Відмежування Юдейської релігії від Раннього християнства у історико- політичному просторі Римської імперії

Abstract

Дипломна робота присвячена дослідженню процесу відокремлення юдаїзму та раннього християнства в I–II століттях н.е. у контексті релігійного, політичного та соціального ландшафту Римської імперії. Актуальність теми зумовлена необхідністю розуміння витоків християнської ідентичності, її розмежування з юдаїзмом та впливу цих процесів на античний світ, зокрема на формування міжконфесійних відносин і релігійної політики імперії. У роботі проаналізовано політичну структуру Римської імперії періоду принципату, релігійні практики (римський політеїзм, культ імператора, східні культи) та правовий статус юдеїв. Особлива увага приділена теологічним розбіжностям між юдаїзмом і християнством, зокрема у розумінні месії, спасіння та ритуалів. Ключовими подіями, що вплинули на розкол, визначено Єрусалимський собор (49 р. н.е.), який звільнив язичників від юдейських обрядів, та Єврейські війни (66–73, 132–135 рр. н.е.), що завершилися руйнуванням Єрусалимського храму. Соціально-культурні фактори, такі як етнічна замкненість юдаїзму та інклюзивність християнства, разом із впливом греко-римської культури, прискорили трансформацію християнства в універсальну релігію. Дослідження базується на джерелах (твори Йосипа Флавія, Тацита, Новий Завіт, Мідраш Рабба) та працях сучасних істориків (М. Гудман, Р. Старк). Висновки підкреслюють, що відокремлення було комплексним процесом, зумовленим теологічними, політичними та соціальними чинниками, що визначили розвиток юдаїзму як етнорелігійної системи та християнства як світової релігії.

The thesis examines the process of the separation of Judaism and Early Christianity in the 1st–2nd centuries AD within the religious, political, and social context of the Roman Empire. The relevance of the topic lies in the need to understand the origins of Christian identity, its differentiation from Judaism, and the impact of these processes on the ancient world, particularly on the formation of interreligious relations and the religious policy of the Empire. The thesis analyzes the political structure of the Roman Empire during the Principate, religious practices (Roman polytheism, the imperial cult, and Eastern cults), and the legal status of Jews. Particular attention is paid to the theological differences between Judaism and Christianity, especially regarding the concepts of the Messiah, salvation, and religious rituals. The key events influencing this separation include the Council of Jerusalem (49 AD), which exempted Gentile converts from observing Jewish religious laws, and the Jewish-Roman Wars (66–73 and 132–135 AD), which resulted in the destruction of the Jerusalem Temple. Socio-cultural factors, such as the ethnic exclusivity of Judaism and the inclusiveness of Christianity, together with the influence of Greco-Roman culture, accelerated the transformation of Christianity into a universal religion. The research is based on historical sources, including the works of Josephus and Tacitus, the New Testament, and Midrash Rabbah, as well as studies by modern historians such as M. Goodman and R. Stark. The conclusions emphasize that the separation was a complex process driven by theological, political, and social factors that shaped the development of Judaism as an ethno-religious system and Christianity as a world religion.