Баранник, М.О.2018-02-162018-02-162016Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наукhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/13883Запропоновано методику для вивчення міжклітинної адгезії та показано можливість її використання для вивчення адгезії бактерій на еритроцитах людини. Визначено, що рН та іонна сила середовища впливають на адгезію S. thermophilus на еритроцитах та не впливають на поверхневий заряд клітин. Встановлено вплив електростатичних взаємодій на перший етап адгезійного процесу. Виявлено високі кореляційні залежності між експериментально визначеним показником адгезії та теоретично розрахованими дебаївським радіусом і поверхневим потенціалом еритроцитів при варіюванні концентрації NaCl. Показано, що присутність двовалентних катіонів зменшує кількість адгезованих лактобактерій на еритроцитах, що свідчить про те, що адгезивні молекули даних клітин не активуються цими катіонами. За допомогою методу спектрофотометрії виявлено різноспрямований вплив іонів Са2+ та Mg2+ на поверхневий заряд еритроцитів та лактобактерій. На основі математичної моделі обчислено імовірність установлення зв’язку між лактобактеріями та еритроцитами в залежності від концентрації іонів кальцію в середовищі. Встановлено вплив катіонів Ca2+ на адгезійного процесу. Досліджено вплив різних кріопротекторів на поверхневий заряд еритроцитів та їх адгезивну здатність.ukміжклітинна адгезіяеритроцитиS. thermophilusповерхневий заряд клітиникріоконсервація клітинThesis