Марфунін, Микита ОлексійовичMarfunin, M.O.2024-06-302024-06-302024Марфунін Микита Олексійович. Формування агрегатів фулерену С70 та коагуляція електролітами в розчинниках різної природи : дис. ... д-ра філософії : 102 – Хімія (Галузь знань 10 – Природничі науки) / М.О. Марфунін. – Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024. – 146 с.УДК 546.26+544.77.03+544.77.051.1https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/18561Науковий керівник: Мчедлов-Петросян М.О., доктор хімічних наук, професор, член-кореспондент НАН УкраїниОстаннім часом фулерени увійшли до найбільш популярних хімічних сполук. Вони використовуються як у новітніх нанотехнологіях (мікроелектроніка, оптика, паливні елементи, тощо), так і у біохімії та біомедицині. Як правило, їх використання пов’язане з виготовленням та подальшим застосуванням розчинів (істинних, або таких, що містять кластери фулеренів). Тому дослідженню саме розчинених форм фулеренів присвячено багато публікацій, і потік таких робіт не зупиняється. Водні колоїдні дисперсії фулеренів добре вивчені. Для таких розчинів досліджено формування за різних умов, стабільність отриманих дисперсій по відношенню до різноманітних факторів, а також досліджується їх токсичність, вплив на навколишнє середовище чи окремі організми, тощо. Але при цьому результати різних дослідницьких груп інколи досить суперечливі Не може вважатися остаточною існуюча оцінка константи Гамакера для взаємодії фулерен–фулерен, AFF. Здебільшого наявні дослідження фулеренів у неводних середовищах стосуються визначення деяких фізико-хімічних параметрів (наприклад, розчинності) та агрегації (структура кластерів, наявність фрактальної структури, розмір агрегатів, оборотність агрегації чи кінетика процесу). Коагуляція фулеренів електролітами у неводному середовищі, на відміну від гідрозолів та водних суспензій, є вкрай мало дослідженою, за цією темою працює лише відносно невелике коло науковців.Recently, fullerenes have become one of the most popular chemical compounds. They are used both in the nanotechnologies (microelectronics, optics, fuel cells, etc.), and in biochemistry and biomedicine. As a rule, their use is connected with the application in a form of solutions (true solutions or those containing fullerene clusters). Therefore, many publications are devoted to the study of dissolved forms of fullerenes, and the number of such works increases constantly. Aqueous colloidal dispersions of fullerenes are well studied. For such solutions, the formation under different conditions, the dispersions stability in relation to various factors, as well as their toxicity, impact on the environment or individual organisms, etc., were investigated. But at the same time, the results of various research groups are sometimes quite contradictory. The existing estimate of the Hamaker constant for the fullerene–fullerene interaction, AFF, cannot be considered final. Most of the available studies of fullerenes in non-aqueous media relate to the determination of some physicochemical parameters (for example, solubility) and aggregation (clusters structure, presence of fractal structure, size of aggregates, aggregations reversibility or process kinetics). Coagulation of fullerenes by electrolytes in a non-aqueous environment, in contrast to hydrosols and aqueous suspensions, is extremely poorly researched, and only a relatively small number of scientists works on this topic.ukNATURAL SCIENCESфулерениневодні розчиниагрегаціяфазові переходинанорозмірні частинкизоліелектрокінетичний потенціалкоагуляціятеорія ДЛФОконстанта Гамакераадсорбціясольватація поверхніфізична оптикаfullerenesnon-aqueous solutionsaggregationphase transitionnanosized particlessolselectrokinetic potentialcoagulationDLVO theoryHamaker's constantadsorptionsurface solvationphysical opticsDissertation