Таможська, Ірина ВолодимирівнаTamozhska, Iryna Volodymyrivna2024-11-202024-08-27Таможська, Ірина Володимирівна. Розширення змісту й напрямів підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.) / І. В. Таможська // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки = Academic notes. Series: Pedagogical sciences. – 2024. – Вип. 215. – С. 269–276. – DOI: 10.36550/2415-7988-2024-1-215-269-276УДК 378.147.091.33:378.4.22(477)(091)"1863/1883"https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/19057Мета статті – визначити напрями підготовки науково-педагогічних кадрів для вищих освітніх закладів України в контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.). Методи дослідження: історико-компаративний, історико-логічний аналіз, індукція, дедукція. Основні результати. У статті визначені особливості й напрями підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України після прийняття Статуту 1863 року. Акцентовано увагу на нормативно-правовій базі, яка регламентувала підготовку та атестацію науково-педагогічних кадрів в Університеті Св. Володимира, Харківському та Новоросійському університетах, що мала характер законів (Університетський Статут 1863 р.) та підзаконних актів (розпоряджень, постанов, циркулярів, інструкцій, правил). З’ясовано, що дієвою формою підготовки науково-педагогічних кадрів та формування викладацького корпусу університетів став інститут професорських стипендіатів та інститут приват-доцентури. Стислі висновки. Визначено провідні тенденції вирішення проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вищих освітніх закладах: 1) розширення змісту й напрямів підготовки магістрів і приват-доцентів; 2) удосконалення форм і методів підготовки науково-педагогічних кадрів (науково-дослідна робота, пробні лекції, викладацька практика, підготовка дисертації, закордонні стажування); 3) підвищення ролі інституту професорських стипендіатів і вчених рад університетів для активізації підготовки науково-педагогічних кадрів. Практичне значення: результати дослідження можуть використовувати науковці, які цікавляться питаннями становлення й розвитку професійної підготовки науково-педагогічних кадрів, для розробки спеціальних курсів / семінарів для здобувачів вищої освіти третього (науково-освітнього) рівня, під час читання навчальних курсів («Філософія освіти», «Педагогіка вищої школи», «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», «Організація наукової діяльності. Методологія та методи наукових досліджень»). Оригінальність: узагальнено досвід діяльності Харківського, Київського та Новоросійського університетів щодо теоретико-методичних засад організації підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ 1863‒1883 рр. Наукова новизна: цілісно досліджено питання, пов’язані з вирішенням проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вітчизняних університетах, ураховуючи суспільно-політичні, соціально-економічні та культурно-освітні детермінанти. Тип статті: описова.The aim of the article is to identify the directions for training academic staff for higher education institutions in Ukraine in the context of the current university reforms (1863-1883). Methods of the research: historical comparative, historical logical analysis, induction, deduction. The main results. The article identifies the peculiarities and directions of academic staff training in Ukrainian universities after the adoption of University Statute in 1863. It focuses on the regulatory and legal framework that governed the training and certification of the academic staff at St. Volodymyr University, Kharkiv University, and Novorossiysk University, which acted as laws (University Statute of 1863) and subordinate acts (orders, decrees, circulars, instructions, rules). It is found out the institute of professor scholarship holders and the institute of privat associate-professorship were effective forms of academic staff training and formation of university teaching staff. Brief conclusions. The leading trends in addressing the issue of academic staff training in higher education institutions have been identified: 1) expanding the content and directions of training for master’s students and privat associate professors; 2) improving the forms and methods of academic staff training (research work, trial lectures, teaching practice, dissertation preparation, overseas internships); 3) increasing the role of professor scholarship holders and university academic councils for enhancing academic staff training. Practical value: the results of the study can be used by researchers interested in the establishment and development of professional training for academic staff to develop special courses/seminars for students of the third (scientific-educational) level of higher education, and when teaching academic disciplines such as «Philosophy of Education», «Higher Education Pedagogy», «History of Pedagogy and Comparative Pedagogy», «Organization of Scientific Activity. Methodology and Methods of Scientific Research». Originality: the experience of Kharkiv, Kyiv, and Novorossiysk universities in the theoretical and methodological principles of organizing the academic staff training in the context of the current university reforms of 1863-1883 has been summarized. Scientific novelty: the study comprehensively examines the issues related to solving the problem of academic staff training in domestic universities, taking into account socio-political, socio-economic, and cultural-educational determinants. Type of the article: descriptive.ukHUMANITIES and RELIGIONSOCIAL SCIENCESуніверситетський Статут 1863 рокурозпорядженняциркуляриправилаінститут професорських стипендіатівприват-доцентуранаукові ступеніучені званняпробні лекціїдисертаціяUniversity Statute of 1863orderscircularsrulesinstitute of professor scholarship holdersprivat associate professorshipacademic degreesacademic titlestrial lecturesdissertationArticlehttps://doi.org/10.36550/2415-7988-2024-1-215-269-276https://orcid.org/0000-0003-0865-2380