Особливості емоційного інтелекту у батьків дітей із особливими освітніми потребами та його зв'язок зі стресостійкістю

Abstract

У кваліфікаційній роботі розглянуто проблему взаємозв’язку емоційного інтелекту та стресостійкості у батьків дітей із особливими освітніми потребами. Проаналізовано сучасні підходи до розуміння феноменів емоційного інтелекту, стресостійкості та соціальної підтримки. Емпіричне дослідження, проведене серед 52 батьків, засвідчило, що рівень емоційного інтелекту в більшості з них є середнім, а найменш розвиненими складниками виявилися саморегуляція та самомотивація. Встановлено статистично значущі зв’язки між емоційним інтелектом, соціальною підтримкою та стресостійкістю. Отримані результати підтверджують важливу роль емоційного інтелекту як внутрішнього ресурсу подолання стресу й можуть бути використані у розробленні програм психологічної підтримки батьків дітей з особливими освітніми потребами.

The qualification paper addresses the relationship between emotional intelligence and stress resilience among parents of children with special educational needs. Contemporary approaches to the study of emotional intelligence, stress resilience, and social support are analyzed. Empirical research conducted with 52 parents revealed thatthe general level of emotional intelligence is moderate, with self-regulation and self- motivation being the least developed components. Statistically significant correlations were found between emotional intelligence, perceived social support, and stress resilience. The obtained results confirm the crucial role of emotional intelligence as an internal resource for coping with stress and can be applied in developing psychological support programs for parents of children with special educational needs.