eKHNUIR :: Репозитарій eKHNUIR

eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository

ISSN 2310-8665

Електронний архів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

eKhNUIR - відкритий електронний архів академічних текстів, який наповнюється матеріалами наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, працівниками, докторантами, аспірантами, студентами університету.

eKhNUIR - an open electronic archive of academic texts that contains resources for scientific and educational purposes created by scientists, lecturers, staff, doctoral students, postgraduates, and university students.

Положення про eKhNUIR Електронний архів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Інструкція з реєстрації користувача та розміщення матеріалів в eKhNUIR

Авторський договір про передачу невиключного права на використання твору

З усіх питань просимо звертатися: ekhnuir@karazin.ua

Доступ до знань 24/7

Дослідження, статті, дисертації – все в одному архіві

Ресурс для навчання та дослідження

Створений для студентів і викладачів університету

Відкрита освіта для всіх

Доступ до академічних ресурсів університету

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 37

Нові надходження

Документ

Кореляція змін показників периферичної крові хворих на рак шлунка залежно від об’єму оперативного втручання

(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2019) Красносельський, Микола Віллєнович; Мовчан, Олексій Володимирович; Krasnoselskiy, M.; Movchan, O.

Мета роботи. Визначення змін в імунологічному статусі хворих на рак шлунка (РШ) після хірургічного лікування та взаємозв’язок із розвитком запальних ускладнень залежно від вибору методу реконструктивно-відновлювального етапу операції. Матеріали та методи. Наведені порівнянні результати радикального оперативного лікування хворих на РШ, розділених на дві групи. Пацієнтам першої групи після радикального видалення шлунка з пухлиною відновлювально-реконструктивний етап був проведенний з формуванням тонко-тонкокишкового резервуару за запропонованою методикою (20 хворих), пацієнтам другої групи всі етапи операції виконувалися за стандартизованою методикою (20 хворих). Усім хворим проводилось визначення клітинного і гуморального імунного статусу в до- та післяопераційному періоді, доведено взаємозв’язок цих змін з розвитком запальних ускладнень з боку черевної порожнини та післяопераційної рани. Результати. У хворих першої групи відзначені кращі результати лікування, що доведено при вивченні імунного статусу. Висновки. Установлено, що за умови формування тонко-тонкокишкового резервуару на відновлювальному етапі після виконання радикальних оперативних втручань з приводу раку шлунка забезпечується більш раннє відновлення клітинного та гуморального імунітету, що дозволяє знизити відсоток післяопераційних ускладнень; виявлено, що відновлювальний етап у пацієнтів скорочуєтся після операцій за запропонованою методикою за рахунок більш швидкого налагодження фізіологічних процесів в організмі хворого; доведено, що розроблена методика підвищує безпосередню та найближчу виживаність хворих даної категорії.

Документ

Гігантська фіброма заочеревинного простору, ускладнена компресійним синдромом нижньої порожнистої вени

(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2020) Білий, Олександр Миколайович; Лепеха, Іванна Віталіївна; Bily, Oleksandr Mykolayovych; Lepekha, Ivanna Vitaliyivna

Робота ознайомлює медичну спільноту з особливостями клінічного перебігу гігантських пухлин заочеревинного простору та можливими інтра- та периопераційними ускладненнями. В ній наведено клінічний випадок пацієнтки А., 44 років, яка отримувала лікування у відділенні онкологічної хірургії ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва НАМН України». Проведений хірургічний етап лікування - виконано видалення пухлини заочеревинного простору з технічними складнощами. У післяопераційному періоді після хірургічного втручання виникла кровотеча з розширенної вени черевної стінки. Проведена релапаротомія, зупинка кровотечі. Строк нагляду – 3 роки, даних щодо рецидиву немає. Зроблено висновок, якщо НЗО супроводжуються додатково синдромом нижньої порожнистої вени, необхідно проводити ретельний гемостаз інтраопераційно та вести активний нагляд у найближчому післяопераційному періоді для контролю можливої кровотечі після заповнення «порожніх» раніше судин.

Документ

Актуальні питання хірургії раку стравоходу і гастроезофагеального раку

(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2020) Красносельський, Микола Віллєнович; Старіков, Володимир Іванович; Андрій Сергійович, Андрій Сергійович; Krasnoselskyi, Mykola Villenovich; Starikov, Volodymir Ivanovich; Khodak, Andrii Serhiiovych

В роботі проаналізовано літературні джерела, які стосуються розвитку хірургії раку стравоходу та гастроезофагеального раку в хронологічному аспекті. Пошук був обмежений дослідженнями, опублікованими в період 1975–2020 рр. Особлива увага приділялась аналізу ефективності виконання лімфодисекції та методикам формування стравохідно-шлункового анастомозу в порівняльному аспекті. У роботі також проаналізовані матеріали власних багаторічних досліджень авторів з цієї проблеми. Дані літератури свідчать про те, що неспроможність стравохідно-шлункового анастомозу займає друге місце серед ускладнень. При виконанні трьохзональної лімфодисекції п’ятирічна виживаність збільшується на 10 %. Неспроможність стравохідно-шлункового анастомозу в провідних клініках складає від 3 до 9 %. Виконання пластичного стравохідно-шлункового анастомозу підвищує його фізіологічні властивості. Таким чином, хірургічне лікування залишається основним стратегічним напрямком при лікуванні РС і ГЕР. Першочерговою метою лікування визнається виживаність хворих. Дані свідчать про необхідність виконання обов’язкової медіастинальної та абдомінальної лімфодисекції. Лікування раку цієї локалізації потребує використання ад’ювантних методів лікування (хіміо- та променевої терапії)

Документ

Гігантська ліпосаркома заочеревинного простору з розповсюдженням на верхню третину лівого стегна

(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2023) Красносельський, Микола Віллєнович; Білий, Олександр Миколайович; Підлісний, Руслан Анатолійович; Масалітіна, Єлизавета Юріївна; Слободянюк, Ольга Володимирівна; Krasnoselskyi, Mykova Villenovych; Bilyy, Oleksandr Mykolaiovych; Pidlisnyy, Ruslan Anatoliyovych; Masalitina, Yelyzaveta Yuriivna; Slobodianiuk, Olha Volodymyrivna

Розгляд наведеного клінічного випадку може допомогти розробити нові стратегії та підходи до лікування подібних патологій, а також має освітню ціль для медичних фахівців та студентів, допомагаючи розширити їхнє розуміння рідкісних онкологічних захворювань та на клінічному прикладі довести високу ефективність хірургічного методу при місцево-розповсюджених варіантах ретроперитонеальних ліпосарком. Зроблено висновки, що лікування ЗС в спеціалізованих онкохірургічних центрах з хірургічним плануванням, базованим на даних КТ та МРТ, є критично важливим, особливо з використанням експертизи суміжних хірургічних спеціалістів. При великих ЗС досягнення класичного рівня R0 резекції є викликом, навіть при компартментному варіанті, тому розділення видалень на R2 та R0/R1 є обґрунтованим. Вибір варіанта доступу визначає успіх хірургічного лікування через вузкість оперативного поля.

Документ

Проєктний менеджмент у сфері волонтерських ініціатив під час війни: чинники успішності

(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Зубович, Анна Володимирівна