«Емігрант, якого ми не можемо прийняти»: Відображення суспільної реакції на пандемію у візуальних історичних джерелах
Loading...
Date
Authors
item.page.orcid
item.page.doi
item.page.thesis.degree.name
item.page.thesis.degree.level
item.page.thesis.degree.discipline
item.page.thesis.degree.department
item.page.thesis.degree.grantor
item.page.thesis.degree.advisor
item.page.thesis.degree.committeeMember
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Abstract
Прогрес людства завжди був пов’язаний з розповсюдженням інфекцій. Спочатку між племенами, країнами, і нарешті між континентами. Починаючи з 19-го століття людство вступило в фазу, яку охрестили «епохою пандемій», через відчутне прискорення появи та розповсюдження нових інфекцій. Пандемії завжди викликали бурхливі реакції, які переростали у пошук винних. Чутливість цього питання, яке зберігається і в наш час, актуалізує дослідження таких реакцій на історичних прикладах.
Проаналізоване джерело відображає пік поширення холери. Яскравість, влучність та своєчасність зображення зробили його ілюстрацією паніки, спричиненої пандеміями. Головним мотивом є заклик до обмеження міграції зі Сходу як осередку інфекції. Нові спалахи пандемій погрожують світу щороку, а їхнє походження здебільшого з Азії та Африки також спонукає заклики до обмеження міграційних процесів. Це робить перспективним подальше вивчення історичних джерел, які дозволять дослідити деталі такої реакції без ризику порушення болючих питань сучасної культурно-політичної кон’юнктури. На прикладі появи холери у США ми бачимо важливість карантинних засобів протидії. Але не менш важливим є формування в суспільстві зрозумілого та відповідального ставлення до карантинних заходів, як з боку мігруючих між країнами і континентами осіб, так і з боку тих, хто їх приймає.
Description
Human progress has always been associated with the spread of infections. First between tribes, countries, and finally between continents. Since the 19th century, humanity has entered a phase that has been dubbed the "era of pandemics" because of the significant acceleration in the emergence and spread of new infections. Pandemics have always provoked violent reactions that have turned into a search for the guilty. The sensitivity of this issue, which persists in our time, makes it important to study such reactions on historical examples. The analyzed source reflects the peak of the spread of cholera. The brightness, accuracy, and timeliness of the image made it an illustration of the panic caused by pandemics. The main motif is a call to limit migration from the East as a source of infection. New outbreaks of pandemics threaten the world every year, and their origin, mostly in Asia and Africa, also prompts calls for restrictions on migration. This makes it promising to further study historical sources that will allow us to explore the details of such a reaction without the risk of raising sensitive issues of the current cultural and political situation. The example of the emergence of cholera in the United States demonstrates the importance of quarantine measures. But no less important is the formation of an understandable and responsible attitude to quarantine measures in society, both on the part of people migrating between countries and continents and on the part of those who receive them.
Keywords
MEDICINE, MEDICINE::Social medicine, HUMANITIES and RELIGION, HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::History subjects::History of medicine, розповсюдження інфекцій, пандемії, пандемії холери, карантинні заходи, міграція населення між країнами і континентами, spread of infections, pandemic, cholera pandemic, quarantine measures, population migration between countries and continents
Citation
Нікольська, Ольга Сергіївна. «Емігрант, якого ми не можемо прийняти» : Відображення суспільної реакції на пандемію у візуальних історичних джерелах / О. С. Нікольська // Актуальні питання сучасної медицини : тези доповідей XХІ Міжнародної наукової конференції студентів, молодих вчених та фахівців. (18-19 квітня 2024 р., м. Харків, Україна). – Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024. – C. 166–168.