Геофізичні характеристики родовищ міді та нікелю в Саудівській Аравії

Abstract

Розвиток мінерально-сировинної бази є одним із ключових чинників економічного зростання держави, а геофізичні методи займають важливе місце в системі пошуково-розвідувальних робіт. Сучасні підходи до виявлення та оконтурення рудних тіл передбачають комплексне використання різних геофізичних полів, що дає змогу отримати інтегровану та достовірну картину будови надр. Особливої актуальності такі дослідження набувають у районах розвитку мафітів та ультрамафітів, де можливе формування промислових сульфідних родовищ нікелю та міді. Дослідження, що стали основою даної магістерської роботи, виконані на ділянці Ваді Аль-Хадра (південно-західна частина Саудівської Аравії), де відомі тривалі прояви мідно-нікелевого оруднення, представленого вторинними залізистими зонами, сульфідними та оксидними мінеральними асоціаціями. Регіон характеризується поширенням метагаброїдів та інших мафічних порід, що створюють сприятливі умови для формування розсіяних та жильно-вкраплених рудних тіл. Для вивчення геологічної будови та просторової локалізації мідно нікелевої мінералізації застосовано три геофізичні методи: самопотенціал (SP), магнітометрію (MAG) та електромагнітні дослідження у часовій області (TDEM). Ці методи дозволяють картувати як поверхневі, так і глибинні контрастні об’єкти, визначати структурні елементи та простежувати взаємозв’язок між геологічними та геофізичними ознаками. Комплексна інтерпретація цих даних дає змогу підвищити точність прогнозу і зменшити геологічні ризики на етапах подальшої розвідки. Отримані матеріали доповнювалися геологічною інформацією та даними бурових свердловин, що забезпечило можливість обґрунтованого порівняння, уточнення та верифікації геофізичних моделей.