eKhNUIR :: Головна

eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository

ISSN 2310-8665

Електронний архів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

eKhNUIR - відкритий електронний архів академічних текстів, який наповнюється матеріалами наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, працівниками, докторантами, аспірантами, студентами університету.

eKhNUIR - an open electronic archive of academic texts that contains resources for scientific and educational purposes created by scientists, lecturers, staff, doctoral students, postgraduates, and university students.

Кількість документів у репозитарії: 23072

Положення про eKhNUIR Електронний архів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Інструкція з реєстрації користувача та розміщення матеріалів в eKhNUIR

Авторський договір про передачу невиключного права на використання твору

З усіх питань просимо звертатися: ekhnuir@karazin.ua

Доступ до знань 24/7

Дослідження, статті, дисертації – все в одному архіві

Ресурс для навчання та дослідження

Створений для студентів і викладачів університету

Відкрита освіта для всіх

Доступ до академічних ресурсів університету

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 41

Нові надходження

Побудова траєкторій розповсюдження променів зсувних хвиль в м’яких тканинах з використанням принципу Ферма
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Кустовінов, Артем Миколайович; Kustovinov, A. M.
У роботі було розглянуто фізичну модель поширення зсувних хвиль у м’яких тканинах, побудовану з використанням принципу Ферма. Актуальність дослідження пов’язана із застосуванням зсувнохвильової еластографії в сучасній медичній діагностиці та необхідністю підвищення її роздільної здатності. Було приділено увагу впливу просторових неоднорідностей на форму променів і просторовий розподіл ейконалу. Метою роботи є дослідження траєкторій променів зсувних хвиль та просторового розподілу ейконалу в ізотропних і в’язкопружних середовищах, а також пояснення отриманих результатів. Для досягнення поставленої мети у роботі поставлено та розв’язано ряд задач, пов’язаних з моделюванням хвильового поля для різних типів неоднорідностей: одиничних жорстких включень, подвійних структур та моделі некротичного кільця. Також було досліджено вплив зсувної в’язкості в межах моделі Кельвіна-Фойгта. Отримано промені та ейконали для різних моделей тканин та проаналізовано їх поведінку за наявності неоднорідностей. Показано, що жорсткі включення, подвійні структури та кільцеві моделі спричиняють суттєву деформацію променів, тоді як час проходження хвилі змінюється менш виражено. Досліджено також, що збільшення в’язкості середовища еквівалентне підвищенню зсувної жорсткості, що узгоджується з експериментальними даними. Результати роботи демонструють можливість застосування побудованої моделі для пояснення властивостей хвильового поля, що вимірюється у зсувнохвильовій еластографії. Запропонований підхід може бути використаний у подальших дослідженнях для покращення алгоритмів реконструкції механічних властивостей тканин та інтерпретації ультразвукових даних.
Дослідження можливості використання флуоресцентних барвників для детектування іонів важких металів
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Єльцов, Кирило Андрійович
Робота присвячена дослідженню можливостей створення чутливих, недорогих і біосумісних сенсорних платформ для виявлення іонів токсичних важких металів. Запропонований підхід ґрунтується на поєднанні амілоїдних фібрил з амілоїд-чутливими флуоресцентними барвниками, здатними зазнавати характерних спектральних змін при взаємодії з амілоїдними структурами та іонами металів. Методами абсорбційної та флуоресцентної спектроскопії досліджено вплив іонів важких металів на спектральні та фотофізичні властивості ряду барвників. Показано, що флуоресцентна відповідь бензантронових барвників визначається не лише їхнім прямим зв’язуванням з іонами металів, але й силою взаємодії металів з амілоїдними фібрилами. Виявлена подвійна чутливість зумовлює перспективність досліджуваних барвників як оптичних зондів для вивчення метал–білкових взаємодій та створення супрамолекулярних сенсорних платформ для екологічного моніторингу важких металів.
