetic center located in the south of Dnipropetrovsk district, because Dnepropetrovsk and Dneprodzerzhinsk situated here. The center are shifted to south because Krivoy Rog and Nikopol districts "pull" it. The median distribution center, the modal and mean centers are located in the Dnepropetrovsk district. The Dnipropetrovsk district is the most developed in the region. It has a developed infrastructure, strong industrial and manufacturing enterprises, as a result the area more attractive. After determining the average distance between the nearest districts, we note that the mean of the distance between each regional center and its nearest neighbor is small (42.88 km). The index of the nearest neighbor is 2,21 km, so it means Dnepropetrovsk region has strong territorial relations between districts. Dnipropetrovsk region formed as an industrial center during the Soviet Union, that is why where is industrial complex there is concentration of people. The industrial cities development is the reason of people's resettlement. The rural population need job, that is why they move to the cities. Settlement system of Dnipropetrovsk region rapidly developing and changing under the influence of many factors. The industrial relations are improved. We found that settlements are placed unevenly. They are concentrated in industrial and mining centers. 114