Сингулярный модерн Ф. Джеймисона: в поисках настоящего

Abstract

Данная статья представляет собой попытку специального анализа концепции «сингулярного модерна» Ф. Джеймисона. Подчеркивается, что модерн как «сингулярный модерн» является определенным тропом к постижению современности, и выступает одной из определяющих характеристик – наряду с понятием «археологии будущего», – онтологии настоящего Джеймисона. Кроме того, «сингулярный модерн» в виду своей «сингулярности» объединяет принцип текущего настоящего и принцип фиксации определенной современности посредством выявления ее Утопических импульсов. Таким образом, проект онтологии настоящего Джеймисона – это диалектика разрывов и периодов, получающая свое выражение в концепте «сингулярного модерна», призванного соединить археологии прошлого с археологиями будущего для выявления сущности настоящего. Дана стаття являє собою спробу спеціального аналізу концепції «сингулярного модерну» Ф. Джеймісона. Підкреслюється, що модерн як «сингулярний модерн» є певним тропом до осягнення сучасності, і виступає однією з визначальних характеристик – поряд з поняттям «археології майбутнього», – онтології теперiшнього Джеймісона. Крім того, «сингулярний модерн» завдяки своїй «сингулярності» об’єднує принцип поточного сьогодення і принцип фіксації певної сучасності за допомогою виявлення її Утопічних імпульсів. Таким чином, проект онтології теперішнього Джеймісона – це діалектика розривів і періодів, що отримує своє вираження в концепті «сингулярного модерну», покликаного з’єднати археології минулого з археологіями майбутнього для виявлення сутності теперішнього. This article is an attempt to analyze F. Jameson’s concept of a «singular modernity». Emphasizes, that the modern as «a singular modernity» is a particular trope to understanding the present, and acts as one of the defining characteristics – along with the notion of «archeology of the future» – Jameson's ontology of the present. Besides, «singular modernity», thanks to own «singularity», involves a principle of the current present and a principle of fixing of the certain present by means of revealing of its Utopian impulses. Thus, Jameson’s project of an ontology of the present is a dialectics of ruptures and the periods, receiving its expression in concept of a «singular modernity», called to unite archeology of the past with archeologies of the future for revealing of essence of the present.