Картавий, П.В.2015-04-212015-04-212011Картавий П.В. Світ осиротілих дітей: крізь біль і міфи – до справжності . Есе про дитячі будинки мовою документів та в спогадах вихованця, доповнених віршами і фото / П.В. Картавий. – Суми : Видавництво «МакДен», 2011. – 72 с.https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/10497Розміщено окремі сторінки з книги Петра Васильовича Картавого "Світ осиротілих дітей: крізь біль і міфи - до справжності". Петро Васильович Картавий народився 19 листопада 1946 року в селі Полошки Глухівського р-ну на Сумщині. З 1960 по 1962 рік виховувався у Юнаківському дитбудинку. У 1962–72 роках проживав у Криму. Інженер, 1971 року закінчив Севастопольський приладо-будівний інститут, де відвідував концерти авторської пісні (АП). Працював у Білій Церкві та Києві, а з 1976 року живе в Сумах, де з 1977 року започаткував традицію проведення бардівських концертів. Зустрічався із засновниками жанру АП Б. Окуджавою та В. Висоцьким. Інструктор з туризму, був головою обласної федерації туризму. Заснував клуб книголюбів «Ікар» та КАП «Булат», фестивалі АП «Булат» та «Українська Хвиля». 2008 року провів Північний відбірковий тур до фестивалю «Срібна підкова». Координатор 3-х Всеукраїнських фестивалів АП (1993, 1996, 1999 роки). Співпрацював з організаторами фестивалів у Житомирі, Івано-Франківську, Кривому Розі, Сколе. Ділиться накопиченим досвідом, підтримуючи авторів-виконавців. Написав брошуру «Авторська пiсня – як явище культури». Із 1998 року видає інформаційний бюлетень АП України, де опублікував десятки статей з проблем авторської пісні. Автор книги «Сучасна українська авторська пісня» (видавництво «МакДен», Суми, 2009 рік). У 2010 році прийнятий до громадської просвітницької організації «Паліцинська академія». Координати для зв’язку: ел.пошта p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru.Дитбудинок розпочав свою діяльність 1939 року під керівництвом Петра Ананченка, коли частину вихованців розформованого дитячого містечка в Охтирці перевели до Юнаківки. У 1941 році директор Сумського педінституту з дружиною евакуювали дітей у село П'янково Зайковського р-ну Свердловської області. Після визволення Сумської області для дітей, батьки яких загинули на фронті, у 1944 році створили 8 спеціальних дитбудинків, і серед них – Юнаківський. Наказом № 26 від 2 червня 1944 року прийнято у Юнаківський спецдитбудинок 47дітей-сиріт, направлених Миропільською районною Радою депутатів трудящих. Наказом № 27 від того ж числа прийнято ще 3 вихованці із Хотінського району. На 1.01.1945 р. у дитбудинку виховувалось 142 чол. На 1.01.1946 р. – 163 чол.ukResearch Subject Categories::SOCIAL SCIENCES::Other social sciences::Military intelligence and security serviceResearch Subject Categories::SOCIAL SCIENCES::Social sciences::EducationResearch Subject Categories::HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::History subjects::HistoryсиротаЮнаківський дитячий будинокСумська областьдитячий будинокВеликая Отечественная войнаВторая мировая войнаThe Second World WarВелика Вітчизняна війнаработники тылаUkraineHistory of Ukraineукраинцы в Великой Отечественной войнеУкраинаистория Украиныісторія Українипослевоенная разрухатруд в тылународна освітаЮнаківський спецдитбудинокЮнаківкавизволення Сумської області від німецько-фашистських загарбниківКартавий Петро Васильовичпідсобне господарство дитбудинкудиректори Юнаківської середньої школивихованці дитбудинкупедагогічні працівникиплан і корпуси дитбудинкумережа дитячих будинків Сумської областіПостанова Ради Народних Комісарів УРСР від 1944 рокуПро організацію спеціальних дитячих будинків у Сталінській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Дніпропетровській та Запорізькій областях УРСРПостанова Ради Народних Комісарів УРСР і ЦК КП(б)У 1943 рокуПро організацію допомоги дітям-сиротам, батьки яких загинули в боях з німецькими окупантами, замордовані та розстріляні фашистськими загарбниками під час окупації районів УРСРІз матеріалів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВОВУ)Article