Проблема насилля у старообрядництві (середина XVII–початок XX ст.)

Abstract

В дипломній роботі було розглянуто відношення старообрядців до насилля. З метою цього були проаналізовані листи авторитетних ідеологів руху, їхні трактати та агіографічні твори. В результаті, індуктивно простежуються певні образи насилля, які корінням сягають до Священного Писання, Передання та історії Церкви. Крім того, була приділена окрема увага задокументованим випадкам як гонінь на старообрядницькі общини, так і застосування насилля самими старообрядцями. Особливий інтерес викликали старообрядці з козацького стану як найбільш схильні до ведення насильницької боротьби.

The thesis examined the attitude of Old Believers to violence. For this purpose, the letters of authoritative ideologists of the movement, their treatises and hagiographic works were analyzed. As a result, certain images of violence were traced inductively, which have their roots in the Holy Scriptures, Tradition and the history of the Orthodox Church. In addition, special attention was paid to documented cases of both persecution of Old Believer communities and the use of violence by the Old Believers themselves. Especially our interest was earned by the Old Believers from the Cossack class as the most inclined to conduct violent.