Вплив потенціалу зміщення на структурно-фазовий стан багатошарових покриттів AlN/CrN
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Кавун, Ростислав Сергійович
Методом іонно-плазмового осадження отримано багатошарові нітридні покриття AlN/CrN при потенціалах зміщення підкладки Uзм = 50, 100 та 200 В. Встановлено, що оптимальні морфологічні та структурні характеристики формуються при Uзм = 100 В, тоді як низький (50 В) і надвисокий (200 В) потенціали призводять до збільшення дефектності поверхні та порушення хімічної однорідності. Елементний та рентгенівський аналізи показали, що саме режим 100 В забезпечує найбільш збалансований склад та найвищу структурну впорядкованість багатошарових плівок.
Дослідження механічних властивостей композитних керамік SiC – TiC
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Литвиненко, Максим Володимирович
Серед широкого ряду сучасних високоефективних матеріалів для екстремальних умов використання карбід кремнію займає особливе місце. Ці матеріали не мають найбільші твердість, зносостійкість, теплостійкість і інші властивості, але вони близькі до цих значень і вартість цих матеріалів значно менше вартості матеріалів з найкращими властивостями. Відомо також, що застосування нанопорошків значно знижує параметри спікання та покращує фізичні та механічні характеристики більшості відомих матеріалів, але у такому випадку кінцева вартість наноматеріалів одночасно значно підвищується. До того ж у разі широкого використання нанопорошків для отримання промислових партій виробів необхідно мати великі партії нанопорошків виробництва різних (окрім Китаю) компаній. Тому метою цієї роботи було дослідження спікання матеріалів на основі карбіду кремнію з мікрометричних порошків методом електроконсолідації при температурах до 2000 оС, тиску 45 МПа і з часом витримки до 45 хвилин. Було встановлено, що додавання до 4 0% порошку карбіду титану до карбіду кремнію приводить до зменшення поруватості композитів з ~30 % до практично безпоруватого стану, твердість при цьому значно збільшувалась до 21,5 ГПа, а тріщиностійкість збільшувалась від 2,9 до 6,1 МПа*м 0,5. Підвищення температури електроконсолідації з 1900 оС до 2000 оС призводить до підвищення твердості композиту на 30 % , а подовження часу витримки з 30 хвилин до 45 хвилин призводить до зниження як тріщиностійкості, так і твердості матеріалу.
Фізичні механізми й астрономічні прояви космічного вивітрювання
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Панасюк, Андрій Сергійович
Кваліфікаційна робота присвячена узагальненню фізичних механізмів космічного вивітрювання та їхнього впливу на хімічні, морфологічні й спектральні властивості поверхонь безатмосферних тіл Сонячної системи. Дослідження зосереджене на взаємодії сонячного вітру, мікрометеоритного потоку та галактичного космічного випромінювання, що разом визначають еволюцію верхніх шарів реголіту. Об’єктом дослідження є процеси космічного вивітрювання, предметом — механізми зміни мінерального складу, мікроструктури й оптичної відповіді реголіту. Мета роботи полягає у систематизації цих механізмів та визначенні їхньої синергії для коректної інтерпретації дистанційних спостережень. Методологія охоплює аналіз місячних й астероїдних зразків, лабораторні моделювання (іонне бомбардування, лазерні імпульси, УФ-опромінення у вакуумі), спектральні та зображувальні дані місій Galileo, Clementine, LRO, Hayabusa й OSIRIS-REx, а також теоретичні моделі. Установлено, що сонячний вітер спричинює аморфізацію та редукцію заліза, мікрометеоритні удари — локальне плавлення й утворення аглютинатів, а космічні промені — глибинну радіаційну модифікацію. Це приводить до формування «зрілого» реголіту зі зниженим альбедо, спектральним почервонінням і приглушеними силікатними смугами. Нанофазне залізо (npFe⁰) визначено головним чинником цих оптичних змін, тоді як реголітарний ґарденінг регулює темп їх накопичення. Наукова новизна полягає у створенні комплексної рамки, що поєднує мікрофізичні механізми й спектральні прояви та систематизує індикатори оптичної зрілості.