eKhNUIR :: Головна

eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository

ISSN 2310-8665

Електронний архів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

eKhNUIR - відкритий електронний архів академічних текстів, який наповнюється матеріалами наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, працівниками, докторантами, аспірантами, студентами університету.

eKhNUIR - an open electronic archive of academic texts that contains resources for scientific and educational purposes created by scientists, lecturers, staff, doctoral students, postgraduates, and university students.

Кількість документів у репозитарії: 21184

Положення про eKhNUIR Електронний архів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Інструкція з реєстрації користувача та розміщення матеріалів в eKhNUIR

Авторський договір про передачу невиключного права на використання твору

З усіх питань просимо звертатися: ekhnuir@karazin.ua

Доступ до знань 24/7

Дослідження, статті, дисертації – все в одному архіві

Ресурс для навчання та дослідження

Створений для студентів і викладачів університету

Відкрита освіта для всіх

Доступ до академічних ресурсів університету

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 39

Нові надходження

Публічне управління у сфері національної безпеки та протидії гібридним загрозам
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Кахнич, Мар`ян Тарасович; Kakhnych, Marian Tarasovych
У роботі досліджуються теоретичні, історичні та практичні аспекти публічного управління у сфері національної безпеки з урахуванням сучасних викликів гібридної війни. У першому розділі розкрито теоретичні засади публічного управління у сфері національної безпеки та проаналізовано історію розвитку поняття «гібридна війна». Другий розділ присвячений нормативно-правовому забезпеченню національної безпеки та аналізу українського й міжнародного досвіду протидії гібридним загрозам. У третьому розділі запропоновано напрями вдосконалення публічного управління у сфері безпеки, зокрема стратегічне планування, посилення інституційної спроможності та розвиток комплексних заходів реагування на гібридні загрози. Результати дослідження можуть бути використані в діяльності органів державної влади для підвищення ефективності системи національної безпеки.
Фінансове забезпечення розвитку територіальних громад в умовах децентралізації
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Гумен, Марина Сергіївна; Humen, Maryna Serhiivna
Дослідження присвячене науковим і практичним аспектам організації фінансового забезпечення розвитку територіальних громад в Україні в умовах децентралізації. У першому розділі розглянуто поняття територіальної громади як суб’єкта розвитку території та проаналізовано системи фінансового забезпечення її розвитку. У другому розділі досліджено сучасний стан організації фінансового забезпечення територіальних громад в Україні та здійснено порівняння з європейським досвідом. У третьому розділі визначено шляхи вдосконалення фінансового забезпечення, зокрема використання переваг бюджетної децентралізації, ефективного податкового потенціалу та залучення інвестицій для забезпечення сталого розвитку громад. Результати роботи можуть бути корисними для органів місцевого самоврядування та державної влади при формуванні фінансово-економічної політики.
Антикризове управління в місцевих органах влади
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Грібан, Костянтин Володимирович; Hriban, Kostiantyn Volodymyrovych
Робота присвячена дослідженню теоретичних, правових та організаційних засад антикризового управління в місцевих органах влади України. У першому розділі розкрито сутність і зміст антикризового управління, а також проаналізовано нормативно-правове забезпечення цієї сфери. У другому розділі здійснено оцінку готовності місцевих органів влади до реалізації антикризових заходів та визначено ключові проблеми і виклики, що виникають у процесі управління кризовими ситуаціями. У третьому розділі запропоновано напрями вдосконалення антикризового управління, зокрема впровадження інноваційних підходів і розвиток кадрового потенціалу. Результати дослідження можуть бути використані для підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування в умовах кризових викликів.
Тематика Другої світової війни у популяризаційній діяльності клубу «Краєзнавець» при Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка
(2025) Вовк, Ольга Ігорівна
Метою даної статті є кількісно-якісний аналіз доповідей та повідомлень про події Другої світової війни, виголошених на засіданнях клубу «Краєзнавець», який діє на базі Відділу «Україніка» імені Т. Г. Шевченка Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка. Досліджено період функціонування клубу з 1978 р. по 2019 р., протягом якого відбулося більше 500 його засідань. Використано комплекс спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-порівняльний, історико-системний) і міждисциплінарних (кількісних) методів. Джерельну базу дослідження склали неопубліковані (архівні) й опубліковані матеріали. Зокрема, було проаналізовано колекцію документів клубу «Краєзнавець», які зберігаються у фондах Відділу «Україніка» імені Т. Г. Шевченка Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, бібліографічні посібники «Сто краєзнавчих читань (хроніка та зміст)» (Харків, 1988–2018), публікації у харківській газетній періодиці. З’ясовано, що питома вага виступів про події та постаті Другої світової війни у загальній структурі засідань клубу в середньому становила 4%. Визначено перелік тематичних напрямків, представлених на засіданнях клубу у межах досліджуваної проблематики. Зокрема, показано, що найбільш поширеними були доповіді про перебіг бойових операцій з оборони та визволення Харкова від нацистів, участь харків’ян у Русі Опору, а також повідомлення біографічного характеру. Досліджено соціальну та професійну належність доповідачів, серед яких були представники як гуманітарної, так і природничої і технічної сфер, а також безпосередні учасники та свідки Другої світової війни і члени їхніх сімей. Розглянуто форми подачі інформації, використовувані в роботі клубу, серед яких – доповіді з подальшим обговоренням, презентації нових книжок, перегляд документальних фільмів тощо. Показано, що на засіданнях клубу презентувалася й обговорювалася суспільно значуща та раніше невідома або маловідома інформація.
Українсько-польська співпраця з порятунку культурної спадщини під час російської збройної агресії (на прикладі Харкова)
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Вовк, Ольга Ігорівна
У статті описано та проаналізовано основні форми, методи й результати українсько-польської взаємодії у пам’яткоохоронній сфері після 24 лютого 2022 р. Основна увага сфокусована на Харківщині, бо саме цей регіон зазнає найбільших руйнувань спадщини внаслідок російсько-української війни. Основою джерельної бази цього дослідження стали 8 інтерв’ю з керівниками і співробітниками структурних підрозділів органів місцевого самоврядування і науково-дослідних підрозділів університетів, які в умовах війни забезпечували організаційно-координаційну функцію у процесі взаємодії між українською та польською сторонами та керівниками архівів, музеїв та бібліотек, котрі співпрацювали з польськими партнерами у процесі порятунку об’єктів спадщини. Інтерв’ю були записані у вересні-листопаді 2024 р. і передані на постійне зберігання до Центрального державного науково-технічного архіву України. Досліджено процеси налагодження комунікації між пам’яткоохоронцями України та Польщі в часи повномасштабного вторгнення. Проаналізовано, які рівні інституцій були залучені до цього процесу. Схарактеризовано основні форми підтримки, надані польськими пам’яткоохоронцями українським колегам (гуманітарна допомога у вигляді обладнання та розхідних матеріалів для убезпечення фондів та забезпечення автономної роботи закладів в умовах енергонестабільності; надання обладнання та консультативної підтримки для оцифрування колекцій; сприяння публікаційній активності; організація спільних конференцій, семінарів, стажувань; консультативна допомога в реалізації міжнародних проєктів; спільна виставкова діяльність). З’ясовано, які тактичні та стратегічні завдання вдалося вирішити завдяки цій підтримці. Висловлено припущення та пропозиції, які спільні українсько-польські платформи профільної взаємодії можуть постати або мати подальший розвиток внаслідок цієї співпраці